Рішення

від 12.12.2019 по справі 826/2651/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/2651/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом адвоката Кулініча Андрія Петровича, який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернуся адвокат Кулініч Андрій Петрович, який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (далі - відповідач та/або Управління ДМС у м. Києві та Київській області) та просить суд:

- визнати бездіяльність Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26.12.2017 року;

- скасувати наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29.01.2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області видати продовжену довідку за строком дії довідку №007744 від 26.12.2017 року;

- зобов`язати відповідальну особу Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, яку призначено відповідальним за ведення справи №2017KV0093 від 26.12.2017 року провести співбесіду з заявником по справі за участю захисника.

Як свідчать матеріали адміністративної справи мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наявна протиправна бездіяльність допущена відповідачем, яка полягає у не проведенні співбесіди із громадянином Грузії ОСОБА_1 в порядку визначеному чинним законодавством, зокрема не забезпечено виконання вимог положення пункту 3.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №649 від 07.09.2011 року.

Крім того позивач вказує, що наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29.01.2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 прийнято відповідачем з порушенням абзаців 2, 3 пункту 5.3 Правил, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №649 від 07.09.2011 року.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Також, Управлінням ДМС у м. Києві та Київській області надано до суду належним чином засвічену копію матеріалів особової справи №2017KV0093 від 26.12.2017 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відділом забезпечення досудового слідства Служби безпеки України від 08.12.2017 року №23/1460 на адресу Головного управління Державної міграційної служби в Київській області скеровано заяву ОСОБА_2 від 07.12.2017 року про розгляд документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту з додатками на 76 аркушах, 6 фотокартках.

26.12.2017 року Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято заяву громадянина ОСОБА_2 від 07.12.2017 року та виписано довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26.12.2017 року.

Вказані обставини встановленні рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 року.

Надалі, листом №3201.4.1-5925/32.2-17 від 27.12.2017 року Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області звернулося до Прокуратури міста Києва із проханням надати дозвіл заступнику начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловій Ользі Михайлівні та головному спеціалісту відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуку Дмитру Вікторовичу на відвідування громадянина Грузії ОСОБА_2 у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Також, листом від 27.02.2017 року №3201.4.1-5925/32.2-17 відповідач просив Прокуратуру міста Києва надати до 12.01.2017 року копії матеріалів екстрадиційної перевірки, які можуть мати суттєве значення під час всебічного та об`єктивного розгляду його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В свою чергу, з матеріалів справи слідує, що листом від 29.01.2018 року №14-314-17 Прокуратура міста Києва звернулась до начальника Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України Демченка В.І. із проханням надати доступ заступнику начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловій Ользі Михайлівні та головному спеціалісту відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуку Дмитру Вікторовичу для відвідування громадянина Грузії ОСОБА_2 .

Згідно доповідної записки б/н складеної головним спеціалістом відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуком Дмитром Вікторовичем судом вбачається наступне: 29.01.2018 року отримано в Прокуратурі міста Києва дозвіл про доступ №14-314-17 до місця утримання заявника (який дійсний впродовж дня видачі) на ім`я заступника начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щеглової Ольги Михайлівни та головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчука Дмитра Вікторовича.

29.01.2018 року вищевказані співробітники прибули до гр. ОСОБА_2 , який утримується у відділі забезпечення досудового слідства СБ України (адреса: пров. Аскольдів, 3а, Київ) для проведення процедурних дій передбачених чинним законодавством.

Зазначеними працівниками було двічі здійснено спробу провести співбесіду із заявником, відповідно до ст. 8 Закону, однак, безрезультатно.

Під час першої спроби провести співбесіду, вона не відбулася з ініціативи заявника, а саме, останній відмовився відповідати на будь-які питання без присутності його адвоката. Тоді заступником начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловою О.М. здійснений дзвінок адвокату заявника Кулінічу А.П. , повідомлено про вимогу заявника та запропоновано прибути та долучитися до проведення співбесіди. Однак, адвокат Кулініч А.П. відмовився від участі (мотивуючи своєю зайнятістю), повідомив, що не може долучитися до проведення співбесіди, а натомість може сприяти з Прокуратурою міста Києва щодо пришвидшення отримання нового, повторного дозволу на відвідування його підзахисного ОСОБА_2 .

Крім цього, у наведеній доповідній записці висловлено думку головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчука Д.В., що дії заявника та його адвоката Кулініча А.П. були спрямовані на навмисне відтермінування розгляду заяви.

В подальшому, головним спеціалістом відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуком Дмитром Вікторовичем 29.01.2019 року сформовано подання щодо призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якому наведено ідентичну аргументацію, що і викладена у доповідній записці б/н.

29.01.2018 року Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято наказ №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Республіки Грузія ОСОБА_2 , яким наказано призупинити розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Республіки Грузія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 2 вказаного Наказу довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26.12.2017 року визнано недійсною.

Зі змісту спірного наказу слідує, що підставою для його прийняття є абзаци другий, третій пункту 5.3 Правил розгляду заяв та подання документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 року №649.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні визначає Закон України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту від 08.07.2011 року №3671-VI (далі - Закон №3671-VI).

Відповідно до приписів частини 1 статті 8 Закону №3671-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника. Протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.

Частинами 2, 3 статті 8 Закону №3671-VI передбачено, що за бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.

Під час співбесіди заявнику, який не володіє українською або російською мовами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен дотримуватися конфіденційності з обов`язковим оформленням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.

Між тим, процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, визначено Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 №649.

Згідно пункту 3.1 розділу III Правил у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС:

а) забезпечує можливість для заявника особисто або за допомогою законного представника скласти заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, мають міститися такі відомості: прізвище, ім`я (імена), по батькові заявника, дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (у разі його відсутності - зазначені причини, через які він був утрачений), громадянство/підданство, країна постійного проживання, місце та підстави (за наявності) проживання в Україні, місце, час та спосіб перетинання державного кордону України, відомості про членів сім`ї заявника, підписи заявника або законного представника, перекладача (у разі необхідності), дата складання заяви.

Заявник зобов`язаний також надати всі наявні у нього документи та інформацію, що необхідні для обґрунтування заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або зазначити причини, через які ці документи та інформація не можуть бути надані, та повідомити, де такі документи знаходяться чи можуть знаходитися або хто може надати чи підтвердити відповідну інформацію.

У разі неписьменності або через фізичні вади, які унеможливлюють складання заяви особисто заявником, на його прохання заява може бути складена іншою особою, про що робиться відповідний запис на заяві;

б) реєструє заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та подані документи у журналі реєстрації заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 5);

в) ознайомлює заявника або його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами і обов`язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таке ознайомлення здійснюється мовою, яку розуміє заявник або його законний представник.

Проведення зазначених дій фіксується відповідним протоколом ознайомлення з прийняттям рішення за заявою, правами і обов`язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 6), в якому проставляють власні підписи заявник, його законний представник та перекладач, адвокат, психолог, педагог (за їх наявності);

г) у разі потреби направляє заявника на обстеження для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України.

Таке обстеження проводиться у разі наявності в уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС обґрунтованого сумніву щодо заявленого віку особи та оформлюється відповідним направленням на обстеження для встановлення віку (додаток 7).

Особі, яка направляється на обстеження з метою встановлення віку, та її законному представнику роз`яснюються причини для такого обстеження та наслідки відмови у його проходженні. У випадку відмови особи пройти обстеження з метою встановлення віку на заяві та в особовій справі заявника робиться відповідна відмітка.

Відмова особи або її законного представника від проходження обстеження з метою встановлення віку є підставою для розгляду матеріалів особової справи цієї особи як повнолітньої;

ґ) заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 8), та членів її сім`ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену із сім`єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник.

У разі якщо у заявника відсутні документи, що посвідчують його особу, записує за його вказівкою прізвище, ім`я, по батькові та інші про нього дані до встановлення особи, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

д) приймає від заявника на зберігання документи: національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що оформлюється розпискою (додаток 9);

е) оформлює особову справу згідно з описом документів, що знаходяться в особовій справі заявника (додаток 10);

є) долучає до справи по чотири фотокартки заявника та членів його сім`ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви, а також інші, передбачені Законом та цими Правилами, документи;

ж) призначає дату та час співбесіди та повідомляє цю інформацію заявникові та його законному представникові (за наявності) під підпис в особовій справі;

з) заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.

Суд звертає увагу, що наведені положення Правил стосуються оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту дії/бездіяльність щодо чого не є предметом розгляду даної адміністративної справи, а тому обгрунтування позивачем позовних вимог пунктом 3.1 розділу III Правил суд не бере до уваги та не оцінює по суті.

Варто наголосити, що позивачем заявлено позовні вимоги виключно в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26.12.2017 року.

Між тим, попередній розгляд заяв визначений розділом IV Правил.

Так, пункт 4.1 розділу IV Правил визначає, що під час попереднього розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви:

а) проводить співбесіду із заявником з дотриманням правил, встановлених частинами другою та третьою статті 8 Закону.

У разі залучення перекладача для участі в співбесіді, у тому числі через систему відеоконференц-зв`язку, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС перед початком співбесіди попереджає перекладача про необхідність дотримання умов конфіденційності, що оформлюється розпискою про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника (додаток 11).

Результати співбесіди оформлюються відповідним протоколом співбесіди (додаток 12) з особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підписується цією особою або її законним представником, перекладачем, адвокатом, психологом, педагогом (за наявності);

б) розглядає відомості, наведені в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та інші документи, вимагає додаткові відомості, що можуть підтверджувати наявність чи відсутність підстав для прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

в) готує письмовий висновок щодо прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 13).

У висновку обов`язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником або його законним представником. Цей висновок повинен включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел.

Аналіз положень статті 8 Закону №3671-VI та пункту 4.1 розділу IV Правил дає суду підстави стверджувати про наявний обов`язок уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви проводити співбесіду із заявником з дотриманням правил, встановлених частинами другою та третьою статті 8 Закону.

В той же час, як встановлено судом в ході розгляду справи, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17.11.2017 року у справі №344/15341/17 застосовано до громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу ОСОБА_1 .

Згідно положень статті 1 Закону України Про попереднє ув`язнення від 30.06.1993 року №3352-XII (далі - Закон №3352-XII) попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув`язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.

Частиною 3 статті 12 Закону визначено, що особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення з родичами або іншими особами надається адміністрацією місця попереднього ув`язнення на підставі письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку. Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув`язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців та Урядом України.

З вказаного слідує, що з урахуванням місця перебування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 обов`язок уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) проводити співбесіду із заявником має пряму залежність від отримання ним письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Як вже було зазначено судом вище, відповідачем вчинялися дії з метою отримання письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку для відвідування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 та проведення попередньої співбесіди.

Отже, суд вважає, що Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області не вчинено бездіяльності щодо здійснення необхідних дій для проведення попередньої співбесіди із заявником.

Водночас, доводи позивача про порушення відповідачем пункту 3.1 розділу III Правил в частині не повідомлення його про призначену дату та час співбесіди, як підстави для задоволення адміністративного позову суд відхиляє, оскільки фактично обставини визначення дати та часу проведення співбесіди з урахуванням місця перебування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 не могло бути визначено Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області при отримані адвокатом Кулініч Андрієм Петровичем, який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 довідки про звернення за захистом №007744 від 26.12.2017 року.

При цьому, суд наголошує, що питання погодження дати та часу проведення співбесіди попередньо є неможливим, оскільки строк дії письмового дозволу становить один день.

Слід вказати, що відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивачу було запропоновано прибути та долучитися до проведення співбесіди, проте останній відмовився від участі (мотивуючи своєю зайнятістю), повідомив, що не може долучитися до проведення співбесіди, а натомість може сприяти з Прокуратурою міста Києва щодо пришвидшення отримання нового, повторного дозволу на відвідування його підзахисного ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що матеріли адміністративної справи не містять в собі належних доказів на підтвердження та/або спростування вказаного.

Проте, на аркуші 2 позовної заяви позивачем вказано, що 29.01.2018 року Дударчук Д.В. довідку №007744 з продовженим строком дії не повернув, пославшись на відсутність законних підстав її проводження та повідомив, що про прийняте рішення позивача та його клієнта буде повідомлено додатково в письмовому вигляді.

Зазначене, на думку суду, свідчить про підтвердження обставин пропонування відповідачем адвокату Кулініч Андрію Петровичу, який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 прибути та долучитися до проведення співбесіди.

Наведене в своїй сукупності дає суду підстав дійти висновку про відсутність ознак бездіяльності Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26.12.2017 року, оскільки остання не відбулася з огляду на відмову заявника у проведенні співбесіди без захисника, який, в свою чергу, не зміг прибути та долучитися до співбесіди.

Суд наголошує, що відповідачем вчинено всіх залежних від нього дій з метою проведення попередньої співбесіди із громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26.12.2017 року.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині скасування наказу Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29.01.2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Згідно пункту 5.3 розділу V Правил розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути припинений на будь-якому етапі за відповідним клопотанням заявника.

Рішення про припинення розгляду заяви оформлюється наказом органу, в якому на розгляді перебуває особова справа заявника.

Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин або без повідомлення ним причин неприбуття. У разі призупинення розгляду заяви довідка про звернення за захистом в Україні визнається недійсною.

Рішення про призупинення розгляду заяви оформлюється наказом територіального органу ДМС за вмотивованим поданням уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС, на яку покладено обов`язок щодо розгляду справи.

У випадку звернення заявника до територіального органу ДМС уповноваженій посадовій особі територіального органу ДМС надаються письмові пояснення від заявника, а також зазначеною особою здійснюється перевірка щодо наявності у діях заявника складу адміністративного правопорушення (у випадку наявності підстав уповноваженою посадовою особою складається протокол про адміністративне правопорушення) та готується вмотивоване подання про поновлення розгляду заяви, яке оформлюється наказом.

Аналіз наведеного пункту Правил дає суду підстави дійти до наступного висновку.

Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС у випадку:

По-перше, у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин.

По-друге, у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами без повідомлення ним причин неприбуття.

Тобто ключовим аспектом є встановлення територіальним органом ДМС обставин поважності/неповажності неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури та/або неповідомлення про таке не прибуття.

Варто зазначити, що в даному випадку містяться ознаки специфічного врегулювання питання проведення співбесіди із заявником, з огляду на його місце перебування.

Таким чином, на думку суду, при здійснені проведення попередньої співбесіди із заявником - громадянином Грузії ОСОБА_1 , з урахування виявленого ним бажання присутності його захисника та повідомлення захисника про неможливість прибуття та доручення до співбесіди у зв`язку із його зайнятістю, суд вважає, що наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29.01.2018 року №22 було прийнято передчасно, а висновок відповідальної особи за проведення такої співбесіди про навмисне відтермінування розгляду заяви є оціночним та суб`єктивним.

Суд наголошує, що дії в частині проведення попередньої співбесіди із заявником вчинялися вперше, що, на думку суду, не свідчить про системність та намагання позивача та заявника відтермінувати розгляд заяви.

Проте, як свідчать матеріли особової справи станом на час вирішення спору по суті наказом Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 06.03.2018 року №84 поновлено розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26.12.2017 року визнано недійсною, видано довідку про звернення за захистом в Україні №008836 від 06.03.2018 року.

З вказаного слідує, що станом на час вирішення спору по суті спірний наказ реалізований та вичерпав свою дію, а тому не створює жодних прав та обов`язків для заявника - громадянина Грузії ОСОБА_1 , в інтересах якого діє позивач.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування оскаржуваного наказу, з огляду на втрату своєї дії, що зумовлює відсутність об`єкту захисту.

Як наслідок відсутні підстави для зобов`язання Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області видати продовжену довідку за строком дії довідку №007744 від 26.12.2017 року, оскільки остання наказом Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 06.03.2018 року №84 визнана недійсною, а заявнику видано нову довідку про звернення за захистом в Україні №008836 від 06.03.2018 року.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідальної особи Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, яку призначено відповідальним за ведення справи №2017KV0093 від 26.12.2017 року провести співбесіду з заявником по справі за участю захисника, з огляду на те, що в матеріалах справи наявний протокол співбесіди від 03.04.2018 року, що була проведена відповідачем в присутності захисника заявника громадянина Грузії ОСОБА_1 - адвоката Кулініч А.П.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в цілому.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову адвоката Кулініч Андрія Петровича, який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, б. 11, код ЄДРПОУ 37826158) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева