Постанова

від 30.06.2020 по справі 826/2651/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2651/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Земляної Г.В.

при секретарі: Марчук О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадянина Грузії ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Громадянина Грузії ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Громадянин Грузії ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26 грудня 2017 року;

- скасувати наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29 січня 2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області видати продовжену довідку за строком дії довідку №007744 від 26 грудня 2017 року;

- зобов`язати відповідальну особу Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, яку призначено відповідальним за ведення справи №2017KV0093 від 26 грудня 2017 року провести співбесіду з заявником по справі за участю захисника.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у не проведенні співбесіди із громадянином Грузії ОСОБА_1 в порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема, не забезпечено виконання вимог положення пункту 3.1 Наказу Міністерства внутрішніх справ України №649 від 07 вересня 2011 року. Також вказано, що наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29 січня 2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 прийнято відповідачем з порушенням абзаців 2, 3 пункту 5.3 Правил, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №649 від 07 вересня 2011 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні ознаки бездіяльності Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі №2017KV0093 від 26 грудня 2017 року, оскільки остання не відбулася з огляду на відмову заявника у проведенні співбесіди без захисника, який, в свою чергу, не зміг прибути та долучитися до співбесіди. Інші вимоги позову не підлягають задоволенню, оскільки втратили свою актуальність.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

30 червня 2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що позивач погано себе почуває, тому не може з`явитися у судове засідання. Колегія суддів ухвалили відмовити в задоволенні даного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим, зокрема, позивачем не зазначено, чим обумовлена необхідність особисто приймати участь в судовому засіданні, не вказано причин неможливості прибуття в судове засідання представника позивача. Посилання на погане самопочуття жодним чином не підтверджено. Зазначені доводи клопотання не доводять необхідності відкладення розгляду справи та неможливості здійснення її розгляду за наявними у справі матеріалами в межах доводів апеляційної скарги. При цьому, колегія суддів наголошує, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення спору по суті.

Відтак, оскільки учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 статті 311 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є громадянином Грузії. Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 17 листопада 2017 року у справі №344/15341/17 стосовно нього застосовано екстрадиційний арешт строком до 18 листопада 2018 року, до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу до Республіки Грузія, а також визначено його місце утримання у відділі забезпечення досудового слідства СБУ України за адресою: м.Київ, Аскольдів провулок, 3а.

Відділом забезпечення досудового слідства Служби безпеки України від 08 грудня 2017 року №23/1460 на адресу Головного управління Державної міграційної служби в Київській області скеровано заяву ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року про розгляд документів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту з додатками на 76 аркушах, 6 фотокартках.

26 грудня 2017 року Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято заяву громадянина ОСОБА_1 від 07 грудня 2017 року та виписано довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26 грудня 2017 року.

Вказані обставини встановленні рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року.

Листом №3201.4.1-5925/32.2-17 від 27 грудня 2017 року Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області звернулося до Прокуратури міста Києва із проханням надати дозвіл заступнику начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловій Ользі Михайлівні та головному спеціалісту відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуку Дмитру Вікторовичу на відвідування громадянина Грузії ОСОБА_1 у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

Також листом від 27 грудня 2017 року №3201.4.1-5925/32.2-17 відповідач просив Прокуратуру міста Києва надати до 12 січня 2018 року копії матеріалів екстрадиційної перевірки, які можуть мати суттєве значення під час всебічного та об`єктивного розгляду його заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Листом від 29 січня 2018 року №14-314-17 Прокуратура міста Києва звернулась до начальника Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України Демченка В.І. із проханням надати доступ заступнику начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловій Ользі Михайлівні та головному спеціалісту відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуку Дмитру Вікторовичу для відвідування громадянина Грузії ОСОБА_1 .

З доповідної записки б/н складеної головним спеціалістом відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуком Дмитром Вікторовичем встановлено, що 29 січня 2018 року отримано в Прокуратурі міста Києва дозвіл про доступ №14-314-17 до місця утримання заявника (який дійсний впродовж дня видачі) на ім`я заступника начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щеглової Ольги Михайлівни та головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчука Дмитра Вікторовича.

29 січня 2018 року вищевказані співробітники прибули до гр. ОСОБА_1 , який утримується у відділі забезпечення досудового слідства СБ України (адреса: пров. Аскольдів, 3а, Київ) для проведення процедурних дій передбачених чинним законодавством.

Зазначеними працівниками було двічі здійснено спробу провести співбесіду із заявником відповідно до статті 8 Закону, однак, безрезультатно.

Під час першої спроби провести співбесіду, вона не відбулася з ініціативи заявника, оскільки останній відмовився відповідати на будь-які питання без присутності його адвоката. Тоді заступником начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Щегловою О.М. здійснений дзвінок адвокату заявника Кулінічу А.П. , повідомлено про вимогу заявника та запропоновано прибути та долучитися до проведення співбесіди. Однак, адвокат Кулініч А.П. відмовився від участі (мотивуючи своєю зайнятістю), повідомив, що не може долучитися до проведення співбесіди, а натомість може сприяти з Прокуратурою міста Києва щодо пришвидшення отримання нового, повторного дозволу на відвідування його підзахисного ОСОБА_1 .

Крім цього, у наведеній доповідній записці висловлено думку головного спеціаліста відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчука Д.В., що дії заявника та його адвоката Кулініча А.П. були спрямовані на навмисне відтермінування розгляду заяви.

В подальшому, головним спеціалістом відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Дударчуком Д.В. 29 січня 2018 року сформовано подання щодо призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якому наведено ідентичну аргументацію, що і викладена у доповідній записці б/н.

29 січня 2018 року Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області прийнято наказ №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Республіки Грузія ОСОБА_1 , яким наказано призупинити розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту гр. Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 2 вказаного Наказу довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26 грудня 2017 року визнано недійсною.

Підставою для прийняття оскаржуваного Наказу є абз.2,3 п.5.3 Правил розгляду заяв та подання документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року №649.

Вважаючи такий Наказ відповідача порушує його права на своєчасний розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні визначається Законом України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1,12 статті 7 Закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява особисто подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: реєструє заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та подані документи; ознайомлює заявника або його законного представника під їх власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами та обов`язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; проводить дактилоскопію особи, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; у разі потреби направляє особу на обстеження для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України; заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та членів її сім`ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену із сім`єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник; заповнює інші необхідні документи; оформлює особову справу; роз`яснює порядок звернення про надання безоплатної правової допомоги відповідно до закону, що регулює надання безоплатної правової допомоги; заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.

Відповідно до ч.13 статті 8 Закону №3671-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника. Протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи, вимагає додаткові відомості та приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.

За бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.

Під час співбесіди заявнику, який не володіє українською або російською мовами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен дотримуватися конфіденційності з обов`язковим оформленням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.

Процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, визначено Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року №649.

Мотивуючи позов та апеляційну скаргу, представник позивача послався на те, що відповідачем було порушено п.3.1 Правил №649.

Так, згідно п.3.1 розділу III Правил у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС:

а) забезпечує можливість для заявника особисто або за допомогою законного представника скласти заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, мають міститися такі відомості: прізвище, ім`я (імена), по батькові заявника, дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу (у разі його відсутності - зазначені причини, через які він був утрачений), громадянство/підданство, країна постійного проживання, місце та підстави (за наявності) проживання в Україні, місце, час та спосіб перетинання державного кордону України, відомості про членів сім`ї заявника, підписи заявника або законного представника, перекладача (у разі необхідності), дата складання заяви.

Заявник зобов`язаний також надати всі наявні у нього документи та інформацію, що необхідні для обґрунтування заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або зазначити причини, через які ці документи та інформація не можуть бути надані, та повідомити, де такі документи знаходяться чи можуть знаходитися або хто може надати чи підтвердити відповідну інформацію.

У разі неписьменності або через фізичні вади, які унеможливлюють складання заяви особисто заявником, на його прохання заява може бути складена іншою особою, про що робиться відповідний запис на заяві;

б) реєструє заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та подані документи у журналі реєстрації заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 5);

в) ознайомлює заявника або його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами і обов`язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таке ознайомлення здійснюється мовою, яку розуміє заявник або його законний представник.

Проведення зазначених дій фіксується відповідним протоколом ознайомлення з прийняттям рішення за заявою, правами і обов`язками особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 6), в якому проставляють власні підписи заявник, його законний представник та перекладач, адвокат, психолог, педагог (за їх наявності);

г) у разі потреби направляє заявника на обстеження для встановлення віку у порядку, встановленому законодавством України.

Таке обстеження проводиться у разі наявності в уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС обґрунтованого сумніву щодо заявленого віку особи та оформлюється відповідним направленням на обстеження для встановлення віку (додаток 7).

Особі, яка направляється на обстеження з метою встановлення віку, та її законному представнику роз`яснюються причини для такого обстеження та наслідки відмови у його проходженні. У випадку відмови особи пройти обстеження з метою встановлення віку на заяві та в особовій справі заявника робиться відповідна відмітка.

Відмова особи або її законного представника від проходження обстеження з метою встановлення віку є підставою для розгляду матеріалів особової справи цієї особи як повнолітньої;

ґ) заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 8), та членів її сім`ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену із сім`єю, від імені якої заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подав її законний представник.

У разі якщо у заявника відсутні документи, що посвідчують його особу, записує за його вказівкою прізвище, ім`я, по батькові та інші про нього дані до встановлення особи, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

д) приймає від заявника на зберігання документи: національний паспорт або інший документ, який посвідчує особу заявника, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що оформлюється розпискою (додаток 9);

е) оформлює особову справу згідно з описом документів, що знаходяться в особовій справі заявника (додаток 10);

є) долучає до справи по чотири фотокартки заявника та членів його сім`ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви, а також інші, передбачені Законом та цими Правилами, документи;

ж) призначає дату та час співбесіди та повідомляє цю інформацію заявникові та його законному представникові (за наявності) під підпис в особовій справі;

з) заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.

Проаналізувавши вказані правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наведені положення Правил стосуються оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, дії чи бездіяльність відносно чого не є предметом даного спору, тому обґрунтування позовних вимог саме п.3.1 розділу III Правил № 649 є безпідставним та не оцінюється судом.

Натомість, позивачем заявлено вимоги лише в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення співбесіди з шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі №2017KV0093 від 26 грудня 2017 року.

Так, пункт 4.1 розділу IV Правил визначає, що під час попереднього розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви:

а) проводить співбесіду із заявником з дотриманням правил, встановлених частинами другою та третьою статті 8 Закону.

У разі залучення перекладача для участі в співбесіді, у тому числі через систему відеоконференц-зв`язку, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС перед початком співбесіди попереджає перекладача про необхідність дотримання умов конфіденційності, що оформлюється розпискою про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника (додаток 11).

Результати співбесіди оформлюються відповідним протоколом співбесіди (додаток 12) з особою, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підписується цією особою або її законним представником, перекладачем, адвокатом, психологом, педагогом (за наявності);

б) розглядає відомості, наведені в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та інші документи, вимагає додаткові відомості, що можуть підтверджувати наявність чи відсутність підстав для прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

в) готує письмовий висновок щодо прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 13).

У висновку обов`язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника, включаючи сторінки, назви інформаційних звітів, роки та найменування установ чи організацій, що його підготували, посилання на електронну адресу, якщо звіти було опубліковано в Інтернеті, та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником або його законним представником. Цей висновок повинен включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел.

Таким чином, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви зобов`язана проводити співбесіду із заявником з дотриманням правил, встановлених ч.2,3 статті 8 Закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту .

Однак, як було вже зазначено, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17 листопада 2017 року у справі №344/15341/17 застосовано до громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) до вирішення Міністерством юстиції України питання про його видачу та фактичну передачу ОСОБА_1 Грузії .

Згідно статті 1 Закону України Про попереднє ув`язнення (далі - Закон №3352-XII) попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Порядок попереднього ув`язнення визначається цим Законом та Кримінальним процесуальним кодексом України.

Частиною 3 статті 12 цього Закону визначено, що особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення з родичами або іншими особами надається адміністрацією місця попереднього ув`язнення на підставі письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку . Особам, до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, побачення із співробітниками Управління Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців надається адміністрацією місця попереднього ув`язнення без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості згідно з Угодою між Управлінням Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй у справах біженців та Урядом України.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням місця перебування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 обов`язок уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) проводити співбесіду із заявником безпосередньо залежність від отримання ним письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Колегією суддів з наявних матеріалів справи встановлено, а апелянтом жодним чином не спростовано, що відповідачем вчинялися всі необхідні дії з метою отримання письмового дозволу органу, що проводить екстрадиційну перевірку для відвідування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 та проведення попередньої співбесіди на виконання вимог, передбачених Правилами та Законом.

Слід зазначити, що співбесіда не було проведена з ініціативи громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 , оскільки він не бажав надавати відповіді на запитання представників відповідача за відсутності свого адвоката. Однак, відповідно до статті 8 Закону України Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту участь адвоката у розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (на будь-якій стадії), є не обов`язком, а правом заявника. Наразі у суду немає підстав вважати, що уповноважені посадові особи територіального органу ДМС (особи, які ведуть справу) були обізнані про бажання заявника користуватися послугами адвоката, зокрема, під час проведення співбесіди, проте заважали його повідомленню, залученню тощо.

При цьому, доводи позивача про порушення відповідачем п.3.1 розділу III Правил щодо не повідомлення його про призначену дату та час співбесіди, як підстави для задоволення адміністративного позову, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки фактично дата та час проведення співбесіди з урахуванням місця перебування громадянина Республіки Грузії ОСОБА_1 не могли бути визначені Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області при отриманні адвокатом Кулініч А.П., який діє в інтересах громадянина Грузії ОСОБА_1 , довідки про звернення за захистом №007744 від 26 грудня 2017 року. В даному випадку цим питанням займався орган екстрадиційної перевірки. При цьому, питання погодження дати та часу проведення співбесіди попередньо є об`єктивно неможливим, оскільки строк дії письмового дозволу становить один день.

Таким чином, оскаржуваним рішенням вірно визначено, що Управлінням Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області не було вчинено бездіяльності щодо здійснення необхідних дій для проведення попередньої співбесіди із заявником - шукачем захисту на території України громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, суд наголошує на тому, що відповідачем вчинено всіх залежних від нього заходів щодо проведення попередньої співбесіди із громадянином Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі №2017KV0093 від 26 грудня 2017 року.

Щодо позовних вимог щодо скасування наказу Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29 січня 2018 року №22 Про призупинення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 , слід зазначити таке.

Згідно п.5.3 розділу V Правил розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути припинений на будь-якому етапі за відповідним клопотанням заявника.

Рішення про припинення розгляду заяви оформлюється наказом органу, в якому на розгляді перебуває особова справа заявника.

Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин або без повідомлення ним причин неприбуття. У разі призупинення розгляду заяви довідка про звернення за захистом в Україні визнається недійсною.

Рішення про призупинення розгляду заяви оформлюється наказом територіального органу ДМС за вмотивованим поданням уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС, на яку покладено обов`язок щодо розгляду справи.

У випадку звернення заявника до територіального органу ДМС уповноваженій посадовій особі територіального органу ДМС надаються письмові пояснення від заявника, а також зазначеною особою здійснюється перевірка щодо наявності у діях заявника складу адміністративного правопорушення (у випадку наявності підстав уповноваженою посадовою особою складається протокол про адміністративне правопорушення) та готується вмотивоване подання про поновлення розгляду заяви, яке оформлюється наказом.

Отже, з наведеного вбачається, що розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, може бути призупинено за ініціативою територіального органу ДМС у випадку неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами, без поважних причин або неприбуття заявника до територіального органу ДМС, належним чином повідомленого про дату та час здійснення процедури, передбаченої цими Правилами без повідомлення ним причин неприбуття.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та зазначає, що в даному випадку мають місце ознаки специфічного врегулювання питання проведення співбесіди із заявником, з огляду на його місце перебування.

Таким чином, при проведенні попередньої співбесіди із заявником - громадянином Грузії ОСОБА_1 , з урахування виявленого ним бажання присутності його захисника та повідомлення захисника про неможливість прибуття та долучення до співбесіди у зв`язку із його зайнятістю, суд вважає, що оскаржуваний Наказ Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 29 січня 2018 року №22 було прийнято передчасно. Слід також зазначити, що дії щодо проведення попередньої співбесіди із заявником вчинялися відповідачем вперше, що не свідчить про системність відмови шукача захисту від її проведення та намагання заявника чи його представника відтермінувати розгляд заяви.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося скаржником, станом на час вирішення даного спору по суті наказом Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 06 березня 2018 року №84 поновлено розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про звернення за захистом в Україні №007744 від 26 грудня 2017 року визнано недійсною, видано довідку про звернення за захистом в Україні №008836 від 06 березня 2018 року.

Тобто наразі спірний Наказ реалізований та вичерпав свою дію, а тому не створює жодних прав та обов`язків для заявника - громадянина Грузії ОСОБА_1 , відповідно, його скасування не може призвести та поновлення порушених на час його винесення прав позивача.

Відтак, судом вірно зазначено, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного Наказу, з огляду на втрату ним своєї дії, що зумовлює відсутність об`єкту захисту.

Також відсутні підстави для зобов`язання Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області видати продовжену довідку за строком дії довідку №007744 від 26 грудня 2017 року, оскільки заявнику видано нову довідку про звернення за захистом в Україні №008836 від 06 березня 2018 року.

Вимога про зобов`язання відповідальної особи Управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області провести співбесіду з заявником по справі за участю захисника наразі є неактуальною, оскільки в матеріалах справи наявний протокол співбесіди від 03 квітня 2018 року, що була проведена відповідачем в присутності захисника заявника громадянина Грузії ОСОБА_1 - адвоката Кулініч А.П.

Решта тверджень сторін не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу громадянина Грузії ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев