Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/11909/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2019Справа № 910/11909/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ

до Публічного акціонерного товариства Укрпластик

про стягнення 547352,31 грн.

Представники:

від позивача : Деденко Д.І.

від відповідача: Рожок В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УПГ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Публічного акціонерного товариства Укрпластик про стягнення 647352,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №473 від 15.03.2019, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 623269,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 15521,68 грн., 3% річних у розмірі 8561,11 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2019.

01.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача основний борг у розмірі 523269,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 15521,68 грн., 3% річних у розмірі 8561,11 грн.

З огляду на те, що в силу ст. 46 позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого провадження, вказана заява приймається судом до розгляду.

01.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що сторонами не було укладено договір, який би встановлював строки оплати, а тому строк оплати слід відраховувати від дня пред`явлення вимоги.

У підготовче засідання 01.10.2019 прибув представник позивача, представник відповідача у підготовче засідання не прибув, про дату, часта місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 29.10.2019.

08.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вказує, що зобов`язання по сплаті за поставлений товар виникли з моменту його фактичного отримання, з огляду на що вказане зобов`язання повинно було бути виконаним у строк до 29.03.2019, як вказано у рахунку на оплату та у видатковій накладній.

17.10.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, відповідно до яких відповідач просить розстрочити погашення основної заборгованості за товар: з 04.11.2019 по 10.11.2019 = 200000,00 грн., з 11.11.2019 по 17.11.2019 = 250000,00 грн., з 18.11.2019 по 24.11.2019 = 73269,52 грн.

25.10.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення на заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими позивач зокрема вказує, що жодного платежу із запропонованого відповідачем раніше графіку погашення заборгованості сплачено не було, а також відповідач не надав жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У підготовче засідання 29.10.2019 прибули представники позивача та відповідача.

У підготовчому засіданні 29.10.2019 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2019.

У судове засідання 03.12.2019 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача просив суд розстрочити виконання рішення суду та не стягувати 3% річних та інфляційні втрати.

У судовому засіданні 03.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар - лак друкарський HSAR-00008:SOLIPROP TM VSH TV JP01G у кількості 3420 кг та лак друкарський NCV15A:NC VARNISH: JP01G у кількості 1440 кг на загальну суму 723269,52 грн., що підтверджується видатковою накладною №473 від 15.03.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача. У вказаній видатковій накладній зазначено, що рахунок слід сплатити не пізніше ніж до 29.03.2019 (копія рахунку на оплату №503 від 15.03.2019 долучена до позову).

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу передачі позивачем та отримання відповідачем товару, суд дійшов висновку про укладення сторонами договору поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 26.06.2019 відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. на користь позивача за рахунком №503 від 15.03.2019; 17.09.2019 відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. на користь позивача за рахунком №503 від 15.03.2019, що підтверджується довідкою АТ ОТП Банк №008/-1/1211 від 30.09.2019.

Спір у справі виник з підстав неналежного виконання зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №473 від 15.03.2019, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 523269,52 грн., інфляційні втрати у розмірі 15521,68 грн., 3% річних у розмірі 8561,11 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 723269,52 грн., що підтверджується видатковою накладною №473 від 15.03.2019.

У вказаній видатковій накладній зазначено, що рахунок слід сплатити не пізніше ніж до 29.03.2019 (копія рахунку на оплату №503 від 15.03.2019 долучена до позову).

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що у видатковій накладній сторони погодили, що рахунок слід сплатити не пізніше ніж до 29.03.2019, суд вважає, що таким чином сторони встановили строк виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, а саме у строк до 29.03.2019.

Як встановлено судом, 26.06.2019 відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. на користь позивача за рахунком №503 від 15.03.2019; 17.09.2019 відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. на користь позивача за рахунком №503 від 15.03.2019, що підтверджується довідкою АТ ОТП Банк №008/-1/1211 від 30.09.2019.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі 523269,52 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 523269,52 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, відповідач не вказав та не обґрунтував обставини, у зв`язку з якими ускладнюється або унеможливлюється виконання рішення, а також не надав суду необхідних доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище тощо.

Більше того, запропонований відповідачем графік погашення заборгованості сплинув 24.11.2019, проте, будь-яких додаткових доказів погашення заборгованості суду не надано, з огляду на що суд не вбачає підстав для розстрочення виконання рішення та відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, викладеного в запереченнях на відповідь на відзив.

Позивачем також заявлено до стягнення 8561,11 грн. 3% річних та 15521,68 грн. інфляційних втрат за прострочення сплати вартості поставленого товару.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що позивачем здійснено нарахування за період з першого дня прострочення (з 30.03.2019) по 29.08.2019, з урахуванням часткових оплат, вказаний розрахунок є обґрунтованим, з огляду на що позовні вимоги в частині 3% річних підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за прострочення оплати за заявлений позивачем період - з березня 2019 по липень 2019, судом встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично неправильним, з огляду на що, суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, встановив, що розмір втрат від інфляції складає 5508,94 грн., у зв`язку з чим вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Укрпластик (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 1; ідентифікаційний код: 00203588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УПГ (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1А, офіс 297; ідентифікаційний код: 38576819) основний борг у розмірі 523269 (п`ятсот двадцять три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 5508 (п`ять тисяч п`ятсот вісім) грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 8561 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят одна) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 8060 (вісім тисяч шістдесят) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.12.2019

Суддя Ю.В. Картавцева