Постанова

від 12.12.2019 по справі 826/2120/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2120/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є Десна" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є Десна" звернулось до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування:

1) наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області "Про проведення позапланової перевірки" від 25 січня 2017 року №3П;

2) акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 31 січня 2017 року;

3) припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм від 31 січня 2017 року №С-3101/1.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31 січня 2017 року №С-3101/1. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а при прийнятті оскаржуваних документів посадові особи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, який є структурним підрозділом ДАБІ, діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.01.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ "Про проведення позапланової перевірки" №3П, яким наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: адміністративно-складський комплекс по вул. Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області (кадастровий номер 3220883601:01:029:0069), власник земельної ділянки ТОВ "ФМ С Є Десна" (код ЄДРПОУ 32782265).

31.01.2017 головним інспектором будівельного нагляду Трохименко А.О. та головним інспектором будівельного нагляду Логуновим В.В. у присутності довіреної особи ТОВ "ФМ С Є Десна" Владики І.О. складено акт про те, що ТОВ "ФМ С Є Десна" не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво адміністративно-складського комплексу.

31.01.2017 відповідачем видано відносно ТОВ "ФМ С Є Десна" припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-3101/1 за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві адміністративно-складського комплексу по вул. Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області (кадастровий номер 3220883601:01:029:0069), яким від позивача вимагалося в термін до 06.02.2017 допустити посадових осіб відповідача на будівництво вищезазначеного об`єкту та надати всі необхідні для проведення перевірки документи згідно переліку.

Не погоджуючись з зазначеними вище наказом від 25.01.2017 № 3П, актом від 31.01.2017 та приписом від 31.01.2017 № С-3101/1 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що факт не допуску, який належно не підтверджений, до проведення перевірки не є підставою для винесення припису, а тому оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Так, 12.01.2017 відповідачем отримано заяву від Громадської Організації "Розвиток Української Молоді" з проханням провести перевірку дотримання містобудівного законодавства України під час будівництва та експлуатації адміністративно-складських приміщень, розташованих за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Незалежності, кадастровий номер земельної ділянки: 3220883601:01:029:0069.

Як зазначено вище, 25.01.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано наказ "Про проведення позапланової перевірки" № 3П, яким на підставі звернення Громадської організації "Розвиток Української молоді" від 12.01.2017 вх. №10/10-1201/3 наказано провести позапланову перевірку на вказаному об`єкті будівництва. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

31.01.2017 посадовими особами відповідача складено акт про те, що ТОВ "ФМ С Є Десна" не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на будівництво адміністративно-складського комплексу для проведення позапланової перевірки, чим порушило положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

В акті від 31.01.2017 містяться підпис та зауваження довіреної особи ТОВ "ФМ С Є Десна" Владики І.О.: " Вважаю, що перевірка була призначена неуповноваженим органом без належних на те підстав. Жодних перешкод для проведення перевірки ТОВ "ФМ С Є Десна" не здійснювала. Усі документи, які стосувалися предмета перевірки були наявними в органу контролю". Вищезазначені зауваження внесені до акта 01 лютого 2017 року.

31.01.2017 відповідачем видано відносно ТОВ "ФМ С Є Десна" припис №С-3101/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким від позивача вимагалося в термін до 06.02.2017 допустити посадових осіб відповідача на будівництво вищезазначеного об`єкту та надати всі необхідні для проведення перевірки документи згідно переліку.

В контексті статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Суд першої інстанції зауважив, що відповідачем не подано суду доказів щодо здійснення будівництва на вищезазначеній земельний ділянці з кадастровим номером 3220883601:01:029:0069.

Апелянт спростовуючи вказану позицію зазначив, що відповідно до п. 2 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та послався на пп. 1, 2 п. 2 Порядку № 553. Разом з тим, апелянтом вказано, що факт виконання або невиконання будівельних робіт не спростовує наявність правопорушення у вигляді не допуску перевіряючих до об`єкта перевірки. Колегія суддів критично оцінює вказані аргументи апелянта, позаяк не допуск до перевірки не є підставою для винесення припису, що не спростовано апелянтом жодними обґрунтованими доводами.

Судова колегія також звертає увагу на те, що апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України містить ототожнення порушення вимог законодавства у сфері містобудування із порушенням обов`язку щодо допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

Підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 передбачено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках проводить перевірки: відповідності підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів (у тому числі наявності у виконавця будівельних робіт сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції) та іншої документації; дотримання порядків прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, проведення обстеження об`єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Згідно з п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно абзацу першого пункту 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 (далі по тексту - Наказ №240).

Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджено додатком 1 до вказаного наказу.

Відтак, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається саме акт згідно додатку 2, у якому фіксується факт такої відмови, а у разі проведення перевірки, складається акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у якому фіксуються порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Обов`язковими реквізитами акта про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій є: дата складання; місце складання; посада, прізвище осіб, що проводили перевірку; посади, прізвища та ініціали залучених осіб; посади, прізвища уповноваженої особи юридичної особи.

Як вбачається з копії акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 31 січня 2017 року вказаний акт складено посадовими особами відповідача у присутності довіреної особи ТОВ "ФМ С Є Десна".

Суд першої інстанції слушно зауважив, що будь-яких інших осіб (свідків) для складання вказаного акта, які підтверджували б факт недопуску до перевірки, посадовими особами відповідача не залучено, що не відповідає вимогам форми акту (додаток 2), яка затверджена Наказом №240. А отже, факт недопуску представників відповідача підтверджений виключно заінтересованими особами, та в порушення вимог Наказу № 240 не підтверджений іншими особами.

Крім того, додаток 2 Наказу № 240 передбачає форму, яка складається власноруч на місці проведення перевірки, натомість акт про недопущення посадових осіб від 31 січня 2017 року роздруковано за допомогою комп`ютерної техніки, що свідчить про його складання не безпосередньо під час перевірки або недопуску, а з часом у іншому місці, що належно не спростовано апелянтом, який вказав на те, що нормативно-правовими актами не передбачено заповнення власноручне заповнення, що суперечить вищевикладеному та не свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції.

В контексті викладеного вище та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з тим, що відсутні підстави вважати, що позивач відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки. Водночас, відсутні належні докази проведення саме позивачем будівельних робіт по вул . Незалежності у с. Дударків Бориспільського району Київської області, які також не були надані і під час апеляційного розгляду справи.

Враховуючи викладене нормативне регулювання та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано частково задоволені позовні вимоги.

Під час апеляційного розгляду справи, апелянтом не надано жодних доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України та у встановленому порядку спростовували висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

В частині вимог представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є Десна" щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з апеляційним розглядом справи, колегія суддів зазначає.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з умовами договору про надання правничої (правової) допомоги № 51/19-К від 12.11.2019, укладеного між ТОВ "ФМ С Є Десна" та адвокатським об`єднанням АЛТУС ЛЕҐАЛ , розмір гонорару визначений в актах наданої допомоги, виходячи з погодинної вартості 1 год. - 2000 грн.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката надані наступні письмові докази, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги № 51/19-К від 12.11.2019; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.11.2019 серія АА № 1010224; свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №630; акт № 78 про приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 19.11.2019 року (копія додається до заяви); рахунок на оплату № 76 від 14.11.2019; копія платіжного доручення № 203 від 14.11.2019 з банківського рахунку адвокатського об`єднання "АЛТУС ЛЕҐАЛ" про надходження грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є ДЕСНА у сумі 8 000 грн.

Отже, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 8 000 грн., згідно наведеного розрахунку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про присудження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є Десна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 - без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФМ С Є ДЕСНА (код ЄДРПОУ 32782265) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 (вісім тисяч) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук