Рішення

від 05.12.2019 по справі 300/1869/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р. справа № 300/1869/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Королевич О.В.,

за участю: представника позивача - Тепак Л.П., представника відповідача - Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" 11.09.2019 звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0007011406, 0007021406 від 02.09.2019.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення №0007011406 від 02.09.2019 за платежем податок на додану вартість всього в сумі 549054 грн., з яких за податковими зобов`язаннями в розмірі 439243 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109811 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначено, що позивачем правомірно, з дотриманням вимог Податкового кодексу України, віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 341934 грн., сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджені податковими накладними, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Європроектгруп". Позивач вважає безпідставними посилання контролюючого органу в Акті перевірки на порушення вимог Податкового кодексу України, оскільки сертифікати відповідності та товарно-транспортні накладні не є первинними документами, що використовуються в бухгалтерському обліку. Щодо безпідставності посилання контролюючого органу на інформацію про порушення кримінального провадження №32018090000000013 від 14.03.2018, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.1 ст.14, ч.1 ст.209 Кримінального кодексу України директором ТОВ "Європроектгруп" ОСОБА_1 та направлено матеріали до суду, зазначено, що на момент здійснення спірних господарських операцій товариство та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались. Водночас, факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним доказом відсутності реального здійснення господарських операцій. Вина будь-якої особи може бути встановлена тільки шляхом ухвалення вироку в кримінальній справі, що є відсутнім у спірних правовідносинах. Також, позивач вважає протиправним, та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму в розмірі 1110662,89 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, з підстав, що у статті 120-1 Податкового кодексу України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій при несвоєчасній реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.09.2019 (а.с.115-124), відповідно до якого відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог, в задоволенні позову просив відмовити. Зазначено, що податкове повідомлення-рішення №0007011406 від 02.09.2019 прийнято відповідачем на підставі акту перевірки №585/09-19-14-11/35517766 від 04.07.2019 правомірно. Відповідач стверджує про нереальність отримання позивачем від ТОВ "Європроектгруп" товару в загальній сумі 2051604 грн. у зв`язку із встановленням відповідачем відсутності у постачальника матеріально-технічної бази для здійснення перевезень у відповідному обсязі, ненадання документів про походження зазначених у видаткових накладних будівельних матеріалів, доказів переміщення товару від продавця до покупця, та у зв`язку з направленням до суду матеріалів кримінального провадження №32018090000000013 від 14.03.2018 щодо директора ТОВ "Європроектгруп". Водночас зазначено, що надані договір та видаткові накладні не дають змогу визначити факт переміщення товару. Відповідач вказує, що позивачем відображено в податковому обліку, податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах, які суперечать нормативним актам. Крім цього, відповідач зазначає про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, з мотивів безпідставності доводів позивача про звільнення платника від штрафних санкцій при несвоєчасній реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

21.10.2019 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якого позивач не погоджується з аргументами відповідача та вважає їх безпідставними (а.с.151-155).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, допитавши свідка, встановив наступне.

На підставі направлень від 01.03.2019 №№288, 289, виданих ГУ ДФС в Івано-Франківської області головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС в Івано-Франківській області відповідно до пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі наказів ГУ ДФС в Івано-Франківської області від 22.02.2019 №262, від 18.03.2019 №374 проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" з питань дотримання вимог податковою законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" складено акт №585/09-19-14-11/35517766 від 04.07.2019 (а.с.18-56).

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено: порушення п.198.1. п. 198.2. п.198.3. п.198.6 ст.198. п.201.1. п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 439243 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 13968 грн., за серпень 2017 року в сумі 2167 грн., за грудень 2017 року в сумі 197454 грн., за січень 2018 року в сумі 144480 грн., за серпень 2018 року - в сумі 25949 грн., за вересень 2018 року - в сумі 3955 грн., за жовтень 2018 року - в сумі 51270 грн.; порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2348615,63 грн.; пп.б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку №1020 від 24.10.2010, за 2, 3, 4 квартал 2016 року, 1, 2, 3, 4 квартал 2017 року та 1, 2, 3, 4 квартал 2018 року відображено нараховані та виплачені доходи по податкових номерах, в яких згідно сформованого повідомлення бази даних допущені помилки.

19.08.2019 позивач подав контролюючому органу письмове заперечення на акт перевірки №585/09-19-14-11/35517766 від 04.07.2019. Відповідно до відповіді від 29.08.2019 №4216/10/09-19-14-06-19 контролюючий орган заперечення позивача залишив без задоволення (а.с.57-68).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007011406 від 02.09.2019, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану в сумі 549054 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в розмірі 439243 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109811 грн. та податкове повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штраф на загальну суму в розмірі 1110662,89 грн. (а.с.69, 70).

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, зокрема які містять відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судова практика вирішення податкових спорів також виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 12 червня 2018 року у справі №802/1155/17-а.

Судом встановлено, що між ТОВ "Європроектгруп" в особі директора ОСОБА_1 (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" в особі директора Дем`яніва Ігоря Михайловича (покупець) укладений договір №27/11-17 від 27.11.2017 (а.с.71), відповідно до умов якого продавець зобов`язується постачати та передати у власність покупця товар (будівельні матеріали (цегла, портландцемент, пісок), а покупець зобов`язується прийняти товар та на умовах договору оплатити його вартість. Загальна кількість товару визначається погодженим сторонами письмовим, або усним замовленням. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, але не пізніше 30 днів після отримання товару. Відвантаження товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання продавцем замовлення покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб в накладних (п.5.2 Договору).

В підтвердження витрат з придбання цегли та портландцементу у ТОВ "Європроектгруп" на загальну суму 2051604 грн. відповідно до умов договору №27/11-17 від 27.11.2017, товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" подано первинні документи: видаткові накладні №1851/1 від 04.12.2017, №1851/2 від 06.12.2017, №1851/3 від 07.12.2017, №1851/4 від 08.12.2017, №1851/5 від 11.12.2017, №1851/6 від 13.12.2017, податкові накладні №4 від 04.12.2017, №6 від 06.12.2017, №8 від 07.12.2017, №11 від 08.12.2017, №14 від 11.12.2017, №13 від 13.12.2017, платіжне доручення №8935 від 13.12.2017, а також регістри бухгалтерською обліку (а.с.72-84, 173-181, 195-208).

Надані позивачем первинні документи, по взаємовідносинам із вказаним контрагентом, підписані відповідальними посадовими особами та скріплені печатками юридичних осіб, крім того, містять інші відомості та реквізити, наявність яких визнана обов`язковою частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, позивачем подано накладні на внутрішнє переміщення №ПМ-23 від 07.12.2017, №ПМ-14 від 06.12.2017, №ПМ-32 від 08.12.2017, №ПМ-42 від 11.12.2017, №ПМ-54 від 13.12.2017, №ПМ-8 від 04.12.2017 та акти списання №СпТ-000007 від 31.03.2018, №СпТ-000005 від 31.03.2018, №СпТ-000012 від 30.06.2018, №СпТ-000031 від 31.12.2018, №СпТ-000033 від 31.12.2018 (а.с.156-160, 209-214), які підтверджують подальше використання позивачем у господарській діяльності придбаних товарів.

Отже, у матеріалах справи містяться усі первинні документи, які підтверджують факт придбання позивачем вказаного товару та реальне вчинення господарської операції, а також документи на підтвердження подальшого використання товару у господарській діяльності. При цьому, відповідач не спростував факт перебування товару у позивача.

Позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 листопада 2019 року у справі №808/1609/17.

Право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами.

У разі фактичного здійснення господарської операції певні недоліки, допущені в первинних документах, не є безумовною підставою для їх оцінки такими, що вони не є підставою для ведення платником податків податкового обліку.

Як встановлено, в своїй сукупності первинні документи в даній справі підтверджують здійснення вказаної господарської операції та факт її здійснення не викликає сумнів. При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку позивача від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, оскільки позивач мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності.

Суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не є беззаперечним висновком, який би надавав підстави стверджувати про відсутність у позивача права на формування своїх даних податкового обліку, зокрема податкового кредиту, оскільки зазначені документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки.

Оскільки судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності фактів, які свідчать про обізнаність позивача щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

За таких обставин, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що доказами відсутності реальності вказаної господарської операції є встановлення відповідачем відсутності у постачальника матеріально-технічної бази для здійснення перевезень у відповідному обсязі, доказів переміщення товару від продавця до покупця, зокрема товарно-транспортних накладних, та ненадання документів про походження зазначених у видаткових накладних будівельних матеріалів.

Щодо посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження №32018090000000013 від 14.03.2018 щодо директора ТОВ "Європроектгруп" (а.с.126-138) суд зазначає, що за фактом фіктивного підприємництва та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб ТОВ "Європроектгруп" суду не надано. Також, відповідач не довів причетності позивача до злочинів, щодо яких здійснюється вказане кримінальне провадження. При цьому, на час здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Порушення кримінального провадження, за наявності інших доказів, які в своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій, не є безумовною підставою для оцінки всієї діяльності контрагента позивача як протиправної, а господарських операцій з його участю як безтоварних.

В судовому засіданні допитано в якості свідка директора ТОВ "Європроектгруп" ОСОБА_1 (а.с.219, 238), який підтвердив факт підписання договору №27/11-17 від 27.11.2017, первинних документів та факт здійснення поставки будівельних матеріалів.

Враховуючи встановлення судом реальності здійснення господарських операцій з отримання позивачем від ТОВ "Європроектгруп", суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість, що піддягає сплаті до бюджету в сумі 439243 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 13968 грн., за серпень 2017 року в сумі 2167 грн., за грудень 2017 року в сумі 197454 грн., за січень 2018 року в сумі 144480 грн., за серпень 2018 року - в сумі 25949 грн., за вересень 2018 року - в сумі 3955 грн., за жовтень 2018 року - в сумі 51270 грн.

Отже, позивачем не порушено вимог п.198.1. п. 198.2. п.198.3. п.198.6 ст.198. п.201.1. п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21 та правомірно, з дотриманням вимог Податкового кодексу України, віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 341934 грн., сплаченого (нарахованого) у зв`язку з фактичним придбанням товарів.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0007011406 від 02.09.2019 за платежем податок на додану вартість всього в сумі 549054 грн., з яких за податковими зобов`язаннями в розмірі 439243 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109811 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки №585/09-19-14-11/35517766 від 04.07.2019 перевіркою встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено граничний термін реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 2348615,63 грн., у тому числі: - зареєстровані 14.06.2019 за грудень 2017 року №27 від 12.12.2017, за грудень 2018 року: №20 від 14.12.2018, №21 від 17.12.2018, №23 від 17.12.2018, №24 від 20.12.2018; №22 від 22.12.2018; - зареєстровані 15.06.2019 за грудень 2018 року: №27 від 20.12.2018, №25 від 21.12.2018, №26 від 21.12.2018 (а.с.38, 195-208).

На підставі акту перевірки №585/09-19-14-11/35517766 від 04.07.2019, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штраф на загальну суму в розмірі 1110662,89 грн. (а.с.70).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац 4 пункту 201.10 статі 201 Кодексу).

Абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, тільки сукупність таких умов як складення податкової накладної, що не надається отримувачу, і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, є підставою для звільнення від сплати штрафу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.12.2018 у справі №820/2298/18.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

31.12.2015 відповідно до пункту 201.2 статті 201 Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерства фінансів України наказом №1307 затвердило Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної.

Згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Отже, вказаним пунктом Порядку заповнення податкової накладної визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

В податкових накладних №27 від 12.12.2017, №20 від 14.12.2018, №21 від 17.12.2018, №23 від 17.12.2018, №24 від 20.12.2018; №22 від 22.12.2018; №27 від 20.12.2018, №25 від 21.12.2018, №26 від 21.12.2018 у верхній лівій частині в графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помічено "X" та зазначено типи причин: 02 - складена на постачання неплатнику податку (а.с.195-208).

Отже, у вказаних податкових накладних у верхній лівій частині в графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помічено "X" та зазначено інші групи операцій, які є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, та не звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому, суд встановив, що дані податкові накладні відносились до категорії "що не надається отримувачу (покупцю)", але складені за наслідками оподатковуваних операцій, оскільки графі ІІІ даних податкових накладних зазначені загальні суми податку на додану вартість за основною ставкою, при цьому в графі ІХ усього обсяги операцій, звільнених від оподаткування (код ставки 903) не міститься даних (а.с.195-208).

Таким чином, сукупність умов щодо складення податкової накладної, що не надається отримувачу, і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, позивачем дотримана не була, оскільки складені позивачем податкові накладні, за наслідками операцій, що не звільнені від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати штрафу.

Щодо доводів позивача про те, що порушення, за які застосовано до позивача штраф мали місце поза межами періоду з 01.04.2016 по 31.12.2018 що охоплювався перевіркою, суд зазначає наступне.

Як встановлено, податкові накладні №27 від 12.12.2017, №20 від 14.12.2018, №21 від 17.12.2018, №23 від 17.12.2018, №24 від 20.12.2018; №22 від 22.12.2018 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.06.2019, податкові накладні №27 від 20.12.2018, №25 від 21.12.2018, №26 від 21.12.2018 зареєстровані - 15.06.2019 (а.с.38, 195-208), отже дані податкові накладні виписані в період, що охоплювався перевіркою.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0007021406 від 02.09.2019 застосовано штраф до позивача за порушення граничних термінів реєстрації вказаних податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України.

Оскільки вказані податкові накладні виписані в період, що охоплювався перевіркою з 01.04.2016 по 31.12.2018, то доводи позивача про те, що порушення, за які застосовано до позивача штраф мали місце поза межами періоду, що охоплювався перевіркою є безпідставними.

За таких обставин, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0007021406 від 02.09.2019 правомірно застосовано до позивача штраф у зв`язку з порушенням термінів реєстрації вказаних податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0007011406 від 02.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 549054 грн., з яких за податковими зобов`язаннями в розмірі 439243 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 109811 грн., в задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007021406 від 02.09.2019, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму в розмірі 1110662,89 грн., необхідно відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" частину сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8235,81 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0007011406 від 02.09.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трейдзахідбуд" (код 35517766, вул. О.Сорохтея, 41/915, м. Івано-Франківськ, 76018) частину сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8235 (вісім тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 16.12.2019.