Постанова

від 27.02.2020 по справі 640/21111/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21111/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року (м.Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮК-ІНВЕСТ 1982 звернулося з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надсилання позивачу податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10 про погашення суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08 жовтня 2019 року №16907-10 про опис майна ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій контролюючого органу з винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку із тим, що сума грошового зобов`язання є неузгодженою через оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, яким товариству визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що після надходження до контролюючого органу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 про відкриття провадження у справі №640/16526/19 з оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.06.2019 №0031941404, податкове зобов`язання як неузгоджене виключено з інтегрованих карток платника, тому податкова вимога вважається відкликаною, а рішення про опис майна таким, що втратило юридичну силу, таким чином відсутній предмет розгляду у справі.

Позивачем подано відзив, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним, судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві) було прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 07 червня 2019 року № 0031941404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 103925,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями на суму 83140,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 20785,00 грн.

У зв`язку з зазначеним, відповідачем 08 жовтня 2019 року було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу форми Ю № 16907-10, якою сума заборгованості позивача визначена на рівні 186068, 23 грн (основний платіж - 83140,00 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 20785,00 грн, пеня - 82143,23 грн), яка була отримана товариством 25 жовтня 2019 року.

Також, 08 жовтня 2019 року контролюючим органом було прийнято рішення № 16907-10 про опис майна ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 у податкову заставу.

Позивач вважаючи вищевказані вимогу та рішення про опис майна протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про не підтвердження відповідачем допустимими доказами наявності у ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 узгоджених сум грошових зобов`язань, не сплачених платником податків, у визначені Податковим кодексом України строки, як наслідок, протиправність оспорюваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, необхідною підставою для надсилання податкової вимоги є наявність у платника податкового боргу.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкова вимога та рішення прийняті у зв`язку із несплатою позивачем суми грошового зобов`язання, визначеної податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 07 червня 2019 року № 0031941404.

За правилами п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом першої інстанції, 02 вересня 2019 року ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2019 року №0031941404.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/16526/19 було відкрито провадження за вказаною вище позовною заявою (а.с.15).

При цьому, платник податків повідомив ГУ ДФС у м. Києві про оскарження прийнятого ним рішення від 07 червня 2019 року № 0031941404 листом за вих. № 51 від 30 серпня 2019 року (а.с. 18).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки на момент прийняття спірної податкової вимоги, сума грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом рішенням від 07 червня 2019 року не була узгодженою в силу положень п. 56.18 статті 56 ПК України, у відповідача були відсутні праві підстави для направлення такої вимоги платнику податків, тому наявна необхідність для виходу за межі заявлених позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10.

Згідно із пп. 89.1.2 п. 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п. 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За правилами п. 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Разом із тим, оскільки встановлено відсутність у позивача податкового боргу і неправомірність надіслання податкової вимоги, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу не узгоджується із нормами статті 89 ПК України, що вказує на протиправність рішення № 16907-10 про опис майна у податкову заставу.

Колегія суддів вказує, що контролюючим органом не було прийнято будь-якого рішення чи розпорядчого документа про скасування чи відкликання податкової вимоги від 08 жовтня 2019 року № 16907-10 та рішення від 08 жовтня 2019 року №16907-10 про опис майна у податкову заставу, тому твердження відповідача що оскаржувані вимога та рішення є відкликаними та скасованими в силу норм податкового законодавства є власним тлумаченням норм Податкового кодексу України з боку контролюючим органом, оскільки норми права, на які посилається відповідач, не містять такого механізму (процедури), як відкликання чи скасування без прийняття будь-яких розпорядчих документів винесених рішень контролюючого органу при неузгодженості податкового зобов`язання.

При цьому, будь-яких повідомлень на адресу позивача про скасування чи відкликання податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу також не направлялося.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не підтвердження відповідачем допустимими доказами наявності у ТОВ ЮК-ІНВЕСТ 1982 узгоджених сум грошових зобов`язань, не сплачених платником податків, у визначені ПК України строки, тому оспорювана податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242 , 243 , 251 , 308 , 310 , 315 , 316 , 321 , 322 , 325 , 328 , 329 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328 , 329 КАС України .

Повний текст постанови виготовлено 03.03.2020.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна