ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11192/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Святецького В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області,
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (суддя - Баранюк А.З., час ухвалення - 10:59, місце ухвалення - м.Тернопіль, дата складання повного тексту - 19.09.2019 року),
в адміністративній справі №500/1412/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Бучацьке управління з експлуатації газового господарства ПрАТ Тернопільгаз ,
про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача УПСЗН Бучацької РДА Тернопільської області, в якому просила: 1) визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку призначеної позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року; 2) зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням фактичної опалювальної площі 54,2 кв.м.. Також просила позивач стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1600 грн. та понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн..
Відповідач УПСЗН Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації у перерахунку призначеної ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року з урахуванням фактичної опалювальної площі 54,2 кв.м.. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1600 грн. та понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ОСОБА_1 отримала повідомлення про розмір призначеної субсидії на житлово-комунальні послуги в грудні 2018 року та не звернулась до Управління з питань перегляду цього розміру. Із заявами про перерахунок розміру субсидії позивач звернулась лише 19.03.2019 року і 26.03.2019 року повторно, до яких долучила довідки про розмір платежу за спожитий природний газ із збільшеною опалювальною площею до 45,8 кв.м. і до 54,2 кв.м. відповідно. На підставі цих документів двічі було здійснено відповідний перерахунок з березня 2019 року. Отже, на переконання апелянта, для перерахунку субсидії на збільшену опалювальну площу із жовтня 2018 року жодних підстав немає. При цьому, відповідно до листа Бучацького управління з експлуатації газового господарства від 14.05.2019 року №100 у жовтні 2018 року опалювальна площа позивача становила 24,13 кв.м., а зміна опалювальної площі до 54,2 кв.м. відбулась лише у березні 2019 року.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 18.09.2019 року та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача УПСЗН Бучацької РДА із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року (а.с. 60).
В декларації про доходи і витрати від 23.10.2018 року позивач зазначила, що проживає в індивідуальному житловому будинку загальною площею 54,2 кв.м., опалювальна площа 54,2 кв. м, члени сім`ї, разом з якими вона проживає - чоловік ОСОБА_2 , джерело доходів - пенсія за віком (а.с. 61-63).
Рішенням УПСЗН Бучацької РДА від 05.12.2018 року позивачу ОСОБА_1 була призначена субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року та встановлено соціальну норму природного газу для індивідуального опалення в об`ємі 111,73 куб.м, вартістю 1047,53 грн. (а.с. 16, 17).
На заяви позивача до відповідача від 19.03.2019 року і від 26.03.2019 року відповідачем проведено перерахунок субсидії з відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг із березня 2019 року на опалювальну площу відповідно 45,8 кв.м. і 54,2 кв.м.. Із змісту відповіді УПСЗН Бучацької РДА від 03.04.2019 року №04-10/30 видно, що при призначенні субсидії була врахована опалювальна площа в розмірі 24,13 кв.м., інформація про що була отримана від TзOB Тернопільоблгаз (а.с. 18, 22).
Також 03.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою про перерахунок раніше призначеної субсидії з врахуванням фактичної опалювальної площі 54,2 кв.м, в якій просила здійснити перерахунок починаючі з жовтня 2018 року (а.с. 19-20).
Листом від 14.05.2019 року №04-10/39 УПСЗН Бучацької РДА повідомило позивача про те, що її заяву задоволено частково та здійснено перерахунок призначеної субсидії з врахуванням опалювальної площі 54,2 кв.м. з березня 2019 року. Рішення обґрунтоване тим, що відповідно до листа Бучацького управління з експлуатації газового господарства TзOB Тернопільоблгаз від 14.05.2019 року №100 зміна опалювальної площі до 54,2 кв.м. відбулась лише у березні 2019 року, тому відповідний перерахунок проведений саме з березня 2019 року (а.с. 23).
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п.2 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (далі - Положення №848), право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно з п.3 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.м. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Пунктом 4 Положення №848 визначено, що житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.8 Положення №848, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).
Пунктом 9 Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.
Відповідно до п.13 Порядку №848, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання), зокрема, заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація).
Згідно з п.15 Положення №848, житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального (неопалювального) сезону і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.
Пунктом 17 Положення №848 передбачено, що розмір житлової субсидії на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії для централізованого теплопостачання, а також з постачання та розподілу природного газу, з постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення розраховується виходячи з фактичного розміру опалюваної площі житлового приміщення (будинку), але не більше соціальної норми житла (крім випадків призначення субсидії на понаднормову площу відповідно до пункту 5 цього Положення) та соціального нормативу з оплати даних комунальних послуг, витрат на утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до пп.2 п.2 постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування (далі - Постанова №409) установлюється соціальна норма житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю.
Підпунктом 1 п.3 Постанови №409 установлено соціальні нормативи, в межах яких держава надає громадянам пільги або субсидії на оплату житлово-комунальних послуг для централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 4,5 куб. метра природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Як встановив суд з наданих сторонами пояснень і письмових доказів та описано вище, у документах, поданих для призначення субсидії, ОСОБА_1 вказала опалювальну площу 54,2 кв.м., проте Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації призначило позивачу субсидію виходячи з опалювальної площі 24,13 кв.м., а саме на підставі інформації, отриманої від TзOB Тернопільоблгаз .
Отже, у розглядуваному випадку у відповідача була різна (суперечлива) інформація щодо опалювальної площі будинку позивача, на яку призначалась субсидія. Проте відповідач без наведення будь-яких мотивів призначив ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням фактичної опалювальної площі 24,13 кв.м, тобто площі, вказаної TзOB Тернопільоблгаз . При цьому, відповідач не вжив жодних заходів в межах своїх повноважень для усунення зазначеної суперечності та встановлення фактичної опалювальної площі, зокрема, не повідомив позивача про дані обставини і не витребував у неї доказів на підтвердження вказаних нею відомостей щодо опалювальної площі.
Такі дії відповідача, на думку суду апеляційної інстанції, суперечать вимогам п.16 Положення №848, яким передбачено, що якщо інформацію, необхідну для проведення автоматичного розрахунку житлової субсидії, отримати неможливо внаслідок помилки в персональних даних особи, виявленої під час обміну інформацією із суб`єктами надання інформації, визначеними у пункті 14 цього Положення, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення рекомендованим листом повідомляє громадянину про необхідність виправлення помилки і проводить розрахунок житлової субсидії протягом 10 днів після подання ним оновлених даних та отримання необхідної інформації.
Таким чином, як правильно встановив суд першої інстанції, всупереч вимогам наведеної норми, при наявності такої розбіжності опалювальної площі, відповідач при проведенні розрахунку не повідомив про це позивача, що свідчить про необґрунтованість рішення Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації про призначення спірної субсидії ОСОБА_1 з урахуванням опалювальної площі 24,13 кв.м..
Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що під час розгляду справи відповідачем і третьою особою не надано жодних доказів на підтвердження інформації про те, що опалювальна площа позивача становить 24,13 кв.м., а не 54,2 кв.м..
У свою чергу позивач надала суду належні та достатні докази на підтвердження того, що вказана нею опалювальна площа становить саме 54,2 кв.м., а саме, довідку про розмір платежу за природний газ станом на 26.03.2019 року, рахунки-фактури на оплату за спожитий газ, технічний паспорт будинку та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 13-15, 21, 52-56).
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 доведено право на призначення субсидії з обрахунку опалювальної площі в розмірі 54,2 кв.м., а відповідач здійснюючи відмови у перерахунку призначеної позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням фактичної опалювальної площі 54,2 кв.м., діяв протиправно.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації у перерахунку призначеної позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року та зобов`язав відповідача здійснити перерахунок субсидії за опалювальний період з жовтня 2018 року по лютий 2019 року з урахуванням фактичної опалювальної площі 54,2 кв.м..
При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до п.17 Положення №848, у разі необхідності проведення перерахунку житлових субсидій за минулі періоди строк, за який здійснюється такий перерахунок, не обмежується.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким у цій справі є Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області.
Таким чином, судом першої інстанції сформовано правильний висновок, який не спростовано доводами апеляційної скарги, про те, що оскаржені дії відповідача є протиправними.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Згідно п.3 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, серед інших, справи, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет спору, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року в адміністративній справі №500/1412/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом строку визначеного статтею 329 КАС України.
Головуючий: В. В. Гуляк Судді: В. В. Святецький Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 12.12.2019 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86305070 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гуляк Василь Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк Андрій Зіновійович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк Андрій Зіновійович
Адмінправопорушення
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Волков Ю. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні