Рішення

від 13.12.2019 по справі 320/5325/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року м. Київ справа № 320/5325/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення згідно статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської; катастрофи за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. включно;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмір двох мінімальних заробітних плат, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. не вірно виплачено позивачу державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмір двох мінімальних заробітних плат, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії. Проте, листом відповідача від 30 липня 2019 р. № 152/10313/1 позивача повідомлено, що перерахувати пенсію з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014року у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи немає підстав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 6 листопада 2019 р.

6 листопада 2019 р. до суду від Головного управління ПФУ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Зазначив, що відповідачем вірно здійснено перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

06 листопада 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є інвалідом II групи (посвідчення серії НОМЕР_1 , витяг із акту огляду МСЕК № 305842), захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС, отримує пенсію по інвалідності від захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров`ю.

Як убачається з позовної заяви, у 2019 р. позивачці стало відомо, що відповідач з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. неправильно нарахував та виплатив пенсію (основну та додаткову), а також надбавку до пенсії як не працюючому пенсіонеру. Позивач, вважаючи, що їй невірно нараховано пенсію, 25 липня 2019 р. звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру у розмірі двох мінімальних заробітних плат у відповідності до статті 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадянин, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. включно.

Листом відповідача від 30 липня 2019 р. № 152/10313/1 позивача повідомлено, що порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 та ст. 54, 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мінімальний розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок з Чорнобильською катастрофою, становить 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1564 грн. 00 коп. * 125% =1955 грн. 00 коп.). Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі, зокрема, особам, що належать до 1 категорії з числа інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідам II групи - 227 грн. 76 коп.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що перерахувати пенсію з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статей 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи немає підстав.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) позивач віднесена до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, яка наступила внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, отриманого в зоні відчуження в 1986-1990 рр. в розмірі відшкодування фактичної шкоди здоров`ю, який визначається відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ позивач має право на призначення та отримання пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з вимогами ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, новий мінімальний розмір пенсії по інвалідності, визначений Законом, залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Суд зазначає, що чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України № 796-ХІІ.

Держава взяла на себе відповідальність за шкоду, завдану громадянам, та зобов`язалася відшкодувати її за пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що визначено в ст. 13 Закону України № 796-ХІІ.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ (яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року) у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 50, 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і такий перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Для здійснення такого перерахунку не вимагається подання будь-яких заяв про його здійснення. При цьому, відповідно до ст. 39 Закону №796-XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Судом встановлено, що у період з 1 січня 2014 року по 3 серпня 2014 року положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було передбачено обмежень щодо застосування ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок).

Виходячи з принципу пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров`ю, повинно було здійснюватися у розмірі та на підставі ст. ст. 39, 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

Із урахуванням зазначеного, суд вважає, що в період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. позивач мала право на отримання пенсії та додаткової пенсії у розмірі, який встановлено вказаними статтями ст.ст. 50, 54, 67 Закону № 796-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справа № 619/2262/17.

Суд звертає увагу, що позивач має право на реалізацію гарантій, наданих їй ст.ст. 19, 46 Конституції України, та має право на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 39, 50,54 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, надаючи правову оцінку аргументам відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду за захистом відповідних прав, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним дій відповідача з виплати позивачеві підвищення до пенсії та додаткової пенсії за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. у розмірі меншому, ніж передбачено вимогами статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Факт протиправності таких дій відповідача встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8 Конституції України).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).

Згідно з вимогами ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більм як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз цієї статті дає підстави дійти висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, що виплата позивачеві підвищення до пенсії та додаткової пенсії за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. є наслідком протиправних дій суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, то відповідно до спірних правовідносин має застосовується друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 р. № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 р. №9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 р. у справі № 646/6250/17 та від 19 червня 2018 р. у справі № 646/6250/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд зазначає, що позивач строки звернення до суду з позовною заявою не пропустила.

Суд звертає увагу на ч. 2 статті 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії, отже порушено права позивача на отримання пенсії та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на отримання вказаних видів пенсії порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, а також щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення згідно з статтями 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської; катастрофи за період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 13 грудня 2019 року.