Постанова

від 26.11.2019 по справі 910/23615/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 910/23615/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Кропивної Л.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - Ушаков О.В.

третьої особи - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2017 р. (повне рішення складено 14.12.2017 р.)

у справі № 910/23615/15 (судді - Демидов В.О., Сташків Р.Б., Трофименко Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Текора"

про звернення стягнення на предмет застави

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс", у якому просило у рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Текора" перед Публічним акціонерним товариством "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р. (зі змінами та доповненнями), яка складається з: 882838,83 євро, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22005625,67 грн, основного боргу, 65772,33 євро, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1639439,98 грн, процентів, 4329877,17 грн пені, 205127,16 грн 3% річних та 5000,00 грн штрафу, в сумі ціни продажу на публічних торгах, визначеної на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Файрекс", визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013 р., укладеному між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файрекс", а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск), інвентарний номер 242, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 кіоск, вакуумний вимикач, інвентарний номер 256, розташована за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР), інвентарний номер 258, розташований за адресою: Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Ужвій Наталії, будинок 21, шляхом проведення публічних торгів із визначенням початкової ціни продажу предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вимоги позивача обґрунтовані невиконанням відповідачем умов кредитного договору № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Текора , в забезпечення виконання зобов`язання за яким між позивачем та відповідачем укладено договір застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2017 р. у справі № 910/23615/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та закрити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що з позивач вже звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ ІСК Трансекспо , ТОВ Текора та ТОВ Файрекс про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р. в суму 22570503,05 грн, тобто позивачем в іншій справі між тими ж сторонами заявлялись аналогічні позовні вимоги, і з тих же підстав, що і у справі № 910/23615/15. За результатами розгляду позову у справі № 910/17289/19 було прийнято рішення про задоволення позову, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянт має право усунути недоліки, а саме подати до суду докази сплати судового збору в сумі 102638,10 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" повернуто скаржникові.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс" подало касаційну скаргу, у якій просило її скасувати, а справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 р. зупинено касаційне провадження у справі № 910/23615/15 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 907/9/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави після вирішення спору про виконання основного зобов`язання.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 р. поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 р. у справі № 910/23615/15.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. про залишення апеляційної скарги без руху та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2018 р. про повернення апеляційної скарги у справі № 910/23615/15 скасовано, а справу передано на розгляд Північного апеляційного господарського суду зі стадії вирішення питання про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс", суддею-доповідачем виявлено недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів сплати судового збору за її подання у встановленому законом розмірі.

Тому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/23615/15 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 910/23615/15 до розгляду на 23.07.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2253/19 від 22.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23615/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/23615/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та відкладено її розгляд до 24.09.2019 р.

У призначеному засіданні суду 24.09.2019 р. оголошено перерву до 10.10.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4065/19 від 09.10.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23615/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/23615/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду, а у призначеному судовому засіданні оголошено перерву до 24.10.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4287/19 від 24.10.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці та участю судді Мартюк А.І. у семінарі призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23615/15.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/23615/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 р. справу № 910/23615/15 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 26.11.2019 р.

У засідання суду, призначене на 26.11.2019 р., представники позивача та третьої особи вкотре не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

26.06.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Текора (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 154/12-KLMV (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або євро у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є гривня. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника (надалі - заявка) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов`язання банку по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці, така заявка вважається виконаною, а зобов`язання банку дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

За умовами п. 1.2.1 кредитного договору кредит надається для поповнення оборотних коштів.

Як передбачено 1.3 кредитного договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 6000000,00 грн. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 15 грудня 2013 року включно.

Згідно з п. 1.5 кредитного договору за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 22% (двадцять два проценти) річних за користування кредитними коштами у гривні; 14% (чотирнадцять процентів) річних за користування кредитними коштами в євро.

У відповідності до п. 1.6 договору проценти за користування кредитом у гривні сплачуються у гривні, проценти за користування кредитом у євро сплачуються у євро. Разова комісія за обслуговування кредиту сплачується позичальником в національній валюті України та становить 18000,00 грн. Комісія сплачується на рахунок комісії протягом 2-х (двох) календарних днів з дня укладення цього кредитного договору, але не пізніше останнього числа місяця, в якому укладений цей кредитний договір.

Додатковою угодою № 2 від 16.05.2013 р. до кредитного договору сторони виклали п. 1.2 в наступній редакції: кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та євро у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є євро. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією. Грошові кошти за кредитною лінією (отримання траншів) надаються банком за заявками позичальника (далі - заявка) після їх акцепту банком. Заявка складається за формою, затвердженою банком, в 2-х примірниках. Зобов`язання банку по кредитуванню в рамках даного кредитного договору визначаються сумою акцептованої ним заявки та виникають в момент акцепту заявки. При наданні позичальнику кредитних коштів за акцептованою заявкою в обсязі, зазначеному в заявці, така заявка вважається виконаною, а зобов`язання банку дотриманими. При досягненні позичальником максимального ліміту заборгованості нові заявки банком не розглядаються до часткового або повного повернення кредитних коштів. Після часткового/повного повернення кредиту позичальник може надавати в банк нові заявки в межах чинного максимального ліміту заборгованості.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 16.05.2013 р., максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 1350000,00 євро. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі надання його траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Також додатковою угодою № 2 від 16.05.2013 р. було встановлено кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 01.05.2015 р. включно.

Крім того, відповідно до п. 1.5 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 2 від 16.05.2013 р., за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки. Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах: 25% річних за користування кредитними коштами у гривні; 13% річних за користування кредитними коштами в євро.

У відповідності до п. 2.2 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику в межах максимального ліміту за кредитною лінією шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником заявками та документами відповідно до чинного законодавства України.

За умовами п. 2.2.1 кредитного договору повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов`язань та процентів.

Як передбачено п. 2.3 кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем в валюті кредиту.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів приймається рік і місяць, рівні календарній кількості днів - якщо заборгованість за кредитом в гривні, приймається рік і місяць, рівний 360 календарних днів - якщо заборгованість за кредитом в іншій валюті. День повернення кредиту до розрахунку не приймається.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов`язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно по сьоме число (включно) місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів.

Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту (п. 2.6 кредитного договору).

Згідно з п. 2.6.1 кредитного договору, якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

У відповідності до п. 3.4.1 кредитного договору, позичальник зобов`язаний використовувати кредит виключно на цілі, передбачені цим кредитним договором.

У відповідності до п. п. 3.4.2, 3.4.3, 3.4.4 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору; повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій; безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням/неналежним виконанням умов кредитного договору.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (п. 4.1 кредитного договору).

Згідно з п. 4.3 кредитного договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов`язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4 (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Пунктом 4.6 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що виконання зобов`язань за цим кредитним договором забезпечується всім майном та коштами позичальника, на які може бути звернення стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.6 кредитного договору).

16.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Файрекс (далі - заставодавець) було укладено договір застави № 154/12-KLMV/S-2 (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.1 договору застави для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань, визначених у статті 2 цього договору, заставодавець підписанням цього договору надає заставодержателеві у заставу майно, визначене у статті 3 цього договору. В силу цього договору заставодержатель має право у разі невиконання боржником боргових зобов`язань, задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами заставодавця та/або боржника.

Згідно з п. 3.1 договору застави предметом застави є рухоме майно, виробниче обладнання, а саме: трансформаторна підстанція КТП-400/10/0,4 (кіоск) - 1 одиниця, інвентарний номер 242, балансова вартість станом на 31.03.2013 р, без ПДВ - 70661,09 грн; трансформаторна підстанція КТП-630/10/0,4 (кіоск, вакуумний вимикач) - 1 одиниця, інвентарний номер 256, балансова вартість станом на 31.03.2013 р., без ПДВ - 153070,80 грн; генератор дизельний DJ 70 NT (автоматичний з АВР) - 1 одиниця, інвентарний номер 258, балансова вартість станом на 31.03.2013 р., без ПДВ - 86574,11 грн.

Як передбачено п. 4.4.1 договору застави, заставодержатель має право у випадку невиконання зобов`язання за кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд заставодержателя (банку).

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов укладеного кредитного договору, свої зобов`язання щодо вчасного погашення кредиту не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. У зв`язку з цим Публічне акціонерне товариство Златобанк звернулося до суду із позовною заявою про часткове погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Текора перед Публічним акціонерним товариством Златобанк за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р., шляхом звернення стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Файрекс .

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі № 910/17289/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 р., позов ПАТ Златобанк до ТОВ Текора та ТОВ ІСК Трансекспо задоволено повністю; стягнуто солідарно з ТОВ Текора на користь ПАТ Златобанк 882838,83 євро основного боргу, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22005625,67 грн, 65772,33 євро процентів, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1639439,98 грн, 4329877,17 грн пені, 205127,16 грн 3% річних, 5000,00 грн штрафу; стягнуто солідарно з ТОВ ІСК Трансекспо на користь ПАТ Златобанк 882838,83 євро основного боргу, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 22005625,67 грн, 65 772,33 євро заборгованість за процентами, що станом на 25.08.2015 р. за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 1639439,98 грн, 4 329 877,17 грн пені, 205127,16 грн 3% річних, 5000,00 грн штрафу; відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ Златобанк до ТОВ Файрекс .

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2016 р. рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 р. у справі № 910/17289/15 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р. був встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі № 910/17289/15, а тому не потребує доказування у даній справі.

Разом з цим, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. винесено постанову від 02.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, отже вказане рішення суду про стягнення заборгованості по кредиту не було виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставою є спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом, якою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ст. 1, 3 Закону України Про заставу ).

За ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За статтею 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Частиною 1 статті 20 вказаного закону передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України Про заставу реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ).

Відповідно до п. 4.4.1 договору застави заставодержатель має право у випадку невиконання зобов`язання за кредитним договором, переважно перед іншими кредиторами, задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави шляхом його реалізації способом, визначеним на розсуд заставодержателя (банку).

Як було встановлено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі № 910/17289/15, яке набрало законної сили, встановлено факт наявності порушення зобов`язання та заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р., а постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 02.11.2017 р. повернуто виконавчий документ стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, отже рішення суду про стягнення заборгованості станом на час розгляду цієї справи не виконано.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, Господарського суду міста Києва у справі № 910/17289/15 вказав, що на час звернення до суду з позовом, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет застави ТОВ Файрекс , яким воно поручилось за виконання зобов`язань позичальником за кредитним договором № 154/12-КLMV від 26.06.2012 р. у відповідності до договору застави, оскільки позовні вимоги до ТОВ Файрекс є передчасними і їх задоволення може призвести до подвійного стягнення.

Разом з цим, наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.09.2013 р. у справі № 6-73цс13.

Оскільки факт наявності порушення зобов`язання та заборгованості за кредитним договором встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі № 910/17289/15, заборгованість за кредитним договором не погашена, доказів протилежного матеріали справи не містять, позивач має право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013 р.

Доводи скаржника про те, що позивач вже звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ ІСК Трансекспо , ТОВ Текора та ТОВ Файрекс про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р. шляхом звернення стягнення на предмет застави, тобто позивачем в іншій справі між тими ж сторонами заявлялись аналогічні позовні вимоги, і з тих же підстав, що і у справі № 910/23615/15, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як було встановлено вище, рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2015 р. у справі 910/17289/15 було стягнуто солідарно з ТОВ Текора та ТОВ ІСК Трансекспо заборгованість за кредитним договором № 154/12-КLMV від 26.06.2012 р.

В той час як у даній справі позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет застави у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Текора" перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на предмет застави у справі № 910/17289/15, місцевий суд виходив з того, що така вимога є передчасною, а тому є підстави для повторного звернення до суду з такими вимогами.

Так, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в заставу майно. Разом із цим задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов`язання.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду у справі № 910/17289/15, яким було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 154/12-KLMV від 26.06.2012 р., не було виконано, ПАТ Златобанк обґрунтовано звернулося з позовом про звернення стягнення на предмет застави у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Файрекс", визначений у договорі застави № 154/12-KLMV/S-2 від 16.05.2013 р., укладеному між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Файрекс", є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2017 р. у справі № 910/23615/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файрекс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2017 р. у справі № 910/23615/15 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файрекс"

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 12.12.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А.Г. Майданевич

Л.В. Кропивна