Постанова

від 12.12.2019 по справі 240/8176/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8176/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

12 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представник позивача Коцюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир, повний текст складено) у справі за адміністративним позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2019 року Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 45534,59 грн за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2018 рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач у звітному 2018 році не забезпечив виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості одна особа, у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 45 534 грн 59 коп.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття його з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що Товариством виконано вимоги Закону, щодо працевлаштування осіб з інвалідність в повному обсязі. Відповідач наказом №30 прийняв ОСОБА_1 на посаду помічника керівника підприємства з 18.12.2019, який відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК та Посвідчення серії НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи з 2007 року. Апелянт додав, що у березні 2018 року звертався до КЦ "Вакансія Плюс" за послугами щодо підбору персоналу з числа осіб з інвалідністю для працевлаштування на підприємстві.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо вимог апеляційної скарги, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" є юридичною особою - роботодавцем.

У лютому 2019 року відповідачем до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ). За даними цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2018 році підприємства становила 10 осіб, з яких жодного працівника, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. При цьому у звіті визначено, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинна становити 1 особу (а.с.10).

Відповідно до даних звіту, позивач дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" норматив стосовно працевлаштування інвалідів у 2018 році не виконано у кількості 1 особи з інвалідністю та розраховано суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 44 389,50 грн, яку необхідно було самостійно відповідачу перерахувати до Державного бюджету (претензія за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році № 18/19, направлена директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" за вих. № 04-54/332 від 09.04.2019).

У зв`язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій в сумі 44 389,50 грн Житомирським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів нараховано відповідачу пеню в розмірі 1145,09 грн. Наведене підтверджено розрахунком пені, наданим позивачем.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" перед Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складає 45 534,59 грн і належить стягненню, на думку позивача, в судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що має місце порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" положень статей 19, 20 Закону №875-XII та наявні правові підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені на загальну суму 45 534,59 грн.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи та надаючи оцінку судовому рішенню першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (ч. 5 ст. 19 Закону №875-XII).

Так, частинами 9, 10 статті 19 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як встановлено судом, по 9 листопада 2018 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" згідно штатного розпису працювало 10 осіб, а починаючи з 9 листопада по 31 грудня 2018 року штатний розпис збільшився до 13 штатних одиниць.

Тобто, згідно статистичних даних середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2018 рік у Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" склала 10 осіб при штатному розписі станом на кінець звітного періоду 31 грудня 2018 року, що складав 13 працівників.

Таким чином, з огляду на викладені норми, відповідач зобов`язаний реєструватися у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подавати цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки у відповідача у 2018 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становило більше 8 осіб, а середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2018 році повинна складати одну особу.

17.12.2018 ТОВ "Асфальт плюс" наказом №80-П введено посаду помічника керівника підприємства, затверджено та введено в дію з 17.12.2018 штатний розпис товариства в кількості 13 штатних одиниць з місячним фондом оплати праці в розмірі 53000,00 грн (а.с.39) та з 17.12.2018 відповідно до наказу № 30-К прийнято ОСОБА_1 на посаду помічника керівника підприємства з 18.12.2019 та який є особою з інвалідністю ІІ групи з 2007 року.

Отже, норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю підприємством не виконаний у кількості 1 робочого місця, оскільки відпрацьований робочий час особою з інвалідністю з 18.12.2018 по 31.12.2018 (13 днів) не може бути зарахованим до середньооблікової кількості штатних працівників - осіб з інвалідністю за рік.

Доводи відповідача про те, що ТОВ "Асфальт Плюс" уклало договір з Кадровим Центром "Вакансія Плюс" про надання послуг з підбору персоналу з числа осіб з інвалідністю, колегія суддів не бере до уваги та вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 3 70 від 31 січня 2007 року інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом не встановлено, що відповідачем подавався звіт за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у 2018 році до органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Крім того, з наданих представником відповідача додаткових документів, а саме копій звітів в період з січня по грудень 2018, копій звітів форми №1ДФ за 1-4 квартали 2018, видно, що середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ "Асфальт Плюс" за вказані періоди становила не менше 8 осіб (від 9 до 14 осіб).

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем протягом 2018 року не було забезпечено встановлену чинним законодавством кількість вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, а тому позовні вимоги Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню.

Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальт плюс" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 12 грудня 2019 року.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.