Рішення

від 09.12.2019 по справі 320/2052/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Київ № 320/2052/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Дишлевої О.І., за участю:

представників сторін:

від позивача - Бойко Н.В.

від відповідача - Грянов Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агро Дом

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агро Дом із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2019 №0001091411, №0001081411.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваних рішень, винесених на підставі помилкових висновків контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з постачання ТОВ Вітон Груп соняшникового шроту за наявності у позивача первинних документів на підтвердження вказаної господарської операції та фактичним здійсненням поставки позивачу соняшникового шроту контрагентом - ТОВ Вітон Груп .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень у зв`язку з непідтвердженням контролюючим органом реальності придбання ТОВ Вітон Груп соняшникового шроту у контрагентів-постачальників та подальшої його реалізації позивачу. Відзив надано суду із порушенням строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, у зв`язку із несвоєчасним направленням відповідачем примірника відзиву для суду.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено про базування викладених у письмовому відзиві аргументів відповідача виключно на припущеннях та про недопустимість розповсюдження негативних наслідків зловживання в системі оподаткування конкретним суб`єктом господарювання на його контрагентів за відсутності встановлених контролюючим органом відповідних зловживань з їх боку.

Ухвалою суду від 01.07.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 06.11.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом під час підготовчого провадження та судового розгляду неодноразово оголошуволась перерву в судових засіданнях у зв`язку з витребуванням судом додаткових доказів у справі та викликом у судове засідання свідків.

Представником позивача в судовому засіданні 27.11.2019 позов підтримано, наголошено на наявності первинних документів по господарській операції з придбання у ТОВ Вітон Груп соняшникового шроту та їх достатності для підтвердження реальності поставки позивачу соняшникового шроту контрагентом - ТОВ Вітон Груп .

Представником відповідача проти позову заперечено, наголошено на правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем за наслідками перевірки позивача, якою встановлено факт безтоварності господарської операції щодо придбання ним соняшникового шроту у ТОВ Вітон Груп .

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Дом (ідентифікаційний код 37555934, місцезнаходження: 09720, Київська область, Богуславський район, село Шупики, вул. Центральна, 1-Б) зареєстроване як юридична особа 22.03.2011, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №13291020000000402. Зареєстрованими видами діяльності товариства є, зокрема: 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі наказу від 30.11.2018 №2640, направлення на проведення перевірки від 04.12.2018 №5000 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агро Дом (ідентифікаційний код 37555934) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Вітон Груп (ідентифікаційний код 41627695) за період діяльності з 01.06.2018 по 30.06.2018, за результатами якої складено акт від 17.12.2018 №1125/10-36-14-11/37555934.

Як убачається з розділу 3.1.1.2 Податковий кредит зазначеного акта, перевіркою встановлено, зокрема, що: ТОВ Вітон Груп здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам, без мети настання реальних наслідків, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов`язань, оскільки податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги статті 22, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, по операціях з продажу товару без наявності трудових ресурсів та основних фондів, в тому числі, реалізації шроту соняшникового, походження якого не підтверджується фактом (джерелом) законного введення в обіг . В зв`язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку, що задекларований ТОВ Агро Дом податковий кредит з придбання шроту соняшникового у ТОВ Вітон Груп по ланцюгу постачання в порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI сформовано неправомірно та не підтверджено на загальну суму ПДВ 124934,00 грн. за червень 2018 року.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 17.12.2018 №1125/10-36-14-11/37555934, позивачем подано до контролюючого органу письмові заперечення від 28.12.2018 №28/12-1 на акт перевірки.

Листом Головного управління ДФС у Київській області від 09.01.2019 №588/10/10-36-14-11 позивачу повідомлено про залишення висновку, викладеного в акті перевірки від 17.12.2018 №1125/10-36-14-11/37555934, без змін, а заперечень позивача - без задоволення.

На підставі акта перевірки від 17.12.2018 №1125/10-36-14-11/37555934 Головним управлінням ДФС у Київські області винесено податкові повідомлення-рішення: від 14.01.2019 №0001091411 форми Р , яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість на 155965,00 грн., в тому числі, за податковим зобов`язанням - 124772,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 31193,00 грн.; від 14.01.2019 №0001081411 форми В4 , яким до позивача застосовано штраф у розмірі 162,00 грн. по податку на додану вартість.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України відповідно до скарги від 25.01.2019 №4, яку залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін, відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 25.03.2019 №1397916/99-99-11-04-02-25 про результати розгляду скарги.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 0 2.12.2010 №2755-VI.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а абзацу першого пункту 198.1). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзаци перший-третій пункту 198.6).

Отже, підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту, за операціями з придбання товарів, є зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні.

З акта перевірки від 17.12.2018 №1125/10-36-14-11/37555934 вбачається, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості шроту соняшникового, придбаного у ТОВ Вітон Груп в сумі 124934,39 грн. на підстави виписаних на адресу позивача та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, висновками перевірки встановлено неправомірне декларування ТОВ Агро Дом податкового кредиту з придбання шроту соняшникового у ТОВ Вітон Груп по ланцюгу постачання в порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, на підставі здійсненого контролюючим органом аналізу наданих до перевірки первинних документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей по рахунках 208, 311, 631, 644, видаткових накладних, рахунків на оплату, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, банківських виписок, даних ЄРПН, договору поставки від 10.05.2018 №1005, договорів оренди.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (пункт 2.4).

З огляду на наведені норми, судову практику у відповідній категорії справ, обов`язок підтвердження правомірності та обґрунтованості сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника податків - покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

На підтвердження правомірності та обґрунтованості формування податкового кредиту за господарською операцією щодо придбання у червні 2018 року соняшникового шроту в ТОВ Вітон Груп , позивачем надано договір поставки від 10.05.2018 №1005, укладений між ТОВ Вітон Груп та ТОВ Агро Дом на постачання соняшникової макухи або шроту.

На виконання вказаного договору позивачем придбано у ТОВ Вітон Груп шрот соняшниковий в кількості 85,36 тон.

Постачання вказаного товару підтверджується: а) видатковими накладними: від 01.06.2018 №17 на суму 245960,11 грн. в кількості 28,6 тон; від 08.06.2018 №19 на суму 292600,13 грн. в кількості 33,44 тони; від 25.06.2018 №22 на суму 211046,09 грн. в кількості 23,32 тони; всього - 85,36 тон на загальну суму 749606,33 грн.; б) товарно-транспортними накладними: від 01.06.2018 №0106 - шрот соняшниковий в кількості 28,6 тон; від 08.06.2018 №0806 - шрот соняшниковий в кількості 33,44 тони; від 25.06.2018 №25/06 - шрот соняшниковий в кількості 23,32 тони; всього в кількості 85,36 тон.

За придбаний товар позивачем сплачено ТОВ Вітон Груп 749606,33 грн. відповідно до платіжних доручень: від 08.06.2018 №1026 на суму 85960,11 грн.; від 15.06.2018 №1042 на суму 62000,00 грн.; від 12.06.2018 №1044 на суму 98000,00 грн.; від 15.06.2018 №1056 на суму 48600,13 грн.; від 19.06.2018 №1061 на суму 100000,00 грн.; від 22.06.2018 №1074 на суму 20000,00 грн.; від 27.06.2018 №1085 на суму 124000,00 грн.; від 04.07.2018 №1100 на суму 70000,00 грн.; від 10.07.2018 №1128 на суму 48000,00 грн.; від 13.07.2018 №1149 на суму 36500,00 грн.; від 18.07.2018 №1169 на суму 56546,09 грн.

ТОВ Вітон Груп виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 01.06.2018 №1 на суму 204966,76 грн., в тому числі 40993,35 грн. ПДВ; від 08.06.2018 №2 на суму 243833,44 грн., в тому числі 48766,69 грн. ПДВ; від 25.06.2018 №6 на суму 175871,74 грн., в тому числі 35174,35 грн. ПДВ.

Як пояснив під час судового розгляду справи представник позивача, придбання соняшникового шроту в ТОВ Вітон Груп зумовлено основною економічною діяльністю позивача, що полягає у виробництві готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, з метою подальшої реалізації вироблених кормів сільськогосподарським товаровиробникам у галузі тваринництва. Шрот соняшниковий є одним із необхідних інгредієнтів для виробництва кормів.

Факт реалізації позивачем у червні-липні 2018 року кормів третім особам, а саме: ТОВ Сільськогосподарське підприємство Шупики , ТОВ Аграрний інвестиційний союз , ТОВ Сільськогосподарське підприємство Олімпік-Агро , ПП Нива-Синиця підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи первинними документами (специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг перевезення). Вказані обставини в акті перевірки та під час розгляду справи відповідачем не заперечувались.

Також позивачем надано договори з ТОВ Гала-Сервіс та складені відповідно до них первинні документи, якими підтверджується наявність у позивача в користуванні основних засобів, необхідних для здійснення виробничої діяльності з виготовлення корму для тварин.

Згідно пояснень представника позивача, орендований позивачем у ТОВ Гала-Сервіс відповідно до договору оренди від 02.05.2018 №02/05-2018 критий тік площею 959,8 кв.м. використовується позивачем як виробнича площадка, а також як склад для зберігання кормових інгредієнтів та готового комбікорму.

За висновком суду, надані позивачем первинні документи містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону №996-XIV: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 №755-IV (з наступними змінами та доповненнями), якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не спростовано обставин щодо належної на час здійснення відповідних господарських операцій державної реєстрації юридичної особи -ТОВ Вітон Груп та перебування зазначеним товариством у статусі платника податку на додану вартість.

Податкові накладні, виписані ТОВ Вітон Груп позивачу, відображено в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, відповідають вимогам статті 201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що підтвердженням нереальності господарської операції щодо поставки ТОВ Вітон Груп соняшникового шроту позивачу є непідтвердження реальності придбання ТОВ Вітон Груп шроту соняшникового у контрагентів-постачальників. Також, в акті перевірки контролюючим органом вказано, що за червень 2018 року у ТОВ Вітон Груп працювала лише 1 особа і 3 особи залучено за договорами цивільно-правового характеру.

Під час судового розгляду судом встановлено факт придбання позивачем у ТОВ Вітон Груп у червні 2018 року соняшникового шроту, що підтверджено наявними у матеріалах справи документами, які також надано позивачем контролюючому органу під час перевірки.

На думку суду, недотримання ТОВ Вітон Груп бухгалтерської та податкової дисципліни щодо придбання товарів, які ним в подальшому були поставлені позивачу, не може слугувати беззаперечним доказом безтоварності господарської операції, за умови належного підтвердження позивачем первинними документами факту придбання цього товару у ТОВ Вітон Груп та здійснення позивачем повної оплати за цей товар. При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності (наприклад, постанови Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №804/15820/15 (85836075), від 22.11.2019 у справі №817/2887/14 (85836029)).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, невиконання ними своїх податкових обов`язків, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нездійснення господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Таких підстав відповідачем не зазначено.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

На думку суду, недостатність адміністративно-господарських можливостей контрагента для виконання ним господарської операції щодо поставки товару може слугувати підставою для обґрунтованого сумніву щодо реальності господарської операції лише в сукупності з іншими фактами, які б свідчили про безтоварний характер господарської операції, зокрема, відсутність належним чином оформлених первинних документів, відсутність економічного змісту господарської операції, відсутність зміни майнового стану учасників господарської операції.

Представником відповідача наголошено на відсутності передбачених договором поставки між позивачем та ТОВ Вітон Груп сертифікатів якості на соняшниковий шрот, а також на тій обставині, що вказаний у товарно-транспортній накладній автомобіль ДАФ АІ5886НА, яким перевозився соняшниковий шрот, є легковим автомобілем DAEWOO, що підтверджується інформацією сервісного центру МВС.

За поясненнями представника позивача, надання сертифікатів якості не вимагалось поизвачем і відповідні дослідження не проводились, оскільки у позивача були відсутні претензії щодо якості товару, поставленого ТОВ Вітон Груп у червні 2018 року.

Суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер (наприклад постанова Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №813/5592/14 (85836496).

Щодо транспортування товару, суд бере до уваги товарно-транспортну накладну від 08.06.2018 №0806, складену відповідно до встановленої форми та таку, що містить усі необхідні реквізити, підписи посадових осіб про приймання-передачу товару, його характеристики. Невідповідність категорії, марки транспортного засобу може бути зумовлено технічною помилкою в написанні державного номерного знаку, що не є достатнім доказом правомірності зазначеної товарно-транспортної накладної вцілому.

Допитаний судом під час судового розгляду в якості свідка директор ТОВ Агро Дом ОСОБА_1 показав, що працює на займаній посаді з червня 2018 року. Контрагент ТОВ Вітон Груп йому відомий, оскільки підприємство закупляло в нього соняшниковий шрот для виробництва комбікорму на підставі укладеного договору. Замовлення товару у ТОВ Вітон Груп відбувалось по телефону, первинні документи передавались через водія при поставці товару або Новою поштою . В листопаді 2018 року контролюючими органами здійснювалась перевірка, під час якої свідок особисто возив інспектора на підприємство для ознайомлення з процесом виробництва комбікорму. З ТОВ Вітон Груп припинили відносини після отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву щодо реальності здійсненої операції між позивачем та ТОВ Вітон Груп у період, який перевірявся.

Відтак, ураховуючи, що надані для перевірки первинні документи відповідають проаналізованим нормативно-правовим актам, підтверджують реальний характер господарської операції позивача щодо придбання у ТОВ Вітон Груп у червні 2018 року соняшникового шроту, та підтверджують право на формування позивачем податкового кредиту, податкові повідомлення-рішення від 14.01.2019 №0001091411 та №0001081411 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2339,47 грн. (платіжне доручення від 10.04.2019 №1997). Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2339,47 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДФС у місті Києві.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 14.01.2019 №0001091411, №0001081411.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агро Дом (код ЄДРПОУ 37555934, місцезнаходження: 09720, Київська область, Богуславський район, село Шупики, вул. Центральна, 1-Б).

Відповідач - Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 09 грудня 2019 р.