Рішення

від 27.11.2019 по справі 826/15140/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 826/15140/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою діяльністю "Е100 УА" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

від позивача - Сахнацький О.А.;

від відповідача - Васильченко Ж.М.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" (далі - ТОВ "Е100 УА") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 12.06.2018 № 0002864001, яким застосовано штраф у сумі 70433873,72 грн.

Мотивуючи обґрунтованість позовних вимог, позивач звернув увагу на окремі недоліки акта перевірки. Пояснив, що на виконання вимог Закону України від 24.12.2015 № 909 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" 01.03.2016 ТОВ "Е100 УА" зареєструвалось платником акцизного податку з реалізації пального. Зважаючи на те, що в процесі виконання договірних зобов`язань з клієнтами ТОВ "Е100 УА" виконує виключно посередницькі функції, не маючи при цьому власних автомобільних заправних станцій, не здійснюючи безпосереднього відпуску пального, не маючи залишків пального та не маючи місць зберігання пального, останній звернувся до контролюючого органу за податковою консультацією. Відповідно до індивідуальної консультації безпосередньо реалізація смарт-карток в безготівковій формі юридичним та фізичним особам-підприємцям для комерційного використання за договорами купівлі-продажу не відноситься до реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. На підставі роз`яснень контролюючого органу, викладених в індивідуальній податковій консультації, 31.08.2016 ТОВ "Е100 УА" анулювало реєстрацію платника акцизного податку. Позивач звертає увагу на положення пункту 39 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими передбачено, що податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31.03.2017 (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 (включно). Відповідно до штрих коду індивідуальна податкова консультація, надана відповідачем ТОВ "Е100 УА", датується 05.07.2016, а у акті перевірки зазначено про порушення ТОВ "Е100 УА" за період з 01.01.2017 по 21.12.2017.

Ухвалою суду від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15140/18 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 25.10.2018.

10.10.2018 представником відповідача Черевичною В.О. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що ТОВ "Е100 УА" в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 здійснювало придбання підакцизного палива згідно договорів, укладених з постачальниками ПзП "Амік Україна", ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", ПП "Дизель-Босс", ТОВ "Карт Маркет", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Закарпатська Нафтогазова Компанія", ТОВ "С Кард Сервіс", ТОВ "Манго-Груп". У ході перевірки установлено оприбуткування ТОВ "Е100 УА" підакцизного пального в загальному об`ємі 3272704,33 літрів. При цьому, бухгалтерський облік карток на пальне або бланків дозволів, або скретч-карток на пальне не здійснювався. У ході перевірки встановлено, що ТОВ "Е100 УА" в період з 01.01.2017 по 31.12.2017 здійснювало реалізацію підакцизного палива в адресу 343 контрагентів-покупців згідно однотипних договорів поставки, які передбачають перехід права власності на пальне. Крім того, звернула увагу, що частина покупців отримувало пальне по довіреностям, у яких в графі "Найменування отриманих цінностей" зазначено пальне, а не талони на пальне; у всіх видаткових накладних, виписаних ТОВ "Е100 УА" на адресу покупців пального у графі "Товар" зазначені різні види пального, а не талони на пальне (скретч-картки); пальне оприбутковувались на рахунок 281 та у подальшому обліковувались по кількості на рахунку 281; відсутні акти приймання-передачі талонів на пальне; не надано актів передачі на відповідальне зберігання. Таким чином, перевіркою установлено, що ТОВ "Е100 УА" здійснювало операції з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку. Відтак, вважає, що контролюючим оргоном правомірно застосовано штраф оспорюваним рішенням.

25.10.2018 представником позивача Сахнацьким О.А. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 25.10.2019, розгляд справи відкладено на 06.12.2018.

06.12.2018 представником позивача Сахнацьким О.А. подано до суду відповідь на відзив, за змістом якого останній просить суд задовольнити позов та наголошував на тому, що ТОВ "Е100 УА" не реалізовувало безпосередньо пальне кінцевому споживачу.

У підготовчому судовому засіданні 06.12.2018 оголошено перерву до 24.01.2019.

23.01.2019 представником позивача Сахнацьким О.А. подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

У судовому засіданні 24.01.2019 оголошено перерву до 28.02.2019.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 28.02.2019 адміністративну справу № 826/15140/18 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 04.04.2019.

03.04.2019 представником позивача Сахнацьким О.А. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 04.04.2019 відкладено розгляд справи на 16.05.2019.

Ухвалами суду від 16.05.2019:

- відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судово-економічної експертизи в адміністративній справі № 826/15140/18;

- закрито підготовче провадження у справі № 826/15140/18 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 13.06.2019.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 13.06.2019 відкладено розгляд справи на 05.09.2019.

У судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 02.10.2019.

02.10.2019 представником позивача Сахнацьким О.А. подано до суду письмову промову в дебатах.

У судовому засіданні 02.10.2019 оголошено перерву до 13.11.2019.

13.11.2019 представником відповідача Васильченко Ж.М. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні13.11.2019 оголошено перерву до 27.11.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2019 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 27.04.2018 по 08.05.2018 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Е100 УА" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами-контрагентами при придбанні та реалізації підакцизних товарів (пального), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) за період з 01.03.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 16.05.2018 № 8/26-15-40-01/39359172 (том 1 а.с. 21-38).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Е100 УА" підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 та підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Не погодившись з висновками акта перевірки, ТОВ "Е100 УА" звернулось до контролюючого органу з запереченнями від 24.05.2018 № 1 (том 1 а.с. 41-60).

З результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у м. Києві листом від 07.06.2018 № 26421/10/26-15-40-01-23 повідомило ТОВ "Е100 УА" про залишення без змін висновків акта перевірки від 08.11.2017 № 8/26-15-40-01/39359172 (том 1 а.с. 61-66).

На підставі виявленого порушення 12.06.2018 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002864001, яким до ТОВ "Е100 УА" застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70433873,72 грн (том 1 а.с. 39).

На погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження (том 1 а.с. 67-74), проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 23.08.2018 № 27395/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ "Е100 УА" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 12.06.2018 № 0002864001 - без змін (том 1 а.с. 75-78).

Вважаючи, що контролюючого органу не було правових підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про те, що у період з 01.01.2017 по 21.12.2017 ТОВ "Е100 УА" здійснювало операції з реалізації пального без реєстрації платником податку у порядку, передбаченому Податковим кодекс України.

У акті перевірки контролюючий орган зазначив, що в ході аналізу документів, наданих ТОВ "Е100 УА" для проведення перевірки, встановлено, що протягом 2017 року ТОВ "Е100 УА" було складено для 343 контрагентів-покупців видаткові накладні з номенклатурою товару Бензин А-92, Бензин А-95, Газ вуглеводний скраплений, Дизельне паливо, Ad Blue на загальну суму 74335272,24 грн, у тому числі ПДВ - 12389212,04 грн.

Згідно бази даних Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ТОВ "Е100 УА" було складено та зареєстровано в адресу контрагентів-покупців податкові накладні на загальну суму 76453483,10 грн, у тому числі ПДВ - 12742250,32 грн.

Відповідно до наданих до перевірки даних бухгалтерського обліку по рахунку "281-Товари на складі" встановлено вибуття залишків підакцизного пального протягом 2017 року в загальному об`ємі 3272704,53 л.

ТОВ "Е100 УА" зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.12.2017 за номером 6702.

Відповідно до наданих ТОВ "Е100 УА" первинних документів бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що за період з 01.01.2017 по 21.12.2017 ТОВ "Е100 УА" відвантажено в адресу контрагентів-покупців підакцизного пального (Бензин А-92, Бензин А-95, Газ вуглеводний скраплений, Дизельне паливо) на загальну суму 70433873,72 грн з ПДВ.

Саме наведені обставини стали підставою для притягнення ТОВ "Е100 УА" до відповідальності за здіснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку на підставі пункту 117.3 статті 117 Податкового кодексу України.

Позивач, спростовуючи доводи контролюючого органу, стверджує, що у перевіреному періоді не здійснював реалізації безпосередньо пального, а лише виконував посередницькі функції, реалізовуючи картки на пальне.

З`ясовуючи обставини справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України визначено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Так, у період з 01.03.2016 по 31.08.2016 ТОВ "Е100 УА" було зареєстровано платником акцизного збору.

30.05.2016 ТОВ "Е100 УА" звернулось до ГУ ДФС у м. Києві з запитом про отримання індивідуальної податкової консультації за вих. № 82, у якому останній просив контролюючий орган роз`яснити:

- чи відноситься ТОВ "Е100 УА" до осіб, які реалізують пальне, якщо ТОВ "Е100 УА" є посередником? Чи є ТОВ "Е100 УА" платником акцизного податку у відповідності до пункту 212.1.15 статті 212 ПК України?

- чи потрібно ТОВ "Е100 УА" реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, якщо ТОВ "Е100 УА" не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником? Чи підпадає ТОВ "Е100 УА" під дію пункту 212.3.4 статті 212 ПК України? (том 1 а.с. 99).

Запит було обґрунтовано тим, що ТОВ "Е100 УА" займається діяльністю посередника у торгівлі пальним - у процесі виконання договірних зобов`язань клієнти ТОВ "Е100 УА" за допомогою використання ідентифікаційних карток ТОВ "Е100 УА" отримують пальне у власність через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях постачальників пального ТОВ "Е100 УА". Після закінчення розрахункового періоду постачальник виписує видаткову накладну ТОВ "Е100 УА" на отримане пальне клієнтами ТОВ "Е100 УА" через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях постачальників пального, після чого ТОВ "Е100 УА" виписує видаткові накладні клієнтам. ТОВ "Е100 УА" не має власних автомобільних заправних станцій та не здійснює операцій з фізичного отримання та відпуску пального, ТОВ "Е100 УА" виконує виключно посередницькі функції між продавцем (постачальником) та покупцем (отримувачем) пального. Також ТОВ "Е100 УА" не має власних автозаправних станцій, залишків пального та не має місць зберігання пального та інших об`єктів. Паливо фізично відпускається через паливороздавальні колонки на АЗС постачальника в паливні баки автотранспортних засобів клієнтів ТОВ "Е100 УА".

05.07.2016 Головне управління ДФС у м. Києві надало ТОВ "Е100 УА" податкову консультацію № 15079/10/26-15-40-03-19, у якій контролюючий орган зазначив, що за умови здійснення підприємством лише посередницької діяльності у торгівлі паливом (реалізація смарт-карток), оскільки Товариство не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником між продавцем (постачальником) та покупцем (отримувачем) пального, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об`єктів, реєструватися платником акцизного податку та відповідно подавати декларацію акцизного податку Товариству не потрібно (за умови нездійснення інших операцій, які є об`єктами оподаткування акцизним податком згідно з пунктом 213.1 статті 213 ПК України. Також, контролюючим органом роз`яснено, що згідно зі статтею 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (том 1 а.с. 100-103).

Отримавши податкову консультацію, 31.08.2016 ТОВ "Е100 УА" було подано заяву про анулювання реєстрації платника акцизного податку (том 8 а.с. 178).

Таким чином, у період з 01.09.2016 по 21.12.2017 позивач не був зареєстрований платником акцизного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.02.2017 по 16.03.2017 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Е100 УА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.08.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 23.03.2017 № 105/26-15-14-01-01/39359172 (том 1 а.с. 104-175).

Указаним актом зафіксовано відсутність порушень в частині правильності нарахування та своєчасності сплати акцизного збору.

Поряд з цим, у акті перевірки від 16.05.2018 № 8/26-15-40-01/39359172 відповідач наполягає на тому, що у період з 01.01.2017 по 21.12.2017 ТОВ "Е100 УА" здійснювало реалізацію пального.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем (Покупець) було укладено ряд договорів поставок та додаткових угод до них, а саме:

від 03.08.2016 № ПОС-0308/16/897 з ПІП "Амік Україна" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти (передати) у власність держателів карток через мережу станцій з використанням карт 100 нафтопродукти та/або зріджений нафтовий газ (том 2 а.с. 72-112);

від 01.03.2016 № С545Е з ТОВ "Нафтотрейд Ресурс" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується передавати (поставляти) у власність Покупця через систему АЗС, з використанням паливних карток товар, а Покупець зобов`язується приймати у власність товар та оплачувати його вартість (том 2 а.с. 113-173);

від 15.08.2016 № 1-МАХ з ТОВ "Дизель-Босс" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується здійснювати відпуск товару пред`явникам карток на АЗС через паливо-роздавальні колонки з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 174-185);

від 01.02.2017 № 2-МАХ з ТОВ "Дизель-Босс" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти товар отримувачам з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 186-202);

від 23.05.2017 № 4-МАХ з ФОП ОСОБА_1 (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується здійснювати відпуск товару пред`явникам карток на АЗС через паливо-роздавальні колонки з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 203-210);

від 14.04.2017 № 3-МАХ з ТОВ "Закарпатська нафтогазова компанія" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти товар отримувачам з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 211-219);

від 01.09.2017 № 5-МАХ з ТОВ "С Кард Сервіс" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується здійснювати відпуск товару пред`явникам карток на АЗС через паливо-роздавальні колонки з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 220-239);

від 01.12.2017 № 6-МАХ/Л з ТОВ "Манго-Груп" (Постачальник), за умовами якого Постачальник зобов`язується здійснювати відпуск товару пред`явникам карток на АЗС через паливо-роздавальні колонки з використанням карток, а Покупець зобов`язується оплатити товар (том 2 а.с. 240-257).

Так, зі змісту указаних договорів вбачається, що фактичної поставки палива на адресу ТОВ "Е100 УА" не було.

У подальшому позивачем було укладено ряд однотипних договорів поставок з контрагентами-покупцями, за умовами яких Постачальник (ТОВ "Е100 УА") зобов`язується поставляти Покупцям товари та послуги в мережі станцій через систему Е100 з використанням карток, а Покупець зобов`язується приймати товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного договору. Розрахунки за товари/послуги, які були поставлені/надані за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (том 2 а.с. 260-267).

На підтвердження виконання умов таких договорів позивачем додано до матеріалів справи копії актів прийому-передачі карт та актів прийому-передачі (повернення) карт (том 2 а.с. 268-270, том 3 а.с. 3-237, том 4 а.с. 1д-237, том 5 а.с. 6-225, том 6 а.с. 1д-203, том 7 а.с. 1д-206, том 8 а.с. 5-167).

На переконання позивача, останній здійснював посередницьку діяльність та не реалізовував підакцизні товари.

З даного приводу суд зазначає наступне.

За визначенням підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об`єктах громадського харчування.

У відповідності до підпунктів 212.1.11, 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками податку є: особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів; особа, яка реалізує пальне.

Об`єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України).

Підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено, зокрема, нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

З аналізу наведених норм вбачається, що об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

У статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 N 1442, розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Таким чином, законодавством чітко визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).

В свою чергу згідно з пунктом 10.3.1.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496), розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

При цьому пунктом 10.3.1.3 цієї Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

За змістом пунктів 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

У цьому ж Змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (пункт 10.3.4.2 Інструкції), за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). Відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 Змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Таким чином при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України.

Пунктом 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами встановлено, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пунктом 34 цих Правил встановлено, що заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Тобто, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Щодо поняття некомерційного використання, суд вважає, що у значенні, в якому його вжито у ПК України, нормативно-правових актах, що регулюють порядок реалізації нафтопродуктів у роздріб, його слід розуміти як таке, що виключає подальшу реалізацію нафтопродуктів кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків.

Відтак через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України.

Дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" через мережу АЗС, є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.03.2018 по справі № 813/4238/15, від 20.04.2018 по справі № 820/10856/15, від 20.06.2018 по справі № 803/1118/16.

Таким чином, у постачальників позивача - ПзП "Амік Україна", ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", ПП "Дизель-Босс", ТОВ "Карт Маркет", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Закарпатська Нафтогазова Компанія", ТОВ "С Кард Сервіс", ТОВ "Манго-Груп" виникають податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів під час відпуску нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) держателям карток Е100.

У свою чергу, на питання чи виникають у такому випадку податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку у ТОВ "Е100 УА" контролюючий орган надав відповідь в індивідуальній податковій консультації від 05.07.2016 № 15079/10/26-15-40-03-19.

На переконання суду, у даному випадку ПК України не передбачено можливості посередницьких послуг у сфері роздрібного продажу пального, і, враховуючи, визначення, наведене у підпункті 14.1.212 пункті 14.1 статті 14 ПК України, ТОВ "Е100 УА" у період з 01.01.2017 по 21.12.2017 зобов`язаний був зареєструватись платником акцизного податку.

Суд також враховує, що ставка (розмір) акцизного податку вже закладена в ціні товару пального та відображена на АЗС як ціна пального, відтак при реалізації пального на користь ТОВ "Е100 УА" постачальники - ПзП "Амік Україна", ТОВ "Нафтотрейд Ресурс", ПП "Дизель-Босс", ТОВ "Карт Маркет", ФОП ОСОБА_1 , ТОВ "Закарпатська Нафтогазова Компанія", ТОВ "С Кард Сервіс", ТОВ "Манго-Груп" сплачують акцизний податок, натомість ТОВ "Е100 УА" при реалізації карток покупцям не сплачує акциз, закладений в ціні пального, а фактично отримує чистий дохід, що, на думку суду, є податковим правопорушенням.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що пунктом 53.1 статті 53 ПК України визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до пункту 39 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності , включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

За наведених обставин та враховуючи, що у період з 01.01.2017 по 21.12.2017 позивач при здійсненні господарської діяльності діяв відповідно до податкової консультації від 05.07.2016 № 15079/10/26-15-40-03-19, суд, з урахуванням наведених положень статті 53 та пункту 39 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування до ТОВ "Е100 УА" штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" (04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 9, корп. 2А, оф. 2-301, ідентифікаційний код 39359172) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) від 12.06.2018 № 0002864001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е100 УА" (04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, 9, корп. 2А, оф. 2-301, ідентифікаційний код 39359172) 616700,00 грн (шістсот шістнадцять тисяч сімсот грн) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2019.