Постанова

від 04.03.2020 по справі 300/1869/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1869/19 пров. № А/857/959/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Трейдзахідбуд до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

суддя у І інстанції Григорук О.Б.,

час ухвалення рішення 10 год 37 хв,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту судового рішення 16 грудня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Трейдзахідбуд (далі - ТОВ БК Трейдзахідбуд ) звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС) від 02 вересня 2019 року:

№ 0007011406, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 549054 грн., з яких 439243,00 грн за податковими зобов`язаннями та 109811,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0007021406, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1110662,89 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 300/1869/19 позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано ППР ГУ ДПС № 0007011406 від 02 вересня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що враховуючи встановлення реальності здійснення господарських операцій із отримання ТОВ БК Трейдзахідбуд від контрагента ТОВ Європроектгруп товару, висновки контролюючого органу про заниження позивачем ПДВ, що піддягає сплаті до бюджету, у сумі 439243,00 грн є безпідставними.

Разом із тим, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати штрафних санкцій, застосованих ППР №0007021406 від 02 вересня 2019 року, оскільки доводи позивача у цій частині є безпідставними.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ БК Трейдзахідбуд відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що виходячи із позовних вимог ТОВ БК Трейдзахідбуд , ним оскаржується сума основного платежу з ПДВ у розмірі 341934 грн щодо податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ Європроектгруп . Щодо іншої частини оскаржуваного ППР № 0007011406 у сумі 97309,00 грн позовна заява товариства не містить обґрунтованих доводів неправомірного визначення контролюючим органом відповідних податкових зобов`язань.

Одночасно наполягає на тому, що встановлені при проведенні перевірки фінансово-господарські операцій позивача із ТОВ Європроектгруп щодо поставки будівельних матеріалів (цегли, портландцементу, піску) на загальну суму 2051604,00 грн (у т.ч. ПДВ - 341934 грн) не мали реального характеру.

При цьому звертає увагу апеляційного суду на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) на постачання такої продукції. Ставить під сумнів твердження товариства про те, що транспортування товару здійснювалось продавцем, оскільки директор ТОВ Європроектгруп під час допиту у якості свідка у суді першої інстанції пояснив, що ТОВ Європроектгруп не здійснювало перевезення товару, який забирав позивач самостійно.

Позивачем не надано жодного документа (крім видаткової накладної), який би свідчив про оприбуткування (надходження) будівельних матеріалів від постачальника. Внутрішнє переміщення запасів позивачем також належним чином не задокументоване, а до перевірки надано тільки акти списання, які є кінцевим результатом та складаються на підставі відповідних первинних документів. Позивачем надано тільки документи про те, що директор передає а інженер приймає товар. Проте, ці документи не містять такого обов`язкового реквізиту первинного документу, як місце здійснення, що не дає можливості простежити рух товарів та пересвідчитись, що саме придбані у ТОВ Європроектгруп будівельні матеріали були використані у господарській діяльності позивача.

З урахуванням специфіки товару (цемент насипом) необхідними є відповідні умови для його зберігання. Акти списання датовані кінцем березня, червня та грудня, що свідчить про зберігання цементу від 3 до 12 місяців.

Судом першої інстанції у ході судового розгляду не встановлено хто перевозив товар. Будь-яких документів щодо походження зазначених у видаткових накладних будівельних матеріалів, а також переміщення цих товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) від постачальника до покупця ТОВ БК Трейдзахідбуд ні до перевірки, ні до суду не надано.

З аналізу інформаційних даних ДФС, даних ЄРПН випливає відсутність підтвердження у ТОВ Європроектгруп наявності необхідних для здійснення діяльності основних засобів.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області надано інформацію про порушення кримінального провадження № 32018090000000013 від 14 березня 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209, частиною 1 статті 14, частиною 1 статті 209 Кримінального кодексу України директором ТОВ Європроектгруп Козаком І.Б. та направлено матеріали до суду.

Надані позивачем податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагента, та докази перерахування товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод.

Щодо іншої частини оскаржуваного ППР № 0007011406 на суму 97309,00 грн, то під час перевірки було встановлено подвійне включення ТОВ БК Трейдзахідбуд до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 16135 грн, а також порушення вимог пункту 5 розділу V, пункту 5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (зі змінами та доповненнями) при поданні уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ у зв`язку із виправленням помилок у рядках поданих раніше декларацій за червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, внаслідок чого було завищено показники у рядку 16 декларацій від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового) періоду, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 81174 грн. Ці порушення були механічно допущені бухгалтером при складанні податкової звітності і з урахуванням змісту позовної заяви позивачем не оспорювалися та судом першої інстанції не досліджувалися.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ БК Трейдзахідбуд просило залишити рішення суду першої інстанції без змін, а вимоги скаржниці - без задоволення. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб ТОВ Європроектгруп суду першої інстанції не надано. На час здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

Долучені позивачем до матеріалів адміністративної справи первинні документи містять необхідну інформацію для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом. У судовому засіданні свідок директор ТОВ Європроектгруп підтвердив факт підписання договору № 27/11-17 від 27 листопада 2017 року, первинних документів та факт здійснення поставки будівельних матеріалів позивачу.

Відсутність ТТН не є беззаперечним висновком, який би надавав підстави стверджувати про відсутність у позивача права на формування своїх даних податкового обліку, оскільки такі документи є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а не договором поставки.

Позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Представник ГУ ДПС у ході апеляційного розгляду підтримав вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ТОВ БК Трейдзахідбуд у повному обсязі.

Представник ТОВ БК Трейдзахідбуд у судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДФС було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ БК Трейдзахідбуд з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2018 року, результати якої оформлено актом № 585/09-19-14-11/35517766 від 04 липня 2019 року.

У ході проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновки про встановлення порушення товариством, зокрема:

п.198.1. п. 198.2. п.198.3. п.198.6 ст.198. п.201.1. п.201.7 ст.201 ПК, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, у результаті чого було занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 439243 грн;

порушення п. 201.10 ст. 201 ПК, у результаті чого позивачем порушено граничний термін реєстрації ПН у ЄРПН на загальну суму ПДВ 2348615,63 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки 02 вересня 2019 року ГУ ДФС прийнято оспорювані ППР № 0007011406 та № 0007021406.

ТОВ БК Трейдзахідбуд не погодилося із правомірністю зазначених рішень контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За правилами частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до матеріалів справи між ТОВ БК Трейдзахідбуд в особі директора Дем`яніва І.М. (Покупець) та ТОВ Європроектгруп в особі директора Козака І.Б. (Продавець) був укладений договір № 27/11-17 від 27 листопада 2017 року, за умовами якого Продавець зобов`язувався постачати та передати у власність Покупця товар (будівельні матеріали (цегла, портландцемент, пісок), а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість. Загальна кількість товару визначається погодженим сторонами письмовим, або усним замовленням. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, але не пізніше 30 днів після отримання товару. Відвантаження товару не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання продавцем замовлення покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується документально підписами відповідальних осіб в накладних.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору та отримання від контрагента ТМЦ на загальну суму 2051604 грн ТОВ БК Трейдзахідбуд було надано такі первинні документи:

видаткові накладні № 1851/1 від 04 грудня 2017 року, № 1851/2 від 06 грудня 2017 року, № 1851/3 від 07 грудня 2017 року, № 1851/4 від 08 грудня 2017 року, № 1851/5 від 11 грудня 2017 року, № 1851/6 від 13 грудня 2017 року;

податкові накладні № 4 від 04 грудня 2017 року, № 6 від 06 грудня 2017 року, № 8 від 07 грудня 2017 року, № 11 від 08 грудня 2017 року, № 14 від 11 грудня 2017 року, № 13 від 13 грудня 2017 року;

платіжне доручення № 8935 від 13 грудня 2017 року, а також регістри бухгалтерською обліку (т. 1 а.с.72-84, 173-181, 195-208).

Окрім того, на підтвердження подальшого використання вказаних ТМЦ у своїй господарській діяльності ТОВ БК Трейдзахідбуд було надано:

накладні на внутрішнє переміщення: № ПМ-23 від 07 грудня 2017 року, № ПМ-14 від 06 грудня 2017 року, № ПМ-32 від 08 грудня 2017 року, № ПМ-42 від 11 грудня 2017 року, № ПМ-54 від 13 грудня 2017 року, № ПМ-8 від 04 грудня 2017 року;

акти списання № СпТ-000007 від 31 березня 2018 року, № СпТ-000005 від 31 березня 2018 року, № СпТ-000012 від 30 червня 2018 року, № СпТ-000031 від 31 грудня 2018 року, № СпТ-000033 від 31 грудня 2018 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п.п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, ст.ст. 2, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пп. а п. 185.1. ст. 185 ПК об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом а п. 187.1 ст. 187 ПК передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до приписів пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На переконання апеляційного суду, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що докази, на які послався позивач на обґрунтування своєї позиції, є обов`язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару, надання послуг), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача. Зокрема, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відтак, обставинами, які підлягають перевірці у зв`язку із наведеним, є фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Отже, до предмету доказування у справі, що розглядається, відносяться обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з поставки товару та надання послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачем його податкових зобов`язань.

Довести правомірність своїх дій та рішень у даній справі з урахуванням приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України має суб`єкт владних повноважень.

Водночас, виходячи із загального правила про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, закріпленого у частині 1 статті 77 цього Кодексу, суб`єкт господарювання має займати активну процесуальну позицію і спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість він заперечує.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за правилами п. 44.6. ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що наявний у матеріалах справи договір № 27/11-17 від 27 листопада 2017 року між ТОВ БК Трейдзахідбуд та ТОВ Європроектгруп носить загальний характер без конкретизації таких істотних умов, як загальна кількість товару, умови та способи поставки, місце навантаження/розвантаження товару, витрати на транспортування і позивачем не представлено будь-яких додатків до договору, специфікацій тощо, які б конкретизували такі його умови.

Аналіз відомостей, що містяться у наданих позивачем видаткових накладних, свідчить про документальне оформлення постачання будівельних матеріалів від ТОВ Європроектгруп у значних обсягах протягом короткого проміжку часу. Водночас, у ході апеляційного розгляду встановлено, що у ТОВ БК Трейдзахідбуд відсутні товаро-супровідні документи на отримані від ТОВ Європроектгруп ТМЦ на виконання умов договору № 27/11-17 від 27 листопада 2017 року.

Апеляційний суд підкреслює, що відсутність ТТН не є безумовним доказом відсутності у позивача права на формування своїх даних податкового обліку за умови, якщо іншими доказами доводиться беззаперечне реальне здійснення господарської операції між контрагентами.

При цьому допитаний судом першої інстанції у якості свідка директор цього контрагента позивача Козак І.Б. заперечив доставку товару на адресу ТОВ БК Трейдзахідбуд силами та засобами постачальника.

Разом із тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що виходячи із обсягу ТМЦ, що підлягали поставці за умовами договору № 27/11-17 від 27 листопада 2017 року, а також характеристик товару (цегла, портландцемент, пісок) та періоду постачання, їх транспортування вимагало використання великої кількості спеціального транспорту, а також тягнуло за собою значні витрати. Водночас, ТОВ БК Трейдзахідбуд не надало доказів залучення до цього процесу сторонніх контрагентів на підставі відповідних правочинів чи наявності у нього достатньої кількості власного транспорту.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів про належне оформлення ТОВ БК Трейдзахідбуд оприбуткування отриманих ТМЦ та їх внутрішнє переміщення. Окрім того, слід погодитися із апелянтом у тому, що надані позивачем первинні документи про передачу товару від директора до інженера не містять вказівки на місце проведення такої операції, що позбавляє можливості відслідкувати його рух від ТОВ Європроектгруп з подальшим використанням у господарській діяльності позивача.

Також слід погодитися із доводами контролюючого органу про те, що специфіка зберігання цементу насипом у значних обсягах впродовж тривалого періоду вимагає необхідних умов для забезпечення збереження його корисних властивостей. З урахуванням наданих позивачем актів списання строк зберігання отриманого цементу становив 3-12 місяців, однак будь-яких доказів про забезпечення належних умов для цього товариством не надано.

Субсидіарно апеляційний суд враховує доводи скаржника про те, що аналіз інформаційних даних ДФС, даних ЄРПН вказує на відсутність підтвердження у ТОВ Європроектгруп наявності необхідних для здійснення діяльності основних засобів та інше (звіт про фінансові результати за 2016 рік та за 2018 рік до ДПІ в м. Івано-Франківську не подано, відповідно до звіту за 2017 рік реєстраційний № 9299479257 від 28 лютого 2018 року основні засоби (автотранспорт, механізмів, інструментів та інше) відсутні).

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що документи, надані ТОВ БК Трейдзахідбуд на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ Європроектгруп , не можуть підтвердити фактичне отримання товару при тих обставинах, на які посилається позивач. Відтак, контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку про те, що самі по собі первинні документи бухгалтерського обліку позивача не підтверджують можливості враховувати їх при визначенні податкових зобов`язань товариства.

З урахуванням наведеного, здійснивши системний аналіз доказів, долучених до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків контролюючого органу про те, що господарські операції ТОВ БК Трейдзахідбуд та ТОВ Європроектгруп , що розглядаються у рамках цієї адміністративної справи, не мали реального характеру.

Одночасно слід погодитися із контролюючим органом у тому, що ТОВ БК Трейдзахідбуд у своєму позові не наведено будь-яких доводів на спростування висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки № 585/09-19-14-11/35517766 від 04 липня 2019 року, щодо іншої частини оскаржуваного ППР № 0007011406 від 02 вересня 2019 року на суму 97309,00 грн, а отже про відсутність у суду першої інстанції належних підстав для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відповідача у цій частині.

Відповідно до приписів частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції при задоволенні частини позовних вимог ТОВ БК Трейдзахідбуд допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у частині задоволення позову ТОВ БК Трейдзахідбуд слід скасувати та у задоволенні відповідних позовних вимог відмовити.

Виходячи із приписів частин 1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 300/1869/19 у частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Трейдзахідбуд та у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

У решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді І. М. Обрізко Л. П. Іщук Постанова у повному обсязі складена 05 березня 2020 року.