Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 686/23164/16-ц
провадження № 61-25212св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Пімліко ,
третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Стефанишина С. Л. від 11 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області в складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Пастощука М. М., Спірідонової Т. І. від 09 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Пімліко (далі - ТОВ Пімліко ), третя особа - Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання державної реєстрації права власності незаконною та її скасування, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним і витребування земельної ділянки з незаконного володіння.
Прокурор зазначив, що 08 грудня 2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акта на право власності на землю серії ІІІ-ХМ № 036581 від 08 грудня 1997 року, виданого Олешинською сільською радою Хмельницької області, внесено відомості про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0097), розташовану по АДРЕСА_1 , та призначену для ведення особистого селянського господарства, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно. У той же день ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу відчужив указану земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Патріот 2014 (далі - ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 ), а останнє, у свою чергу, 01 квітня 2016 року продало її ТОВ Пімліко . ОСОБА_1 не набув права власності на земельну ділянку в установленому законом порядку, внаслідок чого державна реєстрація цього права є незаконною, а останній не мав права відчужувати її сторонній особі. Спірна земельна ділянка вибула з власності територіальної громади м. Хмельницького поза її волею, тому міська рада вправі витребувати її від добросовісного набувача - ТОВ Пімліко .
За таких обставин прокурор просив суд: 1) визнати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0097), розташовану по АДРЕСА_1 , та призначену для ведення особистого селянського господарства, від 08 грудня 2015 року незаконною та скасувати цю реєстрацію; 2) визнати договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, укладений 08 грудня 2015 року між ОСОБА_1 і ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 недійсним; 3) скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ Пімліко на цю земельну ділянку та витребувати її з незаконного володіння останнього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зареєструвала та видала останньому акт на право приватної власності на землю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року про відмову в позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до ТОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки з незаконного володіння скасовано Провадження у цій частині вимог закрито. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, фактично погоджуючись з рішенням місцевого суду про відмову в позові зазначив про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази того, що на час набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького. Позов прокурора в інтересах держави в особі міської ради містить окремі позовні вимоги до ТОВ Пімліко про скасування державної реєстрації права власності останнього на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0097), розташовану по АДРЕСА_1 , та витребування цієї земельної ділянки з незаконного володіння не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір в цій частині виник між юридичними особами.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року заступник прокурора Хмельницької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 09 серпня 2017 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - не надано оцінку відсутності підпису голови Олешківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на копії рішення від 03 лютого 1997 року № 7 Про приватизацію земельних ділянок . Також, усупереч вимог статті 212 ЦПК України 2004 року як доказу у справі не надано оцінку висновку експерта, яким встановлено посвідчення державного акта на землю, виданого виданого відповідачу печаткою сільської ради, яка не використовувалсь в 1997 році. Крім того, державний акт підписаний не від імені голови Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, а іншою особою. Також поза увагою судів залишилось, що план відображений на державному акті на право приватної власності ОСОБА_1 1997 року не містить жодних поворотних точок меж земельної ділянки та всіх точок закріплених в натурі (на місцевості) довгостроковими межовими знаками. Бланк державного акта, виданого на ім`я ОСОБА_1 не містить серійного номеру. Судами не взято до уваги, як доказ книгу реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області за 1997 рік, сформовану у 2007 році. Судами попередніх інстанцій не надано оцінку тій обставині, що на час звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку він не набув право власності на неї, оскільки реєстрація не була проведена відповідно до законодавства, чинного на час видачі державного акта на право власності на землю.
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу заступник прокурора Хмельницької області, у яких просить зазначену касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що правильними є висновки судів про те, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території Олешинської сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зареєструвала та видала останньому державний акт.
Узагальнені доводи пояснень на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року на адресу касаційного суду надійшли від відповідача письмові пояснення на вищевказану касаційну скаргу, у яких останній вказує, що викладені доводи в касаційній скарзі є безпідставні та необґрунтовані. Зокрема, судами попередніх інстанцій у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, відповідають обставинам справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 686/23164/16-ц з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Зазначена справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що рішенням сільської ради від 03 лютого 1997 року № 7 передано земельну ділянку площею 0,80 га, розташовану на території сільської ради та призначену для ведення підсобного господарства, у власність ОСОБА_1 .
На підставі цього рішення 08 грудня 1997 року ОСОБА_1 одержав державний акт серії ІІІ-ХМ № 036581 на право приватної власності на землю, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01626.
12 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла постанову № 3349-VI Про зміну і встановлення меж міста Хмельницького і Хмельницького району Хмельницької області , якою збільшено територію міста на 681,0 га земель, у тому числі за рахунок 10,0 га земель, що знаходяться у віданні сільської ради.
У 2015 році ПП Діоріт Плюс 1 розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а 07 жовтня 2015 року здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 0,80 га у Державному земельному кадастрі. Їй присвоєно кадастровий номер 6810100000:33:001:0097.
08 грудня 2015 року приватний нотаріус Байрачний А. І. вніс запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12414295 про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,80 га (кадастровий номер 6810100000:33:001:0097), розташовану по АДРЕСА_1 , та призначену для ведення особистого селянського господарства.
У той же день ОСОБА_1 і ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Байрачним А. І., за умовами якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 купило вказану земельну ділянку.
За договором купівлі-продажу від 01 квітня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Бобковою І. О., ТОВ Компанія з управління активами Патріот 2014 продало спірну земельну ділянку ТОВ Пімліко , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 14046524.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з пунктом й Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (далі - ЗК України) рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до частин першої третьої статті 6 ЗК України 1992 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин (тут і далі - ЗК України 1992 року), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.
Частиною першою статті 23 ЗК України 1992 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31), яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її постійне користування.
Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2.
Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки (пункт 7 розділу Х Перехідні положення ЗК України).
Звертаючись до суду з позовом, прокурор, посилаючись на набуття ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням вимог закону (підстава позову), просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 від 08 грудня 2015 року на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Європейський суд з прав людини неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06 вересня 2005 року у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine, заява № 61406/00, § 59); ефективний як у законі, так і в практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 10 грудня 1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey, заява № 100/1995/606/694, § 95); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26 жовтня 2000 року у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland, заява № 30210/96, § 158) (§ 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року в справі Гарнага проти України) (Garnaga v. Ukraine, заява № 20390/07).
У постанові від 05 червня 2018 року, прийнятої у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).
Перелік способів захисту земельних прав викладений у частині третій статті 152 ЗК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним вказаною частиною, або ж іншим способом, який передбачений законом (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у редакції 2015 року (далі - Закон) встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини першої-п`ятої статті 3 Закону державна реєстрація прав є обов`язковою Інформація про право на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на землю або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 01 січня 2013 року.
Право на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належать, зокрема, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Установивши, що внесення нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку не є підставою виникнення цього права, а лише умовою його підтвердження на виконання вимог чинного законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що скасування запису про державну реєстрацію не припинить набутого відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до статті 23 ЗК України в редакції 1993 року право власності або право постійного користування землею посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільською радою.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не звернули уваги на відсутність підпису голови Олешківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на копії рішення від 03 лютого 1993 року № 7 Про приватизацію земельних ділянок , наданого відповідачем як доказ, є безпідставними, оскільки суди не надавали оцінки законності цього рішення, адже вимог про його скасування прокурор не заявляв.
Також, не можуть братись судом до уваги і доводи касаційної скарги про відсутність серійного номеру на державному акті про право власності на спірну земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище рішення, наявність на ньому неналежного відтиску печатки сільської ради та інших доводів, що на думку позивача, свідчать про невідповідність державного акта вимогам законодавства, чинного на час його видачі, оскільки вимог про визнання такого акту недійсним чи його скасування прокурором не заявлено.
З цих же підстав Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо ненадання судами належної оцінки висновку експерта, який на думку позивача підтверджує факт незаконної видачі ОСОБА_1 державного акта на право власності на землю, оскільки суди не надавали оцінки законності державного акта та підстав для його видачі.
Порушень норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які б могли призвести до зміни чи скасування судових рішень, суд касаційної інстанції не встановив.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року, в частині що не скасоване апеляційним судом, та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 09 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2019 |
Оприлюднено | 13.12.2019 |
Номер документу | 86309870 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Умнова Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні