Постанова

від 11.12.2019 по справі 813/69/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/9330/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

представників позивачів ОСОБА_1 А.Ю., Кулака І.О.,

представника третьої особи Коновала Р.О.,

представника третьої особи Шубака М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар , Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс , Публічного акціонерного товариства Новоушицький консервний завод , Українсько-німецького спільного підприємства Агро-Поділля до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя в 1-й інстанції - Грень Н.М.,

час ухвалення рішення - 22.08.2019 року, 15:27 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 27.08.2019 року,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А.В. (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення; зобов`язання провести державну реєстрацію припинення обтяження майна та припинення іпотеки/застави щодо майна.

Ухвалами суду від 15.01.2016 року адміністративні справи: № 813/68/16 за позовом ОСОБА_2 до відповідача про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії; № 813/73/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Яблуневий Дар до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; № 813/74/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Танк Транс до відповідача про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії; № 813/75/16 за позовом публічного акціонерного товариства Новоушицький консервний завод до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії; № 813/76/16 за позовом Українсько-Німецького спільного підприємства Агро-Поділля до відповідача про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - об`єднано в одне провадження зі справою № 813/69/16 за позовом ОСОБА_3 до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

У попередньому судовому засіданні 26.01.2016 року представником позивачів ТзОВ Танк Транс , ОСОБА_4 І ОСОБА_5 , Барщовського Т.Я., Українсько-Німецького спільного підприємства Агро-Поділля подано заяви про зміну предмета позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року провадження у справі закрито у зв`язку з необхідністю розгляду такої за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що предметом позовних вимог є скасування рішення державного реєстратора. Оскільки державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень, то і спори щодо оскарження його рішень чи дій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просять ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник третьої особи ПАТ Дельта Банк в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року залишити без змін.

Представник третьої особи ТзОВ Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , що залучена до участі в справі ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у зв`язку з укладенням Договору №2096/К/2 від 06.12.2019 року про відступлення прав вимоги, в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у їхній відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що позивачі не погоджуються з діями відповідача щодо відмови у державній реєстрації припинення обтяження нерухомого майна та припинення іпотеки, відповідно, суд дійшов висновку, що характер спірних відносин пов`язаний з реалізацією позивачем майнових прав та з урахуванням суб`єктного складу підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами передано в іпотеку ПАТ Дельта Банк майно в якості забезпечення виконання зобов`язань за договорами. У зв`язку з виконанням усіх зобов`язань, з метою зняття відповідних записів про обтяження та записів про іпотеку/заставу позивачі звернулись до ПАТ Дельта Банк з вимогою подати відповідачу заяви про звільнення усіх предметів застави/іпотеки від обтяжень. Оскільки банківською установою такого зроблено не було, позивачі звернулись із заявами до відповідача про звільнення усіх предметів застави/іпотеки від обтяжень, проте отримали відмову у державній реєстрації припинення обтяження нерухомого майна та припинення іпотеки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів … . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Колегія суддів зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за ст. 17 КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв`язку з виконанням/невиконанням договірних зобов`язань. Позивачі стверджують, що всі зобов`язання згідно укладених договорів ними виконані, проте ПАТ Дельта Банк не погоджується з таким, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, внесення нотаріусом до реєстру відповідного запису є офіційним підтвердженням існування юридичного факту припинення іпотеки відповідно до підстав, передбачених положеннями чинного законодавства, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса.

Таким чином, враховуючи, що спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності позивачів та з належним виконанням умов цивільного договору та суб`єктний склад сторін у справі, судом зроблено правильний висновок щодо необхідності розгляду спору в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини пов`язані з реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин і впливають на цивільні права позивачів та відповідача.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, накладеного ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів юридичних і фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є передусім захист прав позивача до ухвалення рішення в справі.

Скасування заходів забезпечення позову можливе за відсутності в подальшому потреби в ньому, або якщо відпали підстави, які зумовили суд вжити такі заходи. Законодавцем передбачено дві загальні підстави скасування заходів забезпечення позову: за вмотивованим клопотанням учасника справи або судом з власної ініціативи (ч.1 ст.157 КАС України). Також, заходи забезпечення позову скасовуються в силу положень ч.8 ст.157 КАС України.

Проте, у ч.6 ст.157 КАС України передбачені випадки, із настанням яких заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. До таких випадків належить втч. закриття провадження в справі.

Отже, за умови закриття провадження в справі заходи забезпечення позову втрачають свою дію і не потребують прийняття окремого судового рішення про їх скасування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що оскільки постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду, якою залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року про закриття провадження у справі №813/69/16 набирає законної сили 11 грудня 2019 року, на підставі ч.6 ст.157 КАС України, заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року в справі № 813/69/16 є припиненими з 11 грудня 2019 року і питання про їх скасування не потребує окремого розгляду незалежно від подання учасниками справи відповідного клопотання. При цьому, колегія суддів вважає, що у зв`язку з припиненням з 11 грудня 2019 року заходів забезпечення позову, що накладені ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 року в справі №813/69/16, такі підлягають скасуванню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст.308,310,312,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року про закриття провадження у справі № 813/69/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 13.12.19