Ухвала

від 11.12.2019 по справі 400/683/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/634/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому матеріали клопотання за апеляційною скаргою, з доповненнями, засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року, якою засудженому

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Соше Острівське, Великомихайлівського району, Одеської області, українцю, громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1 , засудженого 29.05.2015 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.3 ст.187, ст.71 КК України до 08 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

залишено без задоволення його клопотання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_8 , який відбуває покарання в державній установі «Петрівська виправна колонія (№49)», звернувся до суду з клопотанням про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, мотивуючи це тим, що він став на шлях виправлення і своєю поведінкою довів своє виправлення.

За наслідком розгляду клопотання засудженого Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні вказаного клопотання. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції вказав, що засуджений ОСОБА_8 за весь час відбування покарання характеризується задовільно, за час відбування покарання допустив допустив шість порушень порядку відбування покарання, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника відділення та начальника установи. На даний час вказані стягнення погашені. Має одне заохочення за 2018 рік, що свідчить про недостатнє бажання засудженого ставати на шлях виправлення.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що своєю поведінкою засуджений ОСОБА_8 не повністю довів своє виправлення, а враховуючи те, що засуджений відбуває покарання за тяжкий злочин, районний суд вирішив за необхідне клопотання засудженого, залишити без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, засуджений ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі, просить скасувати ухвалу районного суду та задовольнити його клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.

Засуджений ОСОБА_8 вважає, що районний суд не досить ретельно розглянув дану справу та не повною мірою дослідив його відношення до скоєного злочину.

В доповненнях до апеляційної скарги сторона захисту в обґрунтування апеляційних вимог звертає увагу на наявну в матеріалах справи позитивну характеристику засудженого ОСОБА_8 (а.с.20).

Відповідно до даної характеристики, ОСОБА_8 дослівно: «Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. У відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує стосунки з засудженими різної спрямованості. За характером спокійний. Зв`язки з рідними та близькими підтримує шляхом листування, телефонних дзвінків та особистих побачень, отримує від них посилки та передачі. Намагається утримувати в чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження»». У 2018 році закінчив Петрівськнй навчальний центр №49 за спеціальністю електромонтер з обслуговування електроустановок 2 (другого) розряду. До виконання законних вимог персоналу установи виконання покарань ставиться сумлінно.»

ОСОБА_8 має бажання працювати, проте обмежений у його реалізації у зв`язку з відсутністю у виправній колонії такої можливості.

Відповідно до довідки про заохочення та стягнення (а.с.21) ОСОБА_8 22.12.2018 року отримав заохочення за виконання покладених на нього обов`язків та дотримання правил поведінки.

Крім того, на адвокатський запит ДУ «Петрівська виправна колонія №49» було повідомлено про застосування заохочення і у 2019 році (подання від 01.10.2019 року та рапорт додаються до доповнення до апеляційної скарги).

При цьому, заслуговує на увагу текст рапорту начальника відділення СПС від 01.10.2019 року: «Даний засуджений мав хорошу поведінку, свідомо і безперечно дотримувався вимог установленого порядку відбування покарання, виконував в повному об`ємі обов`язки встановлені Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Приймав активну участь в роботах по покращенню побутових умов на відділенні. Зразково виконував роботу по благоустрою місць позбавлення волі без оплати праці в порядку, визначеному статтею 118 КВК України. Цим самим засуджений ОСОБА_8 подає позитивний приклад для поведінки іншим засудженим і зокрема у відділенні соціально-психологічної служби №3».

Зазначені у рапорті обставини безумовно свідчать про виправлення засудженого ОСОБА_8 , про зміни у його світогляді та життєвих принципах.

Також, на переконання захисника, суттєве значення для вирішення клопотання мають також і ті обставини, що за час відбування покарання ОСОБА_8 втратив обох батьків. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Втрата батьків та відсутність можливості попрощатися з ними та поховати вплинула на відношення засудженого до життя та оточуючих. Маючи двох дітей, які зараз зростають без батька він твердо вирішивши стати на шлях виправлення та реалізувати себе в суспільстві отримав освіту щоб мати можливість в законний спосіб забезпечувати свою сім`ю. Саме на ці підставі засуджений посилався у поданому до суду клопотанні про умовно-дострокове звільнення. Проте, суд першої інстанції взагалі не звернув на це уваги.

Все вищенаведене дає підстави стверджувати, що ОСОБА_8 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, особиста характеристика засудженого також доводить про позитивні зміни під час відбування покарання, а отже дає підстави для застосування положень ст.81 КК України. Матеріали справи свідчать про те, що мету покарання у даному випадку було досягнуто.

З урахуванням стійкої позитивної зміни поведінки особи, вкрай важливим є підтримання її з боку держави на обраному шляху.

Оскільки, суд першої інстанції мотивував відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення наявністю доган. Захисник вважає необхідним зазначити, що всі винесені догани, на час подання до суду клопотання, були погашені, відповідно суд не міг їх наявністю обґрунтовувати прийняте рішення.

З метою об`єктивного розгляду справи, враховуючи, що застосовані до ОСОБА_8 , догани, незважаючи на їх погашення, були покладені в основу судового рішення, до ДУ «Перівська виправна колонія №49» було направлено адвокатські запити з метою встановити характер правопорушення та правомірність притягнення до відповідальність.

У відповідь на адвокатські запити ДУ було надано копії постанов про накладення дисциплінарних стягнень та заохочень прийнятих відносно засудженого ОСОБА_8 , а також копії матеріалів на підставі яких дані постанови були прийняті.

Ознайомившись з постановами про накладення дисциплінарних стягнень та документами, на підставі яких вони були прийняті, можна зробити висновок про те, що всі, прийняті ДУ «Петрівська виправна колонія (№49)», рішення про накладення на ОСОБА_8 дисциплінарного стягнення є неправомірними, прийнятими без урахування обставин, визначених п. 7 ст. 135 Кримінально - виконавчого кодексу України та порушують права засудженого на умовно-дострокове звільнення.

Частинами 1, 2 статті 135 КВК України визначено, що питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії.

Разом з тим, в отриманих захисником копіях документів на підставі яких приймались постанови про накладення дисциплінарного стягнення відсутні будь-які докази на підтвердження фактичного проведення засідання дисциплінарної комісії: 13.07.2015 року., 25.09.2015 року., 20.11.2015р., 01.02.2016р., 12.09.2016р., 06.04.2017р. відповідно. Самі постанови про накладення дисциплінарних стягнень також не містять посилання на рішення дисциплінарної комісії та в яких, всупереч положенням ч.7 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України, відсутнє детальне обґрунтування (вмотивування) рішення, про притягнення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності.

Отже, фактично судом першої інстанції було прийнято оскаржувану ухвалу на підставі недопустимих доказів.

Таким чином, захисник вважає, що є підстави стверджувати, що ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12.09.2019 року, не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_11 , його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу районного суду залишити без змін, дослідивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як убачається з оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання засудженого про його умовно дострокове звільнення від призначеного покарання, суд мотивував своє рішення тим, що своєю поведінкою засуджений ОСОБА_8 не повністю довів своє виправлення.

З таким висновком районного суду погоджується і колегія суддів зважаючи на наступне.

Згідно положень ч. 2, п.2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом, за умисний тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

В силу положень частини 2 зазначеної статті головною умовою прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, яка полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, а й активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові № 2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка, яка визначається активною участю у суспільному житті, сумлінним виконанням громадських доручень в процесі виконання покарання, сумлінною поведінкою в побуті, прагненням засудженого своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, а також полягає у стримуванні від порушень режиму відбування покарання, у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечним виконанням законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватись інші особи, які відбувають покарання.

Окрім цього, процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним на протязі всього перебування засудженого в установі виконання покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_11 засуджений вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.05.2015 року за ч.3 ст.187, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 08 років з конфіскацією майна.

Відповідно до ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 22.04.2016 року, засудженому ОСОБА_8 зараховано строк його попереднього ув`язнення у період з 26.06.2014 року по 25.08.2015 року за правилами, передбаченими ч.5 ст.72 КК України з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, залік складає: 01 рік 01 місяць 30 днів.

Початок строку: 26.06.2014 року. Кінець строку: 25.04.2021 року.

Засуджений ОСОБА_8 з 17.09.2015 року відбуває покарання в державній установі «Петрівська виправна колонія (№49)».

За весь час відбування покарання засуджений ОСОБА_8 допустив шість порушень порядку відбування покарання, за які притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника відділення та начальника установи, порушення виражалися в зберіганні заборонених предметів, в порушенні форми одягу, а також не виході на перевірку. На даний час вказані стягнення погашені. Має одне заохочення за 2018 рік. Засуджений ОСОБА_8 не працевлаштований, але приймає участь у благоустрої відділення і у суспільному житті установи.

У відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує стосунки з засудженими різної спрямованості. За характером спокійний. Зв`язки з рідними та близькими підтримує шляхом листування, телефонних дзвінків та особистих побачень, отримує від них посилки та передачі. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження».

У 2018 році закінчив Петрівський навчальний центр №49 за спеціальністю електромонтер з обслуговування електроустановок 2 (другого) розряду. До виконання законних вимог персоналу установи виконання покарань ставиться сумлінно.

Таким чином, характеристика на засудженого є в цілому задовільною, оскільки засуджений приймає участь у благоустрої відділення і у суспільному житті установи, здобув спеціальність під час відбування покарання, стягнення погашені, має одне заохочення, водночас колегія суддів відмічає, що заохочення не мають послідовного характеру протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.

Крім того, адміністрацією установи виконання покарань поведінка засудженого ОСОБА_8 , оцінювалась як така, що не свідчить про те, що засуджений став на шлях виправлення, у зв`язку з чим, у застосуванні заохочувальних норм передбачених ст. 101 КВК України, ст.ст. 81, 82 КК України комісією державної установи «Петрівська виправна колонія (№49)» було відмовлено, як такому, що не став на шлях виправлення.

З урахуванням сукупності викладених обставин, колегія суддів відмічає, що засуджений, відбув дві третіх частини строку покарання, призначеного йому судом, однак погоджується з висновком районного суду, що його поведінка, як процес виправлення та перевиховання, за весь час відбування покарання не є взірцевою, не була позитивним прикладом для інших засуджених та не вказує на те, що засуджений виправився. Наразі, колегія суддів приходить до висновку про відсутність фактичних даних, які б підтверджували той факт, що мета покарання досягнута, а сам засуджений довів своє виправлення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що не немає необхідних та достатніх підстав для застосування до засудженого ОСОБА_8 положень статті 81 КК України, а відтак відмова у задоволенні його клопотанні є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги засудженого та викладених у доповненнях його захисника про можливість звільнення умовно - достроково ОСОБА_8 від відбування покарання є безпідставними, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Апеляційні доводи засудженого, що районний суд не досить ретельно розглянув справу та не повною мірою дослідив його відношення до скоєного злочину є необґрунтованими, оскільки при вирішенні питання про умовно дострокове звільнення від покарання суд має на підставі об`єктивних доказів встановити те, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці засуджений довів своє виправлення.

Доводи захисника про те, що засуджений ОСОБА_8 за час відбування покарання втратив обох батьків та наявність у нього двох дітей, не є обставинами у розумінні ст. 81 КК України, які має враховувати суд при вирішенні питання про умовно дострокове звільнення.

Також, доводи захисника, що постанови про накладення дисциплінарного стягнення на засудженого ОСОБА_8 не відповідають вимогам закону є непереконливими, оскільки рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8 у відповідності до положень ч.7 ст. 135 КВК України, засудженим не оскаржувалося. Таким чином, немає підстав вважати незаконним рішення про притягнення засудженого ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності

Інші доводи апеляційні доводи викладені захисником у доповненнях не спростовують висновків суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 , а тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статями 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2019 року щодо ОСОБА_8 , без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДІ: ПІДПИСИ:

Згідно з оригіналом.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2