Рішення

від 10.12.2019 по справі 686/14235/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14235/19

Провадження № 2/686/3760/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Антосєві В.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Чекалова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Волжанка , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб Валерій Петрович про визнання договору недійсним, скасування запису про право власності та зобов`язання повернути майно, -

встановив:

28 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП Волжанка про визнання договору недійсним, скасування запису про право власності та зобов`язання повернути майно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30.03.2018 року між відповідачем ПП Волжанка та позивачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_1 , обслуговуючий кооператив Алмазний , загальною площею 251,3 кв. м., житловою площею 97 кв. м. Зазначений договір було посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб В.П. за реєстровим номером 541.

Відповідно до п. 3 зазначеного договору купівлі-продажу продаж садового будинку здійснено за 276 430 грн. 00 коп., які були отримані продавцем ПП Волжанка від покупця ОСОБА_2 у повному обсязі до підписання договору. За покупцем ОСОБА_2 того ж 30.03.2018 року було зареєстровано право власності на садовий будинок в„– 5 за вказаною вище адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу з ДРРП 119165332, номер запису про право власності 25520103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1417663968250.

Тобто договір купівлі-продажу від 30.03.2018 року був повністю виконаний сторонами.

Проте, 17.04.2018 року між тими ж сторонами - ПП Волжанка та ОСОБА_2 було укладено договір про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу від 30.03.2018 року, який було також посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб В.П. за реєстровим номером 659.

Позивач ОСОБА_2 вважає, що зазначений договір про розірвання договору купівлі-продажу є таким, що вчинено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки законом не передбачено можливості розривати договори, які є виконаними. Тому договір від 17.04.2018 року про розірвання договору купівлі-продажу від 30.03.2018 року є недійсним з моменту його укладення.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд визнати договір від 17.04.2018 року про розірвання договору купівлі-продажу садового будинку, розташованого на території АДРЕСА_1, загальною площею 251,3 кв. м, який був укладений між ПП Волжанка та ОСОБА_2 недійсним з моменту його укладення; та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме: скасувати у державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно запис про право власності ПП Волжанка на нерухоме майно - вищевказаний садовий будинок та зобов`язати ПП Волжанка повернути ОСОБА_2 нерухоме майно - вищевказаний садовий будинок.

Ухвалою суду від 06 червня 2019 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

24 липня 2019 року представником відповідача ПП Волжанка подано до суду відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позову, вказавши, що відсутні підстави визнання договору від 17.04.2018 року недійсним, права та законні інтереси позивача оскаржуваним договором порушенні не були, цей договір був укладений відповідно до вимог ЦК України в межах закону.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору було залучено приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліба В.П., який посвідчував оспорюваний договір

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з мотивів, зазначених у відзиві на позов.

Третя особа - приватний нотаріус Твердохліб В.П. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 30.03.2018 року ПП Волжанка та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір від 30.03.2018 року) садового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 251,3 кв.м., житловою площею 97 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1417663968250, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб В.П. за реєстровим № 541.

Згідно умов даного договору купівлі-продажу його ціна - 276 430 грн. 00 коп., які отриманні продавцем ПП Волжанка від покупця ОСОБА_2 до підписання договору. Сторони своїми підписами підтвердили факт повного розрахунку за проданий садовий будинок, що зазначено в п. 4 договору купівлі-продажу.

На виконання вказаного договору від 30.03.2018 року за ОСОБА_2 того ж 30.03.2018 року було зареєстровано право власності на садовий будинок в„– 5 за вказаною вище адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу з ДРРП 119165332, номер запису про право власності 25520103, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1417663968250.

В подальшому, 17.04.2018 року, між ПП Волжанка та ОСОБА_2 було укладено договір про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу від 30.03.2018 року (далі - договір від 17.04.2018 року), який було також посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб В.П. за реєстровим номером 659.

Відповідно до п. 1 договору від 17.04.2018 року договір від 30.03.2018 року, за яким ПП Волжанка продало, а ОСОБА_2 купив об`єкт нерухомого майна за взаємною згодою Сторони розривають.

Згідно з пунктами 3, 4 договору від 17.04.2018 року ОСОБА_2 зобов`язаний повернути ПП Волжанка об`єкт нерухомого майна, що був одержаний за договором купівлі-продажу не пізніше ніж через 3 (три) календарних дні з моменту укладення даного договору, а відповідач повернув отриманні від позивача грошові кошти, як оплату за придбаний об`єкт нерухомого майна.

З моменту укладення договору від 17.04.2018 року ОСОБА_2 втратив всі права покупця за договором купівлі-продажу від 30.03.2018 року (п. 5 договору).

Предметом договору від 17.04.2018 року є розірвання за взаємною згодою ПП Волжанка та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 30.03.2018 року. Тобто, метою договору від 17.04.2018 року є взаємне припинення прав та обов`язків між сторонами, який був укладений за двосторонньою згодою тих самих сторін, якими укладався Договір купівлі-продажу.

Сторонами у договорі від 17.04.2018 року були погоджені та викладені правові наслідки укладення такого договору, які полягають в передачі у власність відповідача об`єкту нерухомого майна та повернення позивачу сплачених грошових коштів за придбання такого об`єкту нерухомого майна, а також безумовну втрату ОСОБА_2 усіх прав покупця за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

За умовами вказаної вище статті сторони правочину за взаємною згодою в будь-який момент мають право відмовитися від нього. При цьому, така взаємна відмова можлива й тоді, коли вже відбулося виконання умов договору.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 214 ЦК України, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Отже, в даному випадку у спосіб укладення договору від 17.04.2018 року, сторони договору купівлі-продажу ( ОСОБА_2 та ПП Волжанка ) дійшли двосторонньої (взаємної) згоди на припинення своїх цивільних прав та обов`язків за договором від 30.03.2018 року.

Тобто, із оформлення взаємної відмови сторін від правочину, законодавець пов`язує укладення між сторонами договору у тій самій формі, в якій було вчинено правочин від якого сторони відмовляються, із погодженням у такому договорі наслідків відмови (умови та порядок повернення майна, грошових коштів, відшкодування збитків та витрат, пов`язаних з такою відмовою тощо).

Системний аналіз ст. 214 ЦК України дає підстави стверджувати, що у разі взаємоузгодженої відмови сторін від правочину, зобов`язання за яким було виконане, відбувається фактичне розірвання договору.

Відтак, у разі взаємоузгодженої відмови від правочину відбувається розірвання договору, а тому взаємна відмова має оформлюватися правочином про розірвання договору.

Натомість, вказане вище презюмується із тим, що ЦК України не передбачає окремої підстави для припинення договору, як укладення договору про відмову від правочину.

Таким чином, механізм практичного застосування ст. 214 ЦК України, передбачає дотримання наступних двох ключових взаємопов`язаних умов: наявність взаємної згоди сторін на відмову від укладеного правочину; укладення договору про розірвання укладеного правочину та погодження у ньому наслідків такого розірвання.

Разом із тим, зазначений вище механізм відмови сторін від укладеного правочину за взаємною згодою шляхом укладення договору розірвання, як наслідок передбачає припинення зобов`язань сторін в контексті ч. 2 ст. 653 ЦК України.

Цивільне законодавство не містить прямої заборони щодо розірвання сторонами виконаного договору, по якому зобов`язання сторін припинено виконанням, проведеним належним чином, навпаки, п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Щодо посилань позивача на недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог положень, викладених у ст. 203 ЦК України

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якими передбачено, що: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В пунктах 8 та 9 договору від 17.04.2018 року сторони стверджують, що цей договір вони укладають не під впливом обману, насильства, не в результаті зловмисної домовленості, не під впливом тяжких обставин та не вкрай невигідних для себе умовах, а також що цей правочин не являється фіктивним та удаваним, а також підтверджують, що вони не визнанні недієздатними чи обмежено дієздатними, укладання договору відповідає їхнім інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим, і відповідає внутрішній волі.

Оскаржуваний договір від 17.04.2018 року не суперечить вимогам ЦК України іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Чинне законодавство України не передбачає прямої заборони щодо розірвання договору після його виконання, а сам факт такого розірвання договору не порушує права та інтереси третіх осіб.

Отже, позивачем ОСОБА_2 не було доведено недодержання (порушення) сторонами (стороною) на момент укладення договору від 17.04.2018 року хоча б однієї вимоги, які передбачені приписами ст. 203 ЦК України, а також не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість заявлених вимог про недійсність оскаржуваного договору. Також, не додано доказів порушення договором від 17.04.2018 року прав та законних інтересів ОСОБА_2 , і не доведено наявність негативних наслідків у зв`язку з фактом укладення оскаржуваного договору.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до ПП Волжанка про визнання недійсним договору від 17.04.2018 року, а тому і відсутність підстав для задоволення вимог позивача про застосування наслідків недійсності цього правочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 203, 214, 215, 653 ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства Волжанка (м. Київ, провулок Лабораторний, 6, оф. 10, код ЄДРПОУ 35155081), третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Твердохліб Валерій Петрович про визнання договору недійсним, скасування запису про право власності та зобов`язання повернути майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2019 року.

Суддя О.М. Палінчак