Постанова

від 13.12.2019 по справі 826/18212/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

Київ

справа №826/18212/16

адміністративне провадження №К/9901/56739/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/18212/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська торгівельно-промислова група Спеценергомаш до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Хімнафтомашпроект , Товариство з обмеженою відповідальністю Діа Проджект , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Українська торгівельно-промислова група Спеценергомаш на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року, постановлене у складі головуючого судді Пащенка К.С., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року ТОВ Українська торгівельно-промислова група Спеценергомаш звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 листопада 2016 року про реєстрацію прав іпотеки за ТОВ Діа Проджект , номер запису про обтяження 17430149 та внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про реєстрацію іпотеки за ТОВ Діа Проджект , номер запису про обтяження 17430149;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 листопада 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай Іриною Володимирівною, про реєстрацію іпотеки за ТОВ Діа Проджект , номер запису про обтяження 17430149;

- визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про реєстрацію іпотеки за ТОВ Діа Проджект , номер запису про обтяження 17430149.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем у порушення норм Закону України Про іпотеку , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, без попередньої згоди позивача, як іпотекодержателя, 15.11.2016 зареєстровано право іпотеки на нерухоме майно за ТОВ Діа Проджект .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди встановили, що 21.03.2013 між ПАТ Хімнафтомашпроект та ПАТ КБ Південкомбанк укладений іпотечний договір № 3_01Ю/6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровим №836, відповідно до п. 1.1 якого цей договір забзепечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з: договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 10.04.2012 № 80К-01Ю, а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладенні до закінчення стоку його дії, укладеного між ПАТ КБ Південкомбанк та ТОВ Фінансовий дім Інвестиційний союз ; договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 31.08.2012 № 85К-01Ю, а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладенні до закінчення стоку його дії, укладеного між ПАТ КБ Південкомбанк та ТОВ Ресурс-Транзит .

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору в забезпечення виконання TOB Фінансовий дім Інвестиційний союз та TOB Ресурс-Транзит зобов`язань за зазначеними кредитними договорами ПАТ Хімнафтомашпроект надало в іпотеку належне їй нерухоме майно (нежитлову нерухомість), а саме: нежилі приміщення площею 2684,40 кв.м. (літера А), в тому числі: з № 1 по № 4, з № 6 по № 9 (групи приміщень № 16) №№ І, І, II (групи приміщень № 4), з № 1 по № 31, № І (групи приміщень № 11), з № 1 по № 31, № І (групи приміщень № 12), з № 1 по 34, № І (групи приміщень № 13), з № 1 по № 28, № І (групи приміщень № 14), з № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 16А); нежилі приміщення площею 3365,30 кв.м. (літера А'), в тому числі: з № 1 по № 17 (групи приміщень № 8), № І підвалу, з № 1 по № 16 (група приміщень № 1), № І першого поверху, з № 1 по № 23 (групи приміщень № 2), № І другого поверху, з № 1 по № 23 (групи приміщень № 3), № І третього поверху, з № 1 по № 22 (групи приміщень 4), № І четвертого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 5), №№ І, II, III п`ятого поверху, з № 1 по № 19 (групи приміщень № 6), №№ І, II шостого поверху, з № 1 по № 21 (групи приміщень № 7), №№ І, II сьомого поверху - загальною площею 6049,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, № 34.

20.04.2016 між ПАТ КБ Південкомбанк (первісним кредитором) та TOB Фінансова компанія Екс-Райт (новим кредитором) укладено договір про відступлення права за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., відповідно до п. 1.1 якого на умовах, викладених у цьому договорі, та у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги від 19.04.2016 № А-04/01-КЮ, первісний кредитор відступає новому кредиторові права за іпотечним договором від 21.03.2013 № 3_01Ю/6, а новий кредитор приймає це відступлення.

25.04.2016 між TOB Фінансова компанія Екс-Райт (первісним кредитором) та ТОВ Спеценергомаш (новим кредитором) укладений договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., відповідно до п. 1.1 якого на умовах, викладених у цьому договорі, та у зв`язку з укладенням договору про відступлення права вимоги від 25.04.2016 № 25/04, первісний кредитор відступає новому кредиторові права за іпотечним договором від 21.03.2013 № 3_01Ю/6, а новий кредитор приймає це відступлення.

Водночас, як встановлено судами, 05.04.2016 Господарським судом м. Києва у справі №910/4818/16 за позовом ПАТ Хімнафтомашпроект постановлено ухвалу, якою заборонено органам державної реєстрації прав (державним реєстраторам) вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, яке належить ПАТ Хімнафтомашпроект на підставі свідоцтва про право власності від 23.12.2011 № 976-В, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА), а саме: нерухоме майно (нежитлова нерухомість): нежилі приміщення площею 2684,40 кв.м. (літера А), в тому числі: з № 1 по № 4, з № 6 по № 9 (групи приміщень № 16), №№ 1,1, II (групи приміщень № 4), з № 1 по № 31, № І (групи приміщень № 11), № 1 по № 31, № І (групи приміщень № 12), № 1 по № 34, № І (групи приміщень № 13), № 1 по № 28, № І (групи приміщень № 14), № 1 по № 25, № І (групи приміщень № 16А); нежилі приміщення площею 3365,30 кв.м. (літера А'), в тому числі: з № 1 по № 17 (групи приміщень № 8), № І Підвалу, № 1 по № 16 (групи приміщень № 1), № І Першого Поверху, № 1 по № 23 (групи приміщень № 2), № І Другого Поверху, № 1 по № 23 (групи приміщень № 3), № І третього поверху, № 1 по № 22 (групи приміщень № 4), № І четвертого поверху, № 1 по № 26 (групи приміщень №5), № І, II, III п`ятого поверху, № 1 по № 19 (групи приміщень № 6), № І, II шостого поверху, № 1 по № 21 (групи приміщень № 7), № І, II сьомого поверху, загальною площею 6049,70 кв.м., які розташовані м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016, у вищезазначеній справі №910/4818/16 визнано недійсним укладений 21.03.2013 між ПАТ Хімнафтомашпроект та ПАТ КБ Південкомбанк іпотечний договір № 3_01Ю/6; скасовано запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер іпотеки від 21.03.2013 № 416805); скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про заборону відчуження нежилого приміщення площею 2684,40 кв.м. (літ А) та нежилого приміщення площею 3365,30 кв.м. (літ А'), загальною площею 6049,70 кв.м., які є власністю ПАТ Хімнафтомашпроект , який був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за іпотечним договором від 21.03.2013 № 3_01Ю/6 за реєстровим №416641 від 21.03.2013 запис про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 09.06.2016 у справі №376/1046/16-ц заборонено органам державної реєстрації (державним реєстраторам) вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, яке належить ПАТ Хімнафтомашпроект на підставі свідоцтва про право власності від 23.12.2011 № 976-В, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА), а саме: нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 6049,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 (А, А').

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 12.10.2016 у справі №376/1046/16-ц (яка згідно з даними ЄДРСР набрала законної сили 18.10.2016) вжиті ухвалою від 09.06.2016 заходи забезпечення позову скасовано.

15.11.2016 державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І.В., за результатами розгляду заяви від 15.11.2016 за №19508921, прийняла рішення №32361512 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким, на підставі договору іпотеки від 15.11.2016 №2198, провела державну реєстрацію обтяження: заборона на нерухоме майно: нежилі приміщення з реєстраційним номером: 25893480000, загальною площею 6049,70 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 (А, А') (номер запису про обтяження 17430149).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент вчинення відповідачем оскаржуваних дій та прийняття спірного рішення щодо проведення державної реєстрації обтяження на нерухоме майно з реєстраційним номером: 25893480000, та внесення, на його підставі, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису № 17430149 про реєстрацію іпотеки за ТОВ Діа Проджект , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було інформації про зареєстроване за позивачем право іпотеки, і на момент розгляду справи, відсутній обсяг прав на іпотеку нерухомого майна: нежилі приміщення загальною площею 6049,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки , буд. 34 (реєстраційний номер: 25893480000), з метою захисту якого позивач звернувся до суду, тобто оскаржувані дії та рішення за висновком суду не порушують права та інтереси позивача.

Не погоджуючись із такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач оскаржив їх у касаційному порядку. Просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданому відзиві ПАТ Хімнафтомашпроект просить відмовити у задоволенні скарги.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Відносини, пов`язані з виконанням договору іпотеки та державною реєстрацією обтяжень, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України "Про іпотеку".

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У цій справі спірні правовідносини виникли стосовно встановлення правомірності рішення щодо проведення державної реєстрації обтяження на нерухоме майно, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, у зв`язку з чим, на думку позивача, порушується його право власності на відповідне майно, тобто існує спір між юридичними особами щодо права власності на нерухоме майно (нежитлові приміщення).

Звертаючись до суду із даним позовом позивач вважав порушеними свої права та законні інтереси як іпотекодержателя.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що даний спір пов`язаний із захистом права позивача як іпотекодержателя, а тому він не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, спір у цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (у вказаній редакції) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Чинною редакцією ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4).

Згідно із закріпленими в пункті 6 частини першої статті 20 зазначеного Кодексу (у відповідній редакції) правилами, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже, сама по собі участь суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

Таким чином, спір про скасування рішення про державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нежитлові приміщення.

За суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська торгівельно-промислова група Спеценергомаш задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №826/18212/16 - закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду