Ухвала
від 09.12.2019 по справі 487/6546/19
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 грудня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 жовтня 2019 року, якою накладено арешт на майно виявлене та вилучене 24.09.2019 року, під час проведення обшуку в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

представники власника майна

адвокати ОСОБА_8 , ОСОБА_9

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на моноблок «LENOVO», з серійним номером CS01055162, системний блок «DELL», з серійний номером FY7B04J та моноблок «LENOVO», з серійний номером CS01053608 та зобов`язати слідчого повернути вказане майно ОСОБА_6 .

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.06.2019 за № 62019150000000441 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна задоволено.

Накладено арешт на майно виявлене та вилучене 24.09.2019 року, в період часу з 10 год. 18 хв. по 12 год. 42 хв., під час проведення обшуку в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 4, кв. 1, а саме на:

- 8 актів № б/н від 09.2019 «Про невідповідність товарів відомостям, зазначених у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування» ( Одержувач ТОВ «Іріш Авео» та ТОВ «Блек саунд»).

- Пакет документів на автомобіль з номерами НОМЕР_1 на 6 арк, в якому перебуває інвойс № 141780 від 19.09.2019 року на 1 арк., акт про не відповідність від 23.09.2019 на 2 арк., акт огляду товарів та інших предметів № 1965/3 від 23.09.2019 на 1 арк. та інші супровідні митні документи на 2 арк.

- Пакет документів на автомобіль з номерами НОМЕР_2 на 31 арк., в якому перебуває інвойс № 141790 від 21.09.2019 на 1 арк. та додаток до нього на 2 арк., контракт № F07V від 13.09.2019 на 6 арк., декларація № 11428 на 5 арк., контракт № F07V від 13.09.2019 на 6 арк., декларація № 11428 на 6 арк. та інші супровідні митні документи на 5 арк.

- 2 пакети документів на автомобіль з номерами НОМЕР_3 на 32 арк., в якому перебуває інвойс № 2900-22-123 від 21.09.2019 на 1 арк. та додаток до нього на 1 арк., декларація № 11435 на 9 арк., декларація № 11438 на 7 арк., контракт № 6474 від 04.09.2019 на 5 арк., інвойс № 2900-53-123 від 21.09.2019 на 1 арк., та інші супровідні митні документи на 8 арк.

- Довіреність ТОВ «Іріш Авео» від 16.09.2019 видана на ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , для представництва інтересів в Одеській митниці ДФС, дійсна до 31.12.2019 на 1 арк.

- Пакет документів на машину з номерами НОМЕР_4 на 29 арк., в якому перебуває інвойс № 141792 від 21.09.2019 на 1 арк., з додатком на 3 арк., контракт № F07V від 13.09.2019 на 6 арк., інвойс № 141792/1 від 22.09.2019 на 1 арк., з додатком на 4 арк., декларація № 11449 на 12 арк., та інші супровідні митні документи на 2 арк.

- Пакет документів на автомобіль НОМЕР_5 на 38 арк., в якому перебуває інвойс № 062605 від 21.09.2019 разом із додатком на 3 арк, контакт № 6472 від 02.09.2019 на 5 арк., інвойс № 062605/1 від 22.09.2019 разом з додатками на 8 арк., декларація № 11441 на 18 арк., та інші супровідні митні документи на 4 арк.

- 2 пакети документів на автомобіль з номерами НОМЕР_6 на 38 арк., в якому перебуває інвойс № 2900-22-122/1 від 22.09.2019 разом з додатком на 6 арк., декларація № 11445 на 9 арк., інвойс № 2900-22-122 від 21.09.2019 разом з додатком на 3 арк., контракт № 6473 від 03.09.2019 на 5 арк., інвойс № 2900-53-122/1 від 22.09.2019 разом з додатком на 2 арк., декларація № 11443 на 9 арк., інвойс № 2900-53-122 від 21.09.2019 з додатком на 2 арк. та інші супровідні документи на 2 арк.

- 5 аркушів чорнових записів, в яких вказано логіни, паролі та електроні пошти невстановлених осіб, які можливо є співробітниками ТОВ «Іріш Авео».

- Копію автомобільно транспортної накладної №465853 на 1 арк.

- Моноблок «LENOVO», з серійним номером CS01055162.

- Системний блок «DELL», з серійний номером FY7B04J.

- Моноблок «LENOVO», з серійний номером CS01053608.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Вказує, що оскаржувану ухвалу постановлено за відсутності власника майна та його захисника, копія ухвали судом їм не направлялась, про існування оскаржуваної ухвали дізнались з ЄДРСР 21.10.2019 року.

Стверджує, що квартира в якій проводився обшук належить ОСОБА_6 та він здавав її в оренду юридичній особі в якості офісного приміщення, разом з комп`ютерною технікою, а саме моноблок «LENOVO», з серійним номером CS01055162, системний блок «DELL», з серійний номером FY7B04J та моноблок «LENOVO», з серійний номером CS01053608.

Вважає, що арешт на персональні комп`ютери слідчим суддею накладений безпідставно, оскільки, на їх жорстких дисках немає жодної інформації, яка б мала відношення до ТОВ «Іріш Авео» або до цього кримінального провадження.

Заважує, що вилучені під час обшуку персональні комп`ютери не були визначені в ухвалі слідчого судді про обшук, як майно для виявлення якого надано дозвіл на обшук.

Вказує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019150000000441 від 06.06.2019 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та санкція вказаної статті не передбачає конфіскації майна, а тому вилучене майно має бути повернуто власнику. Крім того, за час досудового розслідування вказане майно втратить свою ринкову вартість, внаслідок чого власник цього майна зазнає збитків. Вважає, що слідчим не доведено, про те що вилучене майно має ознаки речового доказу.

Стверджує, що слідчим клопотання про арешт майна подано до суду з порушенням строку передбаченого ч.5 ст.171 КПК України.

Звертає увагу, що ОСОБА_6 на майно якого накладено арешт, процесуального статусу підозрюваного не має, а подальша дія такого заходу як арешт майна порушуватиме законні права та інтереси на вільне володіння та користування належним йому майном.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

В провадженні Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 62019150000000441 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені встановлено, що керівництво Одеської митниці ДФС обґрунтовано підозрюється в тому, що з метою особистого збагачення схиляє суб`єктів ЗЕД до сплати незаконної грошової винагороди, шляхом створення штучних перешкод у вигляді затягування митного оформлення з боку співробітників оформлюючих відділів добавлення форм митного контролю, окрім згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, затримки пов`язані з безпідставністю перевіркою митної вартості та/або класифікації товарів, безпідставні відбори зразків товарів та проведення лабораторних досліджень.

Керівництво митниці впровадило протиправну схему переміщення вантажів із підміною товарної номенклатури, якісних характеристик, із заниженням ваги вантажів. Окремі суб`єкти ЗЕД здійснюють зазначені протиправні дії за попереднім погодженням із керівництвом митниці, які через підконтрольних їм начальників структурних підрозділів митниці надають вказівки здійснювати оформлення таких вантажів із порушеннями митного законодавства або з формальним відпрацюванням форм митного контролю.

В результаті зазначених протиправних дій посадових осіб Одеської митниці ДФС до державного бюджету України не сплачуються обов`язкові митні платежі та збори у повному обсязі, а в окремих випадках цей розмір перевищує 250 (двісті п`ятдесят) і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричиняє для держави тяжкі наслідки. За своє сприяння посадові особи Одеської митниці отримують від зазначених суб`єктів ЗЕД неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.

Іншим механізмом протиправної діяльності посадових осіб Одеської митниці ДФС, являється надання сприяння окремим суб`єктам ЗЕД оформлення вантажів за митною вартістю нижчою за так звані «ризики» (митна вартість окремих товарів, яка визначена автоматичною системою управління ризиками «Асаур»). Зазначена схема впроваджена митними підрозділами під час митного оформлення вантажів, які надходять у контейнерах до морських портів Одеського регіону так і під час оформлення легкових транспортних засобів митним постом «Спеціалізований».

Виконуючий обов`язки директора Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України ОСОБА_15 разом з іншими посадовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, налагодили протиправний механізм отримання неправомірної вигоди із суб`єктів ЗЕД під час здійснення останніми імпортних операцій в зоні діяльності регіональних митниць України, зокрема і в Одеській митниці ДФС.

Крім того, відповідно до інформації ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області встановлено, що після призначення ОСОБА_15 на посаду в.о. начальника Одеської митниці ДФС, останній надав негласну вказівку підлеглим щодо створення штучних перешкод переважній більшості суб`єктів ЗЕД під час митного оформлення товарів, з метою систематичного отримання неправомірної вигоди та щодо сприяння окремим імпортерам у незаконному переміщенні товарів з порушеннями митного законодавства (приховування від митного контролю, порушення прав інтелектуальної власності, заниження вагових та кількісних характеристик, недекларування окремих товарів тощо). Одним з таких близьких зв`язків ОСОБА_15 є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який організовує протиправне переміщення товарів в Україну через низку підконтрольних йому підприємств, серед яких є ТОВ «Іріш Авео» (код ЄДРПОУ 42995096, зареєстровано за адресою: м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, буд. 38, фактично офіс розташований у м. Одеса, проспект Олександрівський, буд. 27).

24.09.2019 року, слідчим Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_16 , проведено обшук в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку офісу виявлено та вилучено вище перелічені речі та документи.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування злочину, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а без накладення арешту та проведення відповідних судових експертиз неможливо виявити та оглянути інформацію, яка міститься на вилучених речах та документах.

Задовольняючи клопотання слідчого слідчий суддя зазначив, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому наявні достатні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно з вимогами п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною третьою цієї статті визначено, що у разі постановлення ухвали слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, ОСОБА_6 чи його захисник не були присутні у судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого про арешт майна, копія ухвали йому не направлялась. Матеріали судового провадження не містять відомості про те, що власник майна та його представник повідомлялись судом про час та місце розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно, власником якого є ОСОБА_6 .

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 вказує, що про прийняте рішення їм стало відомо з ЄДРСР 21.10.2019 року.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді від 08.10.2019 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження апелянтом не був пропущений.

Що стосується суті прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційний суд приходить до наступного.

Положенням ч.1ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, в проваджені Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві перебуває кримінальне провадження № 62019150000000441 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ходідосудового розслідуваннявстановлено,що керівництво Одеської митниці ДФС обґрунтовано підозрюється в тому, що з метою особистого збагачення схиляє суб`єктів ЗЕД до сплати незаконної грошової винагороди, шляхом створення штучних перешкод у вигляді затягування митного оформлення з боку співробітників оформлюючих відділів добавлення форм митного контролю, окрім згенерованих автоматизованою системою аналізу та управління ризиками, затримки пов`язані з безпідставністю перевіркою митної вартості та/або класифікації товарів, безпідставні відбори зразків товарів та проведення лабораторних досліджень.

Одночасно із здійснення впливу на суб`єктів ЗЕД через вантажні відділи, аналогічні дії вчиняються за допомогою співробітників Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС проводяться додаткові митні огляди вантажів співробітниками вказаного підрозділу, які мотивуються ризиковістю зовнішньоекономічних операцій, до моменту схилення суб`єктів ЗЕД до сплати незаконної грошової винагороди.

В ході досудового розслідування, 11.06.2019 слідчим надано доручення оперативному підрозділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області на проведення слідчих (розшукових) дій щодо встановлення анкетних даних осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного правопорушення та інших слідчих дій.

На виконання зазначеного доручення отримано відповідь, що керівництво митниці впровадило протиправну схему переміщення вантажів із підміною товарної номенклатури, якісних характеристик, із заниженням ваги вантажів. Окремі суб`єкти ЗЕД здійснюють зазначені протиправні дії за попереднім погодженням із керівництвом митниці, які через підконтрольних їм начальників структурних підрозділів митниці надають вказівки здійснювати оформлення таких вантажів із порушеннями митного законодавства або з формальним відпрацюванням форм митного контролю.

В результаті зазначених протиправних дій посадових осіб Одеської митниці ДФС до державного бюджету України не сплачуються обов`язкові митні платежі та збори у повному обсязі, а в окремих випадках цей розмір перевищує 250 (двісті п`ятдесят) і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричиняє для держави тяжкі наслідки. За своє сприяння посадові особи Одеської митниці отримують від зазначених суб`єктів ЗЕД неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів.

24.09.2019 року, в період часу з 10 год. 18 хв. по 12 год. 42 хв., слідчим Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_16 , проведено обшук в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку офісу виявлено та вилучено вище перелічені речі та документи.

На переконанняслідчого судді, вилученев ходіобшуку майно відповідаєкритеріям ст.98КПК України,оскільки збереглосліди злочинута міститьінші відомості,які можутьбути використані,як доказфакту таобставин,що встановлюютьсяпід часданого кримінальногопровадження.Крім того вищезазначені речі та документи, у томучислі мобільнітермінали та комп`ютерна техніка, мають суттєве значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки, на них можливо міститься інформація щодо протиправної діяльності суб`єктів ЗЕД та працівників Одеської митниці ДФС, у зв`язку з чим, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження планується проведення відповідних судових експертиз, а саме :

- 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів», яка проводиться з метою установлення робочого стану комп`ютерно-технічних засобів, установлення обставин, пов`язаних з використанням комп`ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення, виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп`ютерних носіях;

- 10.17 «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів» завданням якої є визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних систем та засобів; встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації в телекомунікаційних системах; встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та інформації у сфері телекомунікацій.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитись та вважає, що надані слідчим матеріали не містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучене в ході обшуку майно, а саме комп`ютерна техніка може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так, клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження не містять будь яких даних про те, що вилучене в ході обшуку майно, власником якого є ОСОБА_6 , а саме: моноблок «LENOVO», з серійним номером CS01055162, системний блок «DELL», з серійний номером FY7B04J та моноблок «LENOVO», з серійний номером CS01053608 були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З урахуванням зазначеного, та враховуючи те, що під час огляду, вилученої в ході обшуку комп`ютерної техніки, слідчим встановлено, що будь якої інформації щодо діяльності ТОВ «Іріш Авео» та щодо обставин кримінального провадження № 62019150000000441від 06.06.2019року заознаками кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.2ст.364КК України, цемайно не містить,що також підтверджуєтьсяпротоколом огляду моноблоку «LENOVO», з серійним номером CS01055162, системного блоку «DELL», з серійний номером FY7B04J та моноблоку «LENOVO», з серійний номером CS01053608, від 25.11.2019 року, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави,визначені ст.170КПК України, для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту зазначеного майна.

За такого, висновки слідчого судді про те, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та має ознаки речових доказів є необґрунтованими.

Разом з тим, слідчий суддя на вказані обставини не звернув уваги та прийняв необґрунтоване рішення про накладення арешту на моноблок «LENOVO», з серійним номером CS01055162, системний блок «DELL», з серійний номером FY7B04J та моноблок «LENOVO», з серійний номером CS01053608.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника власника майна адвоката ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 407 КПК України, якою слід задовольнити клопотання слідчого частково.

Керуючись ст. 170, 171, 172, 376, 405, 407, 409, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 жовтня 2019 року, якою накладено арешт на майно виявлене та вилучене 24.09.2019 року, під час проведення обшуку в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.06.2019 за № 62019150000000441 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на майно виявлене та вилучене 24.09.2019 року, під час проведення обшуку в офісі ТОВ «Іріш Авео», розташованому за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 4, кв. 1, а саме на: