Постанова

від 05.12.2019 по справі 796/165/2018

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 796/165/2018

провадження № 61-15736ав19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

за участю секретаря судового засідання Кобельчука О. І.,

учасники справи:

заявник - Державна корпорація розвитку ВЕБ.РФ ,

особа, дії якої оскаржуються, - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець Андрій Тарасович,

заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Еверест Істейт , Приватне підприємство Едельвейс-2000 , Приватне акціонерне товариство Фортуна , Приватне підприємство ЮБК-Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Нива-Тур , Товариство з обмеженою відповідальністю ІММЕ , Приватне підприємство Планета , Товариство з обмеженою відповідальністю Крим Дівелопмент , Приватне акціонерне товариство Аеробуд , Товариство з обмеженою відповідальністю Приватофіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Дайріс , Товариство з обмеженою відповідальністю Ділайн ЛТД , Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса , Товариство з обмеженою відповідальністю Приватленд , Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дан-панорама , Товариство з обмеженою відповідальністю Санаторій Енергетик , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий капітал , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий вектор , ОСОБА_1 , Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 Верховного Суду у місті Києві справу за скаргою Державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ , поданою представником Денисенком Олександром Михайловичем, на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича,

за апеляційною скаргою Державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ , яка підписана представником Денисенком Олександром Михайловичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року у складі судді Махлай Л. Д., повний текст якої складено 05 серпня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст скарги

У липні 2019 року Державна корпорація розвитку ВЕБ.РФ (колишнє найменування - Державна корпорація Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності (Внєшекономбанк) , далі - ДКР ВЕБ.РФ ) звернулась до суду зі скаргою, яка мотивована тим, що ДКР ВЕБ.РФ 28 червня 2019 року направила запит про надання відомостей про всі встановлені щодо цінних паперів обмеження та обтяження, а також підстави для встановлення таких обмежень і обтяжень з наданням копій наявних документів-підстав на адресу ТОВ Інвінтум , депозитарію 5080310373 простих іменних бездокументарних акцій ПАТ Промінвестбанк , власником яких є ДКР ВЕБ.РФ . З відповіді ТОВ Інвінтум від 02 липня 2019 року стало відомо, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС Міністерства юстиції України) перебуває зведене виконавче провадження (ЗВП № 59036926) за виконавчими документами, виданими Апеляційним судом міста Києва у справі № 796/165/18 про стягнення коштів з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ТОВ Еверест Істейт , ПП Едельвейс-2000 , ВАТ Фортуна , ВАТ ЮБК-Інвест , ТОВ Нива-Тур , ТОВ ІММЕ , ПП Планета , ТОВ Крим Дівелопмпент , ВАТ Аеробуд , ТОВ Приватофіс , ТОВ Дайріс , ТОВ Ділайн ЛТД , ТОВ Телерадіокомпанія Жиса , ТОВ Приватленд , ТОВ з іноземними інвестиціями Дан-панорама , ТОВ Санаторій Енергетик , ТОВ КУА Фінансовий капітал , ТОВ КУА Фінансовий вектор , ОСОБА_1

29 травня 2019 року державний виконавець в рамках зведеного виконавчого провадження ЗВП № 59036926 здійснив опис та арешт майна (коштів) боржника, про що складено відповідну постанову від 29 травня 2019 року, згідно з якою накладено арешт на акції ВЕБ.РФ як нібито такі, що належать Російській Федерації через ДКР ВЕБ. РФ .

ДКР ВЕБ.РФ є одним з акціонерів ПАТ Промінвестбанк , зареєстрована за законодавством Російської Федерації як юридична особа - некомерційна організація (державна корпорація) і, хоча засновником є Російська Федерація, вона не є учасником ДКР ВЕБ.РФ .

Відповідно майно ДКР ВЕБ.РФ , включаючи акції, належить їй на праві власності і не є власністю Російської Федерації як держави, а тому на таке майно не може накладатися стягнення за боргами або зобов`язаннями Російської Федерації.

ДКР ВЕБ.РФ просила визнати неправомірними і незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровця А. Т. в частині винесення постанови про опис і арешт майна (коштів) боржника від 29 травня 2019 року (ЗВП № 59036926); визнати неправомірною і незаконною постанову про опис і арешт майна та скасувати вищевказану постанову.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року закрито провадження у справі за скаргою ДКР ВЕБ.РФ на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровця А. Т.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник не є стороною виконавчого провадження, яке безпосередньо пов`язано із предметом оскарження, він не наділений процесуальним правом щодо оскарження дій державного виконавця в порядку цивільного судочинства, тому цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аргументи учасників справи

21 серпня 2019 року ДКР ВЕБ.РФ через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, що підписана представником Денисенком О. М. , у якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року, направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ДКР ВЕБ.РФ не є ані стороною виконавчого провадження, ані учасником, ані особою, яка залучається до проведення виконавчих дій. Відповідно ДКР ВЕБ.РФ не наділена процесуальним правом щодо оскарження дій державного виконавця в порядку адміністративного судочинства. Застосування Київським апеляційним судом частини другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження є безпідставним. Як учасник справи № 796/165/2018 ДКР ВЕБ.РФ на підставі частини першої статті 74 Закону України Про виконавче провадження звернулася із скаргою на дії державного виконавця саме до суду, що видав виконавчий документ, яким на сьогодні є Київський апеляційний суд.

У вересні 2019 року ТОВ Еверест Істейт , ПП Едельвейс-2000 , ПрАТ Фортуна , ПрАТ ЮБК-Інвест , ТОВ Нива-Тур ТОВ ІММЕ , ПП Планета , від імені яких діє представник Левченко О. В. , ТОВ Крим Дівелопмент , ПрАТ Аеробуд , ТОВ Приватофіс , ТОВ Дайріс , ТОВ Ділайн ЛТД , ТОВ Телерадіокомпанія Жиса , від імені яких діє представник Юхименко М. П. , ТОВ Приватленд , ТОВ з іноземними інвестиціями Дан-панорама , ТОВ Санаторій Енергетик , ТОВ КУА Фінансовий капітал , ТОВ КУА Фінансовий Вектор , ОСОБА_1 , від імені яких діє представник ОСОБА_5 , подали до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просять залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року без змін.

Короткий зміст ухвал Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

У судовому засіданні представник заявника Денисенко О. М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник заінтересованих осіб ТОВ Нива-Тур , ТОВ ІММЕ , ТОВ Едельвейс-2000 , ТОВ Еверест-Істейт , ПП Планета , ПрАТ Фортуна , ПрАТ ЮБК-Інвест Левченко О. В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржене судове рішення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином за наявною у матеріалах справи адресою. Причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників,перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції .

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) (тут і далі у редакції, чинній на час подання скарги на дії державного виконавця) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29 травня 2019 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Назаровець А. Т. під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження виніс постанову про опис та накладення арешту на майно, а саме акцію просту бездокументарну іменну, номінальною вартістю 10 грн, у кількості 5 080 310 373 штук від загальної кількості 99,7726 %, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000136329 , цінні папери ПАТ Промінвестбанк , що належать Російській Федерації через Державну корпорацію Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності .

Статтею 15 Закону № 1404-VIII визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

ДКР ВЕБ.РФ оскаржує дії державного виконавця, вчинені у межах виконавчого провадження, в якому вона не є стороною.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Ураховуючи те, що ДКР ВЕБ.РФ не є стороною вказаного виконавчого провадження, яке безпосередньо пов`язане із предметом оскарження, вона не наділена процесуальним правом щодо оскарження дій державного виконавця в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (у редакції, чинній на час подання скарги на дії державного виконавця) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За таких обставин Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18), від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 11-1470апп18) та від 05 червня 2019 року у справі № 676/5981/16-ц (провадження № 14-547цс18).

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі № 815/4176/17, з урахуванням усталеної практики Великої Палати.

Згідно з частиною четвертою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Аналогічне положення міститься у статті 346 КАС України.

Справа № 815/4176/17 на розгляд Великої Палати не передавалась.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про виконавче провадження сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ДКР ВЕБ.РФ як учасник справи мала право звернутись зі скаргою на дії державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, не ґрунтуються на законі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскарженого судового рішення. Нові докази апеляційним судом не досліджувались.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 351, 374, 37 5, 381-384 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної корпорації розвитку ВЕБ.РФ , подану представником Денисенком Олександром Михайловичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 09 грудня 2019 року.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат