Постанова

від 11.12.2019 по справі 712/8835/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 712/8835/19 Суддя (судді) першої інстанції: Пироженко В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Лебединська аграрна компанія , про скасування постанови, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23 жовтня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру в Черкаській області), в якому просив скасувати постанову від 03 червня 2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою його притягнуто до відповідальності за самовільне зайняття в тому числі земельної ділянки, яка відсутня на публічній кадастровій карті України, та земельної ділянки, що не межує із його земельною ділянкою, тому позивачу незрозуміло, яким чином він порушує права власника такої ділянки. Додатково наголошував на тому, що за його заявою проводиться перевірка правомірності користування земельною ділянкою, яка надана йому в оренду. Уважає, що винятково за результатами цієї перевірки можна буде зробити висновок щодо правомірності його дій та вчинення адміністративного правопорушення. Посилається також на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 23 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить його скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, крім доводів, викладених у позовній заяві, зазначає, що на даний час відсутні межові знаки між земельною ділянкою, що перебуває у його користуванні, та СТОВ ЛНЗ-АГРО , між сторонами існує земельний спір, тому неможливо зробити однозначного висновку щодо неправомірності користування ним земельною ділянкою.

У межах встановленого судом строку відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу. Відповідач акцентує увагу суду на тому, що оформлення матеріалів, якими зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, проведено у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Посилання апелянта на відсутність межових знаків між його земельною ділянкою, та земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні третьої особи, не спростовують факту вчинення першим адміністративного правопорушення. Крім того, під час укладення договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_1 були передані межові знаки та підписано акт приймання - передачі, що, на переконання відповідача, свідчить про обізнаність позивача про межі земельної ділянки, наданої йому в оренду.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 червня 2019 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Яковенко О.В. винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач самовільно зайняв частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності громадян (кадастрових номерів 7125783600:03:001:0229; 7125783600:03:001:0681; 7125783600:03:001:0200; 7125783600:03:001:0595; 7125783600:03:001:0329, 7125783600:03:001:0301) в адміністративних межах Шполянської ОТГ Шполянського району, за межами с. Лебедин загальною площею 7,3346 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування зернової культури.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

У статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року №963-ІV передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За змістом частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пунктів б частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 53 1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями статті 242 1 КУпАП закріплено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53 1 цього Кодексу, здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 травня 2019 року до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області з листом звернулось ТОВ Лебединська аграрна компанія , в якому повідомила, що є орендарем земельних ділянок приватної власності з кадастровими номерами: 7125783600:03:001:0229 площею 2,9257 га; 7125783600:03:001:0681 площею 2,8127 га; 7125783600:03:001:0200 площею 2,5768 га; 7125783600:03:001:0595 площею 2,4077 га; 7125783600:03:001:0329 площею 2,3351 га. Проте, суміжний землекористувач ОСОБА_1 самовільно зайняв частину зазначених земельних ділянок. У зв`язку з викладеним, заявник просив вжити заходів.

За результатами отримання відповідного звернення, 17 травня 2019 року виконуючим обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру в Черкаській області видано наказ №182-к Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, земель усіх категорій і форм власності .

На підставі цього наказа старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Дрозденко В.М, відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19 червня 2003 року №963-ІV, проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства використанні земель приватної власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Шполянської ОТГ Шполянського району, за межами с. Лебедин.

У результаті перевірки встановлено, що частини земельних ділянок (паїв) сільськогосподарського призначення приватної власності громадян в адміністративних межах Шполянської ОТГ Шполянського району, за межами с. Лебедин (право оренди земельних ділянок (паїв) зареєстровано за ТОВ Лебединська аграрна компанія ) використовуються іншою юридичною чи фізичною особою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - вирощування зернової культури. Порушення вчинено на площі 7,3346 га, визначеною за результатами проведення геодезичних обмірів (робіт).

За результатами перевірки 20 травня 2019 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки (а.с. 69), акт обстеження земельної ділянки (а.с.70), які підписані присутніми під час їх складання особами: директором ТОВ Лебединська аграрна компанія , інженером - землевпорядником ДП Черкаський інститут землеустрою , депутатом Шполянської ОТГ, начальником відділу з питань земельних відносин Шполянської ОТГ, в.о. старости с. Кримки.

Із копій акта перевірки та акта обстеження земельної ділянки вбачається, що на земельних ділянках, які перебувають в оренді ТОВ Лебединська аграрна компанія , здійснений посів зернових культур.

Встановивши, що самовільно зайняті земельні ділянки мають ознаки спільного обробітку із земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача, старшим державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 травня 2019 року (а.с.71), припис (а.с. 72) та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с 73).

У зв`язку з відмовою позивача отримати зазначені документи, 23 травня 2019 року листом такі, разом з повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення, були направлені позивачу поштою (а.с. 76).

Повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджує отримання позивачем зазначеного листа 29 травня 2019 року особисто.

Таким чином, твердження позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, спростовується наявними у справі доказами.

Оголошення позивачу протоколу про адміністративне правопорушення, а також повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, в якому містяться підписи свідків, в присутності яких складено протокол.

Будь-яких доказів на спростування вчинення адміністративного правопорушення позивачем ані під час оскарження постанови в адміністративному порядку, ані під час розгляду справи судом, надано не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 53 1 КУпАП.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови постанову від 03 червня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також для закриття провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 1 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові йдеться про земельні ділянки, одна з який відсутня на кадастровій карті України, а інша не межує із його земельною ділянкою, не спростовують факту самовільного зайняття позивачем земельних ділянок, які перебувають у користуванні ТОВ Лебединська аграрна компанія , що виключає підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 289, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 23 жовтня 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька

(Повний текст постанови складений 11 грудня 2019 року.)