Постанова

від 21.11.2019 по справі 910/2048/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/2048/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 22.10.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 24.07.2019 (повний текст складено 05.08.2019)

у справі № 910/2048/19 (суддя О.В. Гулевець)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс"

до 1) Державного підприємства "Сетам"

2) Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна

про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів, протоколу та акту про реалізацію предмета іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс" звернулося до Господарського суду з позовом до Державного підприємства "Сетам", Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент", та просить суд:

- визнати недійсними та скасувати результати електронних торгів, проведені ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355, з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11;

- визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 р. за лотом №310355;

- визнати недійсним та скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 р. ВП №56549824, складений приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С.;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги були проведенні з порушенням вимог чинного законодавства.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №910/2812/18 у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ТОВ СЛ Девелопмент не є стороною виконавчого провадження, а згідно наявних у справі письмових доказів є новим іпотеко держателем (новим кредитором). Крім цього, особа, яка може набути право власності на майно шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки стала його покупцем. Відповідно до статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки, за доводами позивача, здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, Товариством з обмеженою відповідальністю СЛ ДЕВЕЛОПМЕНТ подано відзив. Так, відповідач-3 зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, в ній чітко не наведено доводи, в чому полягає незгода апелянта з висновками суду першої інстанції, а доводи в скарзі не відповідають нормам чинного законодавства та судової практики, водночас оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, прийняте на підставі повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, на підставі чого відподіач-3 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем -1, -2 та третьою особою не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання 21.11.2019 відповідачів -1, -2 та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача-3, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів -1, -2 та третьої особи, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи. 15.11.2005 між АБ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Іст-Інвест" укладений кредитний договір № 68-05V.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едвайс" укладено договір поруки №68V від 15.11.2005, а також між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 30.11.2005, відповідно до яких останні відповідають за зобов`язання позичальника згідно умов кредитного договору, але відповідачі зобов`язання не виконали.

У 2011 році АБ "Брокбізнесбанк" звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 68-05V в сумі 725489,25 доларів США, що еквівалентно 5783237,56 грн. за курсом НБУ на день подачі позову до суду та судові витрати.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі від 14 листопада 2012 у справі №2-12566/11 позов АБ "Брокбізнесбанк" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту в сумі 725489,25 доларів США, що еквівалентно 5783237,56 грн. за курсом НБУ на 23.08.2011 року, а також стягнуто з відповідачів судові витрати.

07.03.2013 Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи за №2-12566/11 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредиту в сумі 725 489,25 доларів США, що еквівалентно 5 783 237,56 грн.

22.04.2013 на підставі виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2013 року, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавчі провадження ВП №37661278 (стягувач - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс") та ВП №37661060 (стягувач - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іст-Інвест").

06.06.2018 приватним виконавцем Коноваловим О.С. відкрито виконавче провадження за заявою - ТОВ "СЛ Девелопмент" та накладено арешт на майно ТОВ "Едвайс", яке є предметом іпотеки.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс", заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича - задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича щодо неповернення виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент" у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 з ПАТ "Брокбізнесбанк" на ТОВ "СЛ Девелопмент" до відкриття виконавчого провадження №56549824; визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича від 06.06.2018 про відкриття виконавчого провадження №56549824 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №2-12566/11 від 07.03.2013.

18.10.2018 Державним підприємством "Сетам" зареєстровано заяву приватного виконавця Коновалова О.С. про реалізацію арештованого нерухомого майна та за наслідками її розгляду внесено відповідні дані до Системи інформації про арештоване майно ТОВ "Едвайс" - предмет іпотеки: нежитлову будівлю (реєстраційний номер лота: 310355), його реалізацію та призначено торги на 21.11.2018.

ТОВ "Едвайс" звернулося до ДП "Сетам" листом №50 від 19.11.2018 з вимогою про зняття з реалізації майна за лотом №310355.

У відповідь на запит позивача, ДП "Сетам" листом №3620/17719-12-18/13 від 23.11.2018 повідомлено позивача, що підстави для припинення електронних торгів по лоту №310355 відсутні.

21.11.2018 ДП "Сетам" проведено електронні торги з реалізації іпотеки: нежитлової будівлі, загальною площею 618.40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 11, літ. "В", оформлені протоколом №370846 від 21.11.2018 проведення електронних торгів. Вказані торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

ТОВ "Едвайс" отримано постанову ВП №56549824 приватного виконавця Коновалова О.С. про зняття арешту майна від 29.11.2018.

Також, листом ДП "Сетам" вих. №3904/19020-12-18/3 від 14.12.2018 на адресу ТОВ "Едвайс" направлено нотаріально завірену копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018.

За твердженнями позивача, у грудні 2018 року ТОВ "Едвайс" стало відомо, що на підставі свідоцтва (Свідоцтво, серія та номер: даний 15.12.2018 видавник: Верповська О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу) нотаріусом Верповською О.В. здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "В", загальною площею 618,40 кв. за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11.

Позивач, посилаючись на приписи статті 215 Цивільного кодексу України, вважає недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літера "В", загальною площею 618,40 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11, оформлений за результатами проведених електронних торгів 21.11.2018 з реалізації лота №310355.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в момент вчинення правочину сторонами (ТОВ "СЛ Девелопмент", приватним виконавцем, Коноваловим О.С. , ДП "Сетам") не додержано вимог ч.1, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме:

- вчинення дій в порушення ухвали суду від 02.10.2018, які полягали в продовженні після 02.10.2018 здійснення приватним виконавцем виконавчого провадження, за яким підлягав поверненню виконавчий лист від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент" у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження №56549824, а постанови про відкриття даного виконавчого провадження визнана судом незаконною. У зв`язку із чим, позивач стверджує, що приватний виконавець незаконно звернувся 18.10.2018 до ДП "Сетам" із заявою про реалізацію арештованого майна, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.10.2018 постанова про відкриття виконавчого провадження була визнана незаконною, виконавчий лист підлягав поверненню стягувачеві;

- ДП "Сетам" у порушення п.4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна та ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" незаконно прийняло до виконання вказану заяву приватного виконавця та виставило на реалізацію це майно як предмет іпотеки, оскільки у виконавчому листі стягувачем вказано AT "Брокбізнесбанк", а не ТОВ "СЛ Девелопмент", та відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки ТОВ "СЛ Девелопмент" передано у власність нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 16 205 200,00 грн., в той час як сума боргу становить 5 783 37,56 грн.

Також, позивач вказує на те, що в акті про реалізацію предмета іпотеки №56549824 від 26.11.2018 приватний виконавець не вказав відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", що свідчить про не дотримання вимог ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" щодо змісту акту про реалізацію предмета іпотеки. Наведене порушення на думку позивача, є підставою для визнання недійсним акту та виданого нотаріусом на його підставі свідоцтва.

З огляду на вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едвайс" звернулося до суду з із позовом до відповідачів про:

- визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів проведених ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355 з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11;

- визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 за лотом №310355;

- визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 ВП №56549824, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові з огляду на таке.

За змістом положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі сттатею 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Частиною 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 (надалі - Порядок, у редакції на час проведення електронних торгів).

Одним із обґрунтувань заявлених вимог позивач визначає те, що оскільки нерухоме майно, яке належить боржнику, є предметом іпотеки, то примусове звернення стягнення на таке майно повинно відбуватись лише за рішенням суду про звернення на предмет іпотеки.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що частиною 7 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом статті Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як встановлено судом першої інстанції, нерухоме майно: нежитлові будівлі, загальною площею 618,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 11, літ. В є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17.11.2005.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 1, ч. 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Відповідно до частини першої статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стаття 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно із якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно, згідно із частиною 7 якої передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя. Наведені висновки, також узгоджуються із позицією Верховного Суду, постанова від 11 квітня 2018 року по справі № 759/2474/14-ц.

Таким чином, положення Закону України "Про виконавче провадження", а також Закону України "Про іпотеку" не містять заборони на реалізацію предмета іпотеки для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя (яким в даному випадку є ТОВ "СЛ Девелопмент") в межах виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення з боржника грошових коштів (без наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки).

За таких обставин, посилання позивача на те, що примусове звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс" повинно відбуватись лише за рішенням суду про звернення на предмет іпотеки є необґрунтованим.

За змістом п. 1 Розділу 1 Порядку (у редакції на час проведення електронних торгів), електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження та реалізації майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 уповноважено Державне підприємство "Сетам" на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Згідно пункту 11 розділу ІІІ Порядку зазначено, інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку. Організатор має право на доповнення інформації виключно в частині фотографічного зображення майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис).

Відповідно до п.п 3, 4 розділу II Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження");

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу I цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим - восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

З урахуванням наведеного, у відповідності до Порядку, на організатора торгів було покладено обов`язок вносити відомості, визначені у заявці приватного виконавця.

Пунктом 4 розділу II Порядку передбачено, що у разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Організатор повертає заявку на реалізацію майна приватному виконавцю у разі зупинення або припинення діяльності приватного виконавця відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Доказів наявності обставин, які були б підставою для повернення заявки на реалізацію майна приватному виконавцю чи невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 розділу II Порядку позивачем суду не надано.

На виконання абз. 4 п. 2 Розділу VII Порядку ДП "Сетам" листом вих. № 10419/18-18-18 від 25.10.2018 повідомило виконавця, стягувача/іпотекодержателя, боржника/іпотекодавця про реалізацію предмету іпотеки шляхом проведення електронних торгів.

Підстави для зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації визначені в Розділі XI Порядку.

Відповідно до п. 2 Розділу XI Порядку підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є:

рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;

зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України "Про виконавче провадження";

відкладення проведення виконавчих дій;

наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов`язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов`язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 було визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича щодо неповернення виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 ТОВ "СЛ Девелопмент", у зв`язку з відсутністю заміни стягувача у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києві №2-12566/11 від 07.03.2013 з ПАТ "Брокбізнесбанк" на ТОВ "СЛ Девелопмент" до відкриття виконавчого провадження №56549824 та визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича від 06.06.2018 про відкриття виконавчого провадження №56549824 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №2-12566/11 від 07.03.2013.

Однак, дана ухвала не містила вимог про зупинення реалізації майна, відкладення проведення виконавчих дій. Доказів наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, визначених статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" матеріали справи не містять.

Окрім того, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 у справі №2-12566/11 була скасована постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що правові підстави для зупинення електронних торгів та зняття майна із реалізації, у зв`язку із поставленням ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі від 02.10.2018 відсутні.

Про відповідні обставини щодо відсутності підстав для зупинення торгів, зняття майна з реалізації, ДП "Сетам" було повідомлено позивача листом №3620/17719-12-18/13 від 23.11.2018.

Водночас, як встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2016, залишеною в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2017, змінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів №2- 2566/11 від 07.03.2013 у виконавчому провадженні ВП № 37661278 та ВП № 37661060 на Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент".

За таких обставин, посилання позивача на відмінність стягувача у виконавчому листі та в заяві приватного виконавця про реалізацію майна є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

За змістом пунктів 4, 6 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження.

Відповідно до п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

З аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів , складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, тобто є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 Цивільного Кодексу України.

В пункті 1 розділу ХІ Порядку міститься перелік умов, згідно з якими прилюдні торги вважаються такими, що не відбулись, зокрема, у разі: відсутності учасників електронних торгів; несплати всіма учасниками, що надали цінові пропозиції й поетапно були визначені переможцями електронних торгів, належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 розділу X цього Порядку; ненадходження від жодного учасника цінової пропозиції.

З огляду на відсутність учасників торгів та відсутність акту про проведення прилюдних торгів, суд прийшов до правильного висновку, що договірні відносини купівлі-продажу майна на цих торгах не були оформлені, а отже такий правочин є неукладеним.

З неукладеного правочину не виникає договірних зобов`язань і він не породжує жодних цивільних правовідносин, в той час, коли недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають з його недійсності. Неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного суду від 24 січня 2018 року по справі № 910/8052/17.

З урахуванням наведеного, з огляду на необґрунтованість доводів позивача щодо наявності порушень приписів ст. 203 Цивільного Кодексу України, оскільки договір купівлі-продажу майна як встановлено судом вище є неукладеним, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів проведених ДП "Сетам" 21.11.2018 за лотом №310355 з реалізації нерухомого майна: нежитлової будівлі літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11 та визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронних торгів №370846 від 21.11.2018 за лотом №310355.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним та скасування акту про реалізацію предмета іпотеки (передачу майна стягувану у рахунок погашення боргу) від 26.11.2018 ВП №56549824, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Коноваловим О.С., колегія зазначає таке.

Відповідно до протоколу електронних торгів № 370846 від 21.11.2018 торги не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів (ч. 2 ст. 49 Закону України "Про іпотеку").

Наведені приписи Закону України "Про іпотеку" визначають, що право іпотекодержателя залишити за собою предмет іпотеки за його початковою ціною вже після перших торгів, зарахувавши ціну майна в рахунок своїх вимог до боржника.

З урахуванням наведених приписів, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" звернулось до приватного виконавця із заявою про намір залишити за собою нереалізоване майно, яке є предметом іпотеки.

За доводами позивача, акт про реалізацію предмету іпотеки складено з порушенням приписів ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", а саме не зазначено в ньому того, що торги проводились з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку".

26.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Коноваловим О.С. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно із яким, на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержателем Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" передається у власність нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 17.11.2005, а саме: нежитлова будівля літ "В", загальною площею 618,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, будинок 11.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов`язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.

Згідно із ч. 2 ст. 47 Закону України "Про іпотеку", протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються:

назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ;

відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця;

стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки;

назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення;

відомості про покупця;

початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу;

сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування;

відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги (ч. 3 ст. 47 Закону України "Про іпотеку").

Наведені вище норми містять вимоги до акту про реалізацію предмету іпотеки на торгах, які відбулися, в той час як у даному випадку, електронні торги є такими, що не відбулися.

Главою 13 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 визначено, що якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

В акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено:

ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон);

коротка характеристика майна;

прізвище, ім`я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця;

дані про документи, що посвідчували право власності боржника на майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку: назва документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації;

підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.

Судом першої інстанції встановлено, що акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 складений у відповідності до Порядку та в даному акті зазначено, ким, коли та де проводилися прилюдні торги, підстави, з яких прилюдні торги не відбулися, відомості про документи, що посвідчували право власності боржника на майно; наведена коротка характеристика майна; вказано найменування юридичної особи, місцезнаходження покупця.

З огляду на встановлені обставини, оскільки акт про реалізацію предмета іпотеки від 26.11.2018 відповідає наведеним вище вимогам Порядку, обґрунтованих підстав для визнання акту про реалізацію предмета іпотеки недійсним позивачем суду належними та достатніми доказами не доведено, у задоволенні позову і цій частині слід відмовити.

З приводу заперечень позивача щодо розміру заборгованості, то слід зазначити таке.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-134цс18 дійшла висновку, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

З урахуванням вище викладеного, стягнення заборгованості за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у межах виконавчого провадження мало бути здійснено у відповідній іноземній валюті.

Водночас, щодо посилання позивача на те, що у свідоцтві №4320 від 15.12.2018 вказано вартість нерухомого майна у розмірі 16 205 200,00 грн., в той час як сума заборгованості за виконавчим листом №2-12566/11 від 07.03.2013 становить 5 783 37,56 грн., а також щодо недійсності виданого нотаріусом свідоцтва, то суд зазначає, що позивачем не заявлялось вимог про визнання недійсним свідоцтва №4030 від 15.12.2018, у зв`язку із чим, відповідні доводи позивача не досліджуються у межах даного спору.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс" до Державного підприємства "Сетам", Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Коновалова Олександра Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ Девелопмент" про визнання недійсними та скасування результатів електронних торгів, протоколу та акту про реалізацію предмета іпотеки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено суду факту порушення відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів, а, отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2048/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 270, 273, 275, 276, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвайс" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2048/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/2048/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2048/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено: 12.12.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка