Справа № 420/5958/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
за участю секретаря Пивовар Т.В.,
за участю сторін:
від відповідача - Тарановський Р.В., (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬМОРТРАНС» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬМОРТРАНС» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за результатами здійснення документальної невиїзної перевірки ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС відповідачем складений акт від 21.06.2019 року №1196/15-32-14-1023859021 Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС , дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 18.09.2018 року №UA500060/2018/28465 , на підставі якого винесені податкові повідомлення - рішення від 10.07.2019 року №0032761410 та № 0032771410.
Представник позивача зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки зроблені внаслідок співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митної адміністрації Королівства Іспанії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за МД від 21.06.2019 року №1196/15-32-14-1023859021. Разом з тим, дане співставлення не є конкретним, оскільки висновки контролюючого органу базуються на господарських операціях та документах, які не мають відношення до взаємовідносин Country Gold LP з ТОВ Національний Рітейл та з ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС .
Також представник ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС вказує, що відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що товар було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме: шляхом подання митному органу документів, які містять неправдиві дані необхідні для визначення їх митної вартості. На виконання положень митного кодексу України ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС при митному оформленні товару було надано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товарів. Таким чином, ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС з дотриманням положень чинного законодавства здійснило митне оформлення товарів на підставі Контракту №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року та інвойсу № ES2018/A/183-A від 11.07.2018 року.
07.11.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї правової позиції, представник відповідача зазначив, що відповідно до інформації, отриманої від митної адміністрації Королівства Іспанії №61698/2019 від 15.03.2019 року встановлено порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС фактурної вартості товару за МД від 18.09.2018 року №UA5000/60/2018/28465. Співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митною адміністрації Королівства Іспанії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за МД від 18.09.2018 року № UA500060/2018/28465 дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, експортованого з Іспанії до України.
Також представник відповідача зазначив, що співставленням даних про товар, які містяться в експортній декларації від 04.08.2018 року №18ES00361110273980, експортного інвойсу від 11.07.2018 року №2018/А/183 та графі 42 імпортної митної декларації від 18.09.2018 року № UA5000/60/2018/28465, інвойсу від 11.07.2018 року
№ES2018/А/183-А встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом Королівства Іспанія. Фактурна вартість товару, яка задекларована за митною декларацією від 18.09.2018 року № UA500060/2018/28465 дорівнює 33982,71 USD (955823,32 грн.), що не відповідає даним графи 22 експортної декларації - 46693,8 USD (1313345,03 грн.), USD на день митного оформлення - 28,126754 грн. Таким чином, на думку відповідача, перевіркою встановлено порушення пункту 2 статті 52 Митного кодексу України, в частині повноти декларування ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС фактурної вартості товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару.
09.12.2019 року представником позивача надані додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що контролюючим органом було залишено поза увагою, що сторонами даної господарської операції є компанія WALVISFISH S.L. (Королівство Іспанія), як продавець товару та Country Gold LP (Північна Ірландія), як покупець товару, відтак ТОВ Національний Рітейл жодного відношення до даної господарської операції не має. Лише в подальшому, компанія Country Gold LP, придбавши товар у компанії WALVISFISH S.L. поставила вказаний товар ТОВ Національний Рітейл . З вказаного вбачається, що контролюючий орган залишив поза увагою той факт, що ввезення товарів на митну територію України було здійснено на підставі господарської операції, яка склалася між Country Gold LP (продавець), ТОВ Національний Рітейл (покупець) та ТОВ Південьмортранс (вантажоотримувач). Вказане підтверджується й документами, наданими митною адміністрацією Королівства Іспанія. (а.с. 106-108)
Представником відповідача 09.12.2019 року надані додаткові письмові пояснення, в яких він посилається на наявну судову практику. Представник відповідача виокремлює висновки викладені в рішеннях судів, що отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних характеристик товарів, у силу приписів статті 352 МК України, правомірно були використані посадовими особами відповідача в ході проведення перевірки суб`єкта господарювання та є належним та допустимими доказами у справі, що підтверджують факт заявлення позивачем при митному оформленні товарів за митною декларацією недостовірних вартісних показників товарів, що призвело до заниження податкових зобов`язань.
Представник відповідача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є законними, винесеними згідно із вимогами чинного законодавства.
Ухвалою суду від 15.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача, в судове засідання 12.12.2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Причин не явки суду не повідомив.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні 12.12.2019 року, судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань, товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬМОРТРАНС зареєстровано 03.10.2003 за номером 1 556 120 0000 016278.
Судом встановлено, що згідно з п.2 ч. 2 статті 321 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, із змінами та доповненнями, наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.06.2019 року №4469 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС , головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області з 18.06.2019 року по 20.06.2019 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС код ЄДРПОУ 23859021, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 18.09.2018 року №UA500060/20118/28465. За результатом проведення перевірки складений акт №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Південьмортранс , код ЄДРПОУ 23859021, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 18.09.2018 року №UA500060/2018/28465 . (а.с. 12-18).
Як вбачається, з акту №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року, перевіркою встановлено порушення п. 2 статті 52 Митного кодексу України, в частині повноти декларування ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС фактурної вартості товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару. За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів Королівства Іспанія, відомостей, що зазначені в МД від 18.09.2018 року №UA500060/2018/28465, ГУ ДФС в Одеській області ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС через порушення п.2 с. 2 ст. 52 МК України на підставі статті 55 Митного кодексу України визначено митну вартість риба заморожена морська - Хек , а саме: товару №1 МД від 18.09.2018 року № UA500060/2018/28465 у розмірі 1313345,03 грн. Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС податкових зобов`язань по сплаті митних платежів, а саме:
порушення п.2 ч.2 ст. 52 МК України від 13.03.2012 року №4495-VI, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по салаті ввізного мита на суму 7 150,43 грн.;
порушення п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 72934,43 грн.
На підставі акту перевірки від 21.06.2019 року №1196/15-32-14-10/23859021, ГУ ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019 року №0032761410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72934,43 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 18233,61 грн., та №0032771410, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 7150,43 грн., застосовано штрафну санкцію у розмірі 1787,61 грн. (а.с. 22-23).
20.09.2019 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №42377/6/99-99-11-06-03-25, яким податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 10.07.2019 року №№0032761410, 0032771410 залишені без змін, а скарга ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС від 24.07.2019 року б/н - без задоволення. (а.с. 26-30).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0032761410 та №0032771410 від 10.07.2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно з положеннями ст.21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, в тому числі, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2. ст. 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 49 Митного кодексу визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 8, 9, 11 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно з положеннями ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Приписами ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4, 10 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Судом встановлено, що 05.07.2017 року між Country Gold LP (продавець) з однієї сторони, ТОВ Національний Рітейл (покупець) він же платник , з другої сторони та ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС (вантажоотримувач) укладений контракт №22ОСТ/17, за умовами якого покупець купує продукти харчування, товари продовольчої та промислової групи, в кількості і за цінами, які вказуються в інвойсах по мірі формування кожної партії вантажу. Вантажоотримувач, за узгодженням з покупцем, може від свого імені отримувати дозволи на ввезення та реалізацію продукції в контролюючих державних органах. Вантажоотримувач для виконання обов`язків передбачених контрактом отримує від покупця та/або продавця усі необхідні документи для отримання товару. При цьому вантажоотримувач не несе відповідальність за достовірність даних, вказаних в отриманих від покупця та/або продавця документах.
Відповідно до пп. 4.5 п.4 Контракту вантажоотримувач зобов`язується, зокрема, приймати, зберігати товар до подальшої передачі покупцю; здійснювати митне оформлення товару. (а.с. 12-18)
Також, 03.07.2017 року між ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС та ТОВ Національний Рітейл укладений договір комісії №77-К/17, відповідно до п.1 якого комісіонер від свого імені, за дорученням комітента здійснює за винагороду наступні дії: в якості отримувача укладати зовнішньоекономічні контракти на постачання товарів (рис, арахіс, фісташки, риба та морепродукти (заморожені, сушені, копчені, в`ялені, консервовані та т.п.), а також інші товари продовольчої та промислової групи), а також інші товари, які поставляються в інтересах та за дорученням комітента. На правах комісіонера виступати в ролі отримувача вантажу, здійснювати повне оформлення, включаючи митне оформлення товарів, сприяти комітенту при оплаті митних платежів та зборів. Комісіонер та комітент вправі, від свого імені, отримувати дозволи на ввезення та реалізацію товарів в контролюючих державних органів. Комісіонер не несе витрат по оплаті укладених ним, за дорученням комітента контрактів постачання товарів. Розрахунки з постачальником здійснює комітент. Комісіонер укладає усі необхідні договори по оформленню товару, в т.ч. митне оформлення. (з/б а.с.90, 91 )
З метою митного оформлення імпортованого товару за контрактом №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року, представником ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС 18.09.2019 року подано митну декларацію №UA500060/2018/28465 з додатками. (а.с.40-41).
В наданій митній декларації № UA500060/2018/28465 зазначені відомості про вартість - 955823,32 гривень; ціна імпортованого товару - 33982,71 доларів США; коригування - 955823,32 грн.
Також на другому аркуші митної декларації № UA500060/2018/28465 від 18.09.2018 року зазначено про доповнення: до графи 2 відправник - Country Gold LP , до графи 9 особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ Національний Рітейл .
Додатково до митної декларації № UA500060/2018/28465 позивачем додано, крім іншого:
сертифікат якості №174/18, відповідно до якого експортером є WALVISFISH S.L., вантажоотримувач - ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС , кількість товару - 26960 кг (вага брутто), 25941,00 кг (вага нетто), кількість коробок - 1019;
пакувальний лист від 11.07.2018 року №ES2018/A/183-A;
інвойс від 11.07.2018 року № ES2018/A/183-A, відповідно до якого вартість товару складає 33982,71 доларів США.
Контракт №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року.
Договір комісії №77-К/17 від 03.07.2017 року.
Як вбачається з митної декларації № UA500060/2018/28465, митним органом без зауважень було завершено митне оформлення товару за основним методом та випущено у вільний обіг.
Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. (ч.1 ст. 54 МК України).
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом:проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів. (ст. 336 МК України).
Пунктом 5 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до п.54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до п.5 ч.1) ст. 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Судом встановлено, що для встановлення автентичності поданих для митного оформлення документів Одеською митницею ДФС в порядку ст. 336 МК України ініційовано направлення запиту до митних органів Іспанії.
Листом ДФС від 25 квітня 2019 року №13696/7/99-99-19-06-02-17 до Одеської митниці ДФС була доведена відповідь митної адміністрації Іспанії з копіями документів, за якими здійснювалось митне оформлення при вивезенні товарів з Іспанії стосовно митного оформлення товару риба морожена морська - хек .
З метою вирішення питання щодо організації проведення відповідної перевірки в межах компетенції, листом від 07.05.2019 року №592/12/15-70-19-01-05 Одеська митниця ДФС направила на адресу Головного управління ДФС в Одеській області відповідну інформацію та копії документів, а саме: копію експортної декларації країни копія інвойсу від 11 липня 2018 року №2018/А/183, виставленого продавцем - іспанською компанією WALVISFISH S.L. компанії Country Gold LP (Northern Ireland).
Як вбачається з акту перевірки №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року, підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем митних правил слугувала інформація та документи отримані від митних органів Іспанії.
Судом встановлено, що дійсно за даними вказаної експортної митної декларації, поданої продавцем - іспанською компанією WALVISFISH S.L. , загальна вартість товару риба заморожена морська - хек становить 46693,80 доларів США.
У вказаному інвойсі та експортній митній декларації відправника зазначено, що кінцевим одержувачем товарів є ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС через посередництво компанія Country Gold LP . При цьому, вказані документи містять відомості про те, що фактична вартість товарів, які оформлювались за митною декларацією №UA500060/2018/028465 складає не 33982,71 доларів США, як заявлялось Одеській митниці ДФС та зазначено в інвойсі компанії Country Gold LP від 11 липня 2018 року №ES2018/A/183, а 46693,80 доларів США.
Разом з тим, інвойс від 11 липня 2018 року №2018/А/183 виставлений компанією WALVISFISH S.L. на адресу компанії Country Gold LP , отже оплатити вартість товарів у загальній сумі 46693,80 доларів США повинна була компанія Country Gold LP , а не ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС .
Таким чином, позивач ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС не мало стосунків з компанією WALVISFISH S.L. , не укладав з цією юридичною особою контрактів щодо постачання товарів, не отримував рахунків на товари, не узгоджував ціни на такі товари ц цією компанією, не сплачував на користь цієї компанії коштів, а отже інформація, отримана від митних органів Іспанії стосується інших договірних правовідносин між іншими підприємствами, у яких позивач не є стороною.
При цьому, ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС не є і покупцем товару риба заморожена морська-хек відповідно до тристороннього контракту №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року, оскільки відповідно до умов вказаного контракту позивач одержує товар в інтересах ТОВ Національний Рітейл та здійснює його митне оформлення.
Таким чином, ціни за якими здійснювалось постачання товарів від компанії WALVISFISH S.L. компанії Country Gold LP не є цінами, за якими ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС отримало рибу заморожену морську - хек від компанії Country Gold LP , в інтересах ТОВ Національний Рітейл .
Між тим, відповідач при складанні акту перевірки №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року, розгляді заперечень до акту перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не прийняв до уваги зазначені обставини, у зв`язку з чим відповідач дійшов до помилкового та безпідставного висновку про порушення позивачем митних правил.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що Головним управлінням ДФС в Одеській області неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410, без урахування всіх обставин, що мали суттєве значення.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з квитанцією № 4220 від 04.10.2019 року ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС сплатило судовий збір в розмірі 1921, 00 грн. (а.с. 3).
З урахуванням того, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬМОРТРАНС» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410 підлягає задоволенню, з Головного управління ДФС в Одеській області слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1921,00 грн. на користь ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС .
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬМОРТРАНС» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС сплачений судовий збір в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривня).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено та підписано суддею 13.12.2019 року.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬМОРТРАНС» (код ЄДРПОУ 23859021, 65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, буд. 6-в, кв. (офіс) 308);
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5).
Суддя П.П.Марин
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2019 |
Оприлюднено | 16.12.2019 |
Номер документу | 86316322 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Марин П. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні