Постанова

від 03.12.2019 по справі 340/1284/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 340/1284/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Баранник Н.П., Божко Л.А.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ;

представника позивача: Мельник Олени Володимирівни;

представника відповідача: Соломко Івана Івановича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 (головуючий суддя Хилько Л.І.)

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної установи Устинівський виправний центр (№37) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)", просив, з урахуванням уточнень до позовних вимог (а.с. 52-65 т. 1):

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Державної установи "Устинівський виправний центр (37) від 24.04.2019 року №23 о/с-19 "Про звільнення ОСОБА_1 " у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 24.04.2019 року №102/АГ-19 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників установи" в частині звільнення прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України "Про Національну поліцію";

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника в.о. Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 14.05.2019 року №114/НО-19 "Про внесення змін до наказу ДУ "Устинівський виправний центр (№37) від 24.04.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників установи" в частині звільнення прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки "Державна установа" Устинівський виправний центр (№37)" за ст. 77 ч. 1 п. 1 п. 6 Закону України "Про Національну поліцію";

- поновити прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 в Державній установі "Устинівський виправний центр (№37)" на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)";

- стягнути з Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.04.2019 року по день винесення рішення у даній справі;

- в порядку статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення прапорщика ОСОБА_1 у Державній установі "Устинівський виправний центр (№37)" та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позов обґрунтовано тим, що спірні накази винесено відповідачем протиправно, оскільки позивачем не було вчинено дисциплінарного проступку наслідком якого було б застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Наголошує на виникненні конфлікту з його безпосереднім керівником, що призвело до винесення останнім спірних наказів, вважає їх протиправними та просить задовольнити адміністративний позов.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, обґрунтовано тим, що у висновку службового розслідування під час винесення спірних наказів, посадовими особами відповідача надано оцінку вчиненим діям позивача з урахуванням вказаних законодавчих положень та негативної характеристики позивача, часу його перебування на службі у співвідношенні його заохоченням під час несення служби. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем в повній мірі дотримано наведених вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, вимог Закону України "Про Національну поліцію", оскільки з`ясовано обставини, за яких скоєно дисциплінарний проступок, попередня поведінка особи, рівень кваліфікації.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що починаючи з 2019 року між ним та начальником ВНБ майором внутрішньої служби ОСОБА_2. виникли конфліктні відносини, причиною яких вважає ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_2 надавав позивачу накази, які виходили за межі повноважень позивача. Такі накази позивач відмовлявся виконувати. Через що ОСОБА_2 став прискіпливо ставитися до роботи позивача, провокував до порушення трудової дисципліни та налаштовував проти позивача колег. В квітні 2019 року щодо позивача було проведено службове розслідування, за наслідками якого комісією було зроблено висновок про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Вважає, що відповідач притягнув його до відповідальності на підставі закону, який на момент його застосування був не чинний та поза межами закону, який підлягав застосуванню. Також вважає, що до складу дисциплінарної комісії була включена особа, яка була зацікавлена в результаті розслідування, що є порушенням.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що Устинівський виправний центр (№37) забезпечує виконання вироків, постанов і ухвал суду з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки засуджених осіб, запобігає вчиненню злочинів і дисциплінарних проступків самими засудженими. Під час перебування засуджених на виробничих об`єктах нагляд за їх поведінкою здійснюється персоналом установи. 15.04.2019 між позивачем та майором внутрішньої служби ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація на ґрунті відмови у наданні позивачу щорічної відпустки, яка згодом переросла у погрози вбивством з боку позивача. Під час конфлікту позивачем використовувалася пневматична зброя, що було зафіксовано на час прибуття працівників поліції. Зазначає, що така поведінка позивача порочить звання працівника органу державної влади, як наслідок було проведено службове розслідування та позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Вказує, що Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України 2006 року залишається чинним для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, і не поширюється на Національну поліцію України, тому вважає, що в даних правовідносин відповідач правильно застосував саме Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. зазначає, що винесене керівником органу виконання покарань рішення про звільнення позивача в повній мірі відповідає ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку.

Представником позивача до суду апеляційної інстанції надіслано інформацію Устинівського відділення поліції щодо відсутності в діях позивача ознак кримінального правопорушення щодо погроз ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору в даній справі є встановлення правомірності дій в.о. начальника Державної установи "Устинівський виправний центр (37) при винесенні наказів: від 24.04.2019 року №23 о/с-19 "Про звільнення ОСОБА_1 " у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію"; №102/АГ-19 та від 14.05.2019 року №114/НО-19.

З 2007 року проходив службу у органах державної кримінально-виконавчої служби (а.с.25-26 т. 1).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-IV, норми Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", норми Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29.07.1991, норми Закону України Про Національну поліцію .

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прапорщик внутрішньої служби молодший інспектор відділу нагляду і безпеки Державної установи" Устинівський виправний центр (№37)" (а.с.17-22 т. 1).

24.04.2019 року в.о. начальника установи Державної установи "Устинівського виправного центру (37)" ОСОБА_20 підписав наказ №102/АГ-19 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників установи, яким за порушення вимог діючого законодавства, а саме: Закону України від 22.02.2006 року №3460-IV "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", вимог наказу №30/5 від 22.04.2018 року, Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, присяги та неодноразового допущення дисциплінарного проступку звільнити з органів Державної кримінально-виконавчої служби прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки установи (а.с.109 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на вказаному наказі міститься відмітка, згідно якої ОСОБА_1 ознайомлений з даним наказом, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .

Також 24.04.2019 року в.о. начальника установи майора внутрішньої служби Державної установи "Устинівського виправного центру (37)" ОСОБА_20 видав наказ №23 о/с-19 "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким керуючись Законом України "Про державну кримінально-виконавчу службу України", Закону України "Про Національну поліцію", "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" наказано звільнити прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 24.04.2019 року у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с.110 т. 1).

Підставою винесення наказу від 24.04.2019 року №23 о/с-19 "Про звільнення ОСОБА_1 " слугував наказ №102/АГ від 24.04.2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

Наказ від 24.04.2019 року №23 о/с-19 "Про звільнення ОСОБА_1 " також містить відмітку, згідно якої ОСОБА_1 ознайомлений з даним наказом, що також підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .

Матеріали справи містять підтвердження, що 14.05.2019 року в.о. начальника установи Державної установи "Устинівського виправного центру (37)" ОСОБА_20 підписав наказ №114/НО-19 "Про внесення змін до наказу ДУ "Устинівський виправний центр (37)" від 24.04.2019 року №102/АГ-19 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким внесено зміни до наказу ДУ "Устинівський виправний центр (37)" від 24.04.2019 року №102/АГ-19, виклавши третій абзац першої частини в такій редакції: "15.04.2019 року близько 08 години 45 хвилин, прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 звернувся до начальника ВНБ майора внутрішньої служби ОСОБА_3. з проханням підписати рапорт на відпустку за 2019 рік, але останній йому відмовив. Після чого ОСОБА_1 створив конфліктну ситуацію з використанням при цьому предмету схожого на вогнепальну зброю" (а.с.31 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає внесення 14.05.2019 зазначених змін до наказу від 24.04.2019 року №102/АГ-19, такими, що не надають підстав для скасування наказів 24.04.2019 року, оскільки в будь якому разі загроза використати предмету схожого на вогнепальну зброю чи пневматичну зброю при вирішення конфліктної ситуації не відповідає вимогам, що ставляться до працівника державного органу. Така поведінка працівника державного органу є недопустимою, безпосередньо ганьбить та підриває авторитет органу державної влади, і як наслідок може тягнути дисциплінарну відповідальність у вигляді звільнення з посади органу державної влади.

Зокрема, наказ №102/АГ-19 від 24.04.2019 року винесено на підставі вимог Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Закону України "Про Національну поліцію", статті 147 КЗпП України та відповідно до висновку службового розслідування по фактам виявлених недоліків під час перевірки якості несення служби черговою зміною відділу нагляду і безпеки установи 14.04.2019 року та внесення відомостей до журналу обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події державної установи "Устинівський виправний центр (37)" за №2 від 15.04.2019 року, а саме (а.с. 105-108 т. 1):

14.04.2019 року о 08 год. 50 хв. прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 повернувся із перевірки за засудженими на виробничих об`єктах. Начальником ВНБ майором внутрішньої служби ОСОБА_3. під час перевірки було виявлено, що записи про перевірки на виробничому об`єкті ВНС, здійснено наперед двічі - на 09 год. 00 хв. та на 11 год. 30 хв. в час близько із 08:50 год. по 09:30 год. молодший інспектор ВНБ прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 перебував за місцем свого домоволодіння. 15.04.2019 року близько 08 год. 45 хв., прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 звернувся до начальника ВНБ майора внутрішньої служби ОСОБА_3. з проханням підписати рапорт на відпустку за 2019 рік, але останній в грубій формі сказав, що не підпише. Далі виходячи із житлової зони через КПП установи між ними продовжувалась суперечка з погрозами.

В силу Наказу №104 від 13.04.2019 року забезпечено нагляд на добу складом чергової зміни, відповідальним від керівництва установи визначено ОСОБА_4 , серед молодших інспекторів чергової зміни значиться ОСОБА_1 (а.с.99 т. 1).

Згідно відомості про забезпечення нагляду на добу в Устинівському виправному центрі №37 з 8-00 год. 14.04.2019 року по 8-00 год. 15.04.2019 року, встановлено варіант нагляду - звичайний, маршрут руху №1, затверджено склад чергової зміни, за позивачем закріплена чергова зміна відділок "Інгульське" (а.с.98 т. 1).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 14.04.2019 року комісійною перевіркою якості перевірок засуджених, які працюють на виробничих об`єктах ДУ "Устинівський (ВЦ№37)" встановлено, що 14.04.2019 року о 10 год. 35 хв. комісією у складі: начальника ВНБ м-р вн. сл. ОСОБА_3., оперуповноваженим ОГ капітаном вн. сл. ОСОБА_4 ЧПНУ к-н вн. сл. ОСОБА_6 , ЗЧПНУ ст. пр-к вн. сл. ОСОБА_18., інспектор ВНБ пр-к вн. сл. ОСОБА_19 . , було здійснено комісійну перевірку журналів "перевірок засуджених на виробничих об`єктах вході якої було виявлено, що у журналі "перевірок засуджених на виробничому об`єкті ВНС" записано перевірки засудженого о 09 год. 00 хв. та 11 год. 30 хв. та перевірку о 11 год. 30 хв. записано наперед, перевірка записана молодшим інспектором ВНБ прапорщиком ВНБ служби ОСОБА_1. (а.с.103 т. 1).

При цьому, актом комісійного перегляду запису камери відеоспостереження №5 в ДУ "Устинівський (ВЦ №37)" від 14.04.2019 року, комісією у вищевказаному складі, було переглянуто об 11 год. 00 хв. 14.04.2019 року запис камери відеоспостереження №5 ДУ "Устинівський виправний центр№37" в період з 08 год. 06 хв. 14.04.2019 року по 09 год. 36 хв. 14.04.2019 року та в ході перегляду виявлено, що молодший інспектор ВНБ пр-к вн. сл. ОСОБА_1 вийшов за територію КПП (по пропуску людей) в 08 год. 06 хв. і пішов в напрямку свого домоволодіння, близько 08 год. 15 хв. позивач поїхав на власному засобі пересування, а саме: мопеді в бік виробничих об`єктів в бік домоволодіння, близько 09 год. 30 хв. пр-к вн. сл. ОСОБА_1 прийшов зі сторони домоволодіння до КПП (по пропуску людей) (а.с.104).

Матеріали справи містять рапорт начальника ВНБ ДУ "Устинівський виправний центр (№37) майора внутрішньої служби ОСОБА_3 . на ім`я начальника ДУ "Устинівський виправний центр" від 15.04.2019 року, яким повідомлено про виявлені грубі порушення несення служби молодшим інспектором ВНБ прапорщиком вн. служби ОСОБА_1 , що перебував на добовому чергуванні, а саме:

тривалий час близько 40 хв. перебував у себе дома, оскільки проживає неподалік установи; перевірки засудженого ОСОБА_11 , який працює на віддаленому виробничому об`єкті ВНС без постійного нагляду, прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 записав наперед, що давало можливість засудженому перебувати без перевірок близько 5 годин, за цей час засуджений міг скоїти злочин чи правопорушення. Даний факт зафіксовано особисто та ЧПНУ матеріали для проведення службового розслідування зібрано у повному обсязі. Раніше прапорщик вн. служби ОСОБА_1 притягувався до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення визначеного місця несення служби (а.с.36 т. 1).

Також, у вказаному рапорті повідомлено, про конфліктну ситуацію, що відбулась між позивачем та його безпосереднім начальником ОСОБА_3 щодо питання про відпустку ОСОБА_1 , відмовивши у підписанні рапорту про відпустку ОСОБА_1., ОСОБА_1 одержав з боку ОСОБА_1 нецензурну лайку та погрози вбивством за допомогою демонстрації зброї. ОСОБА_3 було повідомлено Устинівський відділ поліції про інцидент.

В книзі обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в Устинівському ВЦ №37 зафіксовано ОСОБА_3 факт погроз позивачем рушницею (а.с.76-77 т. 1).

В матеріалах справи наявна копія журналу перевірок засуджених на виробничому об`єкті "ВНС" в якому зафіксовані 14.04.2019 року відмітки перевірок здійснених позивачем під час виконання своїх посадових обов`язків (а.с.78 т. 1).

23.04.2019 року закінчено проведення службового розслідування за фактом виявлених недоліків під час перевірок якості несення служби черговою зміною відділу нагляду і безпеки 14.04.2019 року та внесення відомостей до журналу обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події державної установи "Устинівський виправний центр №37)" за №2 від 15.04.2019 року, що відображено у відповідному висновку проведеного службового розслідування, де за змістом пункту 2 вказаного висновку міститься: вирішити питання про доцільність подальшого проходження служби молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_1 в органах ДКВС України, за допущення порушень вимог діючого законодавства, а саме: Закону України від 22.02.2006 року №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", вимог наказу №30/5 від 22.04.2018 року, Кодексу професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, присяги та неодноразового допущення дисциплінарного проступку (а.с.105-108 т. 1).

З вказаним висновком позивач ознайомлений 24.04.2019 року, що засвідчено його особистим підписом на вказаному висновку у відповідній графі (а.с.108 з/с т. 1).

В матеріалах справи наявна службова характеристика позивача, яка датована 17.04.2019 року.

За змістом характеристики ОСОБА_1 за час проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з вересня 2012 року зарекомендував себе негативно, наказами, нормативними актами та інструкціями, що регламентують діяльність відділу нагляду безпеки володіє, але не завжди керується ними під час виконання службових завдань. До виконання своїх посадових обов`язків відноситься не завжди добросовісно. Не завжди працює над усуненням виявлених недоліків, на зауваження керівництва реагує емоційно, з погрозами написання скарг. За змістом постійного проживання характеризується позитивно. Скарг з боку членів сім`ї і місцевих жителів за час служби в установі не надходило (а.с. 37 т. 1).

В матеріалах справи наявний лист Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 27.06.2019 року №1835/124-2019, за змістом якого, в Устинівському ВП Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області за №542 від 15.04.2019 року зареєстровано звернення працівника ДУ "Устинівський ВЦ (№37)" ОСОБА_3 по факту погроз за допомогою мисливської рушниці від іншого працівника установи ОСОБА_1 .. При проведенні перевірки та при опитуванні громадянина ОСОБА_1 повідомив, що він мав при собі пневматичну гвинтівку, яку дістав не для погроз, а для самозахисту. Згідно інформаційних баз вогнепальна зброя за ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться. Встановлені та опитані свідки події, факт погроз за допомогою рушниці заперечують. В зв`язку із чим в порушенні кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , відмовлено (а.с.120 т. 1).

Згідно довідки Державної установи "Устинівського виправного центру (№37)" від 01.07.2019 року №668 про стягнення прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора нагляду і безпеки ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" за період роботи в Державній кримінально-виконавчій службі України до дисциплінарної відповідальності притягувався, а саме (а.с. 122 т. 1):

- догана від 12.01.2016 року - за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків;

- сувора догана від 15.09.2016 року - за неприбуття на службу без поважних причин та ненадання підтверджуючих документів своєї відсутності з поважних причин виконання своїх функціональних обов`язків;

- попередження від 16.09.2016 року про неповну посадову відповідність- за самовільне залишення місця несення служби, не реагування на зауваження;

- сувора догана від 23.06.2018 - за прорахунки з розстановці сил чергової зміни (знято достроково);

- сувора догана від 20.02.2019 - за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків;

- звільнення з органів внутрішніх справ згідно з наказом від 24.04.2019 №102/АГ-19 на підставі ст.12 п. 8 Дисциплінарного статуту.

Водночас, відповідно до довідки Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" про заохочення прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 від 01.07.2019 року №669, за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України заохочувався (а.с.123 т. 1):

- почесна грамота від 20.09.2013 - за зразкове виконання службових обов`язків, особисту ініціативу;

- присвоєння звання "прапорщик внутрішньої служби" від 17.04.2018 - за високі показники в службовій діяльності;

- подяка від 01.06.2018 - за сумлінне виконання службових обов`язків.

Позивач вважає протиправними накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби у Державній установі "Устинівський виправний центр (№37)".

Досліджуючи питання чи порушено вказаними наказами права позивача та чи підлягають вони скасуванню як протиправні, а права позивача захисту та поновленню на службі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Згідно із пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, позивач (до звільнення з посади), в силу зазначеної норми мав статус особи публічної служби.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються: організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики; основи національної безпеки, організації Збройних сил України і забезпечення громадського порядку.

Водночас, процедура дисциплінарного провадження як процес дослідження обставин дисциплінарного проступку, визначення його наслідків та доведення вини особи, повинна бути достатньо прозорою, задля того, щоб і сама особа, яка притягується до дисциплінарної відповідальності, та орган, що застосовує дисциплінарне стягнення, а також суд, перевіряючи законність накладення дисциплінарного стягнення, могли з`ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого рішення, та надати їм оцінку.

При цьому, рішення, прийняте за наслідками такого дисциплінарного провадження, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали значення для його прийняття.

За загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліцейські у разі вчинення протиправних діянь несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначені підстави звільнення поліцейського зі служби у поліції, та припинення служби у поліції, зокрема, серед інших, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби , накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено не у відповідності до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а у відповідності до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІУ. Позивач вважає, що оскільки Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІУ, втратив законну силу, тому відповідач неправомірно притягнув його до відповідальності на підставі нормативно-правового акту який вже не діяв.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІУ.

При цьому, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІУ чинний в редакції від 07.10.2018 року.

Зокрема, Законом України, Про Дисциплінарний статут Національної поліції України визначено: Преамбулу Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України , затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", доповнити абзацом другим такого змісту :

"Дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог".

Отже, на даний час, дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України , затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006р. №3460-ІУ поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України .

Таким чином, відповідач як орган Державної кримінально-виконавчої служби України правомірно застосував норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законі України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інша нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Аналогічні за своїм змістом положення містить і Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року, №2337-VІІІ, визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Отже, в разі правовідносин з поліцейськими застосуванню підлягають норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року, №2337-VІІІ.

Однак, оскільки в даній справі правовідносини стосуються осіб Державної кримінально-виконавчої служби України , то застосуванню підлягають норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України , затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006р. №3460-ІУ, який чинний для такої категорії осіб.

Згідно зі ст. 2 Дисциплінарного статуту ОВС України - дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

В силу ч. 3 статті 3 Дисциплінарного статуту ОВС України, найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу (ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України):

- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників ;

- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

- поважати людську гідність , виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;

- дотримуватися норм професійної та службової етики ;

- берегти державну таємницю;

- у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб;

- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою ;

- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;

- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни , забезпеченні законності та статутного порядку;

- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку , носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету ;

- з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють ;

- берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Отже вказані норми передбачають високий рівень свідомості, етики та витримки для осіб рядового або начальницького складу Органів внутрішніх справ України.

Серед видів дисциплінарних стягнень передбачений такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного Статуту ОВС України).

Статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, передбачений порядок накладання дисциплінарних стягнень. Так, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Зокрема, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Позивач наполягає на безпідставності винесення спірних наказів про звільнення з огляду на те, що ним не було вчинено дисциплінарного проступку, який потягнув би за собою настання наслідків у вигляді звільнення.

В свою чергу, відповідачем висловлено незгоду із таким твердженням, оскільки службовим розслідуванням встановлено факт дисциплінарного проступку, а саме: порушення службової дисципліни, професійної етики персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Присяги, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Щодо правомірності винесення наказу начальником в.о. Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" від 14.05.2019 року №114/НО-19 "Про внесення змін до наказу ДУ "Устинівський виправний центр (№37) від 24.04.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників установи" в частині звільнення прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки "Державна установа" Устинівський виправний центр (№37)" за ст. 77 ч. 1 п. 1 п. 6 Закону України "Про Національну поліцію", колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги наступне.

Згідно рапорту начальника ВНБ ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" майором внутрішньої служби ОСОБА_3. від 15.04.2019 року, останнім повідомлено начальнику установи, проте, що "15.04.2019 року близько 08 год. 30 хв. на КПП установи прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 хотів щоб йому підписав рапорт на відпустку, на що отримав відповідь, що пізніше, буде начальник установи і вирішено це питання, оскільки є намір доповісти начальнику установи про виявлені недоліки та провести службове розслідування. Рухаючись поряд прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_1 почав виражатись нецензурною лайкою та погрожував вбивством. Підійшовши до нього сказав йому заспокоїтись та пішов в протилежному напрямку від нього не бажаючи з ним розмовляти. Він пішов слідом, зайшов у своє домоволодіння, оскільки проживає біля самого КПП установи, взяв свій автомобіль та поїхав за мною. Догнавши, дістав з автомобіля мисливську рушницю одноствольну, показав переломивши ствол, що вона заряджена та направив на мене і сказав, що застрелить. Я підійшов ближче до прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , щоб забрати в нього рушницю, але він кинув її в автомобіль, погрожуючи вбивством сів у свій автомобіль та поїхав. Про дану подію відразу повідомив до Устинівського відділу поліції" (а.с. 82 т. 1).

З висновку службового розслідування встановлено, що 15.04.2019 року ОСОБА_1 вирішив написати рапорт, щодо надання йому чергової відпустки за 2019 рік. 15.04.2019 року близько 08 години 45 хвилин звернувся до начальника ВПБ майора внутрішньої служби ОСОБА_3. з проханням підписати рапорт на відпустку, але останній в грубій формі сказав, що не підпише. Далі виходячи із житлової зони через КПП установи слідуючи в бік магазину між ними виникла суперечка, в якій ОСОБА_13 погрожував йому звільненням із установи та фізичною розправою над ним та його сім`єю. Після чого розвернувшись попрямував в інший бік вниз по вулиці, сівши у власний автомобіль, наздогнав ОСОБА_3 з метою встановлення причини виникнення особистої неприязні до нього, але в розмові ОСОБА_13 продовжував виказувати погрозами розправи над його сім`єю, та різко скоротив дистанцію між ними. Розцінивши погрози та різке скорочення дистанції, як намір ОСОБА_3 завдати йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 дістав з автомобіля незаряджену пневматичну рушницю та скористався нею як палицею - для відбиття можливого нападу. Після чого ОСОБА_15 знову попрямував у зворотному напрямку від нього. Зрозумівши, що подальшого діалогу не буде, ОСОБА_1 повернувся до свого домоволодіння (а.с.105-108 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що висновок за фактом службового розслідування підписаний такими особами: старший уповноважений ОГДУ ДУ "Устинівський виправний центр (№37)" майор внутрішньої служби О.С. Євдокімов, Начальник СРП капітан внутрішньої служби С.О. Велика, Оперуповноважений ГО капітан внутрішньої служби ОСОБА_4.

Вказане спростовує доводи позивача, що службове розслідування було здійснене за участю ОСОБА_16 .

Отже, під час проведення службового розслідування відповідно до рапорту ОСОБА_16 , уповноваженими особами встановлено конфліктну ситуацію між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 із загрозою застосування зброї.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що згідно з листом Устинівського відділення поліції Долинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 27.06.2019 року №1835/124-2019 адресованого в.о. начальника ДУ "Устинівського виправного центру(37), повідомлено, що в Устинівському ВП Долинського ВП ГУ НП в Кіровоградській області за №542 від 15.04.2019 року зареєстровано звернення працівника ДУ "Устинівський ВЦ (№37)" ОСОБА_3 по факту погроз за допомогою мисливської рушниці від іншого працівника установи ОСОБА_1 . При проведенні перевірки та при опитуванні ОСОБА_1 повідомив, що він мав при собі пневматичну гвинтівку , яку дістав не для погроз, а для самозахисту. Згідно інформаційних баз вогнепальна зброя ОСОБА_1 зареєстрованою не значиться. Встановлені та опитані свідки події, факт погроз за допомогою рушниці заперечують. В зв`язку із чим в порушенні кримінального провадження відносно ОСОБА_1 відмовлено. (а.с. 120 т. 1).

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, при цьому факти, що торкалися порушення кримінального провадження чи відмови в порушенні кримінального провадження не впливали на вирішення питання про дисциплінарну відповідальність позивача.

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи їх із юридичної точки зору через призму процедурних моментів проведення службового розслідування, суд першої інстанції правильно встановив правомірне винесення наказу від 14.05.2019 року №114/НО-19 "Про внесення змін до наказу ДУ "Устинівський виправний центр (№37) від 24.04.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників установи".

Також в матеріалах справи наявний наказ начальника Устинівського ВЦ №37 №94/ОД-17 від 02.11.2017 року яким, заборонено працівникам Устинівського ВЦ №37 користуватись власним автотранспортом під час виконання службових обов`язків з метою недопущення працівниками Устинівського ВЦ №37, які входять до складу чергової зміни, скоєння за їх участю ДТП під час виконання своїх службових обов`язків. Пунктом 2 вказаного наказу дозволено користуватись власним автотранспортом у разі виникнення надзвичайної події в установі та з метою перевірки засуджених і якості несення служби молодшими інспекторами ВНБ на відділку "Завтурово" (а.с.148).

Згідно маршрутної картки молодшого інспектора несення служби на посту №3 виробничої зони відділку "Інгульське" маршрут руху №1, вбачається, що час перебування на маршруті складає 2 години 30 хвилин. В разі відсутності засуджених на одному з об`єктів, час перевірки скорочується. Перевірка починається о 8 год. 05 хв. (а.с.147).

Отже, підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення стало виявлення під час добового чергування факту запису часу перевірки наперед та відповідно неналежне його проведення та раніше виявлені факти порушення ним трудової дисципліни .

Позивач, в судовому засіданні в суді першої інстанції вказав, що 14.04.2019 року була дощова погода, тому перевірку засуджених було здійснено ним іншим маршрутом із використанням власного транспортного засобу - мопеда, де також вказав, що перебував на фермі.

Такі твердження позивача щодо прямування та здійснення ним перевірки 14.04.2019 року за іншим маршрутом, судом першої інстанції оцінено критично (з чим погоджується суд апеляційної інстанції), оскільки відеозаписом з камер відео спостереження, переглянутого в ході службового розслідування безпосереднім начальником позивача разом із залученими для того особами, встановлено, що 14.04.2019 року в період з 08 год. по 06 хв. по 09 год. 36 хв. було виявлено, що молодший інспектор ОСОБА_1 вийшов за територію КПП в 08 год. 06 хв. пішов в напрямку свого домоволодіння, близько 08-15 год. поїхав на власному засобі пересування, на мопеді в бік виробничих об`єктів, о 08 год. 50 хв. було видно як ОСОБА_1 їхав зі сторони виробничих об`єктів в бік домоволодіння, близько 09 год. 30 хв. прийшов зі сторони домоволодіння, що зафіксовано у відповідному акті (а.с.38 т. 1).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення перевірки достовірності факту неналежного проведення перевірки позивачем засуджених під час несення служби, встановлено, що молодший інспектор ВНБ прапорщик вн. служби ОСОБА_1 пояснив, що дійсно під час добового чергування з 08 год. 00 хв. 14.04.2019 року при перевірці засудженого на виробничому об`єкті ВНС зробив помилковий запис з часом перевірки наперед механічно, так як мав погане самопочуття - головна біль та біль в суглобах (а.с. 40 т. 1).

З метою об`єктивного розгляду справи, судом першої інстанції допитано у судовому засіданні в якості свідків в.о. начальника Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)" ОСОБА_20 та начальника внутрішньої безпеки ДУ "Устинівського виправного центру (№37) майора внутрішньої служби ОСОБА_3. (безпосереднього начальника позивача).

Зокрема, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що в установі наразі перебуває 21 засуджений, за засудженими нагляд (закріплення) окремого працівника не передбачено, працівники установи заступають на добовий наряд (чергування) та закріпленні за кожним об`єктом установи, за яким ведеться нагляд з погодинним чергуванням, визначене відповідною маршрутною карткою. Вказав, що 14.04. 2019 року ним було виявлено факт порушення службової дисципліни позивача під час несення служби, що був виражений у записах наперед погодинного чергування на об`єкті, тобто перевірка фактично ОСОБА_1 здійснена не була, проте, у відповідній документації була відображена. Такі дії, давали нагоду засудженому бути непідконтрольним протягом 5 годин, що могли призвести до невідворотних наслідків. При цьому, вказав, що переглядаючи камери відеоспостереження, було встановлено вихід позивача за територію КПП та його напрямок руху повз установу, протилежним виробничим об`єктам, що мали бути перевірені ним.

Щодо тверджень позивача про перебування ним на фермі, то пояснив, що ферма знаходиться в протилежному напрямку, а ніж той, з якого повертався позивач, згідно камер відеоспостереження. При цьому, наголосив, на неодноразових порушеннях трудової дисципліни ОСОБА_1 під час несення служби.

Також, судом першої інстанції в судовому засіданні допитаний в якості свідка начальник внутрішньої безпеки ДУ "Устинівського виправного центру (№37) майор внутрішньої служби ОСОБА_13 , який своїми показами, підтвердив виявлені порушення позивача під час несення служби в частині запису на перед проведеної перевірки. Підтвердив обставини встановлені службовим розслідуванням. Наголошував, на неодноразовому порушенні трудової дисципліни позивачем, що відображені були у відповідних матеріалах службових розслідуваннях. Також, повідомив, що особисто бачив як позивач 14.04.2019 року вранці йшов до КПП із власного домоволодіння, а не зі сторони перевірених об`єктів. При цьому, повідомив суду, що конфліктних відносин із позивачем у нього немає.

Суд першої інстанції також врахував, що на зазначені твердження вказаного свідка позивач заперечив, та повідомив, що конфліктні відносини між ним та його безпосереднім керівником склались давно, ще у 2016 році, що відобразилось на його розмірі премії, тобто зменшенні.

Суд першої інстанції також такі твердження позивача оцінив критично, оскільки, відповідачем в якості доказу, долучено до матеріалів справи копії наказів про оплату праці персоналу установи з січня 2016 року по грудень 2018 року, з яких встановлено, що позивачу була виплачена премія на рівні із іншими працівниками установи, суттєвого заниження розміру такої премії судом не встановлено. При цьому, розмір премій працівників установи різниться, і також є інші працівники, яким розмір премії встановлений значно менший, аніж ОСОБА_1 (а.с.155-191 т. 1).

Отже, судом першої інстанції в ході допиту свідків встановлено факт порушення позивачем порядку несення служби (добового чергування).

Вказане порушення є недопустимим, оскільки порушення порядку несення служби може призвести до тяжких та непоправних наслідків, зокрема, порушення порядку несення служби наражає на небезпеку працівників Державної установи "Устинівський виправний центр №37", оскільки дана установа є установою тримання затриманих з особливим режимом контролю та нагляду за їх поведінкою.

При цьому, суд першої інстанції об`єктивно оцінюючи обставини даної справи, зазначив, що факт перебування позивача 14.04.2019 року з 08 год. 06 хв. по 08 год. 50 хв. у себе в домоволодінні жодним належним доказом учасниками справи не підтверджений, тому судом не береться до уваги під час прийняття рішення у даній справі.

Позивачем в суді першої інстанції звернуто увагу суду на той факт, що в отриманій під час звільнення його трудовій книжці зникли його записи працевлаштування та звільнення з Державної установи "Устинівський виправний центр (№37)", на посвідчення чого додано копію трудової книжки (а.с.133 т. 1).

З метою об`єктивного розгляду справи судом першої інстанції витребувано від відповідача відповідні пояснення (а.с.139-143 т. 1).

На виконання вимог суду першої інстанції, відповідачем надано письмові пояснення, за змістом яких, щодо даного факту відповідач надати не може, лише вказує, що після того як позивач самостійно зняв ксерокопію зі своєї трудової книжки і долучив їх до позовних матеріалів, запис у трудовій книжці став не видимим, тобто зник. При цьому наголошено, що на виконання вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, позивач може звернутись до сектору по роботі з персоналом установи, такий запис буде поновлено (а.с.144-145 т. 1).

Водночас, суд першої інстанції зауважив, що в матеріалах справи наявна копія аркушу трудової книжки позивача, із наявністю відображення запису та внесення до неї спірного наказу, яким звільнено позивача (а.с.26 т. 1).

Судом першої інстанції надана критична оцінка зазначеним обставинам, так, твердження позивача щодо зникнення запису у трудовій книжці, судом першої інстанції оцінено критично, оскільки відповідно до розписки ОСОБА_1 від 25.04.2019 року ним отримана трудова книжка та військовий квиток, претензій щодо звільнення до сектору по роботі з персоналом та керівництва ДУ "Устинівського виправного центру (№37)" не має (а.с.151 т. 1).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів поліції України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку (частина перша).

Законодавець виокремлює суворість застосування до працівника відповідальності, а саме, у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Водночас, в разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які вже мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його не тяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов`язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

У висновку службового розслідування посадовими особами відповідача надано оцінку вчиненим діям позивача з урахуванням вказаних законодавчих положень, часу перебування позивача на службі, негативної характеристики позивача, та у співвідношенні з його заохоченнями під час несення служби.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем в повній мірі дотримано наведених вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, оскільки з`ясовано обставини, за яких скоєно дисциплінарний проступок, попередня поведінка особи, рівень кваліфікації.

Вказаний висновок у справі кореспондується з правовою позицією, висловленою в Постанові Верховного Суду від 08.08.2019 року (справа №804/15528/15), а саме залишення місце служби під час добового чергування з неповажних причин свідчить про порушення службової дисципліни.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для не застосування зазначеної норми.

Таким чином, залишення місця служби з неповажних причин, свідчить про порушення службової дисципліна; здійснення у журналі перевірок засуджених записів, раніше ніж здійснена перевірка (наперед) також свідчить про порушення службової дисципліна; водночас, порушенням службової дисципліни є спілкування грубій формі при виконанні службових обов`язків.

Порушення позивачем службової дисципліни було покладено в основу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Отже при звільненні позивача з займаної посади відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Водночас відповідачем, в силу ч. 2 ст. 77 України доведено правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не порушено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 03.12.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03.12.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 10.12.2019.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко