Постанова

від 16.12.2019 по справі 916/1489/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1489/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі :

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевська, С.В. Таран,

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 (суддя Цісельський О.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 27.09.2019)

у справі № 916/1489/19

за позовом Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Нові Технології - ГІС"

до відповідача: Служби автомобільних доріг в Одеській області

про стягнення 75297,01 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 Приватне підприємство Науково-виробнича фірма "Нові Технології-ГІС" (далі також - ПП НВФ "Нові Технології-ГІС", Підприємство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Служби автомобільних доріг в Одеській області (далі також - Служба) про стягнення заборгованості в сумі 75297,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №09/0486-20/30 від 03.06.2009, з урахуванням додаткової угоди №12 від 27.12.2017, щодо своєчасної оплати робіт Етапу 2 та Етапу 3, у зв`язку із чим у останнього виник борг у розмірі 75297,01 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 у справі №916/1489/19 позов задоволено частково: стягнуто зі Служби автомобільних доріг в Одеській області на користь Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Нові Технології - ГІС" заборгованість у сумі 60671,92 грн. за виконання Етапу 2 договору №09/0486-20/30 від 03.06.2009; у решті позову відмовлено. Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та підтвердженістю матеріалами справи позовних вимог в частині стягнення з відповідача коштів за виконані позивачем роботи по Етапу 2 - розробка проекту землеустрою у розмірі 60671,92 грн., у задоволенні решти вимог відмовлено з огляду на не доведеність виконання позивачем робіт Етапу 3.

Не погодившись із рішенням суду, Служба автомобільних доріг в Одеській області звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про виконання позивачем робіт Етапу 2, виходячи з наявної в матеріалах справи документації, яка свідчить про розробку проекту землеустрою. Так, скаржник зауважив, що виконавець не здійснив передачу замовнику відповідної документації із землеустрою на виконання робіт Етапу 2 відповідно до календарного плану-графіку виконання робіт відповідно до порядку, визначеному п. 8.3 договору, та не надав доказів на підтвердження передачі проекту землеустрою.

Також апелянт послався на те, що у зв`язку зі змінами до законодавства стосовно управління автомобільними дорогами (внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування № 1764-VIII від 17.11.2016) почався процес децентралізації системи управління дорожнім господарством, що передбачає передачу доріг місцевого значення зі сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України ("Укравтодор") в управління місцевим органам виконавчої влади. Станом на 3 січня 2018 року Служба автомобільних доріг з метою реалізації політки децентралізації управління автомобільними дорогами передала автомобільні дороги загального користування місцевого значення Одеської області до сфери управління Одеської обласної державної адміністрації . Враховуючи це, починаючи з 3 січня 2018 року Служба автомобільних доріг в Одеській області втратила статус Замовника з виконання послуг/робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, у зв`язку чим припинилось фінансування видатків на утримання доріг місцевого значення. З січня 2018 року Замовником вказаних робіт є Одеська обласна державна адміністрація. Проте, враховуючи відсутність спеціального органу (підприємства) при місцевому органі виконавчої влади, який би забезпечив належне управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення Одеської області, у відповідності до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 50/А-2018 від 16.01.2018 (зі змінами) Служба автомобільних в Одеській області продовжила виконувати функції замовника з ремонтно-будівельних робіт та послуг експлуатаційного утримання у період до кінця 2018 року. Також відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації № 68/А-2019 від 22.01.2019 Служба автомобільних доріг в Одеській області продовжила виконувати функції замовника послуг експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення у І кварталі 2019 року. Згідно з розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації № 200/А-2018 від 12.03.2018 почалась процедура створення ДП Служба місцевих автомобільних доріг . У подальшому на виконання вказаного розпорядження восени 2018 року почалась процедура створення (реєстрація юридичної особи, призначення керівника, відкриття рахунків в установах і банках, здійснення добір персоналу) ДП Служба місцевих автомобільних доріг .

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами ч. 10 ст. 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.06.2009 між Службою автомобільних доріг в Одеській області (замовник) та Приватним підприємством Науково-виробничої фірми "Нові Технології - ГІС" (виконавець) було укладено договір №09/0486-20/30 (далі - Договір), за умовами якого та з урахуванням додаткової угоди №12 від 27.12.2017, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо виконання робіт з розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у постійне користування Службі автомобільних доріг в Одеській області земельних ділянок для реконструкції та обслуговування автомобільної дороги загального користування місцевого значення О161422 "КПП "Станіславка" - Чорна - /М-13-Новосамарка", км 33+050 - км 35+750, на території Окнянської селищної ради та Новосамарської сільської ради Окнянського району Одеської області (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом-графіком виконання робіт.

Відповідно до п.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди №9 від 26.11.2014) загальна вартість робіт за цим договором визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток 3), який складається на підставі узгодженого сторонами кошторису (додаток 1), який є невід`ємною частиною договору і складає: 115724,03грн. в т.ч. ПДВ 6737,84грн.

Пунктами 2.2., 2.3. Договору визначено, що оплата робіт виконується згідно з календарним планом. Після виконання кожного етапу виконаних робіт сторони підписують акт прийому-передачі виконаних по даному етапу робіт. Після підписання сторонами акта прийому-передачі по кожному з етапів робіт замовник протягом 5 банківських днів з дати підписання акта перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму, зазначену в акті прийому-передачі, але виходячи з фактичного виділення коштів з бюджету відповідного рівня.

У пункті 2.5. Договору сторони узгодили, що після виконання кожного з етапів робіт виконавець зобов`язується надати замовнику на затвердження звітні документи та два примірники акта прийому-передачі виконаних робіт, які замовник зобов`язується підписати і повернути виконавцю протягом десяти днів з дати отримання зазначених документів від останнього. У випадку відмови замовника від підписання акта прийому-передачі робіт останній надсилає виконавцю в десятиденний термін з дати отримання звітних документів мотивовану відмову з переліком недоліків, які підлягають усуненню, та терміни їх виконання.

При невиконанні замовником своїх зобов`язань, передбачених п.2.5. даного договору, роботи вважаються прийнятими (п. 2.26 Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено обов`язки замовника, у тому числі сплатити виконавцю встановлену ціну згідно з договором.

Згідно з п. 8.2 Договору всі зміни і доповнення до даного договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 8.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №8 від 20.11.2013) роботи по даному договору вважаються виконаними належним чином після передачі замовнику відповідної документації із землеустрою та правовстановлюючих документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою. Місце передачі документації: м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49.

Положеннями п.9.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та закінчує свою дію після виконання сторонами взятих на себе за даним договором зобов`язань.

Сторонами Договору затверджено кошторис на проектні (вишукувальні) роботи, що є додатком №1 до цього Договору.

Додатком №2 до Договору є календарний план-графік виконання робіт.

У подальшому Додатковою угодою №1 від 17.09.2009 до Договору внесені зміни до додатку №2 є "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №2 від 02.12.2009 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт" та п.11 договору "Юридичні адреси сторін" щодо банківських реквізитів виконавця; Додатковою угодою №3 від 27.05.2010 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №4 від 27.12.2010 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №5 від 29.06.2011 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №6 від 21.06.2012 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт" та п.11 договору "Юридичні адреси сторін" щодо банківських реквізитів замовника; Додатковою угодою №7 від 21.12.2012 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №8 від 20.11.2013 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт" та п.8.3. Договору; Додатковою угодою №9 від 26.11.2014 - до п.2.1. Договору; Додатковою угодою №10 від 30.12.2015 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт"; Додатковою угодою №11 від 24.11.2016 - до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт" та до п.1.1. Договору.

Додатковою угодою №12 від 27.12.2017 до Договору внесені зміни до п.1.1. Договору та до додатку №2 "Календарний план-графік виконання робіт", за яким:

Етап 1 - підготовчі та польові роботи: строк виконання - червень - липень 2009, вартість робіт разом з ПДВ - 40427,02грн.

Етап 2 - розробка проекту землеустрою: строк виконання - березень-липень 2018, вартість робіт разом з ПДВ - 60671,92грн.

Етап 3 - затвердження проекту землеустрою та отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою: строк виконання - серпень - грудень 2018, вартість робіт разом з ПДВ: 14625,09 грн.

24.06.2009 представниками сторін складено та підписано акт прийому-передачі до Договору стосовно Етапу 1 - підготовчих та геодезично-вишукувальних робіт, які прийняті та оплачені відповідачем у повному обсязі, що підтверджено листом директора ПП НВФ "Нові Технології-ГІС" від 25.04.2019 №2504 та підтверджено відповідачем.

01.08.2018 виконавцем в односторонньому порядку складено акт прийому-передачі до Договору стосовно виконання робіт Етапу 2 - розробка проекту землеустрою.

01.01.2019 позивачем в односторонньому порядку складено акт прийому-передачі до Договору стосовно виконання робіт Етапу 3 - затвердження проекту землеустрою та отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою.

Вказані акти прийому - передачі від 01.08.2018, 01.01.2019 були відправлені замовнику цінним листом з описом вкладення та врученні останньому 11.03.2019, про що свідчить відмітка у відповідному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підтвердження виконання робіт відповідно до умов Договору позивач надав: - належним чином засвідчений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Службі автомобільних доріг в Одеській області під автомобільною дорогою загального користування державного значення Т-16-24 "КПП "Станіславка" - Чорна - /М-13-Новосамарка" (км 33+050-33+797 км) площею 2,8075 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на території Окнянської селищної ради Окнянмького району Одеської області; - належним чином засвідчений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Службі автомобільних доріг в Одеській області під автомобільною дорогою загального користування державного значення Т-16-24 "КПП "Станіславка" - Чорна - /М-13-Новосамарка" (км 33+797-35+750 км) площею 12,0795 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства на території Новосамарської сільської ради Окнянського району Одеської області.

Не виконання замовником своїх зобов`язань за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт Етапу 2, Етапу 3 зумовила звернення ПП НВФ "Нові Технології-ГІС" до Господарського суду Одеської області із вищезгаданим позовом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями ст. 175 Господарського кодексу України, майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Таким чином, законодавець надає можливість скористатись підряднику своїм правом отримання авансу на власний розсуд, в той час як перед замовником ставить обов`язок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Положення глави 61 ЦК України регулюють правовідносини, що виникають з підряду. При цьому тільки статтею 882 ЦК України, яка регулює правовідносини у сфері будівельного підряду, передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом. Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України та ч. 10 ст. 11 ГПК України місцевий господарський суд вірно застосовав у даному випадку аналогію закону.

Так, у силу ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 даного Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами 03.06.2009 договору №09/0486-20/30 позивач виконав певні роботи, з яких не оплаченими залишились роботи, виконані відповідно до Етапу 2 (розробка проекту землеустрою) та Етапу 3 (затвердження проекту землеустрою та отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою). При цьому виконання позивачем робіт на замовлення відповідача за вказаним договором Службою не заперечується.

Документом, що підтверджує приймання замовником робіт, є акт приймання-передачі виконаних робіт (акт виконаних робіт).

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у т.ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Таким чином, законом передбачено можливість складання акта та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи.

Як вище згадувалось, ПП НВФ "Нові Технології - ГІС" складено та підписано акт прийому - передачі від 01.08.2018 щодо виконання робіт Етапу 2, який отримано відповідачем 11.03.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30, т.1). Однак, вказаний акт замовником не підписаний, доказів надсилання виконавцю в десятиденний термін з дати отримання звітних документів мотивованої відмови з переліком недоліків, які підлягають усуненню, та терміни їх виконання, як це передбачено п. 2.5 Договору, матеріали справи не містять, а отже, згідно з п. 2.6 Договору при невиконанні замовником своїх зобов`язань, передбачених п.2.5. даного договору, роботи вважаються прийнятими.

Таким чином, акт прийому - передачі від 01.08.2018, складений в односторонньому порядку ПП НВФ "Нові Технології - ГІС", є належним та допустимим доказом виконання позивачем робіт Етапу 2 згідно з умовами Договору, тому, враховуючи також, що позивачем підтверджено виконання цих робіт наданими доказами, які свідчать про розробку проекту землеустрою, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів за виконані ним роботи по Етапу 2 - розробка проекту землеустрою у розмірі 60671,92 грн. підставно задоволені господарським судом першої інстанції.

Стосовно робіт Етапу 3, виконання яких зафіксовано актом прийому-передачі від 01.01.2019, слід вказати наступне.

Матеріали справи не містять доказів затвердження проекту землеустрою та отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою, зокрема витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки право постійного користування земельною ділянкою виникає саме з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, ПП НВФ "Нові Технології - ГІС" не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання Етапу 3, а тому місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо втрати Службою статусу замовника з виконання робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, слід зазначити, що, оскільки роботи по Етапу 2 виконанні у повному обсязі до січня 2018 року, а Служба автомобільних доріг в Одеській області продовжувала виконувати функції замовника послуг експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення до кінця 2018 року, а також у першому кварталі 2019 року на підставі вищезгаданого розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації №68/А-2019 від 22.01.2019, то твердження відповідача, що за зобов`язаннями, які виникли ще у 2009 році та завершені на початку 2019 року, відповідальність несе ДП "Служба місцевих автомобільних доріг", є такими, що не заслуговують на увагу.

Крім того, відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).

Частиною 1 статті 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Отже, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, тому у випадках порушення грошового зобов`язання не приймаються до уваги доводи боржника про неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання скаржника на те, що виконавець не здійснив передачу замовнику відповідної документації із землеустрою на виконання робіт Етапу 2 відповідно до календарного плану-графіку виконання робіт відповідно до порядку, визначеному п. 8.3 договору, та не надав доказів на підтвердження передачі проекту землеустрою, оскільки при розгляді спору у даній справі місцевим господарським судом відповідач не заперечував отримання документації із землеустрою на виконання робіт Етапу 2.

Відтак, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновку місцевого господарського суд про наявність підстав для часткового задоволення позову у даній справі.

Враховуючи викладене, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у даному випадку відсутні.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2019 у справі №916/1489/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран