Постанова

від 11.12.2019 по справі 826/14447/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14447/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слупський" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №12879 від 28.08.2018,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Слупський звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить : визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 28.08.2018 №12879 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем не дотримано умови, які надають контролюючому органу право на проведення перевірки. Отже, на думку позивача оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак є протиправним і підлягає скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Трофімова Б. В., - задоволено, надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема ТОВ Слупський (код ЄДРПОУ 37880589).

Наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.08.2018 №12879 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський (код 37880589) на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у зв`язку з надходженням ухвали слідчого судді Соолом`янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч.3 ст.212, ч.4 ст. 190 КК України, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Слупський (код 37880589, місцезнаходження: 03067, м.Київ, Солом`янський район, бульвар Івана Лепсе, буд. 7-в, кв. (офіс) 58) з 29.08.2018 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів, з метою дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового - господарських взаємовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2018 позивач відмовив представнику Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі оскаржуваного наказу.

Позивач у позовній заяві зазначив, що про ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к дізнався 30.08.2018 з моменту отримання оскарженого наказу.

Товариство з обмеженою відповідальністю Слупський не погоджуючись з наказом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.08.2018 №12879 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський , звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Зокрема, правовий статус та порядок призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначений наступними нормами Податкового кодексу України.

Так, у розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

В силу норм пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних визначених обставин, зокрема: у випадку отримання контролюючим органом судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Положеннями норм абзацу 1 пункту 78.2 статті 78 цього Кодексу передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Згідно з пунктами 78.4, 78.5 статті 78 цього Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Крім того, суд встановив, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Слупський." від 28.08.2018 №12879 був виданий на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з надходженням ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження №12015000000000630.

Зі змісту вказаної ухвали Солом`янського районного суду м. Києва слідує, що слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва Демидовською А.І. було вирішено надати дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, у тому числі ТОВ "Слупський." при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом контрагентів, які перелічені в ухвалі, організацію проведення якої доручено Державній фіскальній службі України.

Відповідно, за наведеного вище слідує, що вказаним рішенням слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, не було призначено перевірку платника податків, зокрема ТОВ "Слупський", як це передбачено нормами Податкового кодексу України, а лише надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 відповідним податковим органом позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, у тому числі ТОВ "Слупський" при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з означеними контрагентами.

За відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 року по справі №К/800/29416/16 та від 17.05.2017 року по справі №К/800/25377/16 та у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №813/1302/16.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 №760/6919/16-к скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 19.12.2018.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходит до висновку, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №810/1438/17.

Європейський суд з прав людини наголошує на необхідності реалізації принципу правової визначеності між платником податку та органом фіскальної служби, який здійснює адміністрування та контроль за сплатою податків та зборів таким платником податків, що відповідає прогнозованості діяльності суб`єкта владних повноважень. Рішення та дії контролюючого органу мають відповідати вимогам закону, й цілком закономірним та очікуваним є сподівання особи на дотримання контролюючим органом цієї вимоги. У разі, якщо особа постраждала від неправомірного рішення та дій контролюючого органу, особа має бути поновлена в своїх порушених правах судом відповідно до положень ст. 13 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України згідно із ст. 9 Конституції України Зазначене є "правомірним очікуванням" в світлі практики Європейського суду з прав людини.

В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Полторацький проти України" від 29.04.2003 (заява № 38812/97) зазначається, що державні органи повинні діяти "відповідно до закону", що означає те, що діяльність державних органів повинна бути передбачувана для особи, тобто особа повинна бути здатна передбачити наслідки діяльності державних органів для себе. Аналогічні висновки Європейського суду з прав людини зроблені в пункті 27 Остаточного рішення у справі "Крюслін проти Франції" від 24.04.1990 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ювіг проти Франції".

З огляду на встановлені у суді обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування наказувід 28.08.2018 №12879 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Слупський

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова