Ухвала

від 11.12.2019 по справі 914/144/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 914/144/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2019 у справі

за позовом Сколівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз"

про визнання укладеним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" (далі - ТОВ "Сюрприз") на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (повний текст складено 24.10.2019) і рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2019 у справі № 914/144/19, подана 08.11.2019 через Західний апеляційний господарський суд.

Розглянувши матеріали касаційної скарги суд вирішив залишити касаційну скаргу без руху, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

За змістом частин 1 і 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі ТОВ "Сюрприз" не наведено будь-якого обґрунтування, передбаченого законом для касаційного оскарження судових рішень, натомість викладено суть спірних правовідносин, обставини справи, позицію відповідача щодо цих обставин.

Зміст касаційної скарги зводиться лише до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та оцінкою ними зібраних у справі доказів.

Повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Скаржник також наводить перелік норм матеріального права (статті 638, 640 Цивільного кодексу України, стаття 86 Господарського кодексу України), проте саме лише зазначення цих норм не свідчить про неправильність їх застосування судами попередніх інстанцій.

З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Таким чином ТОВ "Сюрприз" необхідно навести обґрунтування, в чому саме полягає неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права чи порушення процесуального права.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 290, пунктом 4 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 і рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2019 у справі № 914/144/19 залишити без руху до 13.01.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Дроботова