Постанова

від 13.12.2019 по справі 804/15615/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2019 року

м. Київ

справа №804/15615/15

касаційне провадження №К/9901/19718/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Суховаров А.В.) у справі № 804/15615/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Карготранс звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо непідготування висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань зі сплати податку на прибуток підприємств за 2013 - 2014 роки в сумі 14000000,00 грн. з Державного бюджету України згідно з поданою заявою від 18.08.2015 № 196 та ненаправлення його для виконання Управлінню Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; зобов`язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за 2013 - 2014 роки в сумі 14000000,00 грн. з Державного бюджету України згідно з поданою заявою від 18.08.2015 № 196 та направити його для виконання відповідачу-2; стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс суму надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14000000,00 грн.; стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 212436,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2015 адміністративний позов задовольнив повністю.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.06.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 скасував у частині стягнення з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області суми надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 14000000,00 грн. та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс судового збору в розмірі 210000,00 грн. У задоволенні позову в цій частині відмовив. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Карготранс звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: статті 55 Конституції України.

Зокрема, наголошує на тому, що вирішення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом лише питання про визнання протиправною бездіяльності органу доходів і зборів та про надання останнім висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем впродовж 2013 - 2014 років здійснено попередню (авансову) сплату податку на прибуток на суму 14882712,36 грн.

Відповідно до акта від 05.11.2015 № 4631-20 звірення розрахунків платника за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, складеного та підписаного інспектором органу доходів і зборів та бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс , позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджетом становить 14822712,00 грн.

18.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Карготранс звернулось до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із заявою № 196 про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 14350000,00 грн. в порядку статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Листом від 16.09.2015 № 16562/10/04-65-20-02-32 органом доходів і зборів запропоновано належну позивачу переплату скерувати в рахунок майбутніх податкових зобов`язань.

Судові інстанції цілком об`єктивно не погодились із такими доводами контролюючого органу та визнали протиправною його бездіяльність щодо невиконання передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заходів і дій з повернення платнику надміру перерахованого податку на прибуток.

Так, за правилами пунктів 43.3, 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Таким чином, оскільки відповідачем-1, незважаючи на дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Карготранс наведених вимог щодо повернення з бюджету надміру сплаченого податку на прибуток, не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку в розмірі 14000000,00 грн., позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом до суду.

Однак, суд першої інстанції при вирішенні спору, на відміну від суду апеляційної інстанції, не врахував, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 № 882/1188 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями органів доходів і зборів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Зазначена вимога Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс не є правильним способом захисту прав платника податку. У цьому випадку правильним способом захисту позивача, як цілком об`єктивно зазначив суд апеляційної інстанції, є вимога про зобов`язання відповідача-1 до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейської служби висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах від 24.11.2015 у справі № 21-3669а15 та від 01.03.2016 у справі № 826/4860/13-а, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

В частині залишення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 без змін рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Карготранс залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі № 804/15615/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк