Рішення

від 12.12.2019 по справі 640/20492/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/20492/19

за позовом державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт

до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Сервіс Нерухомість

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя - Вовк П.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт (далі також - ДП Маріупольський морський торгівельний порт ) до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18 вересня 2019 року № 13221-р/пк-пз.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року було відкрито провадження в даній справі та вирішено, у зв`язку з її належністю до категорії справ незначної складності у відповідності до вимог п. 10 ч. 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи вимог ч.ч. 1-2 статті 257 КАС України, здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Також вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Сервіс Нерухомість (далі також - ТОВ Бізнес-Сервіс Нерухомість , третя особа).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність оскаржуваного рішення з огляду на відсутність з його боку порушень законодавства у сфері публічних закупівель, які були визначені оскаржуваним рішенням.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваного рішення.

До відзиву відповідачем було додано заяву про здійснення розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження, яка не підлягає задоволенню, з огляду на те, що предметом її розгляду є правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення№ 13221-р/пк-пз, згідно з яким позивач був зобов`язаний внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - ДК 021:2015 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління , а тому вона не входить до переліку, визначеного ч. 4 статті 257 КАС України.

Також свої письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог було надано третьою особою.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2019 року позивачем в електронній системі публічних закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю Код ДК 021:2015: 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Послуга з оцінки вартості основних засобів ДП ММТП станом на 01 січня 2018 року з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ), ідентифікатор закупівлі: UA-2019-08-20-002803-с.

Не погоджуючись з умовами тендерної документації позивача 30 серпня 2019 року TOB Бізнес-Сервіс Нерухомість звернулось в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України Про публічні закупівлі до Антимонопольного комітету України, як органу оскарження зі скаргою.

18 вересня 2019 року скарга TOB Бізнес-Сервіс Нерухомість була розглянута відповідачем, за наслідками чого було прийняте оскаржуване рішення № 13221-р/пк-пз, згідно з яким позивач був зобов`язаний внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - ДК 021:2015 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління , оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-08-20-002803-с, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені в Законі України Про публічні закупівлі . Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 3 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі , визначено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Безпосередньо сам порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону України Про публічні закупівлі , якою передбачено, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі , скарга повинна містити таку інформацію: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім`я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб`єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обґрунтування наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; вимоги суб`єкта оскарження та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 9 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі , за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Згідно з ч. 10 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі , орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.

Частиною 11 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України Про публічні закупівлі скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Згідно з ч. 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі , тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Відповідно до ч. 1 статті 10 Закону України Про публічні закупівлі , замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Відповідно до ч. 1 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.?

Статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами:

добросовісна конкуренція серед учасників;

максимальна економія та ефективність;

відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

недискримінація учасників;

об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;

запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі , вітчизняні та іноземні учасники! всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Відповідно до статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 4.1 п. 4 розділу 1 тендерної документації (далі - Документація) назва предмета закупівлі - код ДК 021:2015 - 79410000-1 Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління [Послуга з оцінки вартості основних засобів ДП ММТП станом на 01 січня 2018 року з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ].

Відповідно до п. 1 розділу 3 Документації, Пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та складається з наступних документів, які потрібно завантажити до закінчення кінцевого строку подання Пропозицій, зокрема, з інформацією про підтвердження відповідності Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у додатку 1.

Відповідно до п. 6 розділу 3 Документації, учасники Процедури закупівлі повинні надати у складі Пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником у додатку 1.

Додаток 1 Документації містить технічну специфікацію.

Відповідно до п. 1 додатку 1 Документації, орієнтовна кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці: 6200 одиниць. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий виконавцю після укладення договору. Загальна вартість послуги може бути знижена при зменшенні кількості об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці.

Додаток 3 Документації містить проект договору.

Відповідно до п. 1.3 додатку 3 Документації, орієнтовна кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці:

---

. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий виконавцю після укладання Договору.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-порталі уповноваженого органу, Замовник 04 вересня 2019 вніс зміни до Документації.

Відповідно до пункту 1 додатку 1 Документації, в редакції від 04 вересня 2019 року, кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці, було встановлено на рівні 6200 одиниць. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий Виконавцю після укладення договору. Загальна вартість послуги може бути знижена при зменшенні кількості об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці.

Відповідно до пункту 3.1 додатку 3 Документації, в редакції від 04 вересня 2019 року, кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці:

---

. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий виконавцю після укладання Договору.?

Проаналізувавши наведені умови Документації на відповідність принципам здійснення публічних закупівель, судом встановлено, що Документація не містить переліку основних засобів, які підлягають оцінці, що не дає змоги учасникам належним чином оформити свої пропозиції, оскільки учасники не є у повній мірі обізнаними з предметом закупівлі, що, відповідно, є дискримінаційним по відношенню до таких суб`єктів господарювання, зокрема, третьої особи.

Більше того, що не заперечується позивачем, на засіданні Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель 18 вересня 2019 року представник позивача зазначив, що у позивача є можливість оприлюднити перелік основних засобів, які підлягають оцінці.

Згідно з ч. 3 статті 5 Закону України Про публічні закупівлі , замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Частиною 4 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Тобто, дії позивача в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги ч. 3 статті 5 та ч. 4 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , якими передбачена недискримінація учасників, а також принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Відтак оскаржуваним рішенням було правомірно встановлено наведені вище порушення у Документації позивача.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації, Пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та складається з наступних документів, які потрібно завантажити до закінчення кінцевого строку подання Пропозицій, зокрема:

- інформації про підтвердження відповідності Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у додатку 1;

- учасники повинні підтвердити відповідність кваліфікаційним вимогам шляхом надання наступних документів, зокрема, довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (в довільній формі).

Відповідно до п. 5 розділу 3 Документації, відповідно до статті 16 Закону Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, зокрема, наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

Згідно з додатком 1 Документації, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та Досвід, учасник повинен надати довідку за підписом уповноваженої особи учасника, в якій зазначається наступна інформація: наявність у суб`єкта оціночної діяльності учасника не менш як 5 працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, та будуть залучатись до надання послуги (інформація надається шляхом заповнення таблиці 1).

Додаток 1 Документації містить вимоги до учасника, зокрема:

- наявність у не менш як 3 оцінщиків кваліфікаційного свідоцтва оцінювача майна, відповідно до спеціалізації 1.5 згідно з наказом ФДМ від 14 березня 2002 року №479;

- наявність у не менш як 2 оцінщиків міжнародних сертифікатів;

- не менше як 5 оцінщиків повинні мати досвід роботи у сфері оцінки майна не менш, як 15 років.

Відповідно до статті 5 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб`єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.

Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими напрямами оцінки майна відповідно до програм базової підготовки: оцінка об`єктів у матеріальній формі; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Підвищення кваліфікації відбувається за напрямами, зазначеними у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, за результатами якої видається посвідчення про підвищення кваліфікації, яке є невід`ємною частиною кваліфікаційного свідоцтва.

З аналізу наведених положень вбачається, що наявність у учасника публічних закупівель оцінювача з відповідним кваліфікаційним свідоцтвом, що підтверджує його достатній фаховий рівень, необхідні знання та досвід, в розумінні вимог статті 15 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , вже свідчить про наявність у такого учасника можливості надавати послугу з оцінки вартості основних засобів, яка є предметом закупівлі позивача.

Як зазначає відповідач, що не було заперечено позивачем, на засіданні Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке відбулось 18 вересня 2019 року, представник позивача повідомив, що не може зазначити, які саме міжнародні сертифікати вимагаються Документацією.

При цьому, суд наголошує, що за час розгляду справи позивачем не було надано доказів того, що саме зазначена ним у Документації кількість оцінщиків є необхідною для виконання завдання з надання послуги з оцінки вартості основних засобів, яка є предметом закупівлі позивача. Як і не надано доказів необхідності наявності у таких оцінщиків досвіду роботи у сфері оцінки майна не менш, як 15 років.

Враховуючи наведене, вбачається, що позивач не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище умови, необхідності наявності саме у суб`єкта оціночної діяльності учасника не менш як 5 працівників відповідної кваліфікації, наявності у не менш як 2 оцінщиків саме міжнародних сертифікатів, наявність саме не менше як 5 оцінщиків з досвідом роботи у сфері оцінки майна саме не менш, як 15 років.

Виходячи з наведеного, взяти участь у процедурі закупівлі змогли б лише суб`єкти господарювання, які мають саме у не менш як 3 оцінщиків кваліфікаційного свідоцтва оцінювача майна, відповідно до спеціалізації 1.5 згідно з наказом ФДМ від 14 березня 2002 року № 479, саме у не менш як 2 оцінщиків міжнародних сертифікатів, саме не менше як 5 оцінщиків з досвідом роботи у сфері оцінки майна саме не менш, як 15 років, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб`єктів господарювання, у тому числі, третьої особи.

Отже, дії позивача в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують приписи ч. 3 статті 5 та ч. 4 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі , якими передбачена недискримінація учасників, а також принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.

Відтак оскаржуваним рішенням було правомірно встановлено наведені вище порушення у Документації позивача.

Враховуючи наведене вбачається, що позивачем не було аргументовано заперечено правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт (87510, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок 99; код ЄДРПОУ 01125755) до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; код ЄДРПОУ 00032767), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Сервіс Нерухомість (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5-Б, кімната 12; код ЄДРПОУ 41596594), про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк