Постанова

від 10.12.2019 по справі 392/898/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2019 року м. Кропивницький

справа № 392/898/17

провадження № 22-ц/4809/67/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Голованя А.М., Мурашка С.І.

з участю секретаря: Федоренко Т.О.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Горобець Олена Леонідівна;

відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Злагода .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2018 року, у складі головуючого Березія Ю.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі.

Просила визнати недійсним договір оренди землі від 02 грудня 2008 року, укладеного з СТОВ Злагода , зареєстрованого 21.10.2009 № 040937400196.

В обгрунтування позову вказувала, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3523183800:02:000:0556, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Зазначала, що звернувшись до Державного земельного кадастру в Маловисківському районі Кіровоградської області отримала витяг, в якому відомості про обтяження належної позивачеві земельної ділянки були відсутні, а тому скориставшись своїм правом уклала договір оренди земельної ділянки із іншим орендарем, який було зареєстровано 17.03.2017 року.

На при кінці березня 2017 директор СТОВ Злагода повідомив її в телефонному режимі, що підприємство використовує земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 02.12.2008 року, який укладено на 15 років і термін дії якого спливає лише в 2023 році і лише в квітні 2017 року позивач отримала примірник договору, який вона не підписувала і доручення на підписання нікому не давала.

Посилається на те, що спірний договір укладено без її бажання, а тому підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 достовірно знала про укладений від її імені спірного договору оренди земельної ділянки з листопада 2009 року, оскільки отримала примірник даного договору 23 листопада 2009 року і її звернення до суду лише в червні 2017 року із даним позовом з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду представник позивача адвокат Горобець О.Л. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі вказує, на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і судом під час ухвалення рішення було взято до уваги лише доказ щодо отримання позивачем примірника договору оренди земельної ділянки в листопаді 2009 року. Вважає, що даний доказ є неналежним та недопустимим, оскільки оригінал журналу видачі договорів оренди за 2009 рік судом не досліджувався, а свій висновок щодо отримання примірника спірного договору суд зробив на підставі наданої копії завіреної самим відповідачем.

Посилається на те, що строк позовної давності не пропущений, оскільки станом на 03.02.2017 у позивача була відсутня будь-яка інформація про укладення від її імені договору оренди землі від 02.12.2008 року.

Разом з апеляційною скаргою представником позивача було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у графі № 53 в Журналі видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власниками за 2009 рік нею чи іншою особою.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Розгляд справи призначено на 03.10.2018 року.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Новоутворений Кропивницький апеляційний суд, почав свою роботу з 05.10.2018 року.

Cправа із Апеляційного суду Кіровоградської області 05.10.2018 року надійшла до Кропивницького апеляційного суду, 08.10.2018 року її було розподілено та передано судді доповідачу, а 11.10.2018 року визначено склад колегії суддів.

Справа судом переглядається в межах визначених ст. 367 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,3869 га, кадастровий номер 3523183800:02:000:0556, яка розташована на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується копією витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10).

02 грудня 2008 року від імені орендодавця ОСОБА_1 і орендаря СТОВ Злагода укладено договір оренди землі зі строком його дії - 15 років (а.с. 6-9).

У даному договорі та акті приймання передачі земельних ділянок в оренду, підпис від імені ОСОБА_1 виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 22596/22597/17-32/22598/17-33 від 05.03.2018 року (том 1 а.с. 76-81).

23 листопада 2009 року позивач ОСОБА_1 отримала примірник договору оренди землі від 02 грудня 2008 року, що підтверджується записом № 53 в журналі видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власниками за 2009 рік.

Суд першої інстанції послався на те, що позивач достовірно знала про укладення від її імені договору з 23 листопада 2009 року, оскільки отримала примірник спірного договору, що підтверджується підписом у журналі видачі договорів оренди після їх державної реєстрації власникам за 2009 рік.

Відмовляючи у задоволені позову суд послався на пропуск позивачем строку позовної давності.

Колегія суддів, не погоджується із даним висновком суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Висновок суду першої інстанції, що позивач достовірно знала про укладений від її імені договір з 23 листопада 2009 року, оскільки отримала примірник спірного договору, не підтверджується належними та допустимими доказами та спростовується запереченнями позивача, яка зазначала, що 23 листопада 2009 року вона не отримувала примірник договору оренди земельної ділянки, підпис в журналі видачі договорів не ставила, примірник договору отримала лише в квітні 2017 року.

Вищезазначені доводи позивача підтверджуються результатом судово - почеркознавчої експертизи проведеної на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду.

Згідно висновку експерта № 168 від 06.11.2019 підпис, розташований у графі № 53, навпроти прізвища ОСОБА_1 , в останньому стовпчику, 50 аркуша журналу видачі договорів оренди після державної реєстрації їх власникам за 2009 рік - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, із наслідуванням підпису ОСОБА_1 (том 2 а.с.76-81).

Таким чином, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представником позивача доведено, що 23 листопада 2009 року спірний примірник договору оренди земельної ділянки позивач не отримував, підпис в журналі видачі договорів не вчиняла, примірник договору отримала лише в квітні 2017 року, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач пропустив строк позовної давності.

Є доведеним, що договір оренди землі від 02 грудня 2008 року укладено у відсутність вільного волевиявлення позивача, як власника земельної ділянки, оскільки вона його не підписувала, що підтверджується висновком експерта.

Згідно ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою - третью, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наявним у справі доказам, що згідно з п.п. 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання позовної заяви та апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в сумі 1600,00 грн. (том 1 а.с.1, 118), які підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем витрати пов`язані із розглядом справи, а саме за проведення експертиз у сумі 6119,00 грн. (том 1 а.с. 75, том 2 а.с.50,57,58).

Керуючись ст.367, ст.374, ст.376, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Горобець Олени Леонідівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02 липня 2018 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Злагода про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 02 грудня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Злагода зареєстрований у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр Державаного земельного кадастру при Держкомземі України про що у державному реєстрі вчинено запис від 21.10.2009 року за № 040937400196.

Стягнути із Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода (ЄДРПОУ 30825296) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 7719,00 грн., що складаються із судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1600,00 грн. та витрат пов`язаних із проведенням судових почеркознавчих експертиз в сумі 6119,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

11.12.2019 - складено постанову.

Головуючий О. Л. Дуковський

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко