Рішення

від 10.12.2019 по справі 925/1291/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Черкаси справа № 925/1291/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агросфера

до Приватного підприємства Мліїв

про стягнення 116208,73 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агросфера звернулось у Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Мліїв про стягнення заборгованості за поставлені засоби захисту рослин згідно з договором купівлі-продажу від 09.04.2019 №598 у розмірі 116208,73 грн, у тому числі: 41126,10 грн проіндексованої суми вартості товару, 67994,23 грн процентів за користування товарним кредитом, 7088,40 грн пені та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (у разі їх наявності) протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Сторони, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили. Ухвалу суду від 08.11.2019 вручено уповноваженим представникам сторін, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

02.12.2019 відповідач надіслав до суду відзив від 27.11.2019 на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просить відмовити повністю та розтлумачити зміст пункту 4.2 та розділу 7 Правові наслідки порушення умов договору (зобов`язання) договору купівлі-продажу від 09.04.2019 №598. Вказує, що договором визначений вид та розмір відповідальності на порушення строків оплати, а саме пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Нарахування відсотків, які у 35000 разів перевищують визначений договором розмір за користування товарним кредитом є штрафною санкцією, яка не передбачена діючим законодавством.

Суд прийняв вказаний відзив до розгляду.

02.12.2019 представник відповідача подав до суду заяву від 27.11.2019 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки у позовній заяві позивачем застосовані складні розрахунки щодо визначення розміру боргу відносно курсу долара США, наведені розрахунки з непрозорим способом їх результатів, до відповідача застосовані санкції, які в рази перевищують розмір боргу на підставі неправомірного користування товарним кредитом. У зв`язку із значною сумою нарахованих санкцій для Приватного підприємства Мліїв , застосуванням штрафних санкцій, які не передбачені чинним законодавством і відповідно необхідністю тлумачення умов договору купівлі-продажу від 09.04.2019 №598 та специфікації №1 до нього від 09.04.2019 відповідач вважає, що повно та всебічно вирішити питання цієї справи в межах спрощеного позовного провадження буде неможливо.

Розглянувши заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд ухвалив відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до частин 3, 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті визначено, що малозначною є справа, у якій ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 7 цієї статті визначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. З огляду на суму позовних вимог, що свідчить про необхідність розгляду цієї справи тільки у порядку спрощеного провадження суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

02.12.2019 представник відповідача подав до суду заяву від 27.11.2019 про тлумачення змісту правочину, у якій просить суд розтлумачити зміст пункту 4.2 та розділу 7 Правові наслідки порушення умов договору (зобов`язання) договору купівлі-продажу від 09.04.2019 №598.

02.12.2019 представник відповідача надіслав до суду заяву від 28.11.2019 про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні у Господарському суді Черкаської області у справі №925/956/19, у якій призначено розгляд справи по суті.

Оцінивши наведені заявником підстави, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причини його участі в іншому судовому засіданні), оскільки підприємство є юридичною особою і відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

09.12.2019 представник позивача надіслав до суду електронною поштою заяву від 09.11.2019 про відкладення підготовчого засідання у справі та участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, в якій просить суд відкласти розгляд справи та наступне судове засідання провести у режимі відеоконференції.

Розглянувши подану заяву, судом враховано наступне:

Згідно з положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. За клопотанням учасника справи, суд може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Як вбачається з наданого позивачем клопотання у ньому відсутня інформація, зазначення якої є обов`язковою при поданні клопотання про участь представника у судовому зсіданні у режимі відеоконференції, зокрема, не вказано у якому саме судовому засіданні бажає прийняти участь представник позивача. Позивач надіслав вказану заяву до суду електронною поштою 09.12.2019, тоді як засідання призначене на 10.12.2019. Позивачем пропущено строк подання заяви про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції у судовому засіданні 10.12.2019 та не вказано дати іншого судового засідання, коли він бажає приймати участь у розгляді справи у режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки представником позивача не повідомлено причини його неявки у судове засідання, а клопотання відповідача про відкладення судового засідання відхилене, суд дійшов висновку що не позбавлений права розглянути справу без участі представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агросфера (Продавець, позивач у справі), в особі директора Воліної Інни Валеріївни, що діє на підставі Статуту, та Приватним підприємством Мліїв (покупець - відповідач у справі), в особі директора Чеберяка Дениса Юрійовича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу №598 (надалі - договір, а.с. 14-18), за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив (надалі - товар) відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору якість товару повинна відповідати стандартам і Держстандартам, що діють в Україні на момент передачі товару, підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виготовлювача. Продавець надає покупцю сертифікати якості на кожну партію товару

Конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені у Специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід`ємною частиною даного Договору. Ціна Товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - долар США (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього договору які є його невід`ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб, передбачений пунктами 4.7, 4.8 даного договору та суми процентів за користування товарним кредитом.

Оплата вартості товару (виконання зобов`язання) підлягає у гривні, згідно з розділом 4 цього договору. Згідно з пунктом 4.1 договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у Специфікації(ях) до договору. Пунктами 4.7. та 4.8. договору позивач та відповідач узгодили зміну ціни на товар та порядок її визначення.

У пункті 4.2 договору сторони погодили, що товарний кредит з відстроченням або з розстроченням платежу по даному договору надасться на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит, наданий продавцем покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у Специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - є неправомірне користування покупцем товарним кредитом.

Якщо покупець прострочив оплату товару, він продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. даного договору (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно пункту 7.3. даного договору.

Відповідно до пункту 7.2 договору якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у пункті 7.3 цього договору.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, через 10-ть календарних днів від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 350 процентів річних за користування товарним кредитом (пункт 7.3 договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 (пункт 13.1 договору).

Специфікацією №1 від 09.04.2019 до договору сторони узгодили найменування товару, його ціну, вартість, строк поставки та умови оплати. Згідно з умовами Специфікації покупець зобов`язаний сплатити загальну вартість товару, який отриманий згідно із Специфікацією у строк до 19.04.2019 (а.с 19).

На виконання умов договору продавець поставив та передав у власність, а покупець прийняв товар піфос к. е. у кількості 90 л та ретардин EW, EB кількістю 85 л загальною вартістю 54993,30 грн, що підтверджується видатковою накладною №552 від 09.04.2019 (а.с.20) та довіреністю на отримання товару від 09.04.2019 №3 (а.с.21).

На виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до умов договору та специфікації №1 відповідач 09.04.2019 здійснив платіж у сумі 11021,87 грн, який зарахований позивачем у рахунок погашення товарного кредиту за договором, що підтверджується випискою по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агросфера (а.с. 24, зворот).

Відповідач у визначений договором строк не розрахувався за поставлений товар.

На підставі положень договору позивач провів розрахунок проіндексованої суми вартості товару (боргу), врахувавши усі погоджені сторонами показники її визначення, у тому числі, усі платежі відповідача по договору. Станом на 28.10.2019 (дата розрахунку ціни цього позову) проіндексована сума вартості товару (боргу) відповідача перед позивачем по договору становить 41126,10 грн, також позивачем було нараховано відповідачу відсотки за користування товарним кредитом у сумі 67994,23 грн та пеню у розмірі 7088,40 грн, які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного між ними договору, який за правовою природою є договором купівлі-продажу та відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 3 цієї статті Цивільного кодексу встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Продаж товару в кредит урегульований у статті 694 Цивільного кодексу України, згідно з якою договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з всіх істотних умов договору, зокрема, в частині порядку визначення вартості проданого товару та передбачено, що продаж товару позивачем покупцю здійснюється на умовах товарного кредиту з відстроченням сплати вартості товару на 10 днів за умови сплати 0,01% відсотка за вказаний період та збільшення відсотка за користування товарним кредитом у разі збільшення строку його користування. Договір купівлі-продажу не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що продавець поставив, а покупець прийняв товар вартістю 54993,30 грн, що підтверджується належними доказами та частково розрахувався за нього у сумі 11021,87 грн (54993,30-11021,87=43971,43). Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору. Позивачем згідно з умовами договору проіндексована сума вартості товару (заборгованості відповідача перед позивачем) і станом на час звернення позивача з цим позовом по договору заборгованість відповідача становить 41126,10 грн. Оскільки в силу наведених правових норм обов`язок покупця оплати отриманий виник у відповідача після його прийняття з відстрочкою 10 днів, тобто до 19.04.2019, строк сплати за отриманий товар є таким, що вже настав.

Факт наявності заборгованості підтверджується договором, специфікацією до договору, видатковою накладною, довіреністю на отримання товару, частковим розрахунком за поставлений товар. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 41126,10 грн є обґрунтованою, визнається відповідачем, отже підлягає до задоволення

Щодо заяви відповідача про тлумачення змісту правочину у частині пункту 4.2 та розділу 7 договору, то суд зазначає, що правочином є волевиявлення, тобто дія особи, яка відображає внутрішню волю останньої. Якщо волевиявлення виражене нечітко, виникає необхідність тлумачення волі сторони правочину та з`ясування засад, на яких таке тлумачення має проводитися.

Водночас, суд вважає, що наведені пункти договору викладені у відповідності до вимог наведених вище положень діючого законодавства. Сторони у пункті 4.2 договору встановили, що товарний кредит з відстроченням або з розстроченням платежу по даному договору надасться на умовах сплати 0,01 % річних за користування товарним кредитом у межах строків визначених умовами оплати товару у Специфікації. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару після 10-ти календарних днів, тобто після 19.04.2019 (19.04.2019 вихідний день, тому з 22.04.2019) здійснюється на умовах сплати 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, а у разі подальшого користування товарним кредитом на умовах сплати - 350 процентів річних за користування товарним кредитом. Тобто, у пункті 4.2 сторонами узгоджені строки та умови оплати товару, а у пунктах 7.2. та 7.3 договору позивач та відповідач узгодили розмір процентів за користування товарним кредитом та порядок їх визначення.

Вказані положення договору узгоджуються з положеннями частини 5 статті 694 Цивільного кодексу України, у якій закріплено, що у разі якщо покупець, який прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Розмір процентів визначений сторонами у договорі та не відносить до виду відповідальності, як вважає відповідач.

Тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 Цивільного кодексу України. Окрім цього суд зазначає про принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки у тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party).

Отже, на підставі наведених умов договору позивач провів розрахунок процентів за користування товарним кредитом за договором, врахувавши погоджені сторонами умови їх визначення. Водночас, судом встановлено, що нарахування відсотків було проведено позивачем без врахування зміни (зменшення) курсу долара (офіційний курс долара до гривні 02.05.2019 - 2649,24, 03.06.2019 - 2689,46, 01.07.2019 - 2617,79, 01.08.2019 - 2502,07, 02.09.2019 - 2514,41, 07.10.2019 - 2461,18) за період за який ці відсотки нараховані (з 22.04.2019 до 01.05.2019 (35%) та з 02.05.2019 до 07.10.2019 (350%). Суд, перевіривши розрахунок нарахування процентів за користування товарним кредитом встановив, що вірною є сума відсотків у розмірі 63093,58 грн станом на 07.10.19.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. 6. Відповідно до частини 6 статті 232 цього Кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність покупця за порушення строків оплати товару, які обумовлені у Спеціалізації передбачена у вигляді сплати боржником постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 7088,40 грн пені за несвоєчасну оплату поставлених товарів за період з 22.04.2019 до 07.10.2019, які просить стягнути з відповідача. Суд перевіривши розрахунок позивача з врахування наведених вище підстав щодо визначення розміру заборгованості за період нарахування пені, встановив, що розмір пені, яка підлягає до стягнення становить 6541,87 грн за період з 22.04.2019 до 07.10.2019.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1824,95 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Агросфера (вул.Собінова, 1, кімната 605-617, 601, м.Дніпро, 49083, ідентифікаційний код 41664249) на користь Приватного підприємства Мліїв (вул.Гараня, 10, с.Мліїв, Городищенський район, Черкаська область, 19511, ідентифікаційний код 33570084) 41126 грн 10 коп проіндексованої суми вартості товару, 63093 грн 58 коп процентів за користування товарним кредитом, 6541 грн 87 коп пені та 1824 грн 95 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко