Постанова

від 11.12.2019 по справі 520/8608/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 р.Справа № 520/8608/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року (ухвалене суддею Горшковою О.О., повний текст якого складений 10.12.2018 р.) по справі № 520/8608/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (в подальшому - ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (в подальшому - ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило: скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00003711403, № 00003731403, № 00003721403 від 01.10.2018 р. в повному обсязі та податкове повідомлення - рішення № 00003701403 від 01.10.2018 р. в частині податкових зобов`язань на суму 833760 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 208440 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 р. та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки неможливо підтвердити реальність здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ Гарантторг трейд , ТОВ Лібор приват , ТОВ Мегаполис ЮГ , ТОВ Ремоптторг .

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 р., яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати, відповідача ГУ ДФС у Харківській області замінено правонаступником ГУ ДПС у Харківській області

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами, проведеної контролюючим органом, планової виїзної перевірки ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.05.2016 р. по 30.06.2018 р., з 01.04.2016 р. по 30.06.2018 р. складено акт перевірки № 3950/20-40-14-03-07/33412020 від 21.09.2018 р., висновками якого встановлені наступні порушення: п.п. 139.1.2 п. 139.1, п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України, так як позивачем завищено суму різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, на загальну суму 1245000 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 224100 грн.., у тому числі за 2017 рік у сумі 224100 грн.; п. 44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 11 П(С)БО 16 Витрати (затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. N 318); ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ГАРАНТТОРГ ТРЕЙД , ТОВ ЛІБОР ПРИВАТ , на загальну суму 4632000 грн., в результаті чого занижено податок па прибуток на загальну суму 833760 грн.; п. 198.1. п. 198.6 ст. 198. п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, ч. 7 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД безпідставно завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ГАРАНТОРГ ТРЕЙД , ТОВ ЛІБОР ПРИВАТ на загальну суму 9815597 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 325351 грн., також встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 податкової декларації з ПДВ) у відповідних податкових періодах, на загальну суму 601049 грн., в тому числі по податковій декларації з податку на додану вартіст,ь поданій за червень 2018 року (вх. № 9146969560 від 17.07.2018 р.) в сумі 601049 грн.; п. 44.1 ст.44. п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.54, п. 14.1 ст.14, п.п. 134,1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 7, п. 8 П(С)БО 15 Доходи , (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290) ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД безпідставно завищено суму доходів в загальному розмірі 7856500 грн., в тому числі за 1 півріччя 2017 року на суму 7856500 грн., по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями ДП ХАРКІВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД код за ЄДРПОУ 08099848, ТОВ НВО ІНОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ код за ЄДРПОУ 40846045, в частині реалізації товару, придбаного ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД у контрагентів-постачальників ТОВ РЕМОПТТОРГ код за ЄДРПОУ 41195368, ТОВ МЕГАПОЛИС ЮГ код за ЄДРПОУ 41020332, без встановлення реальності факту (законного джерела) походження товарів; п. 44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п. 11 П(С)БО 16 Витрати (затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318); ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД безпідставно завищено суму витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ РЕМОПТТОРГ код за ЄДРПОУ 41195368, ТОВ МЕГАПОЛИС ЮГ код за ЄДРПОУ 41020332 на загальну суму 7588850 грн.; п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.7. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно завищено суму податкових зобов`язань на загальну суму 1571300 грн., в тому числі, за червень 2017 року на суму 1571300 грн., по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями ДП ХАРКІВСЬКИМ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД код за ЄДРПОУ 08099848, ТОВ НВО ІНОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ І СИСТЕМИ код за ЄДРПОУ 40846045, в частині реалізації товару, придбаного ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД у контрагентів-постачальників ТОВ РЕМОПТТОРГ код за ЄДРПОУ 41195368, ТОВ МЕГАПОЛИС ЮГ код за ЄДРПОУ 41020332, без встановлення реальності факту (законного джерела) походження товарів; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України, ТОВ ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД безпідставно завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками ТОВ РЕМОПТТОРГ , ТОВ МЕГАПОЛИС ЮГ на загальну суму 1517770 грн.; п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, до каси підприємства не оприбутковано готівку в розмірі 3520 грн.

На підставі вищевказаних висновків, контролюючим органом, прийнято податкові повідомлення - рішення: № 00003731403 від 01.10.2018 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв`язку з чим зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 1571300 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 1517770 грн.; № 00003701403 від 01.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1322325 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 1057860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 264465 грн.; № 00003711403 від 01.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 406688,75 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 325351 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 81337,75 грн.; № 00003721403 від 01.10.2018 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періодув розмірі 601049 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями відповідача від 01.10.2018 р. № 00003731403, № 00003721403, № 00003711403 повністю та з податковим повідомленням-рішенням відповідача № 00003701403 від 01.10.2018 р. в частині податкових зобов`язань на суму 833760 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 208440 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій з придбання ТМЦ у ТОВ Гарантторг трейд , ТОВ Лібор приват , ТОВ Мегаполис ЮГ , ТОВ Ремоптторг , у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення -рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до пп. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно із пп. 14.1.156 ст. Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.44.1ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.138.2ст.138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п.139.1ст.139 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (покупець) та ТОВ Гарантторг трейд (продавець), укладено договір № 160617 від 16.06.2017 р., відповідно до умов якого ТОВ Гарантторг трейд (продавць) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (покупець) товар солі триетаноламіну, а покупець зобов`язується прийняти товар, вартість, кількість та найменування якого визначається специфікацією.

Реальність виконання вищевказаного договору підтверджується специфікацією до договору № 160617 від 16.06.2017 р., на купівлю солі триетаноламіну на суму 2376000 грн., видатковими накладними № 1 від 20.06.2017 р., № 2 від 23.06.2017 р., оборотно-сальдовою відомістю по контрагенту ТОВ Гарантторг трейд за період з 01.06.2017 р. по 31.12.2017 р.

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується ТТН № 21 від 20.06.2017 р., № 22 від 23.06.2017 р., актами здачі приймання робіт (надання послуг) № 1-21/06 від 21.06.2017 р., № 1-24/06 від 24.06.2017 р., заявками на надання транспортних послуг № 20/06-17 від 20.06.2017 р., № 23/06-17 від 23.06.2017 р., банківською випискою, оборотно-сальдовою відомістю по контрагенту ФОП ОСОБА_1 за період з 01.06.2017 р. по 10.07.2017 р.

Оплата за товар підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600401971563.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (покупець) та ТОВ Лібор приват (продавець)укладено договір № 180717 від 18.07.2017 р. про купівлю товару Софір М ТУ У 26.6-32440539, умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, визначений спеціфікацією.

Реальність вищевказаного договору підтверджується спеціфікацією на купівлю піноутворювача Софір М ТУ У 26.6-32440539 на суму 3182400 грн., видатковими накладними № ЛП-0000072 від 20.07.2017 р., № ЛП-0000079 від 24.07.2017 р., товарно-транспортними накладними № 72 від 20.07.2017 р., №79 від 24.07.2017 р., оборотно-сальдовою відомістю по контрагенту ТОВ Лібор приват за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р., банківськими виписки по рахунку № НОМЕР_1 .

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, заявками (надання послуг з перевезення) № 1-21/07 від 21.07.2017 р., № 1-25/07 від 25.07.2017 р., банківськими виписками по рахунку № НОМЕР_1 , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Подальша реалізація вказаного товару Wilberg services inc підтверджується копією контракту № 12/07-17 від 12.07.2017 р., специфікацією № 1, оборотно сальдовою відомістю, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судовим розглядом встановлено, що між підприємством ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (покупець) та ТОВ Мегаполис ЮГ (продавець), укладено договір № 070617 від 07.06.2017 р. про купівлю товару Реагента піноутворювача Софір СФ ТУ У 20.5-32440539-006:2014, відповідно до умов якого ТОВ Гарантторг трейд (продавець) зобов`язується поставити і передати у власність ТОВ "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (покупець), зобов`язується прийняти товар, вартість, кількість і найменування якого визначається специфікацією.

Реальність виконання умов вищевказаного договору підтверджується наступними документами: специфікацією до договору № 070617 від 07.06.2017 р., на купівлю реагента піноутворювача Софір СФ ТУ У 20.5-32440539-006:2014 на суму 429000 грн.; видатковими накладними № МП-0000465 від 08.06.2017 р.; товарно-транспортними накладними № 317 від 08.06.2017 р., оборотно-сальдовою відомістю по контрагенту ТОВ Мегаполис ЮГ за період з 01.01.2017 р. по 31.01.2017 р.; банківськими виписками по рахунку № НОМЕР_1 , якими підтверджено сплату за товар у повному обсязі.

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується актом надання послуг № 7 від 08.06.2017 р., банківською випискою на підтвердження повної оплати отриманих послуг.

Вказаний товар реалізовано позивачем ТОВ НВО Інноваційні системи , відповідно до договору № 30/05-17 від 30.05.2017 р., факт виконання якого підтверджується видатковою накладною № ТД- 0000161 від 12.06.2017 р., банківською випискою по рахунку № 2600401971563.

Судовим розглядом вствнолено, що між позивачем та ТОВ Ремоптторг укладено № 190617 від 19.06.2017 р., умовами якого передбачено, що ТОВ Ремоптторг (продавець) зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар, визначений специфікацією, а саме, вироб 29 (Двигун ГТД- 1250 без ЗВД).

Реальність виконання вищевказаного правочину підтверджується специфікацією до договору № 190617 р. від 19.06.2017р., на купівлю виробу 29 (Двигун ГТД- 1250 без ЗВД) на суму 8677620 грн., видатковими накладними № 9 від 22.06.2017 р., № 11 від 22.06.2017 р., № 12 від 22.06.2017 р.,., оборотно-сальдовою відомістю по контрагенту ТОВ Ремоптторг за 01.06.2017 р. - 20.01.2018р., банківською випискою по рахунку № 2600401971563, якими підтверджено сплату за товар у повному обсязі.

Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується актом надання послуг № 9 від 29.06.2017 р., заявкою на надання транспортних послуг, ТТН № 461 від 22.06.2017 р., банківською випискою на підтвердження повної оплати отриманих послуг.

В подальшому, вказаний товар реалізовано позивачем контрагенту - ДП Харківський бронетанковий завод , на підставі договору № 15/28 від 20.04.2017 р., виконання якого підтверджується видатковими накладними № ТД-0000169 від 29.06.2017 р., № ТД-0000170 від 29.06.2017 р., специфікацією № 7 від 29.06.2017 р., ТТН № 2906 від 29.06.2017 р., банківською випискою по рахунку № 2600401971563.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено реальність укладених між позивачем та його контрагентами договорів, доказів того, що первинні документи складені необґрунтовано чи з порушенням чинного законодавства контролюючим органом не надано.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання контролюючого органу на неможливість реального вчинення господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами, за результатами аналізу податкової інформації наданою іншими податковими інспекціями, а також аналізу бази даних Автоматизованої системи співставлення розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів при співставленні даних додатку , Архів електронної звітності , необґрунтовані та не можуть підтвердити нереальність господарських операцій, оскільки первинними документами реальність цих операцій підтверджена та чинним законодавством не передбачено, що суб`єкту господарювання необхідно контролювати стан податкового обліку його контрагентів.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Лібор Приват" та ТОВ "Ремоптторг", так як ухвалами Дніпропетровського районного суду м. Києва від 17.04.2018 р. по справі № КС/755/2131/18 (стосовно ТОВ "Лібор Приват") та Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2017 р по справі № 757/64571/17-к (стосовно конрагента ТОВ "Ремоптторг") встановлено, що вказані підприємства мають ознаки фіктивності, оскільки відповідачем до суду не надано вироків суду, яким встановлено, що вказані підприємства створені з метою здійснення фіктивного підприємництва.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обовязок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обовязку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційноїінстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 520/8608/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. .

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін І.С. Чалий Повний текст постанови складено 16.12.2019 року