Рішення

від 16.12.2019 по справі 712/12059/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/12059/19

Провадження № 2/712/2541/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - МОГИЛА І.С.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Руденко В.В., Хомякової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Еліт Фрост транс про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час затримки, посилаючись на невірне визначення відповідачем при її звільненні розміру такої компенсації за період роботи у відповідача. Просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 8845,10 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 27319,76 грн.

У відзиві на позов представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що позивач працювала у відповідача за сумісництвом з неповним робочим днем на посаді бухгалтера. Була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. До дня звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. У день звільнення позивачці було виплачено грошову компенсацію за весь період невикористаних щорічних відпусток в розмірі 5389,13 грн., виходячи із розміру 0,5 посадового окладу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 20 листопада 2019 року на 10-30 год. в порядку спрощеного провадження.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задоволити, додатково пояснили суду, що дійсно позивач працювала за сумісництвом, основним місцем її роботи було ТОВ Інтертранспостач , де вона також оформляла відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Також позивач пояснила, що вона власноруч заповнювала табелі обліку робочого часу в період працевлаштування у відповідача. З урахуванням наданих відомостей відповідачем щодо розміру посадового окладу позивача просили суд стягнути на її користь недоплачену суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5495 грн. 24 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку - 17 214 грн. 07 коп., виходячи з розміру середньоденної зарплати 196 грн.61 коп. Письмову заяву про зміну позовних вимог не подавали.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили у задоволені позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до п.3 розділу Х11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-У111 Про судоустрій та статус суддів , районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У зв`язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, який вступив в дію 15.12.2017 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, суд встановив

Наказом від 28.02.2014 р. № 1-к ОСОБА_1 була прийнята з 03 березня 2014 року на роботу до Приватного підприємства Еліт Фрост Транс на посаду бухгалтера за сумісництвом, на період перебування бухгалтера ОСОБА_4 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до фактичного виходу її на роботу, з окладом згідно штатного розпису.

Підставою для прийняття на роботу слугувала заява позивачки від 28.02.2019 року про прийняття на роботу на посаду бухгалтера за сумісництвом на неповний робочий день.

Відповідно до штатного розпису, затвердженого Наказом № 3 від 30.12.2013 р. посадовий оклад бухгалтера становив 3000,00 грн. з розрахунку повної зайнятості. Нарахування заробітної плати позивачці проводився з розрахунку 1500 грн., як суміснику за 4-х годинний робочий день.

01 лютого 2017 року, згідно Наказу № 1-кв, позивачці було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.02.2017 р. по 27.05.2019 р. на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.01.2017 р. та копії Свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 08.06.16 року (а.с. 3).

Відповідачем було проведено нарахування та виплату грошових коштів пов`язаним з пологами, згідно наданого листа непрацездатності серія АГХ в„– 596904 , в період з 22.03.2016 року по 25.07.2016 року.

При цьому, позивач перебувала у трудових відносинах з підприємством ТОВ Інтертранспостач , як основним місцем роботи, де вона також оформила відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 26 липня 2016 року по 27 травня 2019 року.

27 травня 2019 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи відповідно до Наказу № 10-к за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України на підставі поданої нею заяви.

28 травня 2019 року відповідачем позивачу направлено лист від 28.05.2019 р. № 3/19, в якому повідомлялось про звільнення відповідно до отриманої електронною поштою заяви, проведення розрахунку в повному обсязі на день звільнення, та проханням прибути до відповідача, як роботодавця, з метою ознайомлення з наказом під розпис та отриманням копії.

В день звільнення позивачу ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошову компенсацію за весь період невикористаних щорічних відпусток в сумі 5389,13 грн., що підтверджується платіжним доручення № 4016 від 27.05.2019 року та не заперечується позивачем.

Підставою позову позивач вказує невірне нарахування їй відповідачем компенсації за невикористану відпустку, оскільки вважає, що такий розрахунок відповідач повинен бути проводити не з розміру 0,5 тижневої норми робочого часу, а виходячи з повної зайнятості.

Згідно вимог ст. 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КЗпП України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

За змістом ч. 3 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної i творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

З наказу про прийняття на роботу позивачки, вбачається, що вона працювала у відповідача за сумісництвом.

Відповідно до п.6 ч.7 ст.10 Закону України Про відпустки щорічні відпустки працівникам, які працюють за сумісництвом, надаються одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Таким чином, законом визначено обов`язок роботодавця надати суміснику відпустку разом з відпусткою за основним місцем роботи.

У випадку прийняття працівника на роботу за сумісництвом на умовах неповної зайнятості в трудовому договорі (наказі про прийняття на роботу) обов`язково зазначаються, скільки годин на тиждень він працюватиме, у які дні тижня, а також тривалість щоденної роботи. Посадовий оклад (тарифну ставку) указують виходячи з повної зайнятості за відповідною посадою (професією) з оплатою фактично виконаної роботи пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч.2 ст.56, ст. 102-1 КЗпП України) .

В наказі про прийняття позивача ОСОБА_1 на роботу міститься посилання про прийняття її на роботу за сумісництвом без зазначення тривалості щоденної роботи. В той же час, як вбачається із наданих суду доказів, а саме табелів обліку робочого часу за весь період роботи позивача у відповідача, остання працювала по 4 години в день, що підтверджує її працевлаштування саме за сумісництвом. Більше того, позивач в судовому засіданні пояснила, що табелі обліку робочого часу на підприємстві, які надані суду як доказ, вона заповнювала особисто.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ч.1 ст. 24 закону України Про відпустки від 15.11.1996 року. Середню заробітну плату для оплати часу щорічної відпустки або для виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки чи виплати компенсації за невикористані відпустки (абз. 1 п.2 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженої Постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100). При цьому, нормативно не передбачений спеціальний механізм розрахунку середньої заробітної плати для випадку, коли немає повного відпрацьованого календарного місяця.

У випадку, коли працівник не мав заробітку не з його вини, розрахунок проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п.4 Порядку № 100). У випадках коли немає жодного повного календарного місяця у розрахунковому періоді під час розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації застосовується загальний алгоритм, передбачений п. 7 Порядку 100, а саме: нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується як календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період відповідно календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки та використовуються дані поточного календарного року. Зважаючи на те, що працівник трудиться на умовах неповної зайнятості, обчислення проводяться виходячи із частини посадового окладу (тарифної ставки), визначеної пропорційно зайнятості.

Як вбачається із розрахунку компенсації невикористаних щорічних відпусток на день звільнення позивача нарахування заробітної плати відсутнє, так як вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Розмір посадового окладу за посадою, яку вона обіймала складає 5800 грн. за умови повної зайнятості. Оскільки зайнятість позивача становить 20 год. : 40 год. = 0,5 тижневої норми робочого часу, то для обчислення компенсації необхідно брати частину окладу: 5800х0,5 = 2900 грн., що позивачем і було зроблено.

Таким чином, відповідачем ПП Еліт Фрост Транс було виконано всі вимоги трудового законодавства щодо виплати грошової компенсації за невикористану відпустку, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог щодо невірного визначення відповідачем розміру компенсації за невикористану відпустку, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Враховуючи, що повний розрахунок з позивачем було проведено у день звільнення, про що свідчить платіжне доручення № 4016 від 27 травня 2019 року, а позовні вимоги щодо невірного розрахунку компенсації за невикористані дні відпустки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Виходячи з приведених вище висновків суду, суд приходить до висновку про виконання відповідачем вимог закону при звільненні позивачки, проведення з нею повного розрахунку при звільненні, підстави для застосування ст.117 КЗпП України відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 38, 116-117 КЗпП України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII Перехідні положення ЦПК України).

Повне рішення суду складено 16 грудня 2019 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ :

Позивач: ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство Еліт Фрост транс , м. Черкаси, вул. Різдвяна, 57/2 кв. 34, Код ЄДРПОУ 35675505