Постанова

від 11.12.2019 по справі 277/789/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №277/789/19 Головуючий у 1-й інст. Заполовський В. В.

Категорія 61 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №277/789/19 за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Реєстраційний сектор Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та часткове скасування рішення Варварівської сільської ради, скасування записів про державну реєстрацію права власності та повернення земельних ділянок

за апеляційною скаргою керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави

на ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2019 року, яка постановлена під головуванням судді Заполовського В.В. у смт Ємільчине,

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та ОСОБА_1 . Просив:

-визнати незаконним та скасувати підпункт 1.2 пункту 1 рішення Варварівської сільської ради від 02 березня 2017 року №5 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які передаються у власність громадян на території Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області , про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які передаються у власність ОСОБА_1 , загальною площею 0,8500 га, в тому числі: земельна ділянка АДРЕСА_1 що розташована за адресою : АДРЕСА_3 , площею 0,2500 га з кадастровим номером 1821781603:03:001:0032, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка АДРЕСА_3 , що розташована за адресою : АДРЕСА_5 , площею 0,6000 га з кадастровим номером 1821781603:03:001:0033, для ведення особистого селянського господарства;

-внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів про право власності: запису №19733132 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1821781603:03:001:0032; запису №19733448 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1821781603:03:001:0033;

-зобов`язати ОСОБА_1 повернути до комунальної власності Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області земельні ділянки загальною площею 0,8500 га, в тому числі: земельна ділянка АДРЕСА_1 що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,2500 га із кадастровим номером 1821781603:03:001:0032, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; земельна ділянка АДРЕСА_3 , що розташована за адресою : АДРЕСА_4 , площею 0,6000 га із кадастровим номером 1821781603:03:001:0033, для ведення особистого селянського господарства.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуваним рішенням сільської ради від 02 березня 2017 року №5 ОСОБА_1 передані у власність земельні ділянки загальною площею 0,85 га. Вважає, що рішення сільської ради є протиправним і підлягає скасуванню з наступних підстав. Постановою Ємільчинського районного суду від 28 вересня 2018 року в справі №277/902/18 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП. При розгляді зазначеної справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 , являючись депутатом Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та будучи ознойомленою з вимогами антикорупційного законодавства, 02 березня 2017 року на засіданні сесії сільської ради всупереч інтересам держави та територіальної громади не повідомила депутатський корпус і сільського голову про наявність у неї конфлікту інтересів між її депутатськими повноваженнями та приватним інтересом її чоловіка - ОСОБА_1 , та прийняла участь у голосуванні при вирішенні питання щодо передачі йому (чоловікові) у власність земельних ділянок. Постанова від 28 вересня 2018 року в справі №277/902/18 набрала законної сили 08 жовтня 2018 року. Оскільки ОСОБА_1 безпідставно набув у власність земельні ділянки, то записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на такі ділянки підлягають скасуванню, а земельні ділянки мають бути повернуті у власність територіальної громади. Посилаючись на положення ст.131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст.56 ЦПК України, а також те, що Варварівська сільська рада не може сама звернутися до суду із позовом про скасування свого власного акту, вважає, що є належним позивачем у справі.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2019 року позовна заява залишена без розгляду з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що чинне цивільне процесуальне законодавство не містить норми, яка б регламентувала таку підставу залишення позову без розгляду, як відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді або неналежне обґрунтування таких інтересів прокурором. Статтею 185 ЦПК України визначена підстава для повернення позовної заяви у випадку, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Натомість, таких підстав судом встановлено не було та ухвалою від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі. В даному випадку орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах відсутній, оскільки спірне рішення приймалося Варварівською сільською радою, яка не може звернутися до суду із позовом про визнання незаконним свого власного акту. Окрім того, позивач та відповідач будуть співпадати в одній особі, а тому, відповідно до положень статті 56 ЦПК України, прокурор набуває статусу позивача. Суд вказане до уваги не взяв та зазначив, що прокурор не навів підстав, які б надавали можливість суду дійти висновку про невиконання або неналежне виконання сільською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Також вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на рекомендації ПАРЄ, оскільки такі не мають статусу нормативно-правового акту чи міжнародного договору, згоду на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У відзиві на апеляційну скаргу Варварівська сільська рада Ємільчинського району Житомирської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Зокрема зазначає, що Новоград-Волинська місцева прокуратура не вказала, який виключний випадок настав для держави та які саме інтереси держави були порушені, у зв`язку з чим прокурор змушений був звернутися з позовом для здійснення представництва інтересів держави в суді. Також місцевою прокуратурою, в порушення вимог частини четвертої ст. 23 Закону України Про прокуратуру , не повідомлено сільську раду, як суб`єкта владних повноважень, про намір звернення до суду, адже районна рада є органом місцевого самоврядування та представником держави, яка сама вправі приймати рішення про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади.

У поданих до суду відзивах на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Зазначають, що прокуратурою грубо порушені конституційні права ОСОБА_1 у частині позбавлення його права власності на землю шляхом залучення в якості відповідача. Окрім того, останній не є органом місцевого самоврядування, не є посадовою особою та не наділений повноваженнями прийняття відповідних актів та рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із відсутності у прокурора законних підстав для представництва інтересів держави, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Прокурор не навів підстав, які б надавали можливість суду дійти висновку про невиконання або неналежне виконання Варварівською сільською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Оскільки у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави, суд дійшов до висновку про застосування положень пункту 1 частини 1 ст.257 ЦПК України.

Висновок суду першої інстанції є помилковим і необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1,3 ЦК України, статей 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

У частині третій ст.23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до положень частин третьої та четвертої ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 ЦПК України.

Зміст позовної заяви свідчить про те, що прокурор обґрунтував необхідність захисту інтересів держави тим, що рішення про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_1 прийнято органом місцевого самоврядування за наявності корупційної складової, а саме конфлікту інтересів депутата Варварівскої сільської ради та особи, якій ці земельні ділянки були надані у власність.

Ухвалою судді від 22 серпня 2019 відкрито провадження у даній справі. Суддя мотивував ухвалу тим, що подана прокурором позовна заява відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження не вбачається. Отже, жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив, і позовну заяву прокурора саме з цих підстав без руху не залишав.

Отже, допустивши прокурора до участі у справі, суд не мав підстав залишити позову заяву без розгляду у зв`язку з відсутністю у прокурора повноважень на представництво інтересів держави.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 вищевказаної статті суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Частиною першою ст. 47 ЦПК України зазначено, що здатність особисто здійснювати цивільні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував вимоги ст. 47 ЦПК України, а тому висновок суду про те, що прокурор не має цивільної процесуальної дієздатності, є помилковим.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а оскаржена ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно пункту 4 частини 1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин , колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу суду першої інстанції та направляє справу для продовження розгляду до Ємільчинського районного суду Житомирської області, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 16 грудня 2019 року.