Постанова

від 09.12.2019 по справі 924/1044/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 грудня 2019 року Справа № 924/1044/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р.

(постановлену у м. Хмельницький, підписану 04.10.2019 р.)

у справі №924/1044/19 (головуючий суддя Кочергіна В.О., судді Виноградова В.В., Грамчук І.В.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт"

2) ОСОБА_2

3) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради

про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства від 26.03.2018р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", оформлене протоколом загальних зборів №1 від 26.03.2018р.;

- зобов`язання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (ЄДРПОУ: 36450818) внести до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", вчиненої 27.03.2018р. державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Гринчук Т.В., номер запису 16731050010006465.

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 - Бейлик А. В. ;

від Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явився;

від Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради - не з`явився .

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства від 26.03.2018р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", що оформлене протоколом загальних зборів №1 від 26.03.2018р.; зобов`язання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (ЄДРПОУ: 36450818) внести до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", вчиненої 27.03.2018р. державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Гринчук Т.В., номер запису 16731050010006465.

Також, заявником подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації змін установчих документів ТОВ "Агроекспорт" (код ЄДРПОУ 30314149); перереєстрації, реорганізації, реєстрацію припинення діяльності ТзОВ "Агроекспорт"; вносити зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "Агроекспорт", які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме: про зміну складу та часток засновників товариства, зміну розміру статутного капіталу, зміну особи, що уповноважена вчиняти дії від імені товариства, зміну керівника, зміну юридичної адреси товариства.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі №924/1044/19 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

При постановлені вказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що згідно заявлених у заяві про забезпечення позову вимог заявник просить заборонити вчиняти дії щодо зміни складу та часток засновників товариства в повному обсязі, що суперечить приписам ч. 10 ст. 137 ГПК України, яка визначає, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших учасників господарського товариства, а заборона вчиняти дії має стосуватися лише корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Судом також зазначено, що позивачем не доведено, яким чином невжиття заявлених заходів із забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у справі за позовом про визнання недійсним саме договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства від 26.03.2018р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнання недійсним рішення загальних зборів учасників українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", оформлене протоколом загальних зборів №1 від 26.03.2018р., скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", вчиненої 27.03.2018р. державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Гринчук Т.В., номер запису 16731050010006465.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі №924/1044/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити та забезпечити позов у даній справі.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Розгляд матеріалів заяви про забезпечення позову був здійснений не уповноваженим складом суду, а саме колегією суддів, а не суддею визначеним автоматизованим розподілом справ, а тому дана ухвала суду підлягає обов`язковому скасуванню із ухваленням нового судового рішення по суті заяви.

Внаслідок виключення зі складу учасників ОСОБА_1 (який мав 50 % голосів), учасник ОСОБА_2 на сьогоднішній день являється єдиним учасником товариства в якого наявні 100 % частки в статутному капіталі та 100% голосів, а тому, ОСОБА_2 має достатньо повноважень та можливостей щодо продажу своєї частки повністю або частково, зміни розміру статутного капіталу, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни керівника товариства, здійснювати будь-які дії щодо перереєстрації, реорганізації, реєстрації припинення діяльності товариства.

Будь-які з вищевказаних дій можуть утруднити або взагалі (у випадку продажу своєї частки іншим особам) зробити неможливим поновлення корпоративних прав ОСОБА_1 (у випадку задоволення позовних вимог), що призведе до подання нових позовів та затягне на роки процес ефективного захисту та поновлення порушених прав.

На думку скаржника матеріали заяви про забезпечення позову, містять достатні докази незаконного виведення зі складу засновників та відсутності волевиявлення ОСОБА_1 щодо продажу своєї частки, що є предметом позову.

Щодо подальших дій відповідачів по справі щодо відчуження частки, прийняття рішень щодо зміни складу засновників, зміни керівництва, рішень щодо ліквідації товариства, зазначає, що такі дії поки не вчинялись, задля чого і забезпечується даний позов.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що доцільним, обґрунтованим, справедливим та необхідним буде забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам будь-яких органів вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Агроекспорт"; перереєстрації, реорганізації, реєстрації припинення діяльності ТОВ "Агроекспорт"; внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Агроекспорт", які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме: про зміну складу та часток засновників товариства, зміну розміру статутного капіталу, зміну особи, що уповноважена вчиняти дії від імені товариства, зміну керівника, зміну юридичної адреси товариства.

Українсько-угорське товариство з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

09 грудня 2019 року в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі №924/1044/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити та забезпечити позов у даній справі.

В судове засідання 09.12.2019 р. представники відповідачів не з`явились.

Беручи до уваги, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 р. у справі №924/1044/19 надсилалась учасникам справи в порядку встановленим ст.120 ГПК України, і відповідні докази наявні в матеріалах справи (т.1 м.о.у., а.с. 118,120, 123-126) апеляційний господарський суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи приписи ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідачі були належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивач, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали та встановлено судом першої інстанції, 02 жовтня 2019 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства від 26.03.2018р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", що оформлене протоколом загальних зборів №1 від 26.03.2018р.; зобов`язання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (ЄДРПОУ: 36450818) внести до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", вчиненої 27.03.2018р. державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Гринчук Т.В., номер запису 16731050010006465.

Позовні вимоги мотивовані порушенням оспорюваними правочинами, рішеннями товариства і вчиненими на їх підставі реєстраційними діями вимог чинного законодавства та прав позивача, як учасника товариства.

Також, 02.10.2019р. заявником подано до Господарського суду Хмельницької області заяву про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації змін установчих документів ТОВ "Агроекспорт" (код ЄДРПОУ 30314149); перереєстрації, реорганізації, реєстрації припинення діяльності ТзОВ "Агроекспорт"; вносити зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ "Агроекспорт", які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме: про зміну складу та часток засновників товариства, зміну розміру статутного капіталу, зміну особи, що уповноважена вчиняти дії від імені товариства, зміну керівника, зміну юридичної адреси товариства.

Вимоги заяви про забезпечення позову обґрунтовано необхідністю заборони вчинення певних дій щодо внесення змін до установчих документів, відомостей про юридичну особу тощо, з метою обмеження можливостей засновника ОСОБА_2 продати частку повністю або частково, вносити зміни до розміру статутного капіталу, місцезнаходження юридичної особи, керівництва товариства.

Протоколом автоматизованого визначення складу суду справу №924/1044/19 передано на розгляд судді Кочергіної В.О. (т.1 м.о.у, а.с.35).

Ухвалою суду від 03.10.2019р. у справі №924/1044/19 суддею Кочергіною В.О. на підставі ст.33 ГПК України з власної ініціативи призначено колегіальний розгляд у даній справі (т.1 м.о.у, а.с.41).

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 03.10.2019р. визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя Кочергіна В.О., суддя Виноградова В.В., суддя Грамчук І.В. (т.1 м.о.у, а.с.40).

Ухвалою суду від 04.10.2019р. справу № 924/1044/19 прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Виноградова В.В., Грамчук І.В. (т.1 м.о.у, а.с.42).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі №924/1044/19 колегією суддів у складі: Кочергіної В.О. (головуючий), Виноградова В.В., Грамчук І.В., відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову (т.1 м.о.у, а.с.73-75).

Постановляючи вказану ухвалу, суд взяв до уваги, що заявником не доведено наявності зв`язку між заходами забезпечення позову, які він просить застосувати та предметом позовних вимог.

Також, пославшись на норми ч. 10 ст. 137 ГПК України місцевий суд вказав, що заборона вчиняти дії має стосуватися лише корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору, а оскільки позивачем ОСОБА_1 оспорюється набуття ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 26.03.2018р. частки корпоративних прав у розмірі 50 % статутного капіталу, то заборона вчиняти будь-які дії щодо зміни складу та часток засновників товариства в повному обсязі суперечить приписам законодавства та порушує права ОСОБА_2 .

Крім того, місцевий господарський суд констатував відсутність доказів наявності обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову передбачених ст.137 ГПК України та, що відповідачами вчиняються будь-які дії, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, у разі якщо: справу розглянуто неповноважним складом суду, судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу.

Одним з доводів апеляційної скарги є твердження ОСОБА_1 щодо грубого порушення судом першої інстанції норм процесуального права та прийняття оскаржуваної ухвали неповноважним складом суду.

Щодо вказаних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Протоколом автоматизованого визначення складу суду справу №924/1044/19 передано на розгляд судді Кочергіної В.О. (т.1 м.о.у, а.с.35).

Суддею Кочергіною В.О. до моменту відкриття провадження у справі ухвалою суду від 03.10.2019р. на підставі ст.33 ГПК України з власної ініціативи призначено колегіальний розгляд у даній справі (т.1 м.о.у, а.с.41).

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 03.10.2019р. визначено колегію суддів у складі: Головуючий суддя Кочергіна В.О., суддя Виноградова В.В., суддя Грамчук І.В. (т.1 м.о.у, а.с.40).

Ухвалою суду від 04.10.2019р. у справі № 924/1044/19 прийнято справу до колегіального розгляду у складі колегії суддів: Кочергіної В.О. (головуючий), Виноградова В.В., Грамчук І.В. (т.1 м.о.у, а.с.42). Апеляційний суд звертає увагу, що зі змісту вказаної ухвали вбачається, що колегією суддів до колегіального розгляду прийнято не лише позовну заяву, а й заяву про забезпечення позову.

Крім того, апеляційним господарським судом відмічається, що у самій заяві про забезпечення позову зазначено, що вона подається до суду разом з позовною заявою (т.1 м.о.у, а.с.45 на звороті, абз.2).

Згідно ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, у разі її пред`явлення одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими ГПК України.

Частиною 7 статті 32 ГПК України передбачено, що якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи.

У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ (ч.8 ст.32 ГПК України).

Відповідно до п.21 Розділу 8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо, серед іншого, заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що як первинний автоматизований розподіл, так і повторний розподіл проведений на підставі ухвали суду про призначення розгляду справи у колегіальному складі суду проводився не окремо стосовно позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а стосовно справи №924/1044/19 як єдиного цілого.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд констатує, що після призначення колегіального розгляду у справі, колегією суддів підлягала до розгляду і заява про забезпечення позову, а тому посилання скаржника на незаконність складу суду відхиляються як безпідставні.

За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст.137 ГПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З огляду на аналіз згаданих положень закону заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим.

В ході вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню в зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

При цьому, обов`язковим в силу приписів ч.1 ст.74 ГПК України, є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Належними згідно ст.76 ГПК України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Апеляційний суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволені заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відповідає наведеним вимогам.

Слід відзначити, що у даному випадку застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності зі сторони відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, зокрема, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.

Матеріали справи свідчать, що заявником не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Водночас, вимога про вжиття заходів забезпечення позову заявлена без відповідних доказів на підтвердження того, що існує достатня можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Крім того, в даному випадку, вимога про забезпечення позову фактично ґрунтується на припущеннях заявника про можливість подальшого перепродажу ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі, вчинення дій останнім щодо зміни статутного капіталу, місцезнаходження юридичної особи, керівника товариства тощо.

Крім того, слід зазначити, що заявник обґрунтовує свої вимоги наявністю підстав передбачених ст.203, 215 ЦК України при укладенні договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі господарського товариства від 26.03.2018р. та стверджує про його недійсність, проте ці обставини потребують доведення в установленому законом порядку, є предметом спору, а тому суд не розглядає твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_4 не дотримано приписів п.6 ч.1 ст.139 ГПК України щодо змісту заяви про забезпечення позову, оскільки остання не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що останній не позбавлений можливості повторно звернутися з заявою про забезпечення позову у разі вчинення відповідачами дій з якими законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову, та за умови подання доказів наявності таких обставин.

За вищенаведеного, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі №924/1044/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270-271, 273, 275-282 ГПК України, Північно-західного апеляційного господарського суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі № 924/1044/19 залишити без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 04.10.2019 р. у справі № 924/1044/19 надіслати Господарському суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "13" грудня 2019 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Грязнов В.В.