ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20492/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г. В.
суддів: Бабенка К. А., Файдюка В. В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019року
у справі №640/20492/19 (розглянуто у порядку спрощеному позовному провадженні)
за позовом Державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт
до відповідача Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Сервіс Нерухомість
про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство Маріупольський морський торгівельний порт (надалі - позивач ДП Маріупольський морський торгівельний порт ) з адміністративною позовною заявою до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Сервіс Нерухомість , в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18 вересня 2019 року № 13221-р/пк-пз.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення відповідача з огляду на відсутність з боку позивача порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог Державному підприємству Маріупольський морський торгівельний порт - відмовлено повністю.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням щодо відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до положень абз. 4 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (надалі - Закон про оцінку), однією з істотних умов договору на проведення оцінки є зазначення майна, що підлягає оцінці. Законом про оцінку не встановлено, в якому саме вигляді повинна бути зазначена інформація про майно. Так, в розумінні ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Позивач, на виконання вимог Закону про оцінку, в Тендерній документації зазначив, що оцінці підлягають основні фонди підприємства, а також, для більшої деталізації предмету оцінки, Позивач визначив, що кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці становлять 6200 одиниць.
Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції, помилково зосереджуються саме на можливості оприлюднення переліку основних засобів, які підлягають оцінці, оскільки а ні відповідачем, а ні судом першої інстанції не були наведені обґрунтування та не було досліджено, що діючим законодавством України не встановлено обов`язку з боку позивача оприлюднювати докладний перелік основних засобів, які підлягають оцінці. Суд першої інстанції не зазначив норми матеріального права, які б передбачали обов`язок оприлюднювати перелік основних засобів, згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно бути, зокрема, законним, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права.
На адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав того, що судом першої інстанції зроблено правильний та обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог.
Третя особа відзиву на апеляційну скаргу суду не надав.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 20 серпня 2019 року позивачем в електронній системі публічних закупівель оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю Код ДК 021:2015: 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління (Послуга з оцінки вартості основних засобів ДП "ММТП" станом на 01 січня 2018 року з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ), ідентифікатор закупівлі: UA-2019-08-20-002803-с.
Не погоджуючись з умовами тендерної документації позивача 30 серпня 2019 року TOB "Бізнес-Сервіс "Нерухомість" звернулось в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" до Антимонопольного комітету України, як органу оскарження зі скаргою.
За результатом розгляду скарги TOB "Бізнес-Сервіс "Нерухомість" відповідачем 18 вересня 2019 року прийнято оскаржуване рішення № 13221-р/пк-пз, згідно з яким скаргу задоволено частково та зобов`язано позивача внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-08-20-002803-с, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Вважаючи спірне рішення відповідача від 18 вересня 2019 року протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у тендерній Документація не містить переліку основних засобів, які підлягають оцінці, що не дає змоги учасникам належним чином оформити свої пропозиції, оскільки учасники не є у повній мірі обізнаними з предметом закупівлі, отже свідчить про порушенням припису ч. 3 статті 5 та ч. 4 статті 22 Закону України Про публічні закупівлі .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (надалі - Закон № 922-VIII).
Відповідно до положень частини 3 статті 8 Закону №922-VIII, Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України Про Антимонопольний комітет України , якщо інше не встановлено цим Законом.
Законом України Про публічні закупівлі визначено, зокрема, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок розгляду та оцінки замовником тендерних пропозицій визначений в статті 28 Закону, зокрема, відповідно до частини 4 цієї статті, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч. 6 ст.28 Закону).
Водночас, Законом України Про публічні закупівлі також передбачений механізм та порядок оскарження процедур закупівлі. Відповідно до цього Закону суб`єктом оскарження - є фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Органом оскарження в сфері державних закупівель є Антимонопольний комітет України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, що ТОВ "БІЗНЕС-СЕРВІС "НЕРУХОМІСТЬ" через електронну систему закупівель до органу оскарження була подана скарга від 30.08.2019 року № UA-2019-08-20 - 002803-с.а1 (надалі - Скарга) щодо порушення Позивачем порядку проведення процедури закупівлі за предметом "ДК 021:2015: 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-08-20-002803-C.
У скарзі ТОВ "БІЗНЕС-СЕРВІС "НЕРУХОМІСТЬ" зазначило про порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі та просив, зокрема, зобов`язати Замовника внести зміни до Документації.
Рішенням Колегії від 31 липня 2019 року №7687-р/пк-пз скарга була прийнята до розгляду.
За результатами розгляду скарги колегією було прийняте рішення від 18 вересня 2019 року № 13221-р/пк-пз, яким позивача зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "ДК 021:2015: 79410000-1 - Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019- 08-20-002803-с.
Статтею 1 Закону № 922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом; частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі; тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно статті 3 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 2 частин 2, 4 статті 22 Закону № 922-VIII визначено вимоги до тендерної документації, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до пп. 4.1 п. 4 розділу 1 тендерної документації (далі - Документація) назва предмета закупівлі - код ДК 021:2015 - 79410000-1 "Консультаційні послуги з питань підприємницької діяльності та управління" [Послуга з оцінки вартості основних засобів ДП "ММТП" станом на 01 січня 2018 року з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ].
Відповідно до п. 1 розділу 3 Документації, Пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та складається з наступних документів, які потрібно завантажити до закінчення кінцевого строку подання Пропозицій, зокрема, з інформацією про підтвердження відповідності Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у додатку 1.
Відповідно до п. 6 розділу 3 Документації, учасники Процедури закупівлі повинні надати у складі Пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником у додатку 1.
Додаток 1 Документації містить технічну специфікацію.
Відповідно до п. 1 додатку 1 Документації, орієнтовна кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці: 6200 одиниць. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий виконавцю після укладення договору. Загальна вартість послуги може бути знижена при зменшенні кількості об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці.
Додаток 3 Документації містить проект договору.
Відповідно до п. 1.3 додатку 3 Документації, орієнтовна кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці:
Згідно з інформацією, оприлюдненою на веб-порталі уповноваженого органу, Замовник 04 вересня 2019 вніс зміни до Документації.
Відповідно до пункту 1 додатку 1 Документації, в редакції від 04 вересня 2019 року, кількість об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці, було встановлено на рівні 6200 одиниць. Докладний перелік основних засобів із зазначенням кількості буде наданий Виконавцю після укладення договору. Загальна вартість послуги може бути знижена при зменшенні кількості об`єктів основних засобів, які підлягають оцінці.
Колегія суддів звертає увагу, що в пункті 4.2 розділу І Тендерної документації відсутній опис окремої частини (частин) предмета закупівлі (лота), щодо якої можуть бути подані тендерні пропозиції.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що умови Документації не містить переліку основних засобів, які підлягають оцінці, що не дає змоги учасникам належним чином оформити свої пропозиції, оскільки учасники не є у повній мірі обізнаними з предметом закупівлі, що відповідно, є дискримінаційним по відношенню до таких суб`єктів господарювання, зокрема, третьої особи.
Згідно з частини 3 статті 5 Закону № 922-VIII замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Частиною 4 статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, які обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Апелянт зазначає, що діючим законодавством України не встановлено обов`язку з боку позивача оприлюднювати докладний перелік основних засобів, які підлягають оцінці, колегія суддів не погоджується з даним твердженням апелянта, оскільки пунктом 5 частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII чітко визначено, що в тендерній документації повинна містити місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги .
Однак, колегія суддів звертає увагу, що апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що на балансі позивача обліковуються різні об`єкти, в тому числі специфічні, технічно-складні об`єкти нерухомості, та об`єкти рухомого майна (в значній кількості це портальні крани та судноплавні засоби), а отже, останній підтверджує, що саме без зазначення об`єктів, які підлягають оцінці не можливо врахувати, які експерти повинні проводити оцінку.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт є Міністерство інфраструктури України, а отже, майно, яке передано на баланс позивачу належить державі, а отже оцінку майна проводиться Фондом державного майна України.
Колегія суддів доходить висновку, що вимоги зазначені в Тендерній документації складені з порушенням вимоги ч. 3 статті 5 та ч. 5 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачена недискримінація учасників, а також принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Так, відповідно до пункту 1 розділу 3 Документації, Пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та складається з наступних документів, які потрібно завантажити до закінчення кінцевого строку подання Пропозицій, зокрема:
- інформації про підтвердження відповідності Пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у додатку 1;
- учасники повинні підтвердити відповідність кваліфікаційним вимогам шляхом надання наступних документів, зокрема, довідки про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід (в довільній формі).
В пункті 5 розділу 3 Документації, зазначено, що відповідно до статті 16 Закону Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, зокрема, наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Згідно з додатком 1 Документації, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та Досвід, учасник повинен надати довідку за підписом уповноваженої особи учасника, в якій зазначається наступна інформація: наявність у суб`єкта оціночної діяльності учасника не менш як 5 працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, та будуть залучатись до надання послуги (інформація надається шляхом заповнення таблиці 1).
Додаток 1 Документації містить вимоги до учасника, зокрема:
- наявність у не менш як 3 оцінщиків кваліфікаційного свідоцтва оцінювача майна, відповідно до спеціалізації 1.5 згідно з наказом ФДМ від 14 березня 2002 року №479;
- наявність у не менш як 2 оцінщиків міжнародних сертифікатів;
- не менше як 5 оцінщиків повинні мати досвід роботи у сфері оцінки майна не менш, як 15 років.
Згідно статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають закінчену вищу освіту, пройшли навчання за програмою базової підготовки та стажування протягом одного року у складі суб`єкта оціночної діяльності разом з оцінювачем, який має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, отримали його позитивну рекомендацію та успішно склали кваліфікаційний іспит.
Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими напрямами оцінки майна відповідно до програм базової підготовки: оцінка об`єктів у матеріальній формі; оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності.
З аналізу наведених положень вбачається, що наявність в учасника публічних закупівель оцінювача з відповідним кваліфікаційним свідоцтвом, що підтверджує його достатній фаховий рівень, необхідні знання та досвід, в розумінні вимог статті 15 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вже свідчить про наявність у такого учасника можливості надавати послугу з оцінки вартості основних засобів, яка є предметом закупівлі позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів того, що саме зазначена ним у Документації кількість оцінщиків є необхідною для виконання завдання з надання послуги з оцінки вартості основних засобів, яка є предметом закупівлі позивача. Як і не надано доказів необхідності наявності у таких оцінщиків досвіду роботи у сфері оцінки майна не менш, як 15 років.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Розроблення нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. До їх розроблення Фонд державного майна України залучає інші органи державної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільш авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.
Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.
Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.
Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У разі провадження спільної господарської діяльності оцінка частки майна, яке вноситься іноземним суб`єктом господарювання, проводиться відповідно до нормативно-правових актів з оцінки майна, визначених цим Законом.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 18.07.2018 р. №962 введено в експлуатацію Єдину базу з модулем електронного визначення оціночної вартості подібного до об`єкта оцінки майна (далі - Модуль).
Згідно з пункту 5 наказу Фонду державного майна України від 14.03.2002 №479 "Про затвердження Положення про порядок видачі сертифікатів суб`єктів оціночної діяльності", сертифікат видається за напрямами та спеціалізаціями у межах таких напрямів, а саме: напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі" : спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них"; спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання"; спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів"; спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів"; спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів"; спеціалізація 1.6 "Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність"; спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність"; напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності" : спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)"; спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності".
Враховуючи наведене, вбачається, що позивач не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище умови, необхідності наявності саме у суб`єкта оціночної діяльності учасника не менш як 5 працівників відповідної кваліфікації, наявності у не менш як 2 оцінщиків саме міжнародних сертифікатів, наявність саме не менше як 5 оцінщиків з досвідом роботи у сфері оцінки майна саме не менш, як 15 років, при цьому не зазначивши, яке майно підлягає оцінці.
Так, застосування міжнародних стандартів вимагається під час приватизації державного майна, згідно Методики оцінки майна затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт, як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі не зазначив на підставі чого оголошено тендер та з якою метою висунуті вимоги про наявність певної кількості оцінщиків та вимоги до останніх, з урахуванням міжнародних стандартів та наявності стажу 15 років, оскільки основні фонди позивача належать саме державі, а позивач є балансоутримувачем даного майна та не має право самостійно розпоряджатися їм, в тому числі щодо приватизації даного майна.
В інших випадках наявність міжнародних сертифікатів не вимагається.
З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що дії позивача в частині встановлення у Документації вимог порушують приписи ч. 3 статті 5 та ч. 4 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачена недискримінація учасників, а також принципи відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, а рішення відповідача є обґрунтованим.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Маріупольський морський торгівельний порт - залишити без задоволення .
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г. В. Земляна
Судді: К. А. Бабенко
В. В. Файдюк
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2020 |
Оприлюднено | 27.04.2020 |
Номер документу | 88908877 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні