Ухвала

від 10.12.2019 по справі 923/963/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про відмову у забезпечені позову

10 грудня 2019 року Справа 923/963/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардіс Дистрибюшн" про забезпечення позову, у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кардіс Дистрибюшн", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго", м. Херсон

про стягнення 574771,31грн.

За участю представників:

від позивача - Кас`яненко А.М., адвокат, ордер КС № 060391 від 05.11.19,

від відповідача - не з`явився.

в с т а н о в и в:

11 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кардіс Дистрибюшн" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго" 574771,31 грн. заборгованості, з якої: 36000,00 грн. - неоплачена вартість поставленого товару та компенсації сплаченого залізничного тарифу, 155750,80 грн. - пеня, 41422,55 грн. - інфляційні втрати, 17422,55 грн. - відсотки за користування грошовими коштами. Також позивач просить стягнути з відповідача 8621,58 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 11-20/01 від 20.11.2018, в частині оплати поставленого товар.

9 грудня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх.№2256/19 від 09.12.2019р.), в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго", які знаходяться на його розрахункових рахунках № НОМЕР_1 в ХФ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Херсон, МФО 352479 та р/р НОМЕР_2 в АТ "Таскомбанк", МФО 339500 у межах суми 598392,89 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019р., визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на ті обставини, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кардіс Дистрибюшн" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго" був укладений договір поставки № 11-20/01 від 20.11.2018., за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання передати, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов`язання прийняти та оплатити вугілля (Товар).

За твердженням позивача, ним належним чином виконано умови договору. Однак в порушення розділу 5 договору відповідачем у повному обсязі не здійснено оплату поставленого товару. Загальна сума заборгованості за підрахунками заявника становить 574771,31 грн.. Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 8621,58 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, розмір суми, в межах якої позивач просить накласти арешт на рахунки відповідача, становить 598392,89 грн.

Також за твердженням позивача на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка отримана останнім 20.06.2019, однак проігнорована.

Позивач вважає, що оскільки відповідач є систематичним неплатником та має всі можливості уникнути виконання фінансових зобов`язань перед заявником, шляхом забезпечення зникнення грошових коштів зі своїх поточних рахунків.

За таких обставин, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія Теплоенерго", які обліковуються на розрахункових рахунках останнього, а саме: р/р № НОМЕР_1 в ХФ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Херсон, МФО 352479; р/р НОМЕР_2 в АТ "Таскомбанк", МФО 339500, у межах суми 598392,89 грн.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов`язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами, відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується шліхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Дослідивши подані заявником докази, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що ТОВ "Кардіс Дистрибюшн" не наведено достатніх обґрунтувань та не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заявивши про вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши з посиланням на норми ГПК України, про право суду вжити заходів забезпечення позову, позивач не довів обставин, які можуть кваліфікуватися підставами для заходу до забезпечення позову.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З огляду на викладене, оскільки заявником не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду - заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кардіс Дистрибюшн" у задоволені заяви про забезпечення позову (вх. 2256/19 від 09.12.2019р.).

Ухвала набирає законної сили у відповідно до приписів ст. 235 ГПК України, після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.12.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко