Постанова

від 11.12.2019 по справі 761/6838/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/6838/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10756/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Кирилюк Г.М., Панченка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агенство на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року у складі судді Волошина В.О.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агенство , третя особа: приватне підприємство Ерідан про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агенство (надалі - ТОВ Медичне Консалтингове Агенство ) про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Зазначав, що 06 січня 2006 року між ним та ПП Ерідан було укладено договір № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 . Проте по теперішній час позивач не отримав в натурі проінвестовані ним нежитлові приміщення.

В подальшому, як стало відомо позивачу, 30 червня 2011 року між ПП Ерідан та відповідачем було укладено оспорюваний договір б/н купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 654,5 кв.м., за умовами якого ПП Ерідан гарантувало ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , що нерухоме майно, яке є предметом купівлі-продажу, не є предметом позовів чи претензій з боку третіх осіб сторін.

На думку позивача, на момент укладення вищенаведеного договору купівлі-продажу, адміністрації ПП Ерідан було відомо, що підприємство має невиконані зобов`язання щодо передачі йому частини площ третього поверху будівлі, згідно договору будівництва №1/06 від 06 січня 2006 року.

Також, позивач зазначав, що окрім тієї обставини, що у оспорюваному договорі на момент його укладення неправдиво було вказано щодо відсутності спорів стосовно об`єкту купівлі-продажу, спосіб оплати, обраний сторонами, свідчить про те, що за даним договором взагалі не здійснювалася будь-яка оплата його ціни, адже за згодою сторін 91,45 % відсотків всієї ціни договору не було сплачено у передбачений законом спосіб, а було зараховано згідно з попереднім договором.

Посилаючись на вказане, а також те, що факт належної оплати покупцем придбаної нерухомості нотаріусом В.В. Копійкою не перевірявся, а попередній договір , що за змістом є невід`ємною частиною договору не був посвідчений нотаріально, позивач просив на підставі положень ст.ст.203, 215-220, 230 ЦК України: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу нерухомого майна б/н від 30 червня 2011 року, укладений між ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3797 від 30 червня 2011 року; зобов`язати відповідача відшкодувати позивачу понесені судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ Медичне Консалтингове Агенство , посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, а також те, що висновок суду першої інстанції викладений у мотивувальній частині оскаржуваного рішення відносно підстав припинення Договору № 1/06 від 06 січня 2006 року є хибним, не відповідає обставинам справи та підлягає зміні апеляційним судом, скаржник просить змінити рішення районного суду, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок суду про припинення зобов`язань між позивачем та третьою особою за договором № 1/06 від 06 січня 2006 року, у зв`язку з припиненням третьої особи. Доповнити мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року висновком про те, що договір № 1/06 від 06 січня 2006 року було розірвано з 22 жовтня 2008 року на підставі укладеного сторонами додатку №8 до договору № 1/06 від 06 січня 2006 року; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення районного суду та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ПП Ерідан та відповідач, ТОВ Медичне Консалтингове Агентство вчиненням оспорюваного правочину спільно вчинили юридичну дію, яка згідно положень ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України є по своїй суті зловживанням правом та спрямована на завдання шкоди позивачу, прямо порушила його законні права та інтереси. Вказано, що зазначення у тексті договору щодо відсутності спорів стосовно об`єкту купівлі-продажу свідчить на переконання позивача про наявність обману продавцем покупця щодо суттєвих обставин, які могли перешкоджати покупцю у прийнятті рішення щодо придбання спірного майна.

Посилаючись на зазначене та те, що укладення оспорюваного правочину мало на меті порушення права ОСОБА_1 на володіння спорудженим за його кошт нерухомим майном, а суд повністю ухилився від оцінки очевидних підстав для задоволення позову, скаржник просить апеляційну скаргу задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ Медичне Консалтингове Агенство зазначає, що заявлений ОСОБА_1 позов направлений на завдання шкоди правам та інтересам відповідача. При цьому, позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу та ним не заявлено майнових вимог відносно нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного ним правочину, як то визнання права власності на це майно, або його витребування.

Посилаючись на те, що визнання судом договору купівлі-продажу недійсним створює відповідні правові наслідки лише для відповідача та третьої особи, які є сторонами оспорюваного правочину та при цьому не створює жодних правових наслідків для позивача, не відновлює та не захищає його порушених прав, представник ТОВ Медичне Консалтингове Агенство просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

В відзиві на апеляційну скаргу, поданому ОСОБА_1 , останній зазначає, що зміст апеляційної скарги відповідача та сам факт подання даної скарги, у сукупності, доводить, що суд першої інстанції не дослідив вирішальної обставини інвестиційного договору між ПП Ерідан та позивачем - а саме - було чи не було в дійсності сторонами цієї угоди досягнуто згоди щодо розірвання даного договору шляхом укладення Додатку № 8 до договору, чим припустився процесуальних порушень.

Посилаючись на те, що наведені ОСОБА_1 докази спростовують дійсність Додатку № 8 , оскільки його зміст повністю суперечить змісту усіх наданих позивачем доказів й є взаємовиключними, позивач просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив відхилити скаргу ТОВ Медичне Консалтингове Агенство , представника ТОВ Медичне Консалтингове Агенство , який підтримав апеляційну скаргу відповідача та просив відхилити скаргу позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 07 грудня 2010 року між ПП Ерідан та відповідачем ТОВ Медичне Консалтингове Агентство було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового офісного приміщення, предметом якого було зобов`язання укласти та нотаріально посвідчити основний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1 , на 3-му поверсі, вказаний попередній договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 7734.

30 червня 2011 року ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство уклали між собою договір б/н купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 654,5 кв.м., за умовами п.3.1 якого ціна продажу майна становить 4410666 грн. 67 коп., крім того ПДВ (20%) у розмірі 882133 грн. 33 коп. (а.с.9-12 т.1).

Згідно п.п.3.2, 3.3. вказаного договору передбачено порядок сплати вартості майна, відповідно до якого: 4840000 грн., в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 806666 грн. 67 коп., сплачені покупцем згідно з попереднім Договором, зараховуються у часткову оплату ціни майна; 226400 грн., в тому числі ПДВ - 37733,33 грн., сплачується покупцем протягом 5 банківських з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору; 176400 грн., в тому числі ПДВ 29400 грн., сплачується протягом 10 банківських днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору; 50000 грн., в тому числі ПДВ 8333 грн. 33 коп., сплачується протягом З банківських днів після недоліків, визначених Актом приймання-передачі майна.

Встановлено, що 02 вересня 2011 року відповідачем було зареєстровано в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право власності на зазначені приміщення (а.с.41 т.1).

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з підстав його необґрунтованості.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За правилами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини п`ятої статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. (Правова позиція Верховного суду України у справі № 6-605цс16 від 25.05.2016 року, постанова Великої палати Верховний Суду від 18.04.2018 року № 439/212/14-ц (14-75цс18), постанови Верховного Суду від 18.07.2018 року по справі №750/2728/16-ц).

Такий висновок суду повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Тобто судова практика та зміст ч. 3 ст. 215 ЦК України вказує на те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що ПП Ерідан та відповідач, вчиненням оспорюваного правочину спільно вчинили юридичну дію, яка згідно положень ч.ч.2, 3 ст. 13 ЦК України є по своїй суті зловживанням правом та спрямована на завдання шкоди позивачу, прямо порушила його законні права та інтереси, при тому, що зазначення у тексті договору щодо відсутності спорів стосовно об`єкту купівлі-продажу свідчить на переконання позивача про наявність обману продавцем покупця щодо суттєвих обставин, які могли перешкоджати покупцю у прийнятті рішення щодо придбання спірного майна, колегія суддів визнає безпідставними.

Так, зі справи убачається, що позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу, ним не заявлено жодних майнових вимог відносно нерухомого майна, яке є предметом оспорюваного ним правочину.

Встановлено, що безпосередніми учасниками оспорюваного договору купівлі-продажу були виключно ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , якими не заявлено вимог щодо наявності обману при укладанні даного договору.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відсутності розрахунків за оспорюваним правочином, дотримання нотаріальної форми, реальності правочину тощо.

Положенням ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів враховує, що оспорюваний позивачем правочин вже був предметом розгляду судів, за результатами якого ухвалено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року, та встановлено факт повного розрахунку ТОВ Медичне Консалтингове Агентство з ПП Ерідан за договором купівлі-продажу від 30 червня 2017 року, спростовано доводи про те, що вказаний договір не був направлений на реальне настання обставин, що ним обумовлені та доводи щодо укладення правочину під впливом обману (т.2 а.с.249-254).

Не заслуговують на увагу й посилання скарги позивача на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2011 року у справі № 2-7592/11, остільки зазначене судове рішення стосується спору між ПП Ерідан та ОСОБА_1 відносно розірвання договору № 1/06 від 06 січня 2006 року, а предметом спору є правовідносини між сторонами цього договору та обставини щодо виконання/невиконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним договором.

Таким чином, жодне конкретно визначене нерухоме майно не є предметом наведеного спору.

При цьому, колегія суддів враховує те, що правовідносини між ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство щодо купівлі-продажу приміщення за адресою АДРЕСА_1 тривали з 07 грудня 2010 року відповідно до укладеного попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, а отже, раніше, ніж виникли будь-які спори між ПП Ерідан і ОСОБА_1 , що спростовує доводи останнього про наміри ПП Ерідан продати приміщення за для невиконання в подальшому можливого судового рішення, оскільки жодних спорів та можливих судових рішень на той час не існувало.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що укладення оспорюваного правочину мало на меті порушення права на володіння спорудженим за його кошт нерухомим майном, колегія суддів визнає таким, що не підтверджено належними та допустимими доказами, є необґрунтованим.

Так, договір будівництва № 3/06 від 16 травня 2006 року було розірвано 22 жовтня 2008 року на підставі укладеного сторонами додатку № 8 до договору, що встановлено ухвалою Господарського суду м. Києва від 21 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (т.3 а.с.74-107).

Крім того, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року, на яке посилається позивач, було скасовано постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 березня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року.

За таких обставин, колегія суддів визнає голослівними посилання позивача щодо порушення його прав оспорюваним договором купівлі-продажу.

При цьому, колегія суддів враховує й пояснення представника відповідача, а також долучені до справи докази, які свідчать про повне виконання зобов`язань ТОВ Медичне Консалтингове Агенство перед ПП Ерідан (т.3 а.с.202-250, т. 4 а.с.1-73, 89-98).

Твердження апеляційної скарги ТОВ Медичне Консалтингове Агенство про помилковість висновку суду першої інстанції, викладеного у мотивувальній частині оскаржуваного рішення про те, що зобов`язання між позивачем і третьою особою за договором № 1/06 від 06 січня 2006 року припинилися у зв`язку з припиненням третьої особи, колегія суддів визнає безпідставними, необґрунтованими.

Так, відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 21 червня 2017року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2017року та постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018року, ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви визнано кредитором по відношенню до ПП Ерадан з грошовими вимогами на загальну суму 1 264 936грн.

Також зазначеними судовими рішеннями визнано доведеним, що додатком №8 до договору, 22 жовтня 2008року договір № 1/06 від 06 січня 2006року між позивачем та ПП Ерідан було розірвано й останнє зобов`язалося повернути ОСОБА_1 сплачену останнім суму 1 262 500грн. (а.с.95-149 т.2).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05 листопада 2018року ПП Ерідан , як банкрута, ліквідовано (а.с.196-204 т.2).

Встановлено, що як юридичну особу ПП Ерідан припинено 21 листопада 2018року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (а.с.204-206 т.2).

За таких обставин, коли рішеннями судів господарської юрисдикції визнано доведеним розірвання договору № 1/06 від 06 січня 2006 року, проте зобов`язання за договором залишилися невиконаними, колегія суддів вважає такими, що відповідають обставинам справи висновки суду про припинення зобов`язань за договором № 1/06 від 06 січня 2006 року між позивачем та третьою особою, у зв`язку з припиненням третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Норми матеріального й процесуального права районним судом застосовано правильно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агенство відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 грудня 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: