Рішення

від 13.12.2019 по справі 712/14433/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/14433/18

Провадження №2/712/742/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого судді - Мельник І.О.

з участю секретаря - Хоменко А.В.

представника позивача за первісним позовом - адвоката Прядки В.М.

представника третьої особи - Молчанович Н.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування служби у справах дітей Черкаської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування служби у справах дітей Черкаської міської ради, про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.03.2002 між ним та відповідачкою було укладено шлюб. В шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Соснівським районним судом м. Черкаси від 06.07.2017 шлюб між ним та відповідачкою було розірвано. Вказує, що після розірвання шлюбу між ними виникли суперечки стосовно місця проживання їх спільних дітей та вони не могли самостійно їх вирішити, тому 21.03.2018 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси було визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 з батьком, та постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Відповідачка після розлучення не займалась та не цікавилась станом здоров`я їх спільних дітей, Навіть після завершення розподілу майна відповідачка продовжує ігнорувати інтереси дітей, не виконує своїх прямих батьківських обов`язків по відношенню до дітей, не бере участі у вирішенні питань, пов`язаних з їх вихованням та утриманням, не піклується про стан здоров`я, не забезпечує дітям належні умови для здорового зростання і духовного та фізичного розвитку, не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, не надає доступу до культурних та інших цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання ними освіти, діти взагалі останній час не бачать своєї матері та не спілкуються з нею. Позивач зазначив, що не здійснює відповідачу перешкод для його участі у вихованні дітей та виконує самостійно усі обов`язки по утриманню та вихованню дітей. Позивачем створено дітям усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Враховуючи викладене, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням до підготовчого засідання.

Заявою від 19.04.2019 представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_8 (прізвище в період шлюбу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 1985 від 29 жовтня 2002 року Відділу реєстрації актів громадянського стану Солом`янського районного управління юстиції) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 620 від 27 травня 2008 року Відділу реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції). Стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.04.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Прядка В.М. уточнений позов підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що відносини між дітьми та матір`ю мають негативний характер, діти внаслідок раніше перенесеного фізичного та психологічного насильства з боку матері категорично відмовляються з нею спілкуватися, бояться залишатись з нею наодинці, відповідачка, зі свого боку, не виявляє жодних зусиль налагодження нормальних стосунків з дітьми, не дбає про їх виховання та здоров`я, не піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Старша донька ОСОБА_10 , та молодша донька - ОСОБА_11 не виявляють жодної прихильності до відповідачки та, більш того, категорично відмовляються з нею спілкуватись, з нею залишатись, в зв`язку з відсутністю прихильності дітей, самостійно змінили номери мобільних телефонів, при цьому відповідачка не вжила жодних заходів для відновлення спілкування хоча б по телефону. Відповідачка намагалась примусово спілкуватись з дітьми шляхом недопущення їх до приміщення школи, за даним фактом позивач звернувся з заявою до міліції, керівництва школи № 27 та до органу опіки та піклування. Крім того, відповідачка не сплачує визначені за рішенням суду аліменти на утримання дітей, заборгованість по сплаті аліментів становить 41330,97 грн. Адвокат наголосив, що до позивача діти виявляють особисту прихильність, він належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, дбає про їх здоров`я, духовний та моральний розвиток, бере безпосередньо участь у їх особистому, шкільному та позашкільному житті, особисто забезпечує їх нормальним домашнім побутом, харчуванням в разі необхідності - лікуванням. Крім того, позивач має хороші умови для проживання дітей, батько проживає разом з дітьми у двокімнатній квартирі, розташованій на 5 поверсі, 10 поверхового будинку, у ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є своя кімната, обладнана всім необхідним, в квартирі панує порядок - затишок. Вихованням дівчат вже певний час займається тільки батько, він є авторитетом для доньок. Стосунки в сім`ї добрі, батько підтримує постійний зв`язок з класними керівниками, приділяє належну увагу їх навчанню та вихованню, відвідує батьківські збори.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі. У попередніх судових засіданнях суду пояснила, що після розірвання шлюбу вона змушена була змінити місце проживання та добровільно погодилася на те, щоб діти залишилися проживати з батьком, оскільки це давало можливість не порушувати їх стабільні умови проживання. Вона неодноразово вказувала на те, що бажає підтримувати з дітьми стосунки, спілкуватися з ними та не заперечувала проти матеріальної участі в їх утриманні. Жодних компрометуючих матеріалів щодо неї позивачем до суду надано не було. Протягом квітня 2019 року вона неодноразово намагалася поспілкуватися з доньками у визначений їй час, приїздила до них, відвідувала навчальний заклад, проте ОСОБА_1 постійно чинив їй перешкоди у спілкування з дітьми, налаштовував дітей проти неї. Вона бажає виконувати свої обов`язки в повній мірі, хоче брати участь у вихованні дітей, має велике бажання виховувати доньок, спілкуватися з ними проявляти свою материнську любов особисто. Пояснила, що вона є здоровою людиною, на обліку в нарко- чи психдиспансері не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування служби у справах дітей Черкаської міської ради за довіреністю - Молчанович Н.О. у задоволенні позову просила відмовити з підстав, викладених у висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_14 щодо малолітньої ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши матері справи, прийнявши до уваги висновок органу опіки та піклування Черкаської районної державної адміністрації від 30.10.2019, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 15.03.2002 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Соснівського районного суду від 06.07.2017 розірвано.

В шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (свідоцтво серії НОМЕР_1 та свідоцтво серії НОМЕР_2 ). Батьками дітей є ОСОБА_1 та ОСОБА_14 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.03.2018 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , проживаючої по АДРЕСА_2 , працюючої на Спільному підприємстві у формі ТОВ РІФ-1 (код 37195629) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 01 серпня 2017 року та до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 251 від 16.04.2018 ОСОБА_5 встановлено способи участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , та малолітньою ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 : раз на місяць по суботам та неділям з 10.00 до 20.00, місяць в літку під час відпустки матері, половина зимових канікул, осінні та весняні канікули без присутності батька та з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 331/5427/17 зазначено, що згідно з частиною першою статті 18, частин першою статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального соціального розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченні інтересів дитини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 СК України батько або матір може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він/вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто, свідомого нехтування батьками своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки і лише тоді коли змінити поведінку батьків

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК країни), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Хант проти країни вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Під час судового засідання було заслухано думку дітей щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_8 , що відповідає вимогам статті 171 СК України. ОСОБА_15 вказала, що пам`ятає лише негативні випадки, які пов`язані з матір`ю, що має велику образу на неї, через ситуацію, яка виникла в родині. Неповнолітня категорично заперечувала проти спілкування з матір`ю, але вимагала матеріальної допомоги на своє утримання. ОСОБА_16 повідомила, що забороняла матері бути присутньою на святі Останнього дзвоника , на випускному, але не змогла пояснити з чим пов`язана така категоричність. Малолітня ОСОБА_17 не змогла пояснити свою позицію щодо вирішення даного питання.

Небажання дитини спілкуватися з одним із батьків, що призводить до зменшення чи повного припинення їх побачень, саме по собі не свідчить про ухилення матір`ю (батьком) від виконання батьківських обов`язків, так як ці обставини зумовлені не її (його) волею.

У даній справі суд встановив, що після розірвання шлюбу відповідачка неодноразово намагалася у визначений час поспілкуватися з доньками, приїздила до них, відвідувала навчальний заклад. Але батько ОСОБА_1 постійно чинив перешкоди у спілкуванні з доньками, налаштовував дітей проти неї. ОСОБА_8 вказала, що намагалася зустрітися з доньками у навчальному закладі, але батько, знаючи про її наміри, свідомо не пускав дітей до школи. Так, 19.04.2018, знаючи про те, що мати приїде до м. Черкаси та побажає побачити дітей, не пустив доньку ОСОБА_12 до школи. З пояснень вчительки, причини відсутності ОСОБА_6 в школі їй невідомі.

На підтвердження свого бажання спілкуватися з доньками та чинення батьком перешкод у спілкуванні з дітьми, 03.12.2018 ОСОБА_8 зверталася до правоохоронних органів із заявою про те, що батько ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з доньками, та надала, як доказ, талон-повідомлення № 000568.

З довідки від 04.12.2018 за підписом директора Черкаської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. М.К. Путейка № 27, вбачається, що мати ОСОБА_8 цікавиться успіхами доньок у навчанні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що мати сприяє здобуттю освіти старшої дочки ОСОБА_12 . Так, з нотаріально засвідченої заяви від 23.05.2019 вбачається, що ОСОБА_8 надавала згоду на виїзд неповнолітній доньці ОСОБА_18 , на самостійні поїздки в Республіку Польща під час навчання, без додаткового супроводу у період з 01.09.2019 по 01.10.2022.

ОСОБА_8 вказала, що бажає виконувати батьківські обов`язки в повній мірі, бажає брати участь у вихованні дітей, має велике бажання виховувати доньок, спілкуватися з ними, проявляти свою материнську любов особисто.

Зазначаючи про те, що відповідачка не займається вихованням дітьми, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток і не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, суд враховує, що такі обставини настали поза волею і без винної поведінки відповідачки, яка не має можливості спілкуватися з дітьми через категоричне заперечення позивача щодо цього.

При вирішенні судом питання про позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька (матері) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідачка ОСОБА_8 не бажає спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, також, даний факт не встановлено й висновком органу опіки та піклування.

З розрахунку/перерахунку заборгованості по аліментах відповідно до ст. 71 ЗУ Про виконавче провадження від 23.04.2019 вбачається,що державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 712/9722/17 від 10.08.2018 Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення аліментів з ОСОБА_8 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання неповнолітніх дітей на користь ОСОБА_1 . Станом на 30.04.2019 заборгованість відсутня, більш того, існує переплата 98 грн. Тому, твердження представника позивача щодо існуючої заборгованості відповідачки за аліментними зобов`язаннями, суд оцінює критично.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей, їх вихованням і розвитком займається батько, не свідчить про те, що мати дитини не бажає приймати участь у їх утриманні і вихованні, та свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Допитані у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 суду пояснили, що сторони є кумами. ОСОБА_19 , зокрема, суду пояснила, що з 1998 року вона товаришує з ОСОБА_8 , яка є доброю, чутливою, берегинею, дуже гарна мати, все віддавала сім`ї. Родина жила за кошти батьків ОСОБА_21 працювала у дитсадку, дбала про дітей, приймала участь в усіх шкільних зборах. Батьки ОСОБА_22 три роки назад відгукувалися про ОСОБА_23 лише позитивно. ОСОБА_20 суду пояснила, що знає ОСОБА_23 14 років, разом працювали у дитсадочку. Родина була дуже гарна, дуже гарна мати, вона всю себе віддавала дітям.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 164 СК України мати або батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в об`ємі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можуть розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який тягне за собою правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини ст. 166 СК України.

Зважаючи на викладене, оскільки винної поведінки відповідачки, свідомого нехтування нею батьківських обов`язків не встановлено, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування такого крайнього заходу впливу на матір, як позбавлення її батьківських прав. При цьому, суд бере до уваги висновок органу опіки і піклування, де вказано про недоцільність такого позбавлення, оскільки вважає, що такий висновок не суперечить інтересам дітей і прийнятий з належним з`ясуванням всіх обставин, які мають значення при вирішенні питання про позбавлення відповідачки батьківських прав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачка від час розгляду справи заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, зазначаючи, що бажає спілкуватися зі своїми дітьми. Така поведінка відповідачки дає підстави вважати, що остання не нехтує інтересами дітей та не бажає розривати зв`язки із ними.

За таких обставин, враховуючи, що визначальним значенням для вирішення цього спору, є інтереси дітей, а інтересам дітей найкраще відповідатиме збереження її зв`язків з сім`єю, в тому числі і з матір`ю, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1-19, 23,76-113, 128-132, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165,166 СК України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування служби у справах дітей Черкаської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 14.12.2019.

Головуючий