Рішення

від 25.11.2019 по справі 627/272/19

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Полешко О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

представника третьої особи - Гальченка І.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про припинення договору оренди землі , шляхом його розірвання ,зобов`язання повернути земельну ділянку та визнання дій відповідачів неправомірними , третя особа: державний кадастровий реєстратор відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Гальченко І.О., -

у с т а н о в и в :

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії.

В позові ОСОБА_1 вказав ,що він , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 жовтня 2018 року , успадкував після смерті батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,право на земельну частку (пай) у землі , яка перебуває у колективній власності КСП Агрофірма Мурафська розміром 4,3 умовних кадастрових гектара , що знаходиться в с.Качалівка Краснокутського району Харківської області , на підставі сертифікату серії ХР № 0219179 , однак зареєструвати право власності на земельну ділянку не має можливості , оскільки земельна ділянка перебуває в оренді у ОСОБА_6 , згідно договору оренди землі укладеного між Краснокутською РДА та ОСОБА_6 від 08.04.2014 року. ОСОБА_6 не звільняє орендовану земельну ділянку та відмовляється розірвати договір оренди землі . Просив зобов`язати ОСОБА_6 виконати п.38 договору оренди землі та зобов`язати Краснокутську РДА звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди землі.

В березні 2019 року ОСОБА_1 уточнив позов , в якому прохав припинити дію договору оренди землі , шляхом його розірвання та зобов`язати ОСОБА_6 повернути земельну ділянку кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 ,яка розташована на території Качалівської сільської ради.

В травні 2019 року ОСОБА_1 уточнив позов в останній редакції та просив суд припинити дію договору оренди землі укладеним між Краснокутською РДА та ОСОБА_6 , шляхом його розірвання ; зобов`язати ОСОБА_6 повернути земельну ділянку кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 ,яка розташована на території Качалівської сільської ради , внести відомості про розірвання угоди до державного реєстру речових прав та визнати дії Качалівської сільської ради та Краснокутської РДА неправомірними , мотивувавши тим , що Качалівська сільська рада отримавши 20 березня 2019 року заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки № 8 на території Качалівської сільської ради у власність , не розглянула її та не надала відповіді , чим порушила ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст.20 Закону України Про звернення громадян .

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позов, просять задовольнити.

Представник відповідача Краснокутської РДА позов не визнав , просив відмовити , оскільки технічна документація позивачем до Краснокутської РДА на затвердження не надавалася , земельна ділянка № 8 на території Качалівської сільської ради у власність позивачу не передавалася та підстав для розірвання договору оренди землі між Краснокутською РДА та ОСОБА_6 не має, оскільки позивач не є власником спірної земельної ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнала , просила відмовити , оскільки позивач не є власником земельної ділянки, яка перебуває у оренді у відповідача.

Представник Качалівської сільської ради позов не визнав , просив відмовити, оскільки заява ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки розглянута та в її задоволенні відмовлено , так як останній не надав на затвердження технічну документацію.

Представник третьої особи проти позову не заперечував , просив вирішити питання на розсуд суду.

Суд , заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступних висновків .

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про припинення договору оренди землі , шляхом його розірвання, зобов`язання ОСОБА_6 повернути земельну ділянку ОСОБА_1 , внести відомості про розірвання угоди до державного реєстру речових прав та визнання дій Краснокутської РДА неправомірними , суд зазначає наступне.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) визначені організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель , що належать колективним сільськогосподарським підприємствам на праві колективної власності ( далі -Закон №899 -1V в редакції від 27.06.2015 р. )

Відповідно до ст.3 вказаного Закону ( в ред. до 01.01.2019 р.) підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської селищної , міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи , власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) ,які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі ( на місцевості) , подають до відповідної сільської , селищної , міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі на місцевості .

За змістом ст.13 вказаного Закону ( в ред. до 01.01.2019 р.) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської , селищної , міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку , про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки .

Статтею 9 Закону передбачено , що розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) проводиться відповідною сільською, селищною , міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв) , а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Матеріалами справи встановлено , що ОСОБА_7 , батько позивача , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав право на земельну частку (пай) у землі , яка перебуває у колективній власності КСП Агрофірма Мурафська розміром 4,3 умовних кадастрових гектара , що знаходиться в с.Качалівка Краснокутського району Харківської області , на підставі сертифікату серії ХР № 0219179, виданого Краснокутською РДА від 14 липня 1997 року , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 694 від 05 жовтня 2018 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченим державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області від 10.10.2018 р., ОСОБА_1 успадкував право на земельну частку (пай) у землі , яка перебуває у колективній власності КСП Агрофірма Мурафська в с.Качалівка Краснокутського району Харківської області розміром 4,3 умовних кадастрових гектари , відповідно до сертифіката серії ХР № 0219179 виданого Краснокутською РДА від 14.07.1997 р.

ОСОБА_1 звернувся до Краснокутської районної державної адміністрації із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для подальшого надання у власність, розташовану за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0219179 .

За результатом розгляду заяви Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області прийнято розпорядження від 29 листопада 2018 року №540 Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для подальшого надання у власність із земель не витребуваних паїв реформованого КСП Агрофірма Мурафська площею 4,3 умовних кадастрових гектарах за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області.

Згідно пункту 2 вказаного розпорядження ОСОБА_1 вказану технічну документацію із землеутрою надати до Краснокутської РДА для розгляду.

Позивачем на підставі вказаного розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 29 листопада 2018 року № 540 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок .

Однак, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до розпорядження від 29.11.2018 р. №540 Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до райдержадміністрації на затвердження не подавав, в зв`язку з чим вказане розпорядження залишилося не реалізоване.

Позивач 25.01.2019 року звернувся до Краснокутської РДА з заявою щодо розірвання договору оренди земельної ділянки №8 , кадастровий номер : 6323581700 :036001:0013 ,площею 3.0582 га (рілля).

08.04.2014 року між Краснокутською РДА та ОСОБА_6 був укладений договір оренди землі № 59/14 на невитребувану земельну ділянку № 8 сільськогосподарського призначення загальною площею 3,0582 га , у тому числі 3, 0582 га ріллі , кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 , що знаходиться за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Качалівської сільської ради за №752 від 29.09.2014 року .

Відповідно до п. 8 Договору , договір укладено на 49 років або до моменту витребування земельної ділянки її власником.

Як зазначено у вище вказаному договорі , вказана земельна ділянка є невитребувана земельна частка (пай) №8.

Як свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.03.2015 р. , зареєстровано право оренди земельної ділянки невитребуваних земельної ділянки (паїв) №8 , орендар ОСОБА_6 , орендодавець Краснокутська РДА.

Відповідно до акту прийому -передачі від 08.04.2014 р. вказана земельна ділянка передана орендарю ОСОБА_6 .

Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 05.02.2019 року № РВ -6301852062019 , відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру за заявою ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка , що планується для отримання у власність має перетин з ділянкою кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 .

Відповідно до п.36 Договору , дія договору припиняється шляхом його розірвання за : взаємною згодою сторін ; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення , пошкодження орендованої земельної ділянки ,яке істотно перешкоджає її використанню , а також з інших підстав , визначених законом ; відмова орендаря від укладання угоди про зміну розміру орендної плати .

Згідно ч.1 ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України ,цим Кодексом , а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю , удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення , запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набрав чинності 01.01.2019 року викладено в новій редакції статтю 13 Закону України Про порядок виділення в натурі ( на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , зокрема, згідно з частиною третьої зазначеної статті нерозподілені земельні ділянки , не витребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської ,селищної , міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку , про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки , а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці ,які не взяли участі у розподілі земельних ділянок повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом відповідного повідомлення особисто ,якщо відоме їх місцезнаходження.

Відповідно до ч. 3 ст.31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в порядку ,встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків , передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди , яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки , а також на підставах ,визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно ч.1 ст.48-1 ЗК України до особи ,яка набула право власності на земельну ділянку , що перебуває у користуванні іншої особи , з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права і обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди , суперфіцію, емфітевзису , земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі , переданої у найм , до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Таким чином , приймаючи до уваги набрання чинності змін до деяких законодавчих актів України, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю , удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення , запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні повноваження укладання , внесення змін чи розірвання договорів оренди землі на нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) належать відповідним сільським ,селищним , міським радам.

Доказів , що земельна ділянка №8 кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 , що знаходиться за межами населених пунктів на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області надана у власність ОСОБА_1 , позивачем суду не надано.

В розпорядженні Краснокутської РДА від 29.11. 2018 року №540 Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , не вказано номер земельної ділянки , ні її кадастровий номер , тому твердження позивача що йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №8 , кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013 , що знаходиться в оренді у ОСОБА_6 , є безпідставним та не відповідає дійсності.

Позивач не надав суду жодного доказу про вчинення дій у відповідності до розпорядження , а саме не надав технічну документацію на затвердження Краснокутської РДА , чи інших доказів , що б свідчили про перешкоди в реєстрації права власності.

Підстав для розірвання договору оренди землі між Краснокутською РДА та ОСОБА_6 , зобов`язання ОСОБА_6 повернути земельну ділянку та визнання дій Краснокутської РДА неправомірними не має, оскільки ОСОБА_1 не набув право власності на спірну земельну ділянку.

Надане позивачем клопотання Качалівської сільської ради від 30.10.2018 р. про те , що сільська рада просить Краснокутську РДА надати дозвіл ОСОБА_1 на виділення земельної ділянки в натурі на місцевості №8 та викопіровка земельної ділянки , не свідчать , що вказана земельна ділянка надана у власність позивачу.

Крім того , відповідно до протоколу №2 засідання комісії колишнього КСП Агрофірма Мурафська по жеребкуванню номерів паїв для кожного власника земельного сертифіката в межах Качалівської сільської ради від 06.02.2003 року , батько позивача ОСОБА_7 до вказаного списку не внесений, тому номер паю не визначений.

Щодо визнання дій Качалівської сільської ради неправомірними, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, серед інших, вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Заява ОСОБА_1 надійшла до Качалівської сільської ради 20 березня 2019 року , в якій він прохав передати йому у власність земельну ділянку кадастровий номер : 6233581700:03:001:0013, яка розташована на території Качалівської сільської ради . Вказана заява була зареєстрована 20.03.2019 р. та розглянута 26.04.2019 року на сесії Качалівської сільської ради .

Відповідно до рішення ХХХIII сесії VII від 26.04.2019 року № 522- VII ОСОБА_1 відмовлено у наданні у власність земельної ділянки №8 , кадастровий номер : : 6233581700:03:001:0013, оскільки останній не надав на затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельні відносини регулюються Конституцією України , Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно з ними нормативно-правовими актами ( ст.3 ЗК України).

Зокрема, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ( далі- Закон) .

Згідно ст.2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

Законом України від 10.07.2018 р. № 2498-V111 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю , удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення , запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , який набув чинності з 01.01.2019 р. внесено зміни до Закону .

Так , наразі , відповідно до ст.3 вказаного Закону підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Статтею 5 Закону передбачено , що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):

розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок;

приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

Відповідно до ст.8 Закону документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) включає:

проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Необхідно відмітити , що виділення земельних часток (паїв) в натурі ( на місцевості) здійснюється на підставі відповідної документації по землеустрою.

Як зазначає ст.11 Закону встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім того, статтею 3 Закону визначено використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв) .

Невитребуваню є земельна частка (пай) ,на яку не отримано документа , що посвідчує право на неї , або земельна частка (пай) , право на яку посвідчено відповідно до законодавства , але яка не була виділена в натурі ( на місцевості) .

Заява ОСОБА_1 була розглянута на сесії Качалівської сільської ради у передбачені законом строки та відповідно до вимог ст. ст. 5,8,11 Закону Про порядок виділення в натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), про що було прийняте відповідне рішення . Підстав для визнання дій Качалівської сільської ради неправомірними ,суд не вбачає.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження позову , тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не має .

Керуючись ст.32 Закону України Про оренду землі ,ст.19 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про припинення договору оренди землі , шляхом його розірвання ,зобов`язання повернути земельну ділянку та визнання дій відповідачів неправомірними ,третя особа: державний кадастровий реєстратор відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Гальченко І.О., - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.

Суддя Л.В. Вовк