П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 р. Категорія 111030000м.ОдесаСправа № 420/5958/19 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
час і місце ухвалення: 10:58, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін: представник апелянтаТарановський Р.В. (витяг) представник позивачаДядюра Н.О. (адвокат; ордер)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬМОРТРАНС до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410, мотивуючи його тим, що висновки викладені в акті перевірки зроблені внаслідок співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митної адміністрації Королівства Іспанії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за МД від 21.06.2019 року №1196/15-32-14-1023859021. Разом з тим, дане співставлення не є конкретним, оскільки висновки контролюючого органу базуються на господарських операціях та документах, які не мають відношення до взаємовідносин Country Gold LP з ТОВ Національний Рітейл та з ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до інформації, отриманої від митної адміністрації Королівства Іспанії №61698/2019 від 15.03.2019 року встановлено порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС фактурної вартості товару за МД від 18.09.2018 року №UA5000/60/2018/28465. Співставлення даних про товар, які містяться в документах, наданих митною адміністрації Королівства Іспанії та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за МД від 18.09.2018 року № UA500060/2018/28465 дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, експортованого з Іспанії до України.
Товариством з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬМОРТРАНС було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що товар було переміщено через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме: шляхом подання митному органу документів, які містять неправдиві дані необхідні для визначення їх митної вартості.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань, товариство з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬМОРТРАНС зареєстровано 03.10.2003 за номером 1 556 120 0000 016278.
Наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.06.2019 року №4469 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС , головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області з 18.06.2019 року по 20.06.2019 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС код ЄДРПОУ 23859021, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 18.09.2018 року №UA500060/20118/28465. За результатом проведення перевірки складений акт №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Південьмортранс , код ЄДРПОУ 23859021, дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за МД від 18.09.2018 року №UA500060/2018/28465 . (а.с. 12-18).
В акті №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 2 статті 52 Митного кодексу України, в частині повноти декларування ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС фактурної вартості товарів, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару. За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, з урахуванням отриманої інформації від митних органів Королівства Іспанія, відомостей, що зазначені в МД від 18.09.2018 року №UA500060/2018/28465, ГУ ДФС в Одеській області ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС через порушення п.2 с. 2 ст. 52 МК України на підставі статті 55 Митного кодексу України визначено митну вартість риба заморожена морська Хек , а саме: товару №1 МД від 18.09.2018 року № UA500060/2018/28465 у розмірі 1313345,03 грн. Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС податкових зобов`язань по сплаті митних платежів, а саме:
порушення п.2 ч.2 ст. 52 МК України від 13.03.2012 року №4495-VI, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по салаті ввізного мита на суму 7 150,43 грн.;
порушення п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 72934,43 грн.
На підставі акту перевірки від 21.06.2019 року №1196/15-32-14-10/23859021, ГУ ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019 року №0032761410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 72934,43 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 18233,61 грн., та №0032771410, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 7150,43 грн., застосовано штрафну санкцію у розмірі 1787,61 грн. (а.с. 22-23).
20.09.2019 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №42377/6/99-99-11-06-03-25, яким податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Одеській області від 10.07.2019 року №№0032761410, 0032771410 залишені без змін, а скарга ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС від 24.07.2019 року б/н без задоволення. (а.с. 26-30).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0032761410 та №0032771410 від 10.07.2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410, без урахування всіх обставин, що мали суттєве значення.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2. ст. 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Частиною 1 статті 49 Митного кодексу визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 8, 9, 11 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Згідно з положеннями ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Приписами ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4, 10 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
05.07.2017 року між Country Gold LP (продавець) з однієї сторони, ТОВ Національний Рітейл (покупець) він же платник , з другої сторони та ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС (вантажоотримувач) укладений контракт №22ОСТ/17, за умовами якого покупець купує продукти харчування, товари продовольчої та промислової групи, в кількості і за цінами, які вказуються в інвойсах по мірі формування кожної партії вантажу. Вантажоотримувач, за узгодженням з покупцем, може від свого імені отримувати дозволи на ввезення та реалізацію продукції в контролюючих державних органах. Вантажоотримувач для виконання обов`язків передбачених контрактом отримує від покупця та/або продавця усі необхідні документи для отримання товару. При цьому вантажоотримувач не несе відповідальність за достовірність даних, вказаних в отриманих від покупця та/або продавця документах.
Відповідно до пп. 4.5 п.4 Контракту вантажоотримувач зобов`язується, зокрема, приймати, зберігати товар до подальшої передачі покупцю; здійснювати митне оформлення товару.
Також, 03.07.2017 року між ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС та ТОВ Національний Рітейл укладений договір комісії №77-К/17, відповідно до п.1 якого комісіонер від свого імені, за дорученням комітента здійснює за винагороду наступні дії: в якості отримувача укладати зовнішньоекономічні контракти на постачання товарів (рис, арахіс, фісташки, риба та морепродукти (заморожені, сушені, копчені, в`ялені, консервовані та т.п.), а також інші товари продовольчої та промислової групи), а також інші товари, які поставляються в інтересах та за дорученням комітента. На правах комісіонера виступати в ролі отримувача вантажу, здійснювати повне оформлення, включаючи митне оформлення товарів, сприяти комітенту при оплаті митних платежів та зборів. Комісіонер та комітент вправі, від свого імені, отримувати дозволи на ввезення та реалізацію товарів в контролюючих державних органів. Комісіонер не несе витрат по оплаті укладених ним, за дорученням комітента контрактів постачання товарів. Розрахунки з постачальником здійснює комітент. Комісіонер укладає усі необхідні договори по оформленню товару, в т.ч. митне оформлення. (з/б а.с.90-91 )
З метою митного оформлення імпортованого товару за контрактом №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року, представником ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС 18.09.2019 року подано митну декларацію №UA500060/2018/28465 з додатками. (а.с.40-41).
В наданій митній декларації № UA500060/2018/28465 зазначені відомості про вартість 955823,32 гривень; ціна імпортованого товару 33982,71 доларів США; коригування 955823,32 грн.
Також на другому аркуші митної декларації № UA500060/2018/28465 від 18.09.2018 року зазначено про доповнення: до графи 2 відправник - Country Gold LP , до графи 9 особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ Національний Рітейл .
Додатково до митної декларації № UA500060/2018/28465 позивачем додано, крім іншого:
сертифікат якості №174/18, відповідно до якого експортером є WALVISFISH S.L., вантажоотримувач ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС , кількість товару 26960 кг (вага брутто), 25941,00 кг (вага нетто), кількість коробок 1019;
пакувальний лист від 11.07.2018 року №ES2018/A/183-A;
інвойс від 11.07.2018 року № ES2018/A/183-A, відповідно до якого вартість товару складає 33982,71 доларів США.
Контракт №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року.
Договір комісії №77-К/17 від 03.07.2017 року.
Як убачається з митної декларації № UA500060/2018/28465, митним органом без зауважень було завершено митне оформлення товару за основним методом та випущено у вільний обіг.
Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. (ч.1 ст. 54 МК України).
Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема, шляхом:проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів. (ст. 336 МК України).
Пунктом 5 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до п.54.4 ст. 54 Податкового кодексу України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Відповідно до п.5 ч.1) ст. 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Для встановлення автентичності поданих для митного оформлення документів Одеською митницею ДФС в порядку ст. 336 МК України ініційовано направлення запиту до митних органів Іспанії.
25 квітня 2019 року листом ДФС №13696/7/99-99-19-06-02-17 до Одеської митниці ДФС була доведена відповідь митної адміністрації Іспанії з копіями документів, за якими здійснювалось митне оформлення при вивезенні товарів з Іспанії стосовно митного оформлення товару риба морожена морська - хек .
З метою вирішення питання щодо організації проведення відповідної перевірки в межах компетенції, листом від 07.05.2019 року №592/12/15-70-19-01-05 Одеська митниця ДФС направила на адресу Головного управління ДФС в Одеській області відповідну інформацію та копії документів, а саме: копію експортної декларації країни копія інвойсу від 11 липня 2018 року №2018/А/183, виставленого продавцем - іспанською компанією WALVISFISH S.L. компанії Country Gold LP (Northern Ireland).
З акту перевірки №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року вбачається, що підставою для висновку відповідача щодо порушення позивачем митних правил слугувала інформація та документи отримані від митних органів Іспанії.
Так, за даними вказаної експортної митної декларації, поданої продавцем - іспанською компанією WALVISFISH S.L. , загальна вартість товару риба заморожена морська хек становить 46693,80 доларів США.
У вказаному інвойсі та експортній митній декларації відправника зазначено, що кінцевим одержувачем товарів є ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС через посередництво компанія Country Gold LP . При цьому, вказані документи містять відомості про те, що фактична вартість товарів, які оформлювались за митною декларацією №UA500060/2018/028465 складає не 33982,71 доларів США, як заявлялось Одеській митниці ДФС та зазначено в інвойсі компанії Country Gold LP від 11 липня 2018 року №ES2018/A/183.
Разом з тим, інвойс від 11 липня 2018 року №2018/А/183 виставлений компанією WALVISFISH S.L. на адресу компанії Country Gold LP , отже оплатити вартість товарів у загальній сумі 46693,80 доларів США повинна була компанія Country Gold LP , а не ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС .
Отже, ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС не мало стосунків з компанією WALVISFISH S.L. , не укладав з цією юридичною особою контрактів щодо постачання товарів, не отримував рахунків на товари, не узгоджував ціни на такі товари з цією компанією, не сплачував на користь цієї компанії коштів, а отже інформація, отримана від митних органів Іспанії стосується інших договірних правовідносин між іншими підприємствами, у яких позивач не є стороною.
При цьому, ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС не є і покупцем товару риба заморожена морська-хек відповідно до тристороннього контракту №22ОСТ/17 від 05.07.2017 року, оскільки відповідно до умов вказаного контракту позивач одержує товар в інтересах ТОВ Національний Рітейл та здійснює його митне оформлення.
Таким чином, ціни за якими здійснювалось постачання товарів від компанії WALVISFISH S.L. компанії Country Gold LP не є цінами, за якими ТОВ ПІВДЕНЬМОРТРАНС отримало рибу заморожену морську хек від компанії Country Gold LP , в інтересах ТОВ Національний Рітейл .
Тобто, контролюючим органом було залишено поза увагою, що в даному випадку мало місце дві торгівельні операції:
1) поставка товару компанією WALVISFISH S.L. (Королівство Іспанія) компанії « Country Gold LP» (Північна Ірландія) на підставі на підставі договору (угоди, контракту, тощо), укладеного між компанією « Country Gold LP» (Північна Ірландія) та компанією WALVISFISH S.L. (Королівство Іспанія) експортної декларації від 04.08.2018 року №18ES00361110273980 та інвойсу від 11.07.2018 року № 2018/А/183.
Вартість поставки, становить 46 693,80 Доларів США.
2) поставка товару компанією « Country Gold LP» (Північна Ірландія) на ТОВ Національний Рітейл через ТОВ Південьмортранс як вантажоодержувача на підставі Контракту № 220СТ/17 від 05.07.2017 року, інвойсу №ES2018/A/183-A та митної декларації від 18.09.2018 року № UA 500060/2018/028465.
Вартість поставки, становить 33 982,71 доларів США.
При цьому, оскільки саме друга торгівельна операція стосувалася поставки товару на митну територію України, а інвойс №ES2018/A/183-A, виданий на підставі Контракту № 220СТ/17 від 05.07.2017 року, укладеного між « Country Gold LP» , як продавцем, ТОВ Національний Рітейл , як покупцем, та ТОВ Південьмортранс , як вантажоодержувачем, то саме вказаний інвойс став підставою для митного оформлення та визначенні вартості товару при ввезені на митну територію України.
Між тим, відповідач при складанні акту перевірки №1196/15-32-14-10/23859021 від 21.06.2019 року, розгляді заперечень до акту перевірки та прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень рішень не прийняв до уваги зазначені обставини, у зв`язку з чим дійшов до помилкового висновку про порушення позивачем митних правил.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головним управлінням ДФС в Одеській області неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410, без урахування всіх обставин, що мали суттєве значення.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ПІВДЕНЬМОРТРАНС про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2019 року №0032761410, №0032771410 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги повністю дублюють відзив на адміністративний позов а.с. 77) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року по справі № 420/5958/19, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 02 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2020 |
Оприлюднено | 04.12.2020 |
Номер документу | 93261103 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Семенюк Г.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні