Рішення

від 25.11.2019 по справі 905/1386/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.2019 Справа № 905/1386/19

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Коновалова А.І.

Позивач - Фізична особа-підприємець Склярова Антоніна Сергіївна.

Відповідач - Маріупольська міська рада.

Про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради та визнання поновленим на тих самих умовах та на той самий строк договору оренди земельних ділянок.

Представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Драпак Елеонора Олександрівна.

Фізична особа-підприємець Склярова Антоніна Сергіївна (далі - позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Маріупольської міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради, визнання поновленим на тих самих умовах та на той самий строк договору оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.12.2013 між сторонами був укладений договір оренди землі. Відповідачем безпідставно прийнято рішення щодо необхідності вилучення земельних ділянок, переданих позивачу в користування за договором оренди, для суспільних потреб та на час звернення позивача до господарського суду зазначене рішення оскаржене позивачем в адміністративному суді. Крім того, позивач до закінчення строку дії договору оренди звернувся до відповідача з заявою про продовження строку договору оренди. Оскільки нею не було отримано рішення відповідача у встановлені законодавством строки, продовжила користування земельними ділянками, сплачуючи відповідну орендну плату. Відповідач приймає такі грошові кошти та не здійснює будь-яких дій, направлених на повернення безпідставно отриманих грошових коштів від позивача. Позивач вважає, що нею виконані всі вимоги передбачені ч.ч.1-5 Закону України Про оренду землі щодо реалізації нею свого переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк. Враховуючи зазначене вище, а також з огляду на продовження користування позивачем земельними ділянками, вважає договір поновленим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 21.12.2013. Позивач також вважає, що п.п.1.1.1, 1.1.3, 1.1.5, 1.1.6 рішення відповідача від 26.11.2013 № 6/31-3945 Про поновлення строків оренди ділянок для експлуатації об`єктів побутового обслуговування населення в Жовтневому, Іллічівському, Приморському районах міста фізичній особі - підприємцю Скляровій А.С. є дійсним впродовж всього періоду проведення АТО на території м.Маріуполь на підставі ст. 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.

16.08.2019 представником відповідача подано відзив на позов, у якому зазначив, що позивач, в порушення вимог ч.2,3 ст. Закону України Про оренду землі , при звернення до відповідача не додав проект додаткової угоди. Відповідач повідомляв позивача про відсутність наміру поновлювати договір оренди на тих самих умовах і на той самий строк. Рішення про відмову в поновленні договору оренди відповідачем було прийнято своєчасно. Зазначене унеможливлює застосування ч.ч.1-5 Закону України Про оренду землі . Крім того, до закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач повідомив про відсутність наміру поновлювати дію зазначеного договору, що на думку відповідача виключає застосування ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі до спірних відносин. Відповідач зазначив, що згідно актів обстеження, позивач не використовує спірні земельні ділянки та ці земельні ділянки звільнені від будь-яких забудов. Окрім наведеного, вважає посилання позивача на Закон України Поро тимчасові заходи на період проведення АТО необґрунтованими, оскільки вимоги позивача стосуються поновлення договору оренди землі, а не рішення відповідача від 26.11.2013, договір оренди землі не є дозвільним документом. Крім того, 25.04.2018 відповідачем було прийнято рішення №7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в центральному районі м.Маріуполя , відповідно до п.1.4, 1.5 якого визначено необхідність вилучення спірних земельних ділянок для суспільних потреб-капітального ремонту по просп.Миру. Зазначене рішення відповідача оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак в задоволенні вимог позивача судом відмовлено.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

31.12.2013 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Скляровою Антоніною Сергіївною (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за змістом п.п.1.1, 2.1, 3.1 якого, орендодавець, згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 26.11.2013 №6/31-3945, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться за адресою: ділянка №1 м.Маріуполь, пр.Леніна, 80, у Жовтневому районі міста Маріуполя, (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214); ділянка №2 м.Маріуполь, пр.Леніна, 85 у Жовтневому районі м.Маріуполя (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727). В оренду передаються земельні ділянки площею - 0,007 га та площею 0,0008 га.

Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 26.11.2013 до 26.11.2018). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.п. 3.2 договору).

Земельні ділянки передаються в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель установ побутового обслуговування населення (функціонування кіоску з ремонту мобільних телефонів без права будівництва капітальних споруд) (п.5.1 договору).

07.09.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки (а.с.52).

13.09.2018 міський голова Маріупольської міської ради надіслав позивачу лист, відповідно до якого повідомив про відсутність наміру поновлювати дію договору оренди землі від 31.12.2013 (а.с.70).

24.10.2018 відповідачем прийнято рішення Про відмову в поновленні строку оренди земельних ділянок по просп.Миру, 80 та по просп.Миру, 85 в Центральному районі міста фізичній особі-підприємцю Скляровій А.С. №7/36-3274 від 24.10.2018 відмовлено у поновленні строку оренди земельних ділянок площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214) по просп. Миру, 80 га та площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727) по просп. Миру 85 в Центральному районі міста для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (функціонування кіоску з ремонту мобільних телефонів без права будівництва капітальних споруд) фізичній особі-підприємцю Скляровій Антоніні Сергіївні (а.с.73).

Рішенням Маріупольської міської ради Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста №7/30-2782 від 25.04.2018, визначено необхідність вилучення земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста, зокрема, площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214) по просп. Миру, 80 га та площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727) по просп. Миру 85, яка знаходиться у користуванні фізичної особи-підприємця Склярової Антоніни Сергіївни. Зазначеним рішенням було також вирішено розірвати договір від 31.12.2013 (а.с.119-123).

Не погодившись з прийнятим рішенням від 25.04.2018 №3/30-2782, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019 у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с.124-135).

Згідно з ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Позивачем не доведено виконання зазначених вище вимог законодавства, зокрема, в частині надсилання орендодавцю проекту додаткової угоди.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Суд зазначає, що заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на обставини які унеможливлюють поновлення договору оренди.

Як було зазначено вище, 13.09.2018 відповідач повідомляв про відсутність наміру поновлювати договір оренди (а.с.70), а також відповідачем 24.10.2018 було прийнято рішення про відмову в поновленні строку оренди (а.с.73).

Рішення відповідача від 24.10.2018 було вмотивовано прийняттям відповідачем іншого рішення №7/30-2782 від 25.04.2018 (а.с.119-123), відповідно до п.п.1.5, 1.6, 4.4 якого визначено необхідність вилучення спірних земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту просп. Миру, та розірвано договір оренди від 31.12.2013, укладений між Маріупольською міською радою та фізичною особою-підприємцем Скляровою А.С.

Пунктом 11.5.2 договору оренди землі сторони погодили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця допускається лише у разі, коли земельна ділянка, надана в оренду, необхідна для таких суспільних потреб - будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування ліній об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій)та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

Рішення відповідача від 25.04.2018 щодо необхідності вилучення земельних ділянок та розірвання договору оренди від 31.12.2013 є чинним, в судовому порядку не скасоване.

Крім того, відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2019, рішення Донецького окружного адміністративного суд від 04.06.2019, справа №905/3757/18-а, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення від 25.04.2018 №7/30-2782, залишено без змін.

Також, суд зазначає, що для застосування ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідне доведення продовження користування орендарем земельною ділянкою.

Відповідно до актів обстеження від 27.05.2019, 28.05.2019, 15.08.2019 з доданими до цих актів фотознімками, спірні земельні ділянки не використовуються позивачем та звільнені від будь-яких забудов (а.с.80-87).

Позивачем надані акти не спростовані, доказів використання земельних ділянок з метою, якою були отримані за договором оренди - будівництво та обслуговування будівель установ побутового обслуговування населення (функціонування кіоску з ремонту мобільних телефонів без права будівництва капітальних споруд), до суду не надано. Позивачем не доведено розміщення на земельних ділянках таких кіосків.

Лише сам факт продовження здійснення оплати позивачем орендної плати, без фактичного використання земельної ділянки відповідно до умов укладеного договору оренди, не може свідчити про продовження користування орендарем земельними ділянками.

Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги обґрунтованість заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди від 31.12.2013, а також недоведеність позивачем продовження користування земельними ділянками після закінчення строку договору оренди землі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 24.10.2018 та для поновлення договору оренди землі за ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Щодо доводів позивача про дійсність рішення відповідача від 26.11.2013 №6/31-3945, на підставі якого було укладено договір оренди від 31.12.2013, суд зазначає, що зазначене рішення відповідача у сфері земельних відносин має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, внаслідок укладання між сторонами договору оренди землі від 31.12.2013.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №905/174/18.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2019.

Суддя О.В. Говорун