Рішення

від 12.12.2019 по справі 640/21111/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/21111/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 (далі також - ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 , позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надсилання позивачу податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10 про погашення суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08 жовтня 2019 року №16907-10 про опис майна ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій контролюючого органу з винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку із тим, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою через оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, яким товариству визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 05 листопада 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Зазначена ухвала суду разом із позовною заявою та доданими до неї документами отримана відповідачем 08 листопада 2019 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суб`єкт владних повноважень, у встановлений судом строк не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяви чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити відношення відповідача до заявлених позовних вимог, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, Головним управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві) було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 07 червня 2019 року № 0031941404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 103 925, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 83 140, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 785, 00 грн.

У зв`язку з зазначеним, відповідачем 08 жовтня 2019 року було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми Ю № 16907-10, якою сума заборгованості позивача визначена на рівні 186 068, 23 грн. (основний платіж - 83 140, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 20 785, 00 грн., пеня - 82 143, 23 грн.), яка була отримана товариством 25 жовтня 2019 року.

Також, 08 жовтня 2019 року контролюючим органом було прийнято рішення № 16907-10 про опис майна ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 у податкову заставу.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувані податкова вимога та рішення прийняті у зв`язку із несплатою позивачем суми грошового зобов`язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 07 червня 2019 року № 0031941404.

Так, положеннями п. 58.1 статті 58 ПК України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

За правилами п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з даних автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва, 02 вересня 2019 року ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2019 року №0031941404.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/16526/19 було відкрито провадження за вказаною вище позовною заявою (а.с.15).

При цьому, платник податків повідомив ГУ ДФС у м. Києві про оскарження прийнятого ним рішення від 07 червня 2019 року № 0031941404 листом за вих. № 51 від 30 серпня 2019 року (а.с. 18).

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що оскільки на момент прийняття спірної податкової вимоги, сума грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом рішенням від 07 червня 2019 року не була узгодженою в силу положень п. 56.18 статті 56 ПК України, у відповідача були відсутні праві підстави для направлення такої вимоги платнику податків.

Тому позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо надсилання позивачу податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10 про погашення суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 статті 9 КАС України).

З метою повного та належного захисту прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10.

Згідно із пп. 89.1.2 п. 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За правилами п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Оскільки вище встановлено відсутність у позивача податкового боргу і неправомірність надіслання податкової вимоги, суд вважає, що прийняття рішення про опис майна у податкову заставу не узгоджується із нормами статті 89 ПК України, що вказує на протиправність рішення № 16907-10 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до ч. 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною 2 якої визначено, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про не підтвердження відповідачем допустимими доказами наявності у ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 узгоджених сум грошових зобов`язань, не сплачених платником податків, у визначені ПК України строки , як наслідок, протиправність оспорюваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувані в межах розгляду даної справи дії та рішення не може вважатись такими, що вчинені/прийняті з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Згідно з положеннями статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних дій та рішення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 3 842, 00 грн., стягується відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 (03680, місто Київ, вулиця Панаса Любченка, будинок 15, офіс 117/3; код ЄДРПОУ 33998180) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо надсилання товариству з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10 про погашення суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 08 жовтня 2019 року № 16907-10.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 жовтня 2019 року №16907-10 про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 у податкову заставу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк