Постанова

від 04.12.2019 по справі 520/2963/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 р.Справа № 520/2963/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старосуда М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника відповідача Зекової С.П.

представника позивача Гріго І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 30.07.19 року по справі № 520/2963/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "НОВА"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (далі за текстом - ТОВ ТПК НОВА , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати, видані Головним управлінням ДФС у Харківській області:

1. Рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн.;

2. Рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн.;

3. Рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн.

4. Вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн.,

5. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені;

6. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санк ціями, 1291,90 грн. пені;

7. Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.;

8. Податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. № 00000551402, про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3, 44.5 ст.44 Податкового кодексу України;

9. Податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року;

10. Податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн.;

11. Податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій;

12. Податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано видані Головним управлінням ДФС у Харківській області:

- рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн.;

- рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн.;

- рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн;

- вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн.,

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санкціями, 1291,90 грн. пені;

- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року;

- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 135496,80 грн. та штрафних санкцій в сумі 33874 по взаємовідносинам з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ", код ЄДРПОУ 40020970; штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 90000,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 112500,00 по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 40711450; штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 135496,80 грн. та штрафних санкцій в сумі 33874 по взаємовідносинам з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ", код ЄДРПОУ 40020970; не підтвердження витрат на загальну суму 7466469, 00 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 299 249,95 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 239 400,20 грн., 598 49,75 грн. штрафних санкцій - залишено в силі.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки спірні господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами не підтверджені договорами на здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт із сторонніми організаціями, сертифікатами відповідності, сертифікатами якості товару, документами складського зберігання товару, документами внутрішнього переміщення товару, також згідно податкової інформації контрагенти позивача не мали відповідних трудових ресурсів для виконання господарських операцій за договорами, укладеними з позивачем, що свідчить про нереальність спірних господарських операцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 19.11.2018 року до 07.12.2018 ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТПК НОВА , код платника 35701461, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 на підставі наказу від 12.10.2018 року №7679 зі змінами, внесеними відповідно до наказу від 02.11.2018 №8184, наказу від 29.11.2018 №8948 про продовження строків проведення документальної планової виїзної перевірки.

За результатами зазначеної перевірки ГУДФС у Харківській області складено акт № 5194/20-40-14-02-08/35701461 від 14.12.2018 року, яким встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6049071 грн., у т. ч. за 2015 р. на суму 379480 грн., за 2016 р. на суму 2281715 грн., за 2017 р. на суму 2405719 гри., за перше півріччя 2018 р. на суму 982157 грн.

- п. 198.1, п. 198.3, ст.198, ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250552 грн, в т.ч. у березень 2016 року на суму 150552 грн, за грудень 2016 року в сумі 100000,00 грн.

- п. 201.10 ст. 201, п.1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 2474 грн.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, у зв`язку з чим застосовується штраф в розмірі 510 грн.

- п. 2.8, п. 3.5 Положення №637 та п. 15 р., п. 27 р. Положення №148 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 8345148,95 *2=16690297,90 грн.

- п. 176.2(6) ст. 176 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в довідці за формою № 1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку у перевіряємому періоді за 2 кв. 2016р., за 1 кв. 2017р., 3-4 кв. 2017р., 2 кв. 2018р. надані недостовірні дані по суми нарахованого та сплаченого доходу при відшкодуванні сум по авансовим звітам за ознакою доходу 127 (згідно з довідником ознак) по гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

- абз. г.), п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164, п.п. 168.1.1, п. 168.1, ст.168, п.п. 176.2. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн,, в тому числі за 2016 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р.-31837,03 грн., за 2018р.- 11044,60 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст.164 Податкового країни ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 7800,74 грн., в тому числі за 2016р. в сумі 82,04 грн., за 2017р. - 5730,67 грн., зо 2018 р.- 1988,03грн.

- п.1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, абз. г,), п.п. 168.1.1, п. 168.1, ст. 168, п.п. 176.2. а п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору із загального місячного (річного оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн., в тому числі за 6 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р.-31837,03 грн., за 2018р. - 11044,60 грн. За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 гі.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано військового збору в загальній сумі 650,07 в тому числі за 2016р. в сумі 6,84 грн., за 2017р. - 477,56 грн., за 2018р. - 165,67 грн.

- п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-У1 від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 11.04.2016 № 441), а саме: звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4) за грудень 2016р., по строку - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, ТОВ "ТПК "НОВА" фактично до Центральної ОДНІ ГУ ДФС у Харківської області не надано.

- п.1 ч.1.ст. 4, п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-УІ (далі - Закон № 2464), а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2016 р. на суму 14952,54 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску за грудень 2016р. у сумі 3289,56 грн.

- ч.1 п.2 ст.6, ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями від 08 липня 2010 року N2464 зі змінами та доповненнями , перевіркою встановлено несвоєчасне відображення донарахованого та/або доутриманого єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилок, допущених в попередніх звітних періодах (додаток № 1 до акту перевірки), а саме: у серпні 2017р. на суму 3273,0 грн.

- неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску. Відповідно до ч.11 ст. 25 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-УІ за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято:

1) рішення від 14.02.2019 №00002601307 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, в розмірі 255,00 грн. (отримано 14.03.2019);

2) рішення від 14.02.2019 № 00002561307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, в розмірі 2003,72 грн. (отримано 14.03.2019);

3) рішення від 14.02.2019 № 00002551307 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (за грудень 2016 року), в розмірі 170,00 грн. (отримано 14.03.2019);

4) вимогу про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн. (отримано 14.03.2019),

5) податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. № 00002591307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з військового збору, пені в розмірі 1242,60 грн., з яких 650,07 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 484,87 - за штрафними санкціями, 107,66 грн. пені (отримано 14.03.2019);

6) податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 14.02.2019 р. №00002581307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, в т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 14910,95 грн., з яких 7800,74 грн. - збільшення за податковим зобов`язанням, 5818,31 - за штрафними санкціями, 1291,90 грн. пені (отримано 14.03.2019);

7) податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. №00002571307 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. (отримано 14.03.2019);

8) податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 14.02.2019 р. № 00000551402, про застосування адміністративного штрафу в розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3, 44.5 ст.44 Податкового кодексу України (отримано 15.03.2019);

9) податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. (10% від суми ПДВ) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за листопад, грудень 2016 року (отримано 15.03.2019);

10) податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн. (отримано 15.03.2019);

11) податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 250 552,00 грн., 62 638,00 грн. штрафних санкцій (отримано 15.03.2019);

12) податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн., з яких збільшення за податковими зобов`язаннями становить 6 049 071,00 грн., 1 417 397,75 грн. штрафних санкцій (отримано 15.03.2019).

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем абз. г.) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.п. а 176.2 п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн, в тому числі за 2016 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р. - 31837,03 грн., за 2018р. - 11044,60 грн.

А також встановлено порушення п.1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 п.161 підрозділу 10 розділу XX, абз. г) п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. а 176.2 п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку у вигляді суми нарахування грошового відшкодування витрат за придбання товару в загальній сумі 43337,38 грн., в тому числі за 6 р. в сумі 455,75 грн., за 2017р. - 31837,03 грн., за 2018р. - 11044,60 грн.

За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст.164 Податкового країни, ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 7800,74 грн., в тому числі за 2016р. в сумі 82,04 грн., за 2017р. - 5730,67 грн., за 2018 р.- 1988,03грн.

Крім того, на підставі п.п.54.3.5 гі.54.3 ст.54 з урахуванням вимог п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, ТОВ "ТПК "НОВА" нараховано військового збору в загальній сумі 650,07 в тому числі за 2016р. в сумі 6,84 грн., за 2017р. - 477,56 грн., за 2018р. - 165,67 грн.

Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для виявлених порушень став висновок відповідача, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця на відрядження або під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України. Проте, на думку податкового органу, якщо підзвітною особою (працівником) придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій підзвітній особі за реалізовані (продані) товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи контролюючого органу необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, судовим розглядом встановлено, що згідно даних оборотно-сальдової відомості підприємства по рахунку №3721 "Розрахунки з підзвітними особами" за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 року відображено нарахування витрат директору ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за товар в загальній сумі 43 337,38 грн. згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт №№ Н-00000024 від 15.04.2016 на суму 260,82 грн., Н-00000027 від 16.05.2016 на суму 194,93 грн., Н-00000001 від 05.01.2017 на суму 382,50 грн., Н-00000005 від 13.02.2017 на суму 147,70 грн., Н-00000009 від 16.02.2017 на суму 643,04 грн., Н-00000008 від 16.02.2017 на суму 27000,00 грн., Н-00000014 від 27.02.2017 на суму 140,00 грн., Н-00000015 від 02.03.2017 на суму 171,30 грн., Н-00000016 від 06.03.2017 на суму 161,27 грн., Н-00000032 від 15.08.2017 на суму 2790,00 грн., Н-00000034 від 18.09.2017 на суму 143,22 грн., Н-00000035 від 12.10.2017 на суму 258,00 грн., Н-00000005 від 09.05.2018 на суму 10545,00 грн., Н-00000004 від 04.05.2018 на суму 499,60 грн.

Згідно з п.п.168.1.1 п.168. 1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу

Відповідно до абз. а п.176.1. ст.176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов`язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до абз. а п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з вимогами п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України передбачено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до абз. г) п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

У відповідності до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Згідно з вимогам п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України передбачено оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Так, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

- на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом (абз. а п.п. 170.9.1 п.170.9 ст.170 Кодексу).

- під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій (абз. б п.п. 170.9.1 п.170.9 ст.170 Кодексу). Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Відповідно до п.п.170.9.2. п.170.9. ст.170 Податкового кодексу України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Таким чином, законодавцем встановлено, що оподатковуваним доходом для особи яка отримала грошові кошти під звіт є виключно надмірно виплачена сума, яка не була повернута після здійснення розрахунків в межах п`ятиденного строку після закінчення виконання доручення по розпорядженню коштів.

Відповідно до уставних та реєстраційних документів ТОВ "ТПК "НОВА" та враховуючи вимоги діючого законодавства правом на укладення та підписання договорів (угод, контрактів тощо) має директор та засновник підприємства ОСОБА_2 І ОСОБА_3 В ОСОБА_3 (т. 8 а.с. 186-200).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як керівником підприємства, була проведена закупівля товарно-матеріальних цінностей в інтересах підприємства (позивача) на загальну суму 43 337,38 грн. у періоді з 01.01.2015 по 31.03.2018 року, що підтверджується звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та відповідними товарними чеками і квитанціями про розрахунок за товари (т. 1 а.с. 105 - 119).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що зазначена сума 43 337,38 грн. не є доходом директора ТОВ "ТПК "НОВА", а є витратами підприємства, які здійснював ОСОБА_2 І ОСОБА_4 в інтересах позивача, без отримання грошових коштів, що підтверджено звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та відповідними товарними чеками і квитанціями про розрахунок за товари, наявними в матеріалах справи.

Отже, при видачі вказаних сум ОСОБА_1 як директору підприємства, позивач не повинен ці суми оподатковувати податком на доходи фізичних осіб, а також військовим збором.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення 14.02.2019 р. № 00002591307 про збільшення грошового зобов`язання за платежем військовим збором та від 14.02.2019 р. №00002581307 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, підлягають скасуванню через їх необґрунтованість.

Таким чином, колегія суддів також вважає безпідставним та протиправним податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 №00002571307, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. за порушення п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України через повторне нарахування податку на доходи фізичних осіб при відшкодуванні фактично понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг).

Наступним порушенням, встановленим під час перевірки, контролюючим органом зазначено порушення позивачем п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме не подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, а також, як наслідок, порушення вимог п.1ч.1 ст.4, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме заниження бази нарахування єдиного внеску за грудень 2016 року на суму 14 952,54 грн.

Вказані порушення, на думку контролюючого органу, призвели до заниження суми єдиного внеску у розмірі 3289,56 грн. за грудень 2016 року.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/267/17, що набрало законної сили 03.10.2017, судом визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "ТПК "НОВА" з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2016 року та додатки №№1,5 до неї, а також звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за грудень 2016 року, визнано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за грудень 2016 року таким, що поданий платником податків ТОВ "ТПК "НОВА" у день його фактичного отримання 20.01.2017 року (т. 1 а.с. 124 - 132).

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, такий звіт за грудень 2016 року на суму 14 952,54 грн. є поданим вчасно, а сума нарахованого єдиного внеску, визначена цим звітом за грудень 2016 року в розмірі 3072,12 грн. (що складається з 2 889,26 грн. за загальною ставкою 22%, та 134,56 грн. за пільговою ставкою 8,41% за працівника-інваліда, ОСОБА_5 ), сплачена підприємством 16.01.2017 та 20.01.2017 відповідно, в повному обсязі, що підтверджується випискою ПАТ "Альфа-Банк" по рахунку підприємства № НОМЕР_2 . (т.1 а.с. 120-123)

На підставі викладеного, висновки контролюючого органу щодо неподання позивачем звіту за 2016 рік та не нарахування єдиного внеску в розмірі 3289,56 грн. є такими, що не ґрунтуються на фактичних порушеннях, а тому рішення про застосування штрафних санкцій від 14.02.2019 №00002601307 на суму 255,00 грн., № 00002561307 на суму 2003,72 грн., № 00002551307 на суму 170,00 грн., вимога про сплату боргу від 14.02.2019 №Ю-00000171307 на суму 3289,56 грн., є незаконними та необґрунтованими, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, доводи відповідача про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасної реєстрації податкових накладних №52 від 18.11.2016 на суму ПДВ 23840,00 грн, №96 від 21.12.2016 на суму ПДВ 900,00 грн. є також необґрунтованими, оскільки відсутність порушення реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджується зазначеним вище рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/267/17, що набрало законної сили, а також наявними в матеріалах справи доказами - квитанціями про прийняття податкових накладних №52 від 18.11.2016 та №96 від 21.12.2016 (т. 1 а.с. 124-138).

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 р. № 00000541402, яким застосовано штраф в розмірі 2474,00 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Наступним порушенням вимог податкового законодавства, а саме, п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6049071 грн., у т. ч. за 2015 р. на суму 379480 грн., за 2016 р. на суму 2281715 грн., за 2017 р. на суму 2405719 гри., за перше півріччя 2018 р. на суму 982157 грн. та п. 198.1, п. 198.3, ст.198, ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 250552 грн, в т.ч. у березень 2016 року на суму 150552 грн, за грудень 2016 року в сумі 100000,00 грн. стали висновки контролюючого органу про відсутність реальності фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" та ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" щодо отримання товарів з джерела невідомого походження з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента, що фактично не міг поставляти товарно-матеріальні цінності.

Підставою вищезазначених висновків є доводи відповідача щодо наявності податкової інформації вказаних контрагентів позивача, а саме:

1) по ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ": перебуванням підприємства в процесі припинення з 29.08.2016; неподанням податкової звітності з квітня 2016 року; анулюванням свідоцтва платника ПДВ з 27.04.2017 року; відсутністю основних фондів; провадженням СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві досудового розслідування (№ 32017100060000104) за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, згідно матеріалів якого ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" створено з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання; не придбанням ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" по ланцюгу постачання комплектів заготовок ТР01;

2) по ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ": ненадання звітності з податку на прибуток, балансу, звітів про фінансові результати; наявність кримінального провадження № 32018120010000038 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212 КК України, згідно якого невстановлені особи з використанням реквізитів, печаток та банківських рахунків ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" шляхом документування безтоварних господарських операцій в грудні 2016 року надали можливість ТОВ "ЕРЛАЙТ" (ЄДРПОУ 30487486) ухилитись від сплати податку на додану вартість; придбанням ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" комплектів заготовок на двері у ТОВ "Антон Актив" (код ЄДРПОУ 40144066), яке, в свою чергу, такі комплекти заготовок не придбавало.

Отже, за висновком контролюючого органу між позивачем та вказаними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху, що призвело до одержання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту та витрат в істотному розмірі.

Між тим, надаючи правову оцінку обставинам справи щодо формування позивачем податкового кредиту та витрат в результаті відносин ТОВ ТПК НОВА із вказаними контрагентами, колегія суддів вважає вказані висновки контролюючого органу необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з абз. 1 п. 198.6 цієї статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні показників податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

При застосуванні зазначених правил оподаткування при оцінці оспорюваних поставок необхідно досліджувати документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Вказану правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 15.10.2019 року № 818/792/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегією суддів встановлено, що фінансово-господарські відносини між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ здійснювались на підставі укладеного 23.12.2016 року договору №122301 про поставку товару та специфікації №1 від 23.12.2016 року.

Поставка продукції (400 комплектів заготовок на двері загальною вартістю 600 000,00 грн.) на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" була здійснена ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" відповідно до вищевказаного договору на підставі видаткової накладної №458 від 23.12.2016 року, ТТН №458 від 23.12.2016 року на умовах EXW, склад постачальника за адресою м. Київ, пров. Лабораторний, 1. Транспортування вказаної продукції здійснювалось засновником ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_1 власним автомобілем ГАЗ 33021, Р.Н. 06347 ХА (т. 1 а.с. 139-150).

Згідно картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" за період 2016 рік, акту списання №Н-00000014 від 31.12.2016 вказані комплекти заготовок на двері були використані підприємством з 24.12.2016 до 31.12.2016 року для виробництва дверей металевих, які в подальшому були реалізовані наступним контрагентам: ТОВ "Поліал-інжиніринг" згідно видаткової накладної №00000035 від 05.01.2017; ТОВ "РЕНІ-ІСТЕЙТ" згідно видаткової накладної №00000017 від 06.01.2017; ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" згідно видаткових накладних №№ 00000030, 00000031, 00000032 від 11.01.2017; №№00000033, 00000034 від 12.01.2017; ПрАТ "ЛЕКХІМ-Харків" згідно видаткової накладної №00000004 від 11.01.2017; ПП "Сова" згідно видаткової накладної №00000005 від 12.01.2017; ПП ПВКФ "Аліна-А" згідно видаткової накладної №00000006 від 12.01.2017; ПП "НПП ЄВРОСЕРВІС" згідно видаткових накладних №№00000011, 00000012, 00000013 від 18.01.2017; ТОВ "ТЕХНОРМА" згідно видаткової накладної №00000020 від 04.01.2017; ФОП ОСОБА_6 згідно видаткових накладних №№00000025, 00000026, 00000027, 00000028 від 04.01.2017; ПП "ДОМ-2002" згідно видаткової накладної №00000039 від 03.01.2017; ТОВ "Фірма "ДОМ" згідно видаткової накладної №00000038 від 03.01.2017 (т. 1 а.с. 151-192, т. 9 а.с. 110-129).

У зв`язку з постачанням ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ на адресу ТОВ ТПК НОВА продукції виробничо-технічного призначення та в підтвердження фактичних дій за договором № 122301 від 23.12.2016р., ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ була складена податкова накладна № 458 від 23.12.2016р, на суму 600 000,00грн. При цьому слід зазначити, що вказана податкова накладна зареєстрована ДФС України, що підтверджується відповідною квитанцією про реєстрацію №1 від 25.12.2016, реєстраційний номер документу №9250465822.

Згідно пояснень позивача вантажний автомобіль ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 . НОМЕР_4 . 06347 ХА використовується ТОВ ТПК НОВА у своїй підприємницькій діяльності на підставі рішення засновника ТОВ ТПК НОВА від 11.01.2016р., тобто у відповідності до норм, передбачених ст. 79, ст. 88, ст. 89 Господарського кодексу України, ст. ст. 316 - 323 та ст. 325 Цивільного кодексу України.

Після надходження продукції виробничо-технічного призначення за договором постачання № 122301 від 23.12.2016р., уся продукція була взята на облік ТОВ ТПК НОВА , що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 ТМЦ: Комплект заготовок на двері за період з 23.12.2016 по 31.12.2016 (т. 1 а.с. 154-155).

Таким чином, договір постачання № 122301 від 23.12.2016р. та вищезазначені первинні бухгалтерські та інші документи вказують та підтверджують наявність реальних фінансово-господарських відносин між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ з поставки комплектуючих.

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ була укладена додаткова угода № 1 від 27.12.2017р. до договору № 122301 від 23.12.2016р.

Згідно додаткової угоди № 1 від 37.12.2017р. до договору № 122301 від 23.12.2016р., ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ було надано право ТОВ ТПК НОВА на відстрочення ви конання своїх грошових зобов`язань перед ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ у вигляді оплати за отриману продукцію виробничо-технічного призначення до 31.12.2018 року на підставі відповідного рахунку.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зміст вищезазначених документів вказує на реальний рух активів підприємства (а саме прийняття 400 комплектів заготовок на двері, їх оприбуткування, використання у виробництві, та подальша реалізація готової продукції, виготовленої із їх використанням), а також на те, що первинні бухгалтерські документи, складені за результатами здійснення поставки ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ" на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" 400 комплектів заготовок на двері загальною вартістю 600000,00 грн. (ПДВ 20% - 100 000,00 ГРН.) є підтвердженням фактичних дій сторін господарського правочину у грудні 2016р. між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ГРАНТ-КАПІТАЛ за договором № 122301 від 23.12.2016р., спрямованих на отримання економічного ефекту від вказаної господарської операції.

Також колегією суддів встановлено, що між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ВІВАТ-ПРОМ було укладено 08.02.2016 року договір №01080216 про поставку товарів.

Поставка продукції виробничо-технічного призначення на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" була здійснена ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" відповідно до вищевказаного договору на підставі видаткової накладної № 64 від 28.03.2016р на 498 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 441 028 грн. 00 коп.; видаткової накладної № 65 від 30.03.2016р на 522 комплектів заготовок ТР01 загальною вартістю 462 283 грн. 20 коп. Транспортування вказаної продукції здійснювалось засновником ТОВ "ТПК "НОВА" ОСОБА_1 власним автомобілем ГАЗ 33021, Р.Н. 06347 ХА (т. 9 а.с. 167-172).

Згідно картки рахунку 631 з контрагентом ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" за період 28.03.2016-26.05.2016, актів списання №Н-00000004 від 31.03.2016, №Н-00000006 від 31.05.2016, №Н-00000008 від 31.07.2016, №Н-00000009 від 31.08.2016 та №Н-00000010 від 30.09.2016 (т. 9 а.с. 95-109) вказані комплекти заготовок ТР01 були використані підприємством з 28.03.2016 до 30.09.2016 року для виробництва 3 експериментальних партій комплектуючих гусеничної стрічки БМП-2 згідно договору підряду № 2015-0119-01 від 19.01.2015 та Специфікації №1 від 19.01.2015 року та 510 шт. траків з гребнями 765-35-сб104СБ згідно Специфікації №2 від 11.07.2016 вказаного договору Підрядник (ТОВ "ТПК "НОВА") виконав за завданням Замовника (ТОВ "ТД "ТПК НОВА") здійснивши їх відвантаження на умовах EXW (м. Харків, провул. Метизний, 10) на підставі видаткових накладних №Н-00000043 від 31.05.2016 року, №Н-00000069 від 02.07.2016 року, №Н-00000115 від 11.08.2016 року, №Н-00000124 від 12.09.2016 року, №Н-00000172 від 04.11.2016 року (т. 1 а.с. 193 - 202).

Таким чином, договір постачання № 01080216 від 08.02.2016р. вказує та підтверджує наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ВІВАТ-ПРОМ .

У зв`язку з постачанням ТОВ ВІВАТ-ПРОМ на адресу ТОВ ТПК НОВА продукції виробничо-технічного призначення та в підтвердження фактичних дій за договором № 01020816 від 08.02.2016р., ТОВ ВІВАТ-ПРОМ були складені податкові накладні № 64 від 28.03.2016р, на суму 441 028,80 грн., №65 від 30.03.2016 на суму 462 283,20, вказані податкові накладні зареєстровані ДФС України, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію.

Перевезення продукції вантажним автомобілем ГАЗ-33021, реєстраційний номер НОМЕР_3 . НОМЕР_4 . 06347 ХА здійснювались за власний рахунок директора ТОВ ТПК НОВА ОСОБА_1 , який є й засновником ТОВ ТПК НОВА і ці витрати не включались до витрат ТОВ ТПК НОВА .

Після надходження продукції виробничо-технічного призначення за договором постачання № 01080216 від 08.02.2016р., уся продукція була взята на облік ТОВ ТПК НОВА , що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 ТМЦ: Комплект заготовок ТР01 за період 28.03.2016 по 30.09.2016.

Згідно картки рахунку 631 по ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" підтверджується надходження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" 28.03.2016 згідно прибуткової накладної №Н-00000016, 30.03.2016 згідно прибуткової накладної №Н-00000020. 26.05.2016 року підприємством була здійснена часткова оплата за поставлений товар в розмірі 600 000,00 грн. згідно банківської виписки БВ-0000029.

Картка рахунку 201 містить відомості щодо подальшого використання отриманих заготовок ТР01, а саме згідно актів списання № Н-00000004 від 31.03.2016 на 425 комплектів, № Н-00000006 від 31.05.2016 на 170 комплектів, № Н-00000008 від 31.07.2016 на 85 комплектів, № Н-00000009 від 31.08.2016 на 170 комплектів , № Н-00000010 від 31.09.2016 на 170 комплектів, тобто всі 1020 заготовок ТР01 були списані у виробництво.

Оприбуткування вказаних 1020 шт. заготовок на склад ТОВ "ТПК "НОВА" було оформлено відповідними прибутковими ордерами №28/3, №30/3.

Підтвердженням реального руху отриманого від ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ" товару та його списання у виробництво є накладні-вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів № 31/3 від 31.03.2016 на 425 заготовок, № 31/5 від 31.05.2016 на 170 заготовок, №31/7-17 від 31.07.2017 на 85 заготовок, №31/8 від 31.08.2016 на 170 заготовок, №30/9 від 30.09.2016 на 170 заготовок.

Факт реальності здійснення операції з постачання ТОВ "ВІВАТ ПРОМ" на адресу ТОВ "ТПК "НОВА" комплектів заготовок ТР01 додатково підтверджується здійсненням часткової оплати за поставлений товар в розмірі 600 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 60 від 26.05.2016 .

Також згідно пояснень позивача колегією суддів встановлено, що між ТОВ ТПК НОВА та ТОВ ВІВАТ ПРОМ була досягнута домовленість щодо відстрочення оплати поставленого товару в розмірі 303 312,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем до матеріалів справи бухгалтерські первинні та інші документи вказують на реальний рух активів підприємства, а саме, прийняття 1020 комплектів заготовок ТР01, їх оприбуткування, використання у виробництві, та подальша реалізація готової продукції, виготовленої із їх використанням.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі, що за результатами аналізу інформаційної системи "Архів електронної звітності" встановлено, що постачальником підприємства ТОВ "ГРАНТ КАПІТАЛ" по ланцюгу постачання товарів, реалізованих на адресу ТОВ "ТПК НОВА", був ТОВ "Антон Актив" (код ЄДРПОУ 40144066), який, в свою чергу заготовок на двері не придбавав, а придбавав молочні продукти, тканину, пледи, мівіну.

Крім того, згідно аналізу інформаційної системи "Архів електронної звітності" контролюючий орган посилається на те, що ТОВ ВІВАТ ПРОМ не придбавав комплекти заготовок ТР01, що в подальшому реалізовував позивачу, а придбавав хлібобулочні та кондитерські вироби у ТОВ Золотий урожай Харків (код ЄДРПОУ 38156596).

Отже, підставою для невизнання податкового кредиту та витрат позивача є неможливість встановлення податковим органом джерела походження товарів/послуг по ланцюгу постачання.

Водночас, контролюючий орган поряд із цим зазначає, що даними складського та бухгалтерського обліку зафіксовано отримання позивачем товарів. Не заперечується відповідачем також подальша їх реалізація в межах господарської діяльності та ділова мета придбаних товарів та послуг.

Тобто з одного боку контролюючий орган зазначає, що господарські операції не мали реального характеру а з іншого - визнає, що позивач отримав придбаний товар згідно первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже висновками податкової перевірки встановлено рух активів зміни у майновому стані підприємства, а саме понесення витрат на придбання товару (послуг) та їх оприбуткування. Саме вказані обставини, на переконання Верховного Суду, є підтвердженням реальності господарської операції, з урахуванням того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків (постанова від 26.06.2018 року у справі №826/13029/14), а наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах (постанова від 06.02.2018 року у справі № 826/22154/15).

В свою чергу доводи відповідача про безтоварність господарських операцій не ґрунтуються на жодних доказах та є, по суті, припущенням контролюючого органу, а отже не може бути підставою для визначення податкових зобов`язань. Зокрема, Верховний Суд зазначає, що висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях (постанова від 15.05.2018 року у справі № 0870/9721/12).

На підставі викладеного, колегія суддів відхиляє доводи контролюючого органу про неможливість відслідкувати весь ланцюг постачання товарів, зокрема, у відношенні до третіх осіб, з якими позивач не здійснював господарських операцій, оскільки відсутні інші дані, що підтверджували б нереальний характер постачань, здійснених платником податків. Вказану правову позицію також висловив Верховний Суд у постанові 16 від 20 грудня 2018 року судом по справі 815/4992/, якою було встановлено, що постачання товарів підтверджується належно складеними первинними документами.

Щодо посилання відповідача на інформацію з державного реєстру судових рішень по наявність кримінальних проваджень суд звертає увагу, що згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, або вироку не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Лише встановлення у ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може вважатися підставою для висновку про неправомірне формування ним витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

У даному випадку, у наданих матеріалах наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Віват-Пром та ТОВ Грант Капатал , які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності формування даних податкового обліку позивача з огляду на ймовірні недоліки господарської діяльності постачальника, виходячи з наступного.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Контрагент позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів був зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа, на момент проведення фінансово-господарської операції був платником податків, а тому мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А тому, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що інформація про ймовірні порушення податкового законодавства контрагентом ТОВ ТПК НОВА не може бути достатнім та належним доказом для висновків контролюючого органу вчинення порушень позивачем.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження витрат в сумі 31023188 грн у зв`язку з неможливістю встановити собівартості готової продукції, оскільки позивачем не надано до перевірки виробничі калькуляції по видах на одиницю випущеної продукції та виробничі акти на списання сировини та матеріалів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане порушення контролюючий орган обґрунтовує ненаданням виробничих актів на списання сировини та матеріалів, що на думку відповідача, не надає можливості ідентифікувати кількість та вартість матеріальних ресурсів, які фактично було використано при виробництві кожного окремого виду продукції.

Разом з тим, згідно додатку 4 до акту перевірки № 5194/20-40-14-02-08/35701461 від 14.12.2018 року Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ ТПК НОВА , податковий номер 35701461 , яким зокрема визначено, що по Доходу та фінансовому результату оподаткування посадовою особою контролюючого органу було здійснено вибіркове охоплення регістрів синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, податкових декларацій по податку на прибуток, накладних, актів приймання-передачі, актів виконаних робіт (наданих послуг), по Різниці, на які зменшується (збільшується) фінансовий результат до оподаткування - вибіркове охоплення наказу про облікову політику, податкову та фінансову звітність, договори (додаткові угоди) з додатками, специфікації тощо.

Фактично ДФС не чітко встановлено в акті перевірки наявність порушень щодо підтвердження собівартості одиниць продукції, витрат на суму 31023188 грн. з посиланням на конкретні господарські операції та контрагентів. Будь-яких інших порушень щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій ТОВ ТПК НОВА з суб`єктами господарювання в акті перевірки не зазначено, а твердження в акті перевірки про неможливість встановити собівартість готової продукції не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015р. за №727, згідно із п.5 розділу ІІ якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи надані документи руху товарно-матеріальних цінностей на складі, видаткові накладні, договори, специфікації, сертифікати якості, банківські виписки, картки рахунків 71, 703 та інші документи, які підтверджують доходи та витрати перевіреного періоду.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, формування виробничої собівартості готової продукції (товарів, робіт та послуг) на ТОВ ТПК НОВА здійснюється на підставі Положення (стандарту) про бухгалтерській облік №16 Витрати та обліковується на бухгалтерському рахунку №90 Собівартість реалізації в розрізі синтетичних рахунків 901 Собівартість реалізованої готової продукції , 902 Собівартість реалізованих товарів та 903 Собівартість реалізованих робіт та послуг .

В Наказі про облікову політику ТОВ ТПК НОВА від 02.01.2017р не вказано порядок документального оформлення обліку руху готової продукції (товарів, робіт та послуг), але п.20 закріплено Додаток 1 з переліком та складом статей калькулювання виробничої собівартості готової продукції (товарів, робіт та послуг), який відповідає вимогам П(с)БУ №16 Витрати . Документальне оформлення руху готової продукції на ТОВ ТПК НОВА здійснювалось за загальним порядком, а саме: оформлювалось накладними, актами виконаних робі (наданих послуг), товарно-транспортними накладними.

Згідно Додатку 1 до Наказу про облікову політику до статей калькулювання виробничої собівартості відносяться : 1.Сировина та матеріали. 2.Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій. 3.Паливо і енергія на технологічні цілі. 4.Основна заробітна плата виробничих працівників. 5.Додаткова заробітна плата. 6.Відрахування на соціальне страхування (єдиний соціальний внесок). 7. Загальновиробничі витрати. 8.Інші прямі витрати.

Під час перевірки контролюючому органу були надані всі оригінали документів, які закріплено Додатком 1 до Наказу про облікову політику, а саме: документи на придбання сировини та матеріалів - договори, видаткові накладні від постачальни ків, товарно-транспортні накладні; документи на придбання напівфабрикатів та комплектуючих виробів - договори, накладні та то варно-транспортні накладні, отримання робіт та послуг виробничого характеру від сторонніх підприємств та організацій підтверджено договорами та актами наданих послуг та/або виконаних робіт; документальне оформлення постачання палива та енергії на технологічні цілі підтверджено до говорами, актами наданих послуг та накладними; нарахування основної та додаткової заробітної плати підтверджено відомостями по нарахування заробітної плати та відповідних податків та зборів; нарахування та сплата єдиного соціального внеску підтверджено відомостями по нарахуванню заробітної плати, відображенням відповідних сум у звітності (Додаток 4 - Звіт про суми нарахо ваної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхуван ня до органів доходів і зборів за відповідні місяці періоду), та банківськими виписками (сплата); бухгалтерський облік загальновиробничих витрат ТОВ ТПК НОВА не здійснював; до інших витрат включаються витрати на оренду приміщення та амортизація обладнання вироб ничого призначення; витрати на оренду приміщення підтверджено договорами та актами нада них послуг; амортизаційні відрахування підтверджено відомостями нарахування бухгалтерської та податкової амортизації.

Крім того, ТОВ ТПК НОВА до перевірки були надані акти на списання товарно-матеріальних цінностей, картки обліку в розрізі рахунків бухгалтерського обліку, обліково-сальдові відомості в розрізі бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 роки.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ ТПК НОВА на підставі первинних бухгалтерських документів, законно та обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 100000,00грн., за грудень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Грант Капітал та суму податку на додану вартість в розмірі 150552,00грн., за березень 2016 року по взаємовідносинах з ТОВ Віват-Пром , та обґрунтовано віднесено до витрат за 2015 - перше півріччя 2018 років в сумі 31023188 грн та до складу доходів у 2016 році в сумі 1252760 грн, що в повній мірі відповідає вимогам Податкового кодексу України.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019 р. №00000531402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 313 190,00 грн. (податкові зобов`язання - 250 552,00 грн., штрафних санкцій - 62 638,00 грн) та податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 14.02.2019 р. №00000521402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 7 466 468,75 грн. (податкові зобов`язання - 6 049 071,00 грн., штрафні санкції - 1 417 397,75 грн.) в частині нарахування податку в сумі 135496,80 грн. та штрафних санкцій в сумі 33874 по взаємовідносинам з ТОВ "ВІВАТ-ПРОМ"; штрафних санкцій в частині нарахування податку в сумі 90000,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 112500,00 по взаємовідносинам з ТОВ "ГРАНТ-КАПІТАЛ".

Наступним порушенням, встановленим під час спірної перевірки, визначено порушення позивачем вимог п.2.8., п.3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та п.15р., п.27 р. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, а саме: у відомостях на виплату грошей відсутні підписи одержувачів готівкових коштів, що на думку відповідача є перевищенням ліміту залишку готівки, а саме:

- згідно ВКО №1201,1735 від 01.10.2016 на суму 410 870,76 грн.,

- згідно ВКО №1736,1202 від 02.10.2016 на суму 415 370,76 грн.,

- згідно ВКО №1817,1249 від 23.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1818 від 24.12.2016 на суму 775 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1819 від 25.12.2016 на суму 775520,76 грн.,

- згідно ВКО №1250,1820 від 26.12.2016 на суму 1 020520,76 грн.,

- згідно ВКО №1821 від 27.12.2016 на суму 1 020 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1252, 1823 від 29.12.2016 на суму 1 395 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1825 від 31.12.2016 на суму 1 415 520,76 грн.,

- згідно ВКО №1 від 02.01.2018 на суму 340 262,11 грн.

Загальна сума встановлених перевіркою понадлімітних коштів складає 8 345 148,95 грн.

Між тим, колегія суддів вважає безпідставними вказані висновки контролюючого органу, з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 (далі - Положення № 637).

За змістом пункту 2.8 Положення №637 встановлено заборону для підприємств тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5.8 Положення № 637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Норми, закріплені у пункті 3.5 Положення № 637, регламентують порядок здійснення видачі готівки з каси підприємства.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Аналогічні вимоги закріплені в п.15р., п.27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148.

Таким чином, з аналізу викладених норм вбачається, що єдиною підставою для невизнання видачі з каси готівки фізичним особам є відсутність у касовому ордері або видатковій відомості підпису одержувача цих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, одержувачем готівкових коштів, що видавались з каси позивача, є директор підприємства Гріго І. ОСОБА_7 , підписи якого наявні у видаткових касових ордерах (т. 9 а.с. 11-23).

Враховуючи викладене, висновки контролюючого органу про відсутність підпису особи, яка отримала готівкові кошти з каси підприємства на видаткових касових ордерах є необґрунтованими, що свідчить про відсутність порушення позивачем вимог п.2.8., п.3.5. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та п.15р., п.27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, а саме перевищенням ліміту залишку готівки в касі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб`єктами владних повноважень, владними суб`єктами) відносно неї юридично значущих дій або прийняття рішень.

Згідно ст. 2 КАС України одним із критеріїв правомірності рішень чи дій суб`єктів владних повноважень є використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення форми "С" від 14.02.2019 р. № 00001531410, яким застосовано штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в розмірі 16 690 297,9 грн. прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року по справі № 520/2963/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 13.12.2019 року