Рішення

від 13.12.2019 по справі 420/5689/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5689/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» (вул. Гаванна, 10, м. Одеса, 65026) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (а.с.6-10) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» (далі ТОВ «ФЕРМАН» ) до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0023014406 від 21.05.2019 року про застосування штрафу в розмірі 39587,50 грн.

Позивач зазначив, що ГУ ДФС проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ФЕРМАН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, про що складено акт №249/15-32-14-08/40081614 від 25.04.2019 року.

На підставі акту №249/15-32-14-08/40081614 від 25.04.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0023014406 від 25.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ і абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі Указ Президента №436/95) у розмірі 39587,50 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим.

В акті перевірки зазначено про відсутність видаткового касового ордеру за 28.08.2017 на суму 13000,75 грн, що підтверджується не відображенням в сторінці 6 касової книги реквізитів Номер документа та Від кого отримано чи кому видано . Вказані реквізити дійсно не зазначені, однак в ній зазначена сума надходжень та видатків у розмірі 13000,75 грн, а також номер рахунку 661. Заборгованість підприємства з виплат працівникам в разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунку 661 Розрахунки за заробітною платою , що і було здійснено підприємством. На підтвердження здійснення касової операції, платником проведено виплату заробітної плати в розмірі 13000,75 грн за видатковою відомістю, яку платник, разом із банківською випискою надав під час перевірки контролюючому органу.

Що стосується відсутності у видатковому касовому ордері №1 від 02.01.2018 підпису одержувача ( ОСОБА_1 ) при отриманні ним готівкових коштів у сумі 2656,50 грн, а також відсутності у видатковому касовому ордері №2 від 02.01.2018 підпису одержувача ( ОСОБА_2 ) при отриманні нею готівкових коштів у сумі 2656,80 грн, то факт одержання грошових коштів підтверджується відповідними видатковими відомостями, які були надані платником під час перевірки. Вказані обставини свідчать про те, що грошові кошти були видані з каси позивача саме 01.11.2012, а відсутність запису про вказану операцію на відповідній сторінці касової книги свідчить не про перевищення ліміту залишку готівки в касі, а про порушення порядку ведення касової книги, і тому, до платника неправомірно застосовано фінансові санкції на підставі абз.3 п.1 Указу Президента №436/95.

В податковому повідомленні-рішенні зазначено, що платником порушено п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення Про проведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637 (далі Положення №637), а саме: понадлімітні залишки готівки в касі в розмірі 13000,75 грн, 2656,50 грн та 2656,50 грн, що разом становить 18313,75 грн., проте відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 до платника застосовуються санкції у розмірі здійснених виплат, тобто в двократному розмірі від суми 18313,75 грн, що становить 36627,50грн. Тому позивачу залишається незрозумілим, яким чином контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні №0023014406 від 25.05.2019 року нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 39587,50грн.

Також, на думку позивача, відповідач не може застосовувати штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу, передбачені Указом Президента №436/95, яким передбачена відповідальність саме за порушення вимог п.2.8, 3.5 Положення №637. Крім того, зазначений Указ Президента на момент подання позовної заяви визнано незаконним та таким, що втратив чинність від 20.06.2019 року на підставі Указу Президента №418/2019 р.

Позивач вважає, що ним не було порушено норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахунків операцій та ведення касових операцій при здійсненні фінансово-господарської діяльності, а застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу передбачених Указом Президента №436/95 не може застосовуватись, оскільки Указ немає силу законодавчого акту та відповідно до ч.2 ст.238 ГК України не може встановлювати норми адміністративно-господарської відповідальності. Вказана позиція зазначена в постанові ВАСУ по справі 826/19906/13. Позивач вважає, що у даному випадку повинен діяти принцип податкового законодавства, встановлений пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ, який полягає в презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023014406 від 21.05.2019 року.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.55-57).

Ухвалою суду від 21.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.72-74), в якому представник відповідача позов не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позов не підлягає задоволенню та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача зазначив, що в ході перевірки були встановлені понадлімітні залишки готівки в касі ТОВ «ФЕРМАН» на загальну суму 19793,75 грн, що є порушенням п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення №637. За період, що перевірявся ліміт залишку готівки в касі ТОВ «ФЕРМАН» згідно наданої довідки, підписаної директором суб`єкта господарювання, дорівнює 0,00 грн.

Перевіркою дотримання ТОВ «ФЕРМАН» встановленого ліміту залишку готівки в касі на підставі наданих документів встановлено: відсутність видаткового ордеру за 28.08.2017 року на суму 13000,75 грн, що підтверджується не відображенням в сторінці 6 касової книги підприємства взагалі реквізитів Номер документа та Від кого отримано чи кому видано . Крім того, в касовій книзі за 19.06.2017 року (сторінка 5) відображена господарська операція по видачі готівки на підставі наявного видаткового касового ордеру від 19.06.2017 №6 та в касовій книзі за 29.11.2017 року (сторінка 7) відображена господарська операція по видачі готівки на підставі наявного видаткового касового ордеру від 29.11.2017 №7; з каси підприємства 02.01.2018 року згідно видаткового ордеру №1 повинні були видані ОСОБА_1 готівкові кошти у сумі 2656,50 грн, які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі; з каси підприємства 02.01.2018 року згідно видаткового касового ордеру №2 повинні були видані ОСОБА_2 готівкові кошти у сумі 2656,50 грн., які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі; з каси підприємства 24.05.2018 року згідно видаткового касового ордеру №6 повинні були видані ОСОБА_2 готівкові кошти у сумі 1480,00 грн, які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі.

Враховуючи викладене, здійснено розрахунок залишку готівки в касі підприємства та встановлено понадлімітні залишки готівки в касі: у сумі 18313,75 грн, що є порушенням п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення №637; у сумі 1480 грн, що є порушенням п.15 р.ІІ, абз.2 п.27 р.ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 29.12.2017 року №148 (далі Положення №148).

Представником відповідача у відзиві наведено розрахунок понадлімітних залишків готівки в касі, а саме 28.08.2017 року - 13000,75грн, 02.01.2018 року - 5313,00грн, 24.05.2018 року -1480,00грн.

Позивачем надано до суду відповідь на відзив (а.с.93-97) в якій зазначив, що не визнає відзив відповідача в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим.

Позивач у відповіді на відзив виклав позицію аналогічного змісту із позицією викладеною у позовні заяві та зазначив, що стосовно його посилань у позовній заяві щодо того, що йому було незрозуміло яким чином контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні нараховано суму штрафних санкцій у розмірі 39587,50, то у даному випадку звертає увагу суду, що позивач не взяв до уваги готівкові кошти у сумі 1480,00грн, які були видані ОСОБА_2 з каси підприємства 24.05.2018 року згідно видаткового касового ордеру №6, а тому вказав суму штрафних санкцій, яка має бути застосована до нього у розмірі 36627,50 грн. Враховуючи викладені обставини позивач визнає, що з каси підприємства 24.05.2018 року згідно видаткового касового ордеру №6 були видані готівкові кошти у сумі 1480,00 грн, які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі, тобто ОСОБА_2 , проте це не є порушенням дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства, а є порушенням ведення касового ордеру. Представник просив задовольнити позовні вимоги.

Справа розглянута у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що з 29.03.2019 по 18.04.2019 року ГУ ДФС на підставі наказу №1674 від 07.03.2019 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ФЕРМАН» , за результатами якої о складено акт №249/15-32-14-08/40081614 від 25.04.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ФЕРМАН» , код ЄДРПОУ 40081614, податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 (а.с.11-39).

На підставі акту №249/15-32-14-08/40081614 від 25.04.2019 року прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0023014406 від 25.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПКУ, абз.3 ст.1 Указу Президента №436/95 у розмірі 39587,50 грн. за встановлені перевіркою порушення п.2.8 гл.2, п.3.5 гл.3 Положення №637 (а.с.40).

Між тим, у пп.3.3.3 п.3 розділу ІІІ Акту перевірки зазначено, що ведення касових документів та їх оформлення на підприємстві ТОВ «ФЕРМАН» здійснюється з порушенням вимог Положення №637, а також Положення 148.

Положення №637 втратило чинність з 05.01.2018 року у відповідності до Положення №148.

Згідно з Актом перевірки під час перевірки встановлено, що ліміт залишку готівки в касі підприємства згідно з наданою довідкою директором суб`єкта господарювання дорівнює 0,00грн. Перевіркою дотримання встановленого ліміту залишку готівки на підставі наданих документів встановлено:

- відсутність видаткового касового ордеру за 28.08.2017 року на суму 13000,75 грн., що підтверджується не відображенням в сторінці 6 касової книги підприємства взагалі реквізитів Номер документа та Від кого отримано чи кому видано . Крім того, в касовій книзі за 19.06.2017 року відображена господарська операція по видачі готівки на підставі наявного видаткового- касового ордеру від 19.06.2017 року №6 та в касовій книзі за 29.11.2017 року (сторінка7) відображена господарська операція по видачі готівки на підставі наявного видаткового касового ордеру від 29.11.2017 №7;

-з каси підприємства 02.01.2018 року згідно видаткового касового ордеру №1 повинні були видані ОСОБА_1 готівкові кошти в сумі 2 656,50 грн., які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі;

-з каси підприємства 02.01.2018 року згідно видаткового касового ордеру №2 повинні були видані ОСОБА_2 готівкові кошти у сумі 2 656,50 грн, які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі;

-з каси підприємства 24.05.2018 року згідно податкового касового ордеру №6 повинні були видані ОСОБА_2 готівкові кошти у сумі 1480,00 грн, які не підтверджені підписом одержувача готівкових коштів у день їх видачі.

З урахуванням вищезазначеного перевіряючими зроблений висновок про наявність залишку готівки в касі підприємства та встановлено понадлімітні залишки готівки в касі:

-у сумі 18 313,75 грн., що є порушенням п. 2.8 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 Положення №637;

-у сумі 1 480,00 грн., що є порушенням п. 15 р. II, абз. 2 п. 27 р. III Положення №148.

Пунктом 2.8 Положення №637, яке втратило чинність 05.01.2018 року, встановлено, що Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її

зарахування на банківські рахунки.

Згідно з п.3.5 Положення №637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням

одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи

документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Пунктом 7.24 глави 7 Положення №637 встановлено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки у касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться до розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Аналогічні норми встановлені діючим Положенням №148, а саме абз. 2 п. 27 р. III, пп.3 п.58 р. VI Положення.

Позивач не заперечуючи встановлених порушень щодо оформлення касових ордерів, стверджує, що ліміт залишку готівки каси не був завищений на вказані суми, оскільки вони дійсно були видані вказаним особам, що підтверджується відображенням підприємством вказаного в бухгалтерському обліку, а саме в установлений строк відображається за дебетом субрахунку 661 Розрахунки за заробітною платою . Видаткова відомість про виплату зарплати в розмірі 13000,75 грн разом із банківською випискою була надана під час перевірки. Між тим, в Акті перевірки відсутні відомості щодо оцінки вказаних документів. Також не наведено вказаної оцінки у відзиві на позов

Вказані документи надані позивачем до позову. Згідно відомості ОСОБА_1 виплачена заробітна плата 28.08.2017 року за листопад-грудень 2016 року (2455,25грн) та за квітень-липень 2017 року (10545,5грн) (а.с.42-43). При цьому суд враховує, що згідно з актом перевірки ОСОБА_1 є директором та головним бухгалтером підприємства.

В акті перевірки зазначено, що вказані суми повинні були видані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте у відзиві не спростовано твердження позивача, що вказані суми були фактично виплачені у вказані дні вказаним особам у якості заробітної плати.

Крім того, посадовими особами відповідача проводилась планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ФЕРМАН» податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

Будь-яких порушень стосовно виплачених зарплат за вищезазначеними касовими ордерами перевіркою згідно з Актом від 25.04.2019 року не встановлено.

Суд вважає, що вказані обставини підтверджують відсутність порушення позивачем ліміту залишку готівки в касі.

Також позивач вважає, що до нього не могла бути застосована санкція, яка встановлена Указом Президента №436/95 (втратив чинність на підставі Указу Президента №418/2019 від 20.06.2019 року), оскільки Указ Президента є підзаконним актом, а відповідно до положень ПКУ відповідальність за порушення податкового законодавства може бути встановлена лише Законами.

Суд вважає вказану позицію обґрунтованою. З 01.01.2011 року набрав чинність ПКУ, відповідно ст.1 якого Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.2 ст.109 ПКУ визначено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено, що відповідальність повинна бути встановлена ПКУ та іншими Законами, до яких Укази Президента не відносяться, а тому є логічно-послідовним скасування Указу Президента №436/95.

Крім того, ч. 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає необхідним врахувати висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.07.2019 року по справі №811/2300/13-а. В постанові Верховного суду зазначено, що Положенням №637, а саме пунктом 2.10 встановлено, що підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Верховний Суд зазначив, що з матеріалів справи №811/2300/13-а вбачається, що за 28.12.2012 у книзі міститься запис про видатковий касовий ордер за 01.11.2012 на видачу готівки в сумі 10 000 грн. Також наявні копії двох видаткових касових ордерів за 01.11.2012 про видачу гр. ОСОБА_1 грошових коштів на загальну 10 150 грн, що не заперечується та не спростовується відповідачем. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені обставини свідчать про видачу спірної суми коштів з каси позивача саме 01.11.2012, а відсутність запису про вказану операцію на відповідній сторінці касової книги свідчить не про перевищення ліміту залишку готівки в касі, а про порушення порядку ведення касової книги.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» (вул. Гаванна, 10, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 40081614) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0023014406 від 21.05.2019 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 39587,50 грн.

Стягнути з Головного управління Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМАН» судові витрати у розмірі 1921,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.