Постанова

від 13.12.2019 по справі 440/2121/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 р. рокуСправа № 440/2121/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року по справі № 440/2121/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Домінік" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволений повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 червня 2019 року №0000161408 та №0000151408.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 гривня 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000,00 гривень 00 копійок.

Відповідач, не погодившись із зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року по справі № 440/2121/19 - залишено без змін.

07.06.2019р. до суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення. Заявник вказує, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, прийшла до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.

Перелік правових підстав, за наявності яких суд може постановити додаткове рішення, передбачений ст. 252 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, за визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Так, для цілей розподілу судових витрат враховується:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Одночасно, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У свою чергу, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI).

Аналізуючи вищезазначені положення колегія суддів приходить до висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у справі №440/2121/18 у Другому апеляційному адміністративному суді було надано адвокатським бюро Михайла Салашного на підставі договору про надання правової допомоги № 07/10/19-2 від 07.10.2019 (т.2 а.с.94-95).

У відзиві на апеляційну скаргу, позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і, які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи у Другому апеляційному адміністративному суді.

Одночасно, на підтвердження судових витрат на правову допомогу позивачем додано до відзиву копію договору про надання правової допомоги 4907/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року, копію додаткової угоди № 1 від 07.10.2019 року, копію розрахунку витрат професійної правничої допомоги №11/10/19-1 від 11 жовтня 2019 року, копію акту № 1 від 11.10.2019 року про приймання-передачу наданих послуг до договору №07/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року, Копію рахунку-фактури № 39 від 11.10.2019 року, копію платіжного доручення № 16581 від 11.10.2019 року про оплату позивачем наданих послуг.

Дослідивши копію договору про надання правової допомоги 4907/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.1. Договору Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу та юридичний супровід відповідно до умов Договору та ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність у справі № 440/2121/18 за позовом Приватного акціонерного товариства ДОМІНІК до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року, яка знаходиться на розгляді в Другому апеляційному адміністративному суді (т.2 а.с.94-95).

Разом з тим, згідно з п. 1 Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 07/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року Відповідно до п. 3.2. Договору про надання правової допомоги Сторони дійшли згоди узгодити розмір гонорару Бюро в сумі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн. за одну годину роботи адвоката, який надавав правову допомогу (професійну правничу допомогу) відповідно до п. 2.2. Договору (т.2 а.с.95 на звороті).

Згідно з актом № 1 від 11.10.2019 року Бюро у період з 07.10.2019 року по 11.10.2019 року надало позивачу правничу допомогу відповідно до умов Договору № 07/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року детальний перелік, якої наведено в рахунку-фактурі №39 від 11.10.2019р., а також в цьому акті (т.2 а.с . 97- 98). Відповідно до зазначених документів, адвокатським бюро було затрачено десять годин часу, що відповідно до умов договору щодо розміру гонорару складає 8500 грн.

Оплата Приватним акціонерним товариством "ДОМІНІК" у розмірі 8500 грн. представнику АБ "Михайла Салашного" підтверджується платіжним дорученням №16581 від 11.10.2019 року (т.2 а.с.99). Згідно з призначенням платежу, вказана оплата здійснена позивачем за надання правової допомоги за договором № 07/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року згідно з розрахунком №39 від 11.10.2019р.

Разом з тим, в день судового засідання у цій справі 30.10.2019 року до початку судового засідання у справі через канцелярію Другого апеляційного адміністративного суду подано заяву про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 16957 від 29.10.2019 року за участь адвоката Салашного М.О. в судовому засіданні Другого апеляційного адміністративного суду у розмірі 1000 грн. (т. 2 а.с. 111-116).

Відповідно до інформації цього платіжного доручення щодо призначення платежу, вказана оплата здійснена позивачем за надання правової допомоги за договором № 07/10/19-2 від 07 жовтня 2019 року згідно з розрахунком №39 від 11.10.2019р.

З огляду вищезазначене, позивачем надано належні та допустимі докази про понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в Другому апеляційному адміністративному суді, в сумі 9500 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивачем надано необхідні докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9500 грн.

Оремо слід зазначити, що відповідач, ГУ ДПС України у Полтавській області у відповідності до частини 7 ст. 134 КАС України, не скористався правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку з неспівмірністю, а тому підстав для їх зменшення не має.

Отже, враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, колегія суддів констатує наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 9500 грн.

Керуючись ст. 134, 139, 243, 250, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "ДОМІНІК" (код ЄДРПОУ: 00382208, вул. М.Бірюзова, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36009 ) судові витрати за надання правової допомоги в сумі - 9500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ: 43142831, вул. Європейська,4, м. Полтава, Полтавська область, 36014 ).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Присяжнюк О.В. Перцова Т.С.