Ухвала

від 16.12.2019 по справі 183/4510/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 183/4510/17

провадження № 61-11103ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Агро-Віта 2000", в якому, з урахуванням зміни предмету позову, просила розірвати Договір оренди землі, загальною площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, укладений 10 березня 2012 року між нею та відповідачем, зареєстрований 31.08.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-398.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року, позов ОСОБА_1 то ТОВ Агро-Віта 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 6,810 га, кадастровий номер 1223210500:01:040:0445, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 , зареєстрований 31 серпня 2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-398. Вирішено питання судових витрат

При ухваленні рішення суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наявності підстав для розірвання договору оренди, в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову взадоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного випровадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Предметом позову у цій справі є розірвання договору оренди земельної ділянки. яким передбачено, що за користування земельною ділянкою орендар, зокрема, сплачує орендну плату в розмірі 4,00 % від грошової оцінки землі, а також зобов`язується проводити безкоштовну поставку соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію його присадибної ділянки до 0,40 га, сплачувати за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати.

Із рішень судів першої та апеляційної інстанції вбачається, що за період 2013 -2015 роки оренда плата за користування земельною ділянкою склала в загальному розмірі 23 596,96 грн.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, тому Верховний Суд має право визнати вказану справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v. Croatia від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України, тому підстав для відкриття провадження у вказаній справі на підставі частини третьої статті 389 ЦПК України не вбачається.

Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВІТА 2000 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров