Ухвала

від 12.12.2019 по справі 308/10978/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

1 2 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 520/5476/19

провадження № 61-21840ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Литвина Степана Йосиповича на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 100 026,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 1 відповідального зберігання, згідно з яким депонент зобов`язався передати, а виконавець - прийняти на зберігання майно згідно з актом прийому-передачі. Депонент виконав свої зобов`язання та передав на відповідальне зберігання майно, на підтвердження чого було підписано акт прийому-передачі від 24 січня 2011 року. Відповідач всупереч умов договору не повернув ввірене йому майно в строк до 21 листопада 2011 року не дивлячись на те, що 21 жовтня 2011 року отримав від товариства письмову вимогу про повернення переданого на зберігання майна. Листом від 23 листопада 2011 року № 2116 товариство повторно звернулося до відповідача з вимогою про повернення майна або відшкодування його вартості в розмірі 100 026,17 грн, однак і ця вимога була проігнорована. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області рішенням від 15 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року, позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна 100 026,17 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

03 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Литвин С. Й. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 100 026,17 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

В касаційній скарзі заявник посилається на підпункт б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судами у цій справі, при розгляді іншої справи, оскільки посилаючись на наявність вказаних обставин, представником ОСОБА_1 - адвокатом Литвином С. Й. не вказано, при розгляді якої саме іншої справи і чому ОСОБА_1 позбавлений можливості спростувати встановлені у цій справі обставини, які підстави і предмет позову в іншій справі, хто є її сторонами. Тому наведені доводи не обґрунтовані.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі Зубац проти Хорватії від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Литвина Степана Йосиповича на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профігруп Україна до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев