Ухвала

від 02.12.2019 по справі 287/1995/19

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1995/19

2/287/615/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Гелексі про визнання недійсного договору позики №98217,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2019 року до Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Гелексі про визнання недійсного договору позики №98217.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

На дату укладення договору про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №98217 від 22.08.2019 року, стаття 11 Закону України Про захист прав споживачів викладена в наступній редакції: цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування .

Отже, на момент укладення спірного договору, відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування регулюються спеціальним Законом України Про споживче кредитування , а не Законом України Про захист прав споживачів .

Згідно з п.п. 1,7 ч. 2 ст. 3 Закону України Про споживче кредитування цей закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця; кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору.

Відповідно до п 1.1.5 договору про надання фінансового кредиту №98217 від 22.08.2019 року, кредит надавався строком до 20.09.2019 року. Також відповідно до п.1.1.1 даного договору позивачу було надано фінансовий кредит в розмірі 3000 грн., що станом на дату видачі кредиту є менше однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно преамбули Закону України Про захист прав споживачів цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За змістом п. 22 ч. 1ст.1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно змісту оскаржуваного договору №98217 від 22.08.2019 року, метою його укладення було надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, тобто позивачем ОСОБА_1 було надано фінансовий, а не споживчий кредит і даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.

Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ Фінансова компанія Гелексі виник спір, який не стосується захисту прав споживача.

З договору вбачається, що відповідач по справі ТОВ Фінансова компанія Гелексі знаходиться в м. Київ, проспект Науки, 50.

Відповідно до ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Спори між судами про підсудність не допускаються. У зв`язку з цим та для того, щоб не допустити безпідставної тяганини під час розгляду цивільних справ з боку судів, на яких і лежить обов`язок правильно застосувати правила про підсудність то ЦПК України встановлює правило про недопустимість суперечок між судами про підсудність.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є: 03083, м. Київ, проспект Науки, 50, тому справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду м.Києва, тому суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до цього суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 31, 32, 187, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Гелексі про визнання недійсного договору позики №98217 - направити за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва (03127, м.Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: В. В. Волощук