Ухвала

від 09.12.2019 по справі 214/8635/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2700/19 Справа № 214/8635/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7

обвинуваченого (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12018040230001918 за апеляційною скаргою прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В с т а н о в и л а:

Вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Судом також вирішено долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 13 жовтня 2018 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «Форд Скорпіо» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримавши від диспетчера «579 Оптимальне такси» замовлення прибув за викликом до зупинки громадського транспорту «вул. Космонавтів» в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, де зупинив керований ним автомобіль біля правого бордюру дороги. В подальшому між водієм ОСОБА_8 та пасажиром ОСОБА_10 виникла словесна сварка під час якої ОСОБА_10 тримаючись правою рукою за передні пасажирські двері автомобіля, лівою рукою за дах автомобіля намагаючись сісти до салону поставив ліву ногу на підлогу автомобіля. В цей час водій ОСОБА_8 діючи в порушення вимог п. 10.1 « Правил дорожнього руху» України, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», відновив рух попередньо не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить небезпек іншим учасникам руху, внаслідок чого ОСОБА_10 не втримавши рівновагу впав на асфальтне покриття проїзної частини дороги та був травмований.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1856/18 від 06.12.2018 ОСОБА_10 отримав травми у вигляді садна голови, обличчя, верхніх кінцівок, перелому правої скроневої кістки, перелому тіла та дуги правої виличної кістки, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Прокурор не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2019 року відносно ОСОБА_8 змінити. У резолютивній частині вироку зазначити про реальне виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік. В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що фактично встановлені судом обставини, кваліфікація кримінального правопорушення та призначена міра покарання не оспорюються, проте вирок суду першої інстанції підлягає зміні у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до абзацу 5 пункту 9 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при звільненні з випробуванням від відбування основного покарання, суд відповідно до ст. 77 КК може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Однак, судом першої інстанції дані вимоги закону не виконано. В резолютивній частині вироку не зазначено про реальне виконання додаткового покарання, призначеного ОСОБА_8 , у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення даної апеляції, просили вирок суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновок суду відносно фактичних обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , доведеність вини та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Що ж стосується апеляційних вимог прокурора в частині зміни оскаржуваного вироку суду шляхом зазначення у його резолютивній частині про реальне виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.407КПК України занаслідками апеляційногорозгляду заскаргою навирок абоухвалу судупершої інстанціїсуд апеляційноїінстанції маєправо: 1)залишити вирокабо ухвалубез змін; 2)змінити вирокабо ухвалу; 3)скасувати вирокповністю чичастково таухвалити новийвирок; 4)скасувати ухвалуповністю чичастково таухвалити новуухвалу; 5)скасувати вирокабо ухвалуі закритикримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційноїінстанції змінюєвирок уразі: 1)пом`якшення призначеногопокарання,якщо визнає,що покаранняза своєюсуворістю невідповідає тяжкостікримінального правопорушеннята особіобвинуваченого; 2)зміни правовоїкваліфікації кримінальногоправопорушення ізастосування статті(частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність променш тяжкекримінальне правопорушення; 3)зменшення сум,які підлягаютьстягненню,або збільшенняцих сум,якщо такезбільшення невпливає наобсяг обвинуваченняі правовукваліфікацію кримінальногоправопорушення; 4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Статтею 420КПК Українипередбачено,що суд апеляційноїінстанції скасовуєвирок судупершої інстанціїі ухвалюєсвій вироку разі: 1)необхідності застосуваннязакону пробільш тяжкекримінальне правопорушеннячи збільшенняобсягу обвинувачення; 2)необхідності застосуваннябільш суворогопокарання; 3)скасування необґрунтованоговиправдувального вирокусуду першоїінстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Також у відповідності до вимог ст.. 421 КПК України щодо недопустимості погіршення правового становища обвинуваченого, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм чинного кримінального процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості змінити вирок суду, на що є посилання в апеляційній скарзі прокурора, оскільки зазначення саме реального виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами погіршує становище обвинуваченого, і з огляду на вищевикладені норми закону, в даному випадку суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

У силу ст. 404 КПК застосування матеріального права здійснюється судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги; суд вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. В даному випадку задовольнити апеляційну скаргу прокурора неможливо без погіршення становища ОСОБА_8 , а за відсутності відповідного апеляційного приводу колегія суддів не вправі цього зробити. У контексті наведеного не можна визнати виправданими, а отже й достатніми доводи в апеляції сторони обвинувачення щодо зміни оспорюваного рішення на зазначеній у скарзі підставі. Тому подану прокурором апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 липня 2019 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4